Рішення

від 04.10.2017 по справі 911/2113/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2017 р. Справа № 911/2113/17

Розглянувши матеріали справи за позовом Пубілічного акціонерного товариства РЕАЛ БАНК

до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ОСОБА_1

про стягнення 131773,03 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 24.05.2017 року);

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Пубілічного акціонерного товариства РЕАЛ БАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ОСОБА_1 про стягнення 131773,03 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.07.2017 року порушено провадження у справі № 911/2113/17 та призначено справу до розгляду на 09.08.2017 року.

08.08.2017 року представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

09.08.2017 року представником позивача подано письмові пояснення по суті спору. В судове засідання 09.08.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 12.07.2017 року не виконав. Розгляд справи відкладався до 04.09.2017 року.

В судовому засіданні 04.09.2017 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався до 18.09.2017 року.

В судове засідання 18.09.2017 року представники сторін з'явилися, однак позивач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 04.09.2017 року не виконав. Окрім того, в судовому засіданні 18.09.2017 року представником відповідача подано письмові пояснення по суті спору. Розгляд справи відкладався до 04.10.2017 року.

В судовому засіданні 04.10.2017 року позивач позовні вимоги підтримав та надав додаткові пояснення, відповідач в судове засідання 04.10.2017 року не з'явився та надав до канцелярії суду додаткові докази.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази та пояснення, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, Публічним акціонерним товариством РЕАЛ БАНК , яке перебуває в стані ліквідації та від імені якого діє уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ РЕАЛ БАНК , заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю АВТО ОСОБА_1 131773,03 грн. збитків у вигляді вартості втраченого та пошкодженого під час зберігання майна.

Позивач зазначає, що між ПАТ РЕАЛ БАНК (позивач) та ТОВ АВТО ОСОБА_1 (відповідач) було укладено Договір зберігання № 0304-14 від 03.04.2014 року, за умовами якого та відповідно до додаткової угоди № 17 від 23.06.2016 року, відповідач прийняв не себе зобов'язання щодо зберігання товарно-матеріальних цінностей позивача в складському приміщенні, розташованому за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Дерев'яна, вул. Молодіжна, 10Г/1.

На підставі зазначеного Договору, станом на 17.02.2017 року у відповідача знаходилось на зберіганні майно позивача у кількості 567 одиниць, загальною вартістю 886 598,45 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 48 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку, виконує функції з управління та продає майно банку.

Під час здійснення ліквідації Банку, кошти для розрахунків із кредиторами одержуються насамперед від продажу майна (активів) банку.

Оскільки передане на зберігання майно, про яке зазначено вище, мало за своєю специфікою складний попит для його реалізації, з метою прискорення такої реалізації, майно потребувало попереднього огляду потенційними покупцями. У зв'язку з чим, 17.10.2016 року від потенційного покупця - ТОВ Транс Старлайн , який виявив бажання придбати майно позивача, що знаходилось на зберіганні у відповідача за вищезазначеною адресою, до позивача надійшла скарга. У даній скарзі зазначено, що 20.09.2016 року ТОВ Транс Старлайн було надіслано запит на огляд майна з наступним його придбанням, але працівниками відповідача було відмовлено у здійсненні доступу до цього майна через вказівки керівництва останнього.

Оскільки, відповідачем чинились перешкоди у проведенні огляду майна позивача для подальшого його продажу, позивачем було ініційовано проведення інвентаризації та перевірки умов зберігання такого майна у відповідності до приписів п. 2.2.4. Договору.

Наказом позивача № 3 від 14.02.2017 року для проведення інвентаризації та перевірки, співробітників позивача було відряджено до с. Дерев'яна Обухівського району Київської області за місцем зберігання майна в період з 15.02.2017 року по 18.02.2017 року.

Під час проведення перевірки було встановлено, що майно позивача зберігається з відсутністю опалення та відео-спостереження, що є грубим порушенням Договору, оскільки згідно з п. 1.3 зазначеного договору відповідач зобов'язувався забезпечити опалення зазначеного складу та його охорону за допомогою охоронців з застосування камер відеонагляду.

Також при огляді складського приміщення було виявлено майно сторонніх осіб, що також є порушенням Договору, оскільки згідно з п. 2.1.5. Договору зберігання майна на складі, виключає доступ сторонніх осіб до майна позивача та можливість розміщення іншого майна, що передається особою, яка не є Поклажодавцем або його представником.

