Рішення

від 25.10.2017 по справі 910/17860/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2017 Справа №910/17860/17 За позовом Приватного акціонерного товариства ВФ Україна

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерський дім

Карусель

про стягнення 6 699,40 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Федорів І.Я. (дов.№0228/17 від 31.05.2017)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12.10.2017 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства ВФ Україна (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерський дім Карусель (далі - відповідач) про стягнення 6 699,40 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.10.2017 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/17860/17, розгляд справи призначено на 25.10.2017.

В судове засідання, призначене на 25.10.2017, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті справи, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача у судове засідання 25.10.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.11.2013 між Приватним акціонерним товариством ВФ Україна (далі - позивач, оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кондитерський дім Карусель (далі - відповідач, абонент) були укладені Договори про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв'язку (далі - послуги мобільного зв'язку, Договори):

- №6504426 (контракт 395380314020) на номер телефону НОМЕР_1;

- №6504406 (контракт 395380314033) на номер телефону НОМЕР_2;

- №6504413 (контракт 395380314057) на номер телефону НОМЕР_3;

- №6504412 (контракт 395380314044) на номер телефону НОМЕР_4;

- №6504461 (контракт 395380400552) на номер телефону НОМЕР_5;

- №6504408 (контракт 395380314005) на номер телефону НОМЕР_6.

Згідно з умовами вищезазначених Договорів датою підключення абонента (відповідача) до мережі оператора (позивача) є 24.05.2013.

Згідно п.п. 1.1., 1.2, 1.3. Договорів оператор надає замовлені абонентом згідно з договором послуг мобільного зв'язку в межах України згідно з ліцензією серії АВ № 546038 від 17.06.2010. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами, що визначаються за вибором оператора.

Загальні умов та порядок надання послуг встановлюється згідно законодавства, регламентується умовами користування, які є невід'ємною частиною договору та розміщення на сайті www.mts.com.ua.

Надання послуг за цим Договором починається після внесення абонентом на підставі відповідного рахунку оператора повної суми первинного авансу та його зарахування на особовий рахунок абонента.

Згідно з п. п. 5.4, 5.6. Договорів абонент зобов'язаний сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного авансу та своєчасно поповнювати свій особовий рахунок авансовими платежами у відповідності з діючими тарифами на послуги.

Відповідно до п. п. 6.1., 6.3., 6.5., 6.6. Договорів надання замовлених абонентом послуг здійснюється на умовах попередньої (авансової) оплати та/або наступної оплати (кредит) згідно з тарифами оператора, які є невід'ємною частиною цього Договору. Розрахунковим періодом є поточний календарний місяць. Кожному абоненту надається один особовий рахунок, на підставі чого здійснюються розрахунки за надані послуги за всіма наявними у абонента номерами телефонів.

Розрахунки за надані послуги та авансові внески абонент сплачує будь-яким доступним способом відповідно до законодавства. За наявності авансу рахунки повинні бути сплаченими в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, але в будь-якому разі до моменту фактичного використання авансу.

Моментом оплати вважається надходження коштів на рахунок оператора.

Абонент самостійно відповідає за правильність та своєчасність здійснених ним оплат.

28.11.2013 між позивачем та відповідачем були укладені Додаткові угоди (далі - додаткові угоди) до кожного з вищезазначених Договорів.

Згідно з п. п. 1.1., 1.2. Додаткових угод, починаючи з дати підписання цієї додаткової угоди сторонами та протягом 730 календарних днів з моменту її підписання абонент не має права відмовитися від основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, а надання послуг, передбачених основним договором, відбувається з урахуванням умов, встановлених цією додатковою угодою. У випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за основним договором, включаючи обмеження послуг голосової телефонії, за ініціативою оператора з підстав, обумовлених основним договором, або за заявою абонента в період строку встановленого цим пунктом, вказаний строк продовжується на весь період, протягом якого надання послуг було призупинено.

Забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед оператором не відмовлятись від основного договору та/або від цієї додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст.546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від Основного договору та/або від цієї Додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. цієї Додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання оператором своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п.5.2. Основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку. Абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь оператора договірної санкції в розмірі 1,92 грн за кожен день, що залишився до закінчення строку встановленого п. 1.1. цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі ст.259 Цивільного кодексу України строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України. Сума договореної санкції у розмірі 2,19 грн за 1 день розрахована згідно зі встановленим Національним банком України офіційним курсом долара США до гривні на дату підписання цієї додаткової угоди. У випадку зміни офіційного курсу долара США до гривні, сума договірної санкції морже бути скоригована пропорційно до розміру встановленого курсу.

Відповідно до тверджень позивача, на підставі Договорів з метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за надані послуги зв'язку, відповідачеві було присвоєно особовий рахунок №1.12583248. З технічних причин, у зв'язку з переходом позивача на нову білінгву систему (автоматизовану систему розрахунків за послуги) особовий рахунок абонента було замінено на №295378916550. Абоненту щомісячно виставлявся єдиний рахунок по усіх укладених договорах, закріплених за вказаним особистим рахунком. Оплата за надані послуги також надходила на зазначений особистий рахунок в цілому без розмежування платежів за конкретними договорами.

Таким чином, підстави виникнення заборгованості і докази є єдиними для усіх укладених між позивачем та відповідачем Договорів.

Позивач у своїй позовній заяві також зазначає, що відповідач свої зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг за Договорами, з урахуванням додаткових угод до них, не виконав та перестав оплачувати надані послуги, починаючи із рахунку №1478082705 від 31.10.2014, який відповідно до умов Договорі мав бути сплачений в строк до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, в результаті чого у відповідача перед позивачем починаючи з 15.11.2014 утворилася заборгованість в розмірі 1 801,48 грн.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

На підтвердження своїх позовних вимог, в якості доказів виникнення заборгованості у відповідача перед позивачем, позивач надав суду належним чином засвідчені копії рахунку №295378916550. У додатку до вказаного рахунку міститься деталізована інформація про розрахунки за телекомунікаційні послуги.

У статті 32 ГПК України зазначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

- письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

- поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно п. 2.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договорами, в свою чергу, позивачем було підтверджено належними та допустимими доказами факт наявності у відповідача заборгованості за спожиті послуги в сумі 1 801,48 грн.

Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача договірну санкцію, передбачену умовами Додаткових угод до Договорів в сумі 4 897,92 грн.

Перевіривши розрахунок договірної санкції, доданий позивачем до матеріалів справи, суд встановив, що позивач вірно встановив розмір зазначеного показника, а тому, враховуючи наявність підстав для стягнення договірної санкції з відповідача, позовні вимоги про стягнення 4 897,92 грн є обґрунтованими.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договорами, з урахуванням суми договірної санкції в загальному розмірі 6 699,40 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кондитерський дім Карусель (01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, будинок 32-Б; ідентифікаційний код: 38886560) на користь Приватного акціонерного товариства ВФ Україна (01601, м. Київ, вул. Лейпцизька, будинок 15; ідентифікаційний код: 14333937) заборгованість у розмірі 6 699 (шість тисяч шістсот дев'яносто дев'ять) грн 40 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600, 00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.2017

Суддя М.О. Лиськов