Рішення

від 25.10.2017 по справі 916/2286/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" жовтня 2017 р.Справа № 916/2286/17

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ ;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД ;

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

У судове засідання з'явились:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №14/04 від 14.04.2017р.; ОСОБА_2 довіреність №24/10 від 24.10.2017р.;

від відповідача : не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: 19.09.2017р. Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД про стягнення основної заборгованості за договором купівлі-продажу №11/12/16 від 22.12.2016р. у розмірі - 14433,40 грн., пені - 2987, 98 грн., 24% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - 2561,13 грн., інфляційних втрат - 1212,76 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.09.2017р. порушено провадження у справі №916/2286/17 та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

27.09.2017р. за вх.№2-5151/17 до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, у якому представник просить суд здійснити розгляд справи № 916/2286/17, за його участю у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Дніпропетровської області (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка,1)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2017р. клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ (вх.№2-5151/17 від 27.09.2017р.) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено; доручено господарському суду Дніпропетровської області (49600, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1) забезпечити проведення судового засідання при розгляді справи №916/2286/17 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ до Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД про стягнення у режимі відеоконференції, призначене ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2017р. на 25.10.2017р. о 14:30 год.

25.10.2017р. від Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ до господарського суду Одеської області надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог.

У судовому засіданні 25.10.2017р. представник Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ заявив відмову від клопотання про вихід за межі позовних вимог, повністю підтримав позовні вимоги в редакції позовної заяви від 19.09.2017р. Інший представник позивача також підтримав вимоги, викладені в позовній заяві.

Враховуючи відмову позивача від клопотання про вихід за межі позовних вимог, та підтримання в повному обсязі позовних вимог викладених у позовній заяві, суд розглядає по суті позовні вимоги в редакції позовної заяви від 19.09.2017р.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та безкоштовному запиті з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 25.10.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

22 грудня 2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу №11/12/16 (Договір).

Відповідно до п.1.1 умов Договору від 23.12.2016р. Продавець зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах даного Договору товар (партію товару) у кількості, асортименті та за цінами, що визначені у накладних на товар, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Відповідно до видаткової накладної №6288 від 23.12.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ передав першу партію товару Товариству з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД на суму 16433,40 грн.

Відповідно до умов п.5.4 Договору, Покупець повинен оплатити першу партію товару на умовах 100% попередньої оплати.

Як зазначає позивач, враховуючи факт неоплати відповідачем грошових коштів за отриману продукцію, Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД претензію (вих.№ 10/05-п від 10.05.2017р.).

Товариством з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД визнано претензію позивача, про що відповідач направив Товариству з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ листа (12/7-1 від 12.06.2017р.).

Товариство з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД частково погасило борг в сумі 2000,00грн., що підтверджується звітом про дебетові та кредитні операції по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ .

19.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ та Товариством з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД був підписаний Графік погашення заборгованості по Договору, який є невід'ємною частиною Договору від 23.12.2016р. відповідно до якого сторони, узгодили графік погашення заборгованості за Договором наступним чином:

1000 грн. - 23.06.2017р., 1433,40 грн. - 30.06.2017р., 2000 грн. - 07.07.2017р., 2000 грн. - 14.07.2017р., 2000 грн. - 21.07.2017р., 2000 грн. - 28.07.2017р., 2000 грн. - 04.08.2017р., 2000 грн. - 11.08.2017р.

Відповідно до умов п.7.3 Договору у випадку невиконання та/або неналежного виконання Покупцем зобов'язань по оплаті по Договору, він несе відповідальність у вигляді пені 0,1% від вартості неоплаченого товару, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період її нарахування, за кожний день прострочення до дня фактичної оплати. У випадку прострочення оплати товару більш, ніж на 3 (три) календарних дні, Покупець зобов'язаний оплатити Продавцю відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 24 % (двадцяти чотирьох) відсотків річних від вартості неоплаченого в установлений термін товару (партії товару) з дня настання терміну оплати товару (партії товару) до дня його фактичної оплати.

Позивач зазначає, що відповідно до умов п.5.4 Договору відповідач повинен був оплатити першу партію товару на умовах 100% попередньої оплати, тобто датою порушення зобов'язання щодо оплати товару позивач вважає дату поставки товару - 23.12.2016р.

Враховуючи викладені обставини, Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ , звернулось до господарського суду Одеської області з відповідним позовом з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

У відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини (п.1. ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.).

Відповідно до ст. 12 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Особа може за відплатним або безвідплатним договором передати своє майнове право іншій особі, крім випадків, встановлених законом. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 626 ЦК України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (п. 1. ст. 627 ЦК України)

Відповідно до п. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору, Товариство з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ передало Товариству з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД партію товару на суму 16433,40грн., що підтверджується належними та допустимим доказами, а саме: видатковою накладною №6288 від 23.12.2016р. та актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.03.2017р.

