Рішення

від 27.10.2017 по справі 909/843/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 жовтня 2017 р. Справа № 909/843/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В. , секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Іфкомсервіс", пл. Міцкевича, 10, м. Івано-Франківськ, 76018

поштова адреса: вул. Ленкавського, 22, м. Івано-Франківськ, 76010

до відповідача: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, вул. Б.Хмельницького, 92А, м. Івано-Франківськ, 76006

про стягнення 617122,78 грн.,

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 - представник, (довіреність №б/н від 15.08.17),

від відповідача: ОСОБА_2 - юрисконсульт, (довіреність №01-2171-04-06 від 07.09.17).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Іфкомсервіс" звернулось в суд із позовом до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про стягнення 617122,78 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов"язань згідно договорів про закупівлю пари та гарячої води (постачання пари та гарячої води) за державні кошти №01-16-ПТ/05 від 14.03.16 та №48 від 22.02.17 в частині оплати послуг постачання пари та гарячої води.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав та подав клопотання (вх.№11420/17 від 27.10.17) про припинення провадження у справі в частині позовних вимог на суму 153468,11 грн. та про долучення доказів часткової оплати; просив суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців з підстав, викладених у відзиві на позов вх.№14262/17 від 12.09.17.

Представник позивача в судовому засіданні сплату відповідачем частини основного боргу підтвердив; позовні вимоги щодо стягнення 463654,67 грн. підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві; щодо розстрочки виконання рішення суду заперечив з підстав, викладених у запереченні на відзив вх.№14230/17 від 12.09.17 та додаткових запереченнях вх.№16615/17 від 23.10.17.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, судом встановлено наступне.

14.03.16 та 28.02.17 між сторонами даного спору укладено договори про закупівлю пари та гарячої води (постачання пари та гарячої води) за державні кошти №01-16-ПТ/05 та №48, відповідно до умов яких позивач зобов"язався надавати відповідачеві вчасно та відповідної якості послуги з постачання пари, гарячої води та пов"язаної продукції (далі - послуги), а відповідач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором. (п.1.1. договору).

Згідно п.4.1. даних договорів, розрахунки проводяться шляхом:

- оплати споживачем після пред"явлення виконавцем рахунка на оплату послуг з постачання водяної пари і гарячої води або після підписання сторонами акта прийому - передачі наданих послуг. У платіжних дорученнях споживач повинен обов"язково зазначити номер договору, дату його підписання, призначення платежу;

- повний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач зобов"язаний провести до 31 числа поточного місяця.

До рахунка додається акт прийому-передачі наданих послуг (п.4.2. договорів).

На виконання умов договору про закупівлю пари та гарячої води (постачання пари та гарячої води) за державні кошти №01-16-ПТ/05 від 14.03.16 позивач протягом 2016 року поставляв відповідачеві гарячу воду та пару, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи. Проте відповідачем, в порушення умов договору, частково оплачено поставлену гарячу воду та пару. Внаслідок чого станом на 31.12.16 утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 294602,04 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками.

На виконання умов договору про закупівлю пари та гарячої води (постачання пари та гарячої води) за державні кошти №48 від 22.02.17, позивач за період з січня 2017 року по березень 2017 року надав відповідачу послуги з теплопостачання на загальну суму 701077,68 грн., що підтверджується актами наданих послуг за вказаний період, підписаними представниками сторін та скріпленими печатками, копії яких долучено до матеріалів справи.

В порушення договірних зобов'язань, відповідач надані послуги оплатив частково в сумі 378556,94 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за вказаний період становить 322520,74 грн.

Таким чином, станом на 29.08.17 заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену гарячу воду та пару згідно договорів складає 617122,78 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача направлено претензію №93/01-08 від 07.07.17. Проте, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

В процесі розгляду справи відповідачем подано докази часткової оплати основної заборгованості в сумі 153468,11 грн.

Розглянувши документи і матеріали, подані відповідачем, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 153468,11 грн. боргу, в зв'язку з погашенням відповідачем даної суми.

Як вбачається з платіжних доручень долучених до матеріалів справи, відповідач сплатив частину заборгованості за послуги теплопостачання після порушення провадження у справі, що є заявленою вимогою позивача та розцінюється судом як визнання Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, наявності боргу перед позивачем.

Зважаючи на добровільну сплату відповідачем заборгованості, предмет даного спору в сумі 153468,11 грн. заборгованості відсутній, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Зважаючи на те, що факт надання послуг на суму 463654,67 грн. підтверджується матеріалами справи та борг непогашений відповідачем, у позивача наявні підстави для звернення до суду з вимогою про захист свого порушеного права в цій частині.