Відповідно до п. 2.1.5. Договору відповідач зобов'язаний був забезпечити наявність пристосованого для зберігання майна складу з урахуванням п. 1.3 Договору, який передбачає обов'язкове опалення такого складу для належного зберігання переданого на зберігання майна позивача. Проте, через неналежне виконання умов зберігання, вплив атмосферних температур і вологу у складському приміщенні, таке майно під час огляду знаходилось у непридатному до подальшого використання стані за його цільовим призначенням.

Також, під час огляду майна позивача було виявлено його пошкодження, а також частина майна знаходились у розібраному стані, яке складалось зі складових елементів такого майна та неможливістю його зборки, що в свою чергу є порушенням п. 2.1.2. Договору, яким передбачено, що відповідач зобов'язаний був вживати всіх необхідних заходів для забезпечення схоронності переданого на зберігання майна.

Через зазначені обставини, позивачем було прийнято рішення про повернення майна зі зберігання.

Під час отримання від відповідача майна позивача, окрім пошкоджень майна, про яке зазначено вище, було виявлено відсутність декількох одиниць переданого на зберігання майна.

Таким чином, позивач отримав від відповідача за ОСОБА_3 приймання-передачі від 17.02.2017 року майно у кількості 415 одиниць, на загальну суму 754 802,43 грн., з яких офісна оргтехніка, комп'ютерна техніка, системне обладнання, електро-обчислювальна техніка, касове обладнання та інше на його справність не перевірялось через відсутність необхідного для такої перевірки електрообладнання та відповідного фахівця.

При цьому, 116 одиниць майна Банку на суму 83 873,82 грн. під час приймання-передачі було відсутнє. Також позивачем у відповідності до п. 5.3. Договору було відмовлено у прийманні- передачі 28 одиниць майна на суму 14 666,40 грн., яке знаходилось у зруйнованому стані, та не підлягало відновленню, також 8 металевих сейфів у розібраному та розукомплектованому стані, зібрання яких не можливо через відсутність елементів кріплення та неможливості ідентифікувати відношення складових один до одного на суму 33 232,80 грн.

ОСОБА_3 приймання-передачі підписаний співробітниками позивача та представником відповідача за довіреністю - ОСОБА_4, який своїм підписом, підтвердив неналежне виконання відповідачем умов Договору стосовно умов зберігання та схоронності майна позивача, переданого на зберігання.

Відповідно до п. 2.2.3. Договору у випадку спричинення будь-ким пошкодження майна позивача, відповідач зобов'язаний вжити заходів щодо охорони прав Банку і повідомити Банк про такі порушення у письмовій формі, чого відповідачем не було зроблено. У випадку, якщо відповідач не повідомив позивача про пошкодження майна, то відповідач несе відповідальність за завдані збитки.

Оскільки, відповідач неналежно виконував свої зобов'язання за Договором зберігання, що в свою чергу призвело до втрати, знищення та псування майна, у відповідності до вимог п. 5.1. Договору, останній несе відповідальність у розмірі суми на яку знизилась вартість майна, яка розраховується із її вартості на дату початку зберігання за Договором.

В підтвердження вартості майна на дату почтку зберігання позивач надав Звіт про незалежну оцінку ліквідної частини активів ПАТ РЕАЛ БАНК від 28.04.2014 року, в підтвердження вартості майна на момен його видачі зі зберігання позивач посилається на Звіт про незалежну оцінку вартості основних засобів (рухоме майно) АТ РЕАЛ БАНК від 12.06.2015 року, за даними яких оціночна вартість майна, яке було втрачено та пошкоджено відповідачем, становить 131 773,03 грн. (без ПДВ - 109 810,86).

Позивач зазначає, що звертався до відповідача з претензією вих. № 74 від 16.03.2017 року про відшкодування вартості майна, що було втрачено та знищено, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Узв'язку з чим, позивач в позові зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 1 ст. 942 Цивільного кодекс України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 951 Цивільного кодекс України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем у розмірі її вартості.

Частиною 2 с. 951 Цивільного кодекс України також передбачено, що якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Зогляду на викладене, позивач в позові просить стягнути з відповідача 131 773,03 грн. збитків у вигляді вартості пошкодженого та втраченого під час зберігання майна вналідок порушення умов Договору зберігання № 0304-14 від 03.04.2014 року за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Дерев'яна, вул. Молодіжна, 10Г/1.

