Рішення

від 19.10.2017 по справі 910/16565/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2017Справа №910/16565/17

За позовомПриватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Єлам" простягнення 106797,20 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаКраюшкін В.В. - представник від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Завод Південкабель" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлам" 105225,14 грн попередньої оплати за договором №15/12/1 поставки вугільної продукції від 15.12.2016 та процентів за користування чужими коштами у розмірі 1572,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на виконання умов укладеного між сторонами договору було перераховано відповідачу 105225,14 грн. попередньої оплати за товар, однак відповідач зобов'язань за договором не виконав, обумовлений товар позивачу не поставив, суму попередньої оплати на вимогу позивача не повернув.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2017 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/16565/17, розгляд справи призначено на 19.10.2017.

Представник позивача в судове засідання 19.10.2017 з'явився, позов підтримав.

В судові засідання представник відповідача не з'явився. Відповідач вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки представника суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єлам" (постачальник, відповідач) та Приватним акціонерним товариством "Завод Південкабель" (покупець, позивач) було укладено договір №15/12/1 поставки вугільної продукції (договір), в порядку і на умовах якого постачальник зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти і оплатити вугілля кам'яне, надалі іменується "товар", кількість, ціна якого визначається в специфікаціях, що оформлені у вигляді додатків до цього договору та є невід'ємною його частиною (п.1.1), товар поставляється щомісячно відповідно по заявці покупця. Обсяг, вказаний в заявці, повинен бути узгоджений сторонами, не пізніше 5 днів до моменту постачання Товару. Датою поставки вважається дата зазначена в графі 53 електронної залізничної накладної "Календарний штемпель видачі вантажу" (п.3.2), умова оплати: 50% попередня оплата, 50% вартості вугілля протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту прибуття вугілля на станцію призначення (вантажоодержувача), яка зазначається специфікаціях до цього договору (п.5.4).

Відповідно до додатку №1 від 15.12.2016 до договору постачальник зобов'язується продати та поставити 69 т метричних тонн вугілля +/- 10%, в опціоні вугілля кам'яне, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах "DAP - станція призначення" (п.1), загальна орієнтована вартість за цим додатком складає: 210450,00 грн в т.ч. ПДВ 20% (з урахуванням залізничного тарифу) (п.2), строк поставки: грудень 2016 р - березень 2017 р (п. 4).

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм ч. 1 та ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, 23.12.2016 відповідач надав позивачу для оплати рахунок-фактуру № 8 від 23.12.2016 на суму 210450,00 грн.

Платіжним дорученням №1683 від 26.12.2016 позивач перерахував відповідачу 105225,14 грн попередньої оплати.

Проте, у визначений додатком №1 від 15.12.2016 до договору строк відповідач товар не поставив.

Згідно зі ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

10.08.2017 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати або здійснення поставки товару.

Відповідач відповіді на вказану вимогу позивачу не надав, поставку обумовленого договором товару не здійснив.

Отже, у відповідача відповідно до норм ст. 693 Цивільного кодексу України виник обов'язок перед позивачем по поверненню суми попередньої оплати за непоставлений товар у розмірі 105225,14 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 105225,14 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1572,06 грн процентів за користування чужими коштами.

За змістом ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до 6.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 ЦК України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами.

Договором, який був укладений між сторонами розмір процентів не погоджений, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 1572,06 грн. є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Єлам" (03039, м.Київ, Червоноармійський провулок, будинок 14, корпус 2, офіс 7, ідентифікаційний код 39579517) на користь Приватного акціонерного товариства "Завод Південкабель" (61099, Харківська обл., місто Харків, вулиця Автогенна, будинок 7, ідентифікаційний код 00214534) суму попередньої оплати у розмірі 105225 (сто п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) грн 14 коп. та судовий збір у розмірі 1578 (одна тисяча п'ятсот сімдесят вісім) грн 37 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 31.10.2017

Суддя Ю.М. Смирнова