Постанова

від 24.10.2017 по справі 922/3470/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2017 р. Справа № 922/3470/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - Пацурковська О.М.,

другого відповідача - Снітко А.В.,

шостого відповідача - Яковенко П.А.,

представники першого, третього, четвертого, п'ятого, сьомого, восьмого відповідачів та представники третіх осіб у судове засідання не з'явились.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу розглянувши матеріали апеляційної скарги НАК "Нафтогаз України" (вх. №2829 Х/1-7) та матеріали апеляційної скарги АК "Харківобленерго" (вх. № 2852 Х/1-7) на рішення господарського суду Харківської області від 05.09.17 у справі

за позовом КП "Харківводоканал", м. Харків

до:

1) КП ВТП "Вода", м. Харків,

2) АК "Харківобленерго", м. Харків,

3) Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГУЮ у Харківській області, м. Харків,

4) Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Харкові,

5) ПАТ "Південспецбуд", м. Харків,

6) Дочірньої компанії "Газ України "НАК "Нафтогаз України", м. Київ,

7) ТОВ "Будмашпост", с. Липці,

8) ФОП ОСОБА_4, м. Харків,

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача АК "Харківобленерго":

- Харківська міська рада, м. Харків,

- Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- ОСОБА_5, м. Харків,

- ОСОБА_6, м. Харків,

- ОСОБА_7, м. Харків

про визнання права власності на майно та зняття з нього арешту

ВСТАНОВИЛА:

КП "Харківводоканал" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою до КП ВТП "Вода" та АК "Харківобленерго", в якій просить визнати за КП "Харківводоканал" право господарського відання на транспортні засоби, перелічені в позовній заяві та зняти з них арешт, накладений Відділом примусового виконання рішення управління ДВС ГУЮ у Харківській області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.09.2017 року (суддя Шарко Л.В.) позовні вимоги задоволені повністю.

Визнано право господарського відання на транспортні засоби, перелічені в резолютивній частині рішення суду.

Знято арешт із вказаних транспортних засобів, накладений Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Харківській області від 26.09.16р. в рамках виконавчого провадження №31297724.

Другий та шостий відповідачі із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодились, звернулись до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять вищенаведене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

В судовому засіданні представник другого відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник шостого відповідача апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційних скарг заперечував, просив залишити їх без задоволення.

Представники першого, третього, четвертого, п'ятого, сьомого, восьмого відповідачів та представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду .

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

28 вересня 2016 року Позивачем отримана Постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" від 26.09.2016 р., так як, за адресою реєстрації місця знаходження Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода"" (далі КП "ВТГІ "Вода"), фактично знаходяться адміністративні будівлі Комунального підприємства "Харківводоканал" (далі КП "Харківводоканал" або Позивач). Вказаною Постановою накладений арешт на транспортні засоби, які належать на даний час Позивачу на праві господарського відання.

Вказана вище Постанова від 26.09.2016 р. винесена на підставі рішення господарського суду Харківської області по справі № 5023/4029/11, яким з Комунального підприємства "Виробничо-технологічне підприємство "Вода" стягнуто на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" заборгованість на загальну суму 6759684,41 грн.

Разом з тим 29, 30 вересня та 04 жовтня 2016 року на Комплексі спецмашин і механізмів Комунального підприємства "Харківводоканал", який є структурним підрозділом КП "Харківводоканал" та на Комплексі водопідготовки "Дніпро" відособленого підрозділу КП "Харківводоканал", у присутності директора Комплексу спецмашин і механізмів ОСОБА_8 та заступника начальника транспортного цеху ОСОБА_9 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області ОСОБА_10 були складені Акти опису та арешту майна від 29.09.2016 ВП № 31297724, від 29.09.2016 ВП № 3129724, від 30.09.2016 ВП № 31297724 та від 04.10.2016 ВП № 31297724.

Вказані у Постанові від 26.09.2016 "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження" та Актах опису та арешту майна транспортні засоби використовуються КП ''Харківводоканал" у виробничій діяльності. Керують вказаними транспортних засоби працівники, які перебувають у трудових відносинах з КП "Харківводоканал".

Транспортні засоби, що вказані у п. 1 Постанови від 26.09.2016, знаходяться у комунальній власності територіальної громади міста Харкова та закріплені за КП "Харківводоканал" на праві господарського відання, що підтверджується передавальним актом від 17.10.2011, затвердженим Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна виконавчого комітету Харківської та ліквідаційним балансом КП "ВТП Вода".