Відповідач в ході розгляду справи подав відзив, в якому проти позову заперечував, зазначив, що у відповідності до п.п. 1.2.1. п. 1.2. Договору майно зберігалось на складі тимчасового зберігання за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Дерев'яна, вул. Молодіжна, 10Г/1.

Відповідач зазначає, що його керівництво не відмовляло у доступі ТОВ Транс Старлайн до огляду майна, з приводу чого ТОВ ОСОБА_5 ОСОБА_1 взагалі не отримувало жодних запитів, вказівок чи розпоряджень, в тому числі від Поклажодавця щодо доступу третіх осіб до майна.

З приводу відсутності опалення та системи відеоспостережекня на складі тимчасового зберігання, відповідач пояснив, що Договір зберігання № 0304-14 між ТОВ ОСОБА_5 ОСОБА_1 та ПАТ РЕАЛ БАНК було укладено 03.04.2014 року. Під час пропозиції ТОВ ОСОБА_5 ОСОБА_1 з вибору складів тимчасового зберігання, попереднім керівництвом банку, а саме уповноваженою особою ФГВФО ОСОБА_6, було погоджено виключно дане складське приміщення за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Дерев'яна, вул. Молодіжна, 10Г/1. Технічними умовами система централізованого опалення в даному складському приміщенні передбачена не була, про що було відомо позивачу в момент укладення Договору.

З метою обігріву даного складського приміщення в зимовий період ТОВ ОСОБА_5 ОСОБА_1 неодноразово пропонувало встановлення системи електричного опалення та системи відеоспостереження, про що свідчить лист від 23.10.2014 року № 11. Однак, з метою економії грошових коштів та непогодженням даного питання керівництвом банку, вищезазначене питання не розглядалось і не було вирішено.

Відповідач також зазначає, що починаючи з 2014 року за період перебування на відповідному складі тимчасового зберігання товарно-матеріальних цінностей, неодноразово на даному складі перебували представники та попереднє керівництво банку, які були обізнані з відсутністю опалення та відеоспостереження, однак, претензій з даного питання не заявляли, відповідне питання не піднімали та не вирішували.

Про відсутність претензій та факту належного виконання Договору зберігання № 0304-14 від 03.04.2014 року також свідчить рекомендаційний лист ПАТ РЕАЛ БАНК від 23.09.2015 року № 21-07/1159.

Щодо посилання на те, що частина майна знаходилась у розібраному стані, яке складалось зі складових елементів, відповідач зазначив, що згідно з Договором мувінгу №0104-14 від 01.04.2014 року ТОВ ОСОБА_5 ОСОБА_1 взяло на себе зобов'язання за плату здійснювати надання послуг, пов'язаних з мувінгом - організацією та перевезенням матеріальних цінностей ПАТ РЕАЛ БАНК , що включало в себе повний спектр робіт з демонтажу обладнання відділень банку, демонтажу та розборки офісних меблів, касових кабін, перевезення банкоматів та сейфів.

У зв'язку з чим, при організації та виконанні перевезення банківських відділень з різних регіонів України більшість банківських меблів була розібрана та упакована, всі складові та комплектація перебували в наявності. Крім того, меблі, офісна техніка, та всі ТМЦ банку перебували в експлуатації та користуванні, отже за станом мали ознаки зносу.

Також відповідач зазначив, що металеві сейфи були розібрані саме за вимогою керівництва банка, у зв'язку з тим, що середня вага сейфа становить від 750 до 1500 кг, що унеможливлювало їх транспортування в нерозібраному стані, а також самі габарити сейфу не дозволяли без демонтажу винести їх з приміщень де вони знаходились.

Відповідно, майно передавалось на склад тимчасового зберігання за адресою: Київська область, Обухівський район, с. Дерев'яна, вул. Молодіжна, 10Г/1 з ознаками природного зносу та частково в розібраному стані. При передачі майна на склад тимчасового зберігання був присутній представник банку, питань щодо неналежного виконання договору мувінгу та претензій щодо комплектації майна не виникало. До того ж, з метою економії фінансових коштів та зменшення витрат на оплату складського приміщення за вимогою банку ТОВ ОСОБА_5 ОСОБА_1 було проведено угрупування та ущільнення всіх ТМЦ банку розміщених на даному складі.

