Рішення

від 26.10.2017 по справі 908/2380/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 13/94/16-24/91/16-35/120/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.10.2017 Справа № 908/2380/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Бондаренко І.П., посвідчення № 004055 від 13.09.2012р., начальник відділу

від прокуратури: Маруєва Т.В., посвідчення № 023837 від 24.12.2013р., прокурор відділу

від відповідача-1: Літвінова В.Ю., довіреність № 22/18 від 13.01.2017р., головний спеціаліст сектору правового забезпечення РВ ФДМУ по Запорізькій області

від відповідача-2: ОСОБА_4, договір № б/н від 10.10.2016р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області в інтересах держави.

до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області ( 69001, м. Запоріжжя , вулиця Перемоги ,60; код ЄДРПОУ 20495280),

до відповідача-2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1 ; індивідуальний податковий номер НОМЕР_1),

третя особа, яка не заявляє самостійні позовні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача-1: Запорізький металургійний коледж Запорізької Державної інженерної академії (69091, м. Запоріжжя, вул. Немировича - Данченка, 71 ; код ЄДРПОУ 00193588)

про визнання недійсним Договору оренди державного нерухомого майна, зобов'язання повернути майно шляхом звільнення приміщень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 05.12.2016р. у справі № 908/2380/16 (суддя Азізбекян Т.А.) в задоволенні позову керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 22.02.2017р. у справі № 908/2380/16 апеляційну скаргу Заступника прокурора Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016р. по справі № 908/2380/16 залишено без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016р. по справі № 908/2380/16 залишено без змін, з мотивів, викладених у постанові.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2017р. у справі № 908/2380/16 касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області на рішення господарського суду Запорізької області від 05.12.2016р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2017р. у справі № 908/2380/16 Господарського суду Запорізької області частково задоволено.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.12.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2017р. у справі № 908/2380/16 господарського суду Запорізької області скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.

15.08.2017р. матеріали справи № 908/2380/16 надійшли на адресу господарського суду Запорізької області.

15.08.2017р. автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.08.2017р. прийнято справу № 908/2380/16 до розгляду, присвоєно справі номер провадження 35/120/17 та призначено розгляд справи на 29.08.2017р. об 11 год. 30 хв.

Керівник Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 10.12.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області (Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (Орендар) укладено Договір оренди № 2513/д державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії (Балансоутримувач).

За умовами вказаного Договору, Орендодавець передає в строкове платне користування орендарю нерухоме майно - частини вбудованих в будівлю гаражу нежитлових приміщень з № 2 по № 6 включно, загальною площею 117,2 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (згідно акту прийому-передачі від 10.12.2009), для розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно об'єкти нерухомого майна, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 належать до державної власності, а цільове призначення земельної ділянки за вказаною адресою - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

Відповідно до інформації, яка міститься у витягу з Єдиного реєстру фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності ОСОБА_5 є: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, роздрібна торгівля деталями та приладдями для автотранспортних засобів, діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області всупереч інтересам держави та вимогам законодавства 10.12.2009р. вкладено договір оренди державного нерухомого майна, яке перебуває на балансі закладу системи освіти, та передано його для використання не за цільовим призначенням.

Зважаючи на викладене, керівник Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області вважає, що укладення спірного договору порушує інтереси держави у вигляді зменшення майна, що може використовуватись для організації та надання освітніх та навчальних послуг, що у свою чергу негативно впливає на інтереси держави у сфері охорони дитинства.

В зв'язку з чим, керівник Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області просить суд визнати недійсним Договір оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії № 2513/д від 10.12.2009 р., укладеного між РВ ФДМУ по Запорізькій області (орендодавець) та ПП ОСОБА_5 (орендар) та зобов'язати ФОП ОСОБА_5 повернути РВ ФДМУ по Запорізькій області, державне нерухоме майно - частини вбудованих в будівлю гаражу (літера В) нежитлових приміщень з № 2 по № 6 включно, загальною площею 117,2 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, шляхом їх звільнення.

28.08.2017р. через Відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від представника відповідача-2 надійшло письмове клопотання від 28.08.2017р. про відкладення розгляду справи у зв'язку зі знаходженням представника ФОП ОСОБА_5 29.08.2017р. у відрядженні в м. Києві.