Згідно з передавальним Актом від 17 жовтня 2011 року, складеним на виконання рішення 4 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 12.01.2011 № 132/11, Харківською міською радою було передано в господарське відання КП "Харківводоканал", зокрема, транспортні засоби, які зазначені у п. 1 Постанови від 26.09.2016 р.

Відповідно до рішення Харківської міської ради від 12 січня 2011 року № 132/11 "Про реорганізацію шляхом приєднання Комунального підприємства "Виробничо- технологічне підприємство "Вода"", КП "ВТГІ "Вода" в 2011 році розпочало процес реорганізації шляхом приєднання до Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод" (КП КГ "Харківкомуночиствод"), як юридична особа КП "ВТП "Вода" припинило своє існування та приєднується разом з усім своїм майном до КП КГ "Харківкомуночиствод".

Відповідно до даних Ліквідаційного балансу від 28 жовтня 2011 року КП "ВТП "Вода" припинило свою господарську діяльність, про що свідчить нульовий баланс Відповідача-1 (а.с. 74 т.1).

З 26 січня 2012 року КГІ КГ "Харківкомуночиствод" перейменовано на Комунальне підприємство "Харківводоканал" у відповідності до рішення 12-ї сесії 6-го скликання Харківської міської ради Харківської області від 23 грудня 2011 року № 577/11 "Про перейменування Комунального підприємства каналізаційного господарства "Харківкомуночиствод".

Відповідно до положень про право власності, встановлених главою 23 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ст. 317 ЦК України). Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).

Таким чином, позивач вказує, що з моменту передачі у господарське відання КП "Харківводоканал" транспортних засобів та іншого майна КП "ВТП "Вода", речові права володіння, користування та розпоряджання вказаним майном перейшли від КП "ВТП "Вода" до Позивача.

Дані обставини і стали підставою для звернення позивача до суду за захистом свого порушеного права.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що накладення арешту на транспортні засоби, які вказані у п. 1 Постанови від 26.09.2016 "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження", обмежує законні права КП "Харківводоканал", як власника цих транспортних засобів, що передані йому у господарське відання, стосовно вільного розпорядження майном.

В обґрунтування апеляційної скарги АК "Харківобленерго" зазначає, що перехід прав від КП "ВТП "Вода" до КП "Харківводоканал" та набуття останнім права господарського відання на транспортні засоби є можливим після закінчення процедури припинення КП "ВТП "Вода", а оскільки процедура припинення не закінчена, АК "Харківобленерго" вважає, що позивач не набув права господарського відання на спірні транспортні засоби.

ДК "Газ України "НАК "Нафтогаз України" в обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, зокрема, про те, що власником арештованих транспортних засобів є не територіальна громада міста Харкова, а КП "ВТП "Вода", а тому, на думку заявника, місцевий господарський суд дійшов невірного висновку про наявність у позивача прав на спірне рухоме майно, а отже - і про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про наявність або відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно зі ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, накладення арешту на транспортні засоби, які вказані у п. 1 Постанови від 26.09.2016 р. "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження", обмежує законні права КП "Харківводоканал" як власника цих транспортних засобів, що передані йому у господарське відання, стосовно вільного розпорядження майном.

Вказані обставини ускладнюють виконання статутних завдань КП "Харківводоканал" з обслуговування мереж водопостачання та водовідведення, ліквідацію аварій на зазначених мережах, що може призвести до непередбачуваних наслідків для екології та санітарного стану міста, може поставити під загрозу життя та здоров'я громадян, спричинити їм майнову шкоду.

КП "Харківводоканал" є суб'єктом господарської діяльності, який згідно Статуту надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, власником якого є територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. КП "Харківводоканал" здійснює свою господарську діяльність на підставі і в межах повноважень, встановлених Статутом, і взаємодіє з іншими суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів та у відповідності з чинним законодавством.

Згідно з п. 1.3. Статуту КП "Харківводоканал" засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради. Пунктом 2.3. Статуту КП "Харківводоканал" зазначено, що підприємство, як юридична особа, має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання.

Таким чином, КП "Харківводоканал" позбавлене права володіння, розпорядження та користування належними підприємству арештованими транспортними засобами, які раніше належали на праві господарського відання КП "ВТП "Вода", що припинило свою господарську діяльність та майно якого передано у господарське віддання КП "Харківводоканал" з набуттям останнім усіх прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України.