Відповідач також зазначає, що починаючи з вересня 2016 року ПАТ РЕАЛ БАНК порушує строки оплати послуг зберіганні, заборгувавши 173 485,60 грн.

Відповідно до п. 2.2.6. Договору за вимогою позивача згідно акту приймання-передачі від 17.02.2017 року відповідачем було повернуто майно, яке перебувало на відповідальному зберіганні в ТОВ ОСОБА_5 ОСОБА_1 .

В позовній заяві позивач зазначає, що у відповідача знаходилось на зберіганні майно у кількості 567 одиниць, загальною вартістю 886 597,45 грн. посилаючись на Перелік майна, що знаходиться на відповідальному зберіганні. Однак, як зазначає відповідач, такий перелік не є документом, на підставі якого майно було прийнято на зберігання.

Первісних актів прийому-передачі майна з зазначенням переліку, найменування, кількості, комплектації тощо, згідно яких ПАТ РЕАЛ БАНК передало ТОВ ОСОБА_5 ОСОБА_1 на зберігання майно та матеріальні цінності згідно Договору зберігання від 03.04.2014 року № 0304-14, та які б дійсно свідчили про прийняття саме того майна позивачем не надано.

Також, відповідач зауважив, що згідно наданого позивачем переліку майна, що знаходиться на відповідальному зберіганні вбачається, що на зберіганні перебуває 592 одиниці ТМЦ Банку, з яких лише 49 одиниць майна згідно інвентарних номерів співпадають з тими, що зазначені в розрахунку суми збитків, що пов'язані з втратою та пошкодженням майна ПАТ Реал Банк .

В той же час, згідно ОСОБА_3 приймання-передачі майна, яке поверталось з відповідального зберігання згідно Договору № 0304-14 від 03.04.2014 року станом на 17.02.2017 року позивачу було передано 711 одиниць майна, включаючи офісну техніку, замість вказаних в позовній заяві 415.

До того ж, згідно акту приймання-передачі позивачу відвантажено частина меблів, як їх елементи у кількості 1197 шт., у зв'язку з тим, що вони перебували у розібраному вигляді та 85 одиниць майна будо передано без інвентарного номеру.

Згідно акту приймання-передачі зазначено, що були відвантажені сейфи, та частково елементи сейфів (двері, бокові стійки, низ, верх). Відмітка про те, що вони знаходились в зруйнованому стані, та те, що відновленню не підлягає 8 металевих сейфів в акті приймання-передачі відсутня.

Також, відповідач заперечує визначення позивачем суми, на яку знизилась вартість майна -131 773, 03 грн., виходячи з даних Звіту про незалежну оцінку ліквідної частини активів ПАТ РЕАЛ БАНК від 28.04.2014 року та Звіту про незалежну оцінку вартості основних засобів (рухоме майно) від 12.06.2015 року.

Зокрема, незалежна оцінка ліквідної частини активів ПАТ РЕАЛ БАНК проводилась 01.04.2014 року до передачі майна на зберігання (сам звіт складено 28.04.2014 року), Звіт про незалежну оцінку вартості основних засобів (рухоме майно) від 12.06.2015 року складений в період перебування майна на зберіганні (до 17.02.2017 року), в той час, як за період зберігання починаючи з 2014 року на складі тимчасового зберігання за вимогою банку не перебувало жодної особи, яка б проводила незалежну оцінку вищезазначеного майна. Незалежна експертиза пошкодженого, втраченого майна з метою встановлення його оцінки враховуючи факт використання та зносу станом на 17.02.2017 року банком не проводилась.

З огляду на наведені обставини, відповідач також зауважує про суперечливість тверджень відповідача про обізнаність зі станом майна лише в 2017 році.

Позивач в своїх поясненнях зазначає, що факт передачі майна на зберігання не спростовується відповідачем, що надумку позивача свічить про доведеність відповідного факту.

Відповідно до п. 2.1.1. Договору зберігання № 0304-14 від 03.04.2014 року перелік, найменування, кількість, комплектація кожної одиниці переданого на зберігання майна зазначається в ОСОБА_3 прийому-передачі, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Позивач пояснив, що у зв'язку із неодноразовою зміною уповноваженої особи на ліквідацію ПАТ РЕАЛ БАНК , звільненням працівників через скорочення штату на виконання плану ліквідації, встановити місцезнаходження витребуваного ОСОБА_3 прийому-передачі майна, яке було передано на виконання Договору № 0304-14 від 03.04.2014 року не можливо.