Ухвалою суду від 29.08.2017р., клопотання відповідача-2 про відкладення розгляду справи задоволено, розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 21.09.2017р. о 12 год. 00 хв .

13.09.2017р. від Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області на адресу суду надійшли письмові пояснення № 50-9078вих-17 від 11.09.2017р., в яких керівник Запорізької місцевої прокуратури зазначає, що не можуть бути об'єктами оренди, зокрема об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації, відповідно до ст. 5 ЗУ Про приватизацію державного майна . Органи прокуратури України не виступають уповноваженим органом з питань контролю за використанням державного майна. До функцій прокуратури не відноситься суспільна перевірка усіх договорів оренди, які укладають державні органи з питань використання державного майна. Періодичність вивчення документів з питань оренди майна закладів системи освіти органами прокуратури України законодавчо не встановлено та у загальнодоступних джерелах відсутня інформація про укладені Договори оренди приміщень закладів системи освіти.

Запорізькій місцевій прокуратурі № 2 стало відомо про предмет оспорюваного Договору оренди та порушення норм ЗУ Про освіту під час його укладення після отримання інформації, що надійшла з РВ ФДМУ України по Запорізькій області від 21.01.2016р. № 10-13-00317. Факт отримання цієї інформації підтверджується відтиском штампу вхідної кореспонденції, у зв'язку з чим прокуратура вважає, що строк на звернення до суду з позовом вираховується з моменту отримання відповідної інформації, а саме з 21.01.2016р. Крім того, спірний договір від 10.12.2009р. продовжує свою дію, а порушення вимог законодавства щодо надання нежитлових приміщень Запорізького металургійного коледжу Запорізької Державної інженерної академії в оренду для розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів тривають, що завдає істотної шкоди інтересам держави щодо ефективного та сталого розвитку системи освіти та забезпечення якісного виховання і навчання студентів.

Ухвалою від 21.09.2017р. розгляд справи відкладено на 12.10.2017р. о 10 год. 30 хв.

12.10.2017р. через Відділ документального забезпечення господарського суду Запорізької області від представника відповідача-2 надійшли додаткові пояснення від 12.10.2017р., відповідно до яких представник відповідача-2 зазначив, що у вересні 2010р. КРУ в Запорізькій області була проведена перевірка діяльності Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії за період з 01.09.2008р. по 01.09.2010р. За результатами проведеної перевірки була складена довідка від 28.09.2010р. З цієї довідки вбачається, що ПП ОСОБА_5 належним чином виконував свої зобов'язання зі сплати орендних платежів та КРУ не було виявлено жодних порушень щодо передачі в оренду приміщень, що перебувають на балансі коледжу.

Крім того представник відповідача-2 вважає, що прокуратурі ще з лютого 2009 року було відомо про здійснення ПП ОСОБА_5 підприємницької діяльності у приміщені, яке перебуває на балансі коледжу, що підтверджується приписом прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя № 488 від 17.02.2009р.

В зв'язку з чим відповідач-2 вважає, що прокуратура, звертаючись з відповідним позовом, порушено строк позовної давності.

У судовому засіданні 12.10.2017р. прокурори підтримали позовні вимоги у повному обсязі, просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача-2 у судовому засіданні 12.10.2017р. проти позову заперечив, та заяви усне клопотання про витребування у прокуратури Запорізької області довідки КРУ в Запорізькій області від 28.09.2010р. Вказана довідка надана прокуратурою Запорізької області, на думку відповідача-2, підтвердить факт обізнаності прокуратури про здійснення ПП ОСОБА_5 підприємницької діяльності у приміщені, яке перебуває на балансі Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії.

Також у судовому засіданні 12.10.2017р. представник відповідача-2 надав клопотання про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи для надання додаткових письмових доказів по заявленому клопотанню.

Представники відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 у судовому засіданні 12.10.2017р. підтримали позицію відповідача-2, проти задоволення позову заперечили.

Прокурори та представники відповідача-1 та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 проти клопотань відповідача-2 про витребування доказів та про продовження строку розгляду справи та відкладення розгляду справи не заперечили.

