Рішення

від 25.10.2017 по справі 916/1935/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2017 р.

Справа № 916/1935/17

Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Волкова Р.В.

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Комунального підприємства Болградської міської ради „Горводоканал”;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ-ЕКО БЕССАРАБІЯ",

про стягнення 29192,40 грн.;

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю),

Від відповідача: не з’явився,

встановив:

Позивач, Комунальне підприємство Болградської міської ради „Горводоканал", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ-ЕКО БЕССАРАБІЯ", про стягнення 29192,40 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог посилається на укладання з відповідачем договору № 226 від 28.02.2017 на надання послуг по розміщенню твердих побутових відходів (ТПВ), утилізації рідких нечистот, встановлення вартості послуг у розмірі 10грн. за куб.м., укладання додаткової угоди до договору щодо розміру вартості послуг у 14,30грн. за куб.м., рішенням виконкому міської ради від 03.03.2017 „Про встановлення тарифів на інші види послуг, що надаються КП „ Міськводоканал”, товарно-транспортні накладні, а також на інші зазначені у позовній заяві обставини.

Відповідач вимоги позивача не визнав, посилаючись на неотримання від позивача копії позовної заяви, сплату рахунків з березня 2011 року по квітень 2015 року своєчасно та у повному обсязі, наступну девальвацію гривні, взяття міською владою на себе усіх витрат пов‘язаних з утриманням міського звалища, вказує що не займається утилізацією твердих побутових відходів, підписання договору під тиском, безпідставність посилань на товарно-транспортні накладні за період з 01.03.2017 по 31.05.2017, належність відходів мешканцям та підприємствам м. Болград, а не відповідачу, а також на інші зазначені у відзиві та поясненнях обставини.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем був підписаний договір № 226 від 28.02.2017 на надання послуг по розміщенню твердих побутових відходів (ТПВ), утилізації рідких нечистот.

Пунктом 2.2 договору сторони встановили вартість послуг за використання території міського сміттєвого звалища з наступною утилізацією ТБВ у розмірі 10грн. за куб.м.

Пунктом 3.1 договору в якості підстави для оплати зазначені товарно-транспортні накладні, які відмічаються та реєструються на контрольно-пропускному пункті міського сміттєвого звалища.

Пунктом 2.4 цього ж договору сторони домовились, що у разі зміни тарифів, оплата послуг здійснюється по новим тарифам без зміни інших умов договору. Зміна тарифів здійснюється з моменту вступу у силу відповідного рішення уповноваженого органу.

До матеріалів справи надано додаткову угоду без дати до договору, відповідно до якої у п.2.2 договору внесені зміни в частині вартості послуг позивача, яка встановлена в 14,30грн. за 1м.куб.

У пункті 1 додаткової угоди зазначено, що вказані зміни внесені у зв’язку з рішенням виконкому міської ради від 03.03.2017 „Про встановлення тарифів на інші види послуг, що надаються КП „Міськводоканал”. Вказане рішення також містить під номером 28 тариф з утилізації ТПВ в розмірі 14,30грн. Таким чином, додаткова угода фактично свідчить про прийняття сторонами нового встановленого тарифу та про застосування вказаного рішення виконкому від 03.03.2017 до виниклих між сторонами відносин.

Виходячи з сукупного дослідження умов договору, додаткової угоди та вказаного рішення виконкому, суд вважає, що сторони фактично дійшли згоди про визначення вартості послуг в розмірі 14,30грн. за 1м.куб. з моменту набрання сили вказаного рішення виконкому міської ради.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

П.1 ст.202 Цивільного Кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і його обов’язків.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст.193 ГК України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Посилання відповідача на договір № 1 від 31.08.2012 на здійснення в межах міста Болграда збору і перевезення твердих побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами, який підписаний між відповідачем та Болградською міською радою, суд вважає безпідставними, оскільки на відміну від договору між сторонами по справі в ньому не йдеться про розміщення відходів на сміттєвому звалищі, а вказується на збір та вивезення відходів з території міста (п.1.1).

Посилання відповідача на включення або виключення платні за розміщення відходів на міському звалищі до складу тарифу на збір та вивіз відходів не можуть бути прийняті судом без наявності відповідного документального підтвердження. Крім того. відповідно до ст.204 Цивільного Кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Доказів визнання договору № 226 від 28.02.2017 недійсним суду не представлено.

Заперечення відповідача щодо підписання договору № 226 від 28.02.2017 з застереженням та під тиском суд також не може прийняти до уваги, виходячи з вищевказаної норми щодо презумпції правомірності правочину (договору), зазначеної у ст.ст.204 Цивільного Кодексу України. Як вже зазначалось, договір у встановленому чинним законодавством порядку не визнавався недійсним повністю або частково з будь-яких підстав.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

В порушення наведених вище норм закону, а також умов договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати належним чином не виконав, в зв‘язку з чим склалась заборгованість у розмірі 29192,40грн. Розмір заборгованості підтверджується наданими до матеріалів справи товарно-транспортними накладними, відповідно до яких обсяг відвантаженого сміття за тарифом 14,30грн. за куб.м. становить 1868куб.м. та за тарифом 10грн. за куб.м. – 248куб.м., всього на 29192,40 грн. (1868*14,30+ 248*10).

У ст. 15 Цивільного Кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного Кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 29192,40грн. заборгованості за договором суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.11, 15, 16, 202, 204, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 629 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського Кодексу України, ст.ст.33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд,-

вирішив:

1.          Позов Комунального підприємства Болградської міської ради „Горводоканал” до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ-ЕКО БЕССАРАБІЯ" про стягнення 29192,40 грн. – задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВІТ-ЕКО БЕССАРАБІЯ" (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. 25 Чапаєвської дивізії,68, код 37548560) на користь Комунального підприємства Болградської міської ради „Горводоканал” (68702, Одеська обл., м. Болград, вул. Терещенко,43, код 37548545) 29192/двадцять девять тисяч сто дев’яносто дві/грн. 40 коп. основного боргу, 1600/одну тисячу шістсот/грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 25.10.2017 року. Повний текст рішення складений 30 жовтня 2017 р.

Суддя Р.В. Волков