У зв'язку з чим, зазначає, що факт перебування у відповідача на зберіганні майна підтверджується ОСОБА_3 переліку майна, що знаходиться на відповідальному зберіганні згідно Договору зберігання № 0304-14 від 03.04.2014 року станом на 27.05.2016 року, підписаним Генеральним директором ТОВ АВТО ОСОБА_1 ОСОБА_7 та скріпленим печаткою підприємства.

Згідно вказаного ОСОБА_3, на зберіганні у ТОВ АВТО ОСОБА_1 станом на 27.05.2016 року перебувало 592 одиниці майна ПАТ РЕАЛ БАНК на загальну суму 1 085 652,94 грн. Серед іншого майна, зазначеного в ОСОБА_3, також фігурує увесь перелік майна (у кількості 152 одиниці), яке наведено в Розрахунку суми збитків, що пов'язані з втратою та пошкодженням майна ПАТ РЕАЛ БАНК на загальну суму 131 773,03 грн., доданому до позовної заяви.

Ще одним доказом на підтвердження факту перебування спірного майна ПАТ РЕАЛ БАНК на зберіганні у ТОВ АВТО ОСОБА_1 є ОСОБА_3 приймання-передачі (інвентаризація згідно наказу № 3 від 14.02.2017 року) майна, яке повертається з відповідального зберігання згідно Договору № 0304-14 від 03.04.2014 року станом на 17.02.2017 року. ОСОБА_1 іншого майна, зазначеного на 20 аркушах ОСОБА_3 прийому-передачі станом на 17.02.2017 року, фігурує увесь перелік майна (у кількості 152 одиниці), яке наведено в Розрахунку суми збитків, що пов'язані з втратою та пошкодженням майна ПАТ РЕАЛ БАНК на загальну суму 131 773,03 грн., доданому до позовної заяви.

Щодо доказів стану переданого на зберігання майна (ОСОБА_3 опису) та його дійсної вартості (звіту про оцінку) на момент передачі позивач зазначив, що відповідно до п. 2.2.2 Договору зберігання № 0304-14 від 03.04.2014 року, якщо при прийманні Зберігачем майна, що передається Поклажодавцем на зберігання, в цьому майні виявляться пошкодження або недоліки, котрі можуть бути виявлені при поверхневому огляді, представник Зберігача разом із представником Поклажодавця фіксують це в ОСОБА_3 прийому-передачі на відповідальне зберігання.

У зв'язку із тим, що при передачі майна ПАТ РЕАЛ БАНК на зберігання ТОВ АВТО ОСОБА_1 в ОСОБА_3 прийому-передачі предстаниками не зафіксовано пошкодження або недоліки, слід вважати, що Зберігачем прийнято на зберігання майно в задовільному стані.

Крім цього, технічний стан майна встановлювався суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ Кредитне Брокерське Агенство , що діяв на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності, виданого Фондом державного майна України від 04.04.2012 року № 13183/12. Технічний стан майна ПАТ РЕАЛ БАНК на момент передачі зафіксовано у Звіті про незалежну оцінку ліквідної частини активів ПАТ РЕАЛ БАНК , складеному 28.04.2014 року, тобто одночасно з передачею майна на відповідальне зберігання.

Згідно вищевказаного Звіту, технічний стан усього майна (у кількості 152 одиниці), яке наведено в Розрахунку суми збитків, що пов'язані з втратою та пошкодженням майна ПАТ РЕАЛ БАНК на загальну суму 131 773,03 грн., доданому до позовної заяви, визначено як задовільний.

Судом було розглянуто спір виходячи з наданих сторонами доказів та пояснень та встановлено наступне.

Позивачем в Розрахунку суми збитків наведено перелік майна, яке за його твердження передавалось відповідачу за Договором на відповідальне зберігання і щодо якого виявлено нестачу майна чи пошкодження (незадовільний стан).

З огляду на викладені в позові обставини, позивач пов'язує завдання збитків порушенням відповідачем умов п. 1.3. Догвоору щодо опалення приміщення та його охороних з застосуванням камер відео спостереження.

Однак, наведені в Розрахунку факти відсутності та незадовільного стану майна, не перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з невиконанням відповідачем п. 1.3. Договору (відсутність опалення та камер відео спостереження), оскільки пов'язані з перебуванням меблів в розукомплектованому стані та відсутністю деяких позицій майна, про передачу якого на зберігання стверджує позивач.