Ухвалою суду від 12.10.2017 р. клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про продовження розгляду справи та відкладення розгляду справи задоволено. Продовжено строк розгляду справи № 908/2380/16 на п'ятнадцять днів. Клопотання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 про витребування доказів задоволено. Розгляд справи відкладено, судове засідання призначено на 26.10.2017р.

Від прокуратури 25.10.2017 р. надійшло письмові пояснення, відповідно до яких вказано про знищення витребуваних судом документів, в зв'язку з закінченням термінів їх зберігання.

Представники прокуратури в судовому засіданні 26.10.2017 р. підтримали позовні вимоги, просили суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 26.10.2017 р. проти задоволення позову заперечив.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 26.10.2017 р. проти задоволення позову заперечив, підтримав клопотання про застосування строків позовної давності та надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що позов прокуратури є безпідставним та заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 26.10.2017р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

10.12.2009р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Запорізькій області (Орендодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (Орендар) укладено Договір оренди державного нерухомого майна №2513/д, що знаходиться на балансі Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії (Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частини вбудованих в будівлю гаражу (літ. В) нежитлових приміщень з №2 по №6 включно, загальною площею 117,2 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - майно).

Пунктом 1.3 Договору визначено, що майно передається в оренду з метою розміщення майстерні, що здійснює обслуговування та ремонт автомобілів.

За умовами п. 2.1 Договору, вступ орендаря у користування майном наступає одночасно з підписанням сторонами Договору та акта приймання-передавання орендованого майна (додаток №1).

Згідно з п. 10.1 Договору, цей Договір укладено строком на 364 дні, що діє з 10.12.2009р. по 08.12.2010 р. включно з пролонгацією на тих самих умовах відповідно до п. 10.4 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця.

Додатковими угодами від 20.12.2010 р., від 22.12.2011 р., від 17.12.2012 р., 06.12.2013р. продовжено дію Договору до 05.12.2016 р. включно.

Згідно з п. 3.1 Договору в редакції додаткової угоди від 22.02.2013 р. орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786, зі змінами та доповненнями, шляхом її збільшення на конкурсну надбавку, скориговану на індекс інфляції за період інфляції.

Розмір орендної плати за перший після перегляду місяць оренди грудень 2012 року становить без ПДВ - 2426,30 грн. та діє з 07.12.2012 р. (додаток 1).

Договір та Додаткові угоди до нього підписані обома сторонами без заперечень.

Запорізькою місцевою прокуратурою №2 було проведено перевірку виконання органами державної влади повноважень щодо збереження майна закладів освіти та встановлено, що орендоване майно на момент укладання договору оренди належало до об'єктів освіти, а передбачена договором мета передання вказаних приміщень в оренду (розміщення майстерні, що здійснює технічне обслуговування та ремонт автомобілів) не відповідала їх цільовому призначенню.

Керівник Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання недійсним Договору оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії № 2513/д від 10.12.2009р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та приватним підприємцем ОСОБА_5, зобов'язання Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області, державне нерухоме майно - частини вбудованих в будівлю гаражу (літера В) нежитлових приміщень з №2 по №6 включно, загальною площею 117,2 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2, шляхом їх звільнення.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку відмовити в позові в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірного Договору оренди є частини вбудованих в будівлю гаражу (літ. В) нежитлових приміщень з №2 по №6 включно, загальною площею 117,2 кв.м., розташованих за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до інформації, яка міститься у витязі з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 м. Запоріжжя є: технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів (45.20), роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (45.32), діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування (56.10), надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (68.20).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається, що нерухоме майно - будівля гаражу (літера В) по АДРЕСА_2 належить до державної власності, а цільове призначення - для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про освіту , навчальні заклади, що засновані на загальнодержавній або комунальній власності, мають статус державного навчального закладу.

Згідно з абз. 2 ст. 5 Закону України Про оренду державного та комунального майна , Орендодавцем нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва.

Спірний Договір укладено Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Запорізькій області в якості орендодавця, тобто уповноваженим державним органом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 63 Закону України Про освіту матеріально-технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності.

Відповідно до ч. 1 ст.4 Закону України Про оренду державного та комунального майна (