Відповідно до пунктів 6.3 та 6.4 Договору, відповідач має право направити позивачу претензію в разі будь-яких зауважень до якості чи кількості отриманого товару.

Суд звертає увагу, що партія товару відповідачем була отримана без будь-яких зауважень щодо кількості чи якості.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД сплатило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ лише 2000грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Інших доказів оплати по Договору сторонами не надано.

Отже, суд прийшов до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД порушило договірні зобов'язання взяті на себе відповідно до умов Договору у зв'язку з чим, за останнім рахується заборгованість з основного боргу у розмірі 14433,40грн.

Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Засадами чинного Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Що стосується стягнення пені, 24% річних та інфляційних втрат суд не приймає до уваги правову позицію позивача з приводу визначення початкової дати розрахунку, оскільки, в процесі правовідносин між сторонами, шляхом вільного волевиявлення, 19.06.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД та Товариством з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ був підписаний Графік погашення заборгованості по Договору, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до Графіку погашення заборгованості по Договору сторони, узгодили графік погашення заборгованості за Договором наступним чином: 1000 грн. - 23.06.2017р., 1433,40 грн. - 30.06.2017р., 2000 грн. - 07.07.2017р., 2000 грн. - 14.07.2017р., 2000 грн. - 21.07.2017р., 2000 грн. - 28.07.2017р., 2000 грн. - 04.08.2017р., 2000 грн. - 11.08.2017р., а тому для кожної окремої суми початок нарахування пені, 24% річних та інфляційних втрат є індивідуальним та визначається відповідно до Графіку погашення заборгованості по Договору.

Враховуючи викладене, господарський суд Одеської області провів власний розрахунок пені, 24% річних та інфляційних втрат.

За розрахунком господарського суду Одеської області пеня на суму в розмірі 1000 грн. - підлягає стягненню починаючи з 24.06.2017р. та становить 45,21грн., на суму 1433,40 грн. - 01.07.2017р. та становить 57,93грн., на суму 2000 грн. - 08.07.2017р. та становить 71,23грн., на суму 2000 грн. - 15.07.2017р. та становить 61,64грн., на суму 2000 грн. - 22.07.2017р. та становить 52,05грн., на суму 2000 грн. - 29.07.2017р. та становить 42,47, на суму 2000 грн. - 05.08.2017р. та становить 32,88грн, на суму 2000 грн. - 12.08.2017р. та становить 23,29грн.

Кінцевою датою розрахунку є 28.08.2017р. всього, за розрахунком господарського суду Одеської області до стягнення підлягає 386,70грн. пені, розрахунок проведений за подвійною обліковою ставкою НБУ, оскільки по розрахунку 0.1% сума її перевищує.

За розрахунком господарського суду одеської області 24% річних на суму в розмірі 1000 грн. - підлягає стягненню починаючи з 24.06.2017р. та становить 43,40грн., на суму 1433,40 грн. - 01.07.2017р. та становить 55,61грн., на суму 2000 грн. - 08.07.2017р. та становить 68,38грн., на суму 2000 грн. - 15.07.2017р. та становить 59,18грн., на суму 2000 грн. - 22.07.2017р. та становить 49,97грн., на суму 2000 грн. - 29.07.2017р. та становить 40,77, на суму 2000 грн. - 05.08.2017р. та становить 31,56грн, на суму 2000 грн. - 12.08.2017р. та становить 22,36грн.

Кінцевою датою розрахунку є 28.08.2017р. всього, за розрахунком господарського суду Одеської області до стягнення підлягає 371,23 грн.24% річних.

Інфляційні втрати розраховуються на суму заборгованості у розмірі 14433,40 за період липень - серпень 2017р. та становлять 14,40 грн.

Інші наявні у матеріалах справи докази та пояснення представників позивача вищевикладених висновків суду не спростовують.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Таким чином, з огляду на часткову доведеність та обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ , вони підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст.49 ГПК України з відповідача стягується на користь позивача 1147,86грн. судового збору, сплаченого останнім за розгляд даного позову пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 50, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СІ ВІНД (вул.Академіка Воробйова,1, ОСОБА_2, Одеська область, 65031 код ЄДРПОУ 32018401) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО-КОМФОРТ (вул.Верхня,2-А, Дніпро, 49045 код ЄДРПОУ 39515516) суму основного боргу у розмірі 14433,40грн., пеню у розмірі 386,70 грн., 24% річних - 371,23 грн., розмір інфляційних втрат з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення 14,40 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1147,86 грн.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 30.10.2017р.

Суддя О.Ю. Оборотова