Однак, позивачем не надано суду доказів передачі відповідачу на відповідальне зберігання майна у кількості 567 одиниць, загальною вартістю 886 598,45 грн., саме з яких виявлено в наявності та забрано зі зберігання 415 одиниць майна вартістю 754802,43 грн. Як зазначив сам позивач, у нього відповідний акт прийому-передачі майна на зберігання відсутній у зв'язку з його втратою попереднім керівництвом.

В обґрунтування та підтвердження факту передчі відповідачу на зберігання за Договором 567 одиниць майна загальною вартістю 886 598,45 грн. позивач посилається на складений самим відповідачем ОСОБА_8 переліку майна, що знаходиться на відповідальному зберіганні станом на 27.05.2016 року.

Однак, відповідний ОСОБА_3 не засвідчує переліку та стану майна на момент його передачі на зберігання і надана до суду копія відповідного ОСОБА_3 містить непідписаний перелік 483 позицій найна, останній підписаний відповідачем аркуш має іншу форму і містить відомості про майно за позиціями 587-592, що ставить під сумнів відношення такого аркушу до ОСОБА_3 в цілому.

Також, в обґрунтування вартості та переліку майна на момент його передачі на зберігання, позивач посилається на дані Звіту про незалежну оцінку ліквідної частини активів ПАТ РЕАЛ БАНК від 28.04.2014 року.

Дослідивши Звіт про незалежну оцінку ліквідної частини активів ПАТ РЕАЛ БАНК від 28.04.2014 року, судом встановлено, що фактичний огляд майна відбувався 01.04.2014 року, тобто до передачі майна на зберігання, такий огляд стосувався наявного у банку майна і не має відношення до відносин зберігання, Звіт складався без участі представника Зберігача.

Таким чином, відповідний Звіт, за даними якого вартість ліквідної частни активів банку взагалі складає 71520706,24 грн. не засвідчує факту, обсягу та стану переданого на зберігання майна, про яке йде мова в позові.

Також, суд критично оцінює надані позивачем докази вартості майна на момент його повернення зі зберігання. Зокрема, позивач посилається на Звіт про незалежну оцінку вартості основних засобів (рухоме майно) АТ РЕАЛ БАНК від 12.06.2015 року, за даними яких оціночна вартість майна, яке було втрачено та пошкоджено відповідачем, становить 131 773,03 грн.

Однак, дослідивши відповідний Звіт від 12.06.2015 року, в ньому зазначено про вартість основних засобів банку в сумі 103614,26 грн. без посилання на перебування відповідного майна на зберіганні. Крім того, відповідна оцінка проводилась 02.06.2015 року, в той час, як майно перебувало в складських приміщеннях відповідача.

Таким чином, відповідний Звіт не засвідчує вартості майна на момент його повернення зі зберігання в лютому 2017 року.

В ході розгляду спору за вимогою позивача, відповідачем надано суду копії 52 ОСОБА_3 приймання-передачі майна банку на зберігання за Договором з різних банківських відділень і майно перебувало на зберіганні як в с. Дерев'яна, так і м. Харкові.

За даними наданих відповідачем актів, на зберігання передавалось значно більше позицій майна банку, ніж наведено позивачем. Однак, оскільки у позивача відсутні належні докази - первинні документи про передачу відповідачу на зберігання наведеного в розрахунку майна, твердження позивача про пошкодження чи втрату відповідного майна є безпідставними.

Відповідно до ст. 951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем:

1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості;

2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість.

Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Статтею 949 Цивільного кодексу України визначено, що зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Частиною 2 ст. 949 Цивільного кодексу України передбачено, що річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Згідно зі ст. 950 Цивільного кодексу України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Професійний зберігач відповідає за втрату (нестачу) або пошкодження речі, якщо не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили, або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

Однак, оскільки позивачем не доведено факту передачі відповідачу на зберігання наведеного в Розрахунку майна та належності його стану, з огляду на ч.ч. 1, 2 ст. 949 Цивільного кодексу України, твердження позивача про втрату чи пошкодження під час зберігання з вини відповідача майна банку є безпідставним, що виключає факт заподіяння збитків.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За наслідками розгляду спору позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку з недоведеністю позивачем.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.10.2017 р.

Суддя Т.П. Карпечкін