Отже виходячи із змісту зазначеної норми власник або особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 26.07.2017 р. по справі № 908/1019/16 та від 27.12.2016 р. по справі № 908/6063/15.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За викладеного, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо доводів апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно до статті 78 Господарського кодексу України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст. 133 Господарського кодексу України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Згідно до часини 2 ст. 135 ГК України власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Статтею 41 Конституції України, зокрема передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ст. 328 ЦК України встановлена презумпція правомірності набуття права власності, з будь-яких підстав, зокрема, з правочинів.

У відповідності до вимог ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна. закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту - права власності; суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

КП "Харківводоканал" є суб'єктом господарської діяльності, який згідно до Статуту надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, власником якого є територіальна громада" м. Харкова в особі Харківської міської ради. КП "Харківводоканал" здійснює свою господарську діяльність на підставі і в межах повноважень, встановлених Статутом, і взаємодіє з іншими суб'єктами господарювання на підставі укладених договорів та у відповідності з чинним законодавством.

Згідно з п. 1.3. Статуту КП "Харківводоканал" засновником підприємства є Харківська міська рада. Власником підприємства є територіальна громада міста Харкова в особі Харківської міської ради. Пунктом 2.3. Статуту КП "Харківводоканал" зазначено, що підприємство, як юридична особа, має відокремлене майно, яке передане йому засновником на праві господарського відання.

Статтею 143 Конституції України визначено, що майном, що є в комунальній власності, управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2 ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до питань, які вирішуються районними та обласними радами, відноситься вирішення в установленому законом порядку питань, щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Згідно з п. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Враховуючи вищевикладене, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання майнових відносин, в тому числі розпорядження майном, є прийняття рішення сесії.

Так, відповідно до рішення Харківської міської ради від 12.01.2011 № 132/11 Про реорганізацію шляхом приєднання Комунального підприємства Виробничо-технологічне підприємство Вода , розпочато процес реорганізації Комунального підприємства Виробничо-технологічне підприємство Вода (далі - КП ВТП Вода ) до Комунального підприємства каналізаційного господарства Харківкомуночиствод (далі -КП КГ Харківкомуночиствод ). Отже, КП ВТП Вода припиняє свою діяльність, як юридична особа, та приєднується з усім своїм майном до КП КГ Харківкомуночиствод .

Розпорядженням Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 17.10.2011 № 1880 розірвано укладений з КП ВТП Вода договір про передачу майна в господарське віддання від 03.12.2004 № 1228 та всі активи і пасиви, у тому числі, й транспортні засоби, КП ВТП Вода відповідно до Передавального акту від 17.10.2011 було передано КП КГ Харківкомуночиствод (перейменовано на Комунальне підприємство Харківводоканал (далі - КП Харківводоканал . відповідно до рішення Харківської міської ради від 23.12.2011 №577/11).

Отже, власником майна - Харківською міською радою, в особі уповноваженого органу - Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, розірвано Договір про передачу майна в господарське віддання від 03.12.2004 № 1228 з КП ВТП Вода , Власником зафіксовано вилучення всього майна (активів та пасивів) у КП ВТП Вода , у зв'язку з чим є розпорядження, яке надано до матеріалів справи (з відсутністю додатків), яке засвідчує факт передачі даного майна КП Харківводоканал , що підтверджується правовстановлюючими документами, якими є розпорядження Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради від 17.10.2011 № 1880 Про затвердження передавального акту комунального підприємства Виробничо-технологічне підприємство Вода (наявне в матеріалах справи), Передавальний акт по КП ВТП Вода від 17.10.2011, як доказ здійснення відповідних дій щодо фактичної передачі майна у відповідності до внесених змін до Договору про передачу майна в господарське відання від 27.10.1997 №641.

Зазначений Передавальний акт складено та підписано членами комісії з реорганізації КП ВТП Вода до складу якої входили представники КП ВТП Вода , КП КГ Харківкомуночиствод , представники органу місцевого самоврядування, як Власника майна.

Аналіз статті 136 Господарського кодексу України також свідчить про те, що право укладення договору на господарське відання належить лише співвласникам майна або уповноваженим ними особам, що відповідає дійсним обставинам справи.

Статтею 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності.

За викладеного, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг про те, що спірні транспортні засоби належать КП ВТП Вода та про відсутність прав позивача на вказане рухоме майно.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що оскільки для захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності - накладення арешту на транспортні засоби, які вказані у п. 1 Постанови віл 26.09.2016 "Про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження", обмежує законні права КП "Харківводоканал", як власника цих транспортних засобів, що передані йому у господарське відання, стосовно вільного розпорядження майном, а тому - позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, тому - апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бети оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 30.10.2017 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.