За змістом ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічні положення закріплено у ст.174 Господарського кодексу України.

Оскільки договори №01-16-ПТ/05 від 14.03.16 та №48 від 22.02.17 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

В силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України). Наведена правова норма кореспондується зі ст.530 ЦК України, згідно якої якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Наведені правові норми кореспондуються зі статтею 193 Господарського кодексу України: субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК України покладено обов"язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів повного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, заборгованість визнав.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 463654,67 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 12 місяців, суд зазначає наступне.

Згідно приписів п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до пункту 7.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування клопотання про розстрочення виконання рішення суду відповідачем зазначено, що у Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області не має можливості відповідати вчасно за своїми зобов'язаннями у зв'язку з важким фінансовим становищем підприємства, зумовленим зокрема і заборгованістю позивача за оренду теплотраси та майданчика під котельню; стягнення одноразово всієї суми боргу на користь позивача негативно вплине на законні інтереси відповідача.

Разом з тим, представник відповідача стверджує, що він не уникає відповідальності; на день винесення вже сплачено позивачу 153468,11 грн. боргу і він має намір повністю та добровільно погасити заборгованість, з метою чого неодноразово звертався до Управління ДСНСУ в Івано-Франківській області про збільшення кошторисних призначень для оплати послуг з теплопостачання, про що свідчать копії листів (а.с. 82-85).

Представник позивача щодо розстрочки виконання рішення суду заперечив з підстав, викладених у запереченні на відзив вх.№14230/17 від 12.09.17 та додаткових запереченнях вх.№16615/17 від 23.10.17, де зазначив, що заборгованість позивача перед відповідачем не є рівнозначною та може бути погашена взаємозаліком; ствердив, що відповідач не подав жодних документів, які б підтвердили те, що він вживав заходів для того, щоб в кошторисі передбачити кошти для погашення заборгованості з теплопостачання.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи із викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач дійсно знаходиться у тяжкому фінансову становищі і на час звернення із заявою про надання розстрочення виконання рішення у боржника відсутні достатні грошові кошти, які можуть бути спрямовані на погашення заборгованості в повній сумі перед позивачем.

Розстрочка виконання рішення суду протягом двох місяців сприятиме як можливості збереження господарської діяльності відповідача, так і зробить реальною можливість отримання боргу позивачем.

При цьому, судом взято до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка вказує на те, що розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та має бути виправдана за конкретних обставин. В даному випадку твердження заявника є переконливими та вказують на нездоланні причини, які оправдовують подовження виконання рішення суду. Слід зазначити, що дотримання принципу обов'язкового виконання судового рішення не повинно призводити до припинення фінансування першочергових зобов'язань боржника за відсутності реальної можливості виконати судовий акт неминуче і одночасно, тобто розстрочка виконання судового рішення дозволить акумулювати необхідні фінансові кошти для повного його виконання.

За наведених обставин та правових норм, суд беручи до уваги пояснення представника позивача та відповідача, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, з метою задоволення господарських інтересів обох сторін та недопущення можливих негативних наслідків примусового виконання рішення суду у встановлені законодавством строки та реального виконання рішення, вважає за доцільне частково задовольнити заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду та розстрочити виконання рішення господарського суду Івано-Франківської області від 27.10.17 строком на 2 (два) місяці.

Відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог. При цьому, суд зазначає, що відповідно до п. 1, п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення провадження) у справі.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, керуючись ст.ст.33, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Іфкомсервіс" до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області про стягнення 463654,67 грн. задовольнити.

Стягнути з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, вул. Б.Хмельницького, 92А, м. Івано-Франківськ, 76006 (код 08588725) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Іфкомсервіс", пл. Міцкевича, 10, м. Івано-Франківськ, 76018 ( 36733578) - 463654,67 (чотириста шістдесят три тисячі шістсот п"ятдесят чотири гривні шістдесят сім копійок) - заборгованості, а також 6954,81 (шість тисяч дев"ятсот п"ятдесят чотири гривні вісімдесят одну копійку) - судового збору.

Розстрочити виконання рішення суду на 2 (два ) місяці.

Стягнення проводити щомісячно по 231827,33 ( двісті тридцять одній тисячі вісімсот двадцять сім гривень тридцять три копійки ).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині позовних вимог про стягнення 153468,11 (ста п"ятдесяти трьох тисяч чотирьохсот шістдесяти восьми гривень одинадцяти копійок) - провадження припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.11.17

Суддя Максимів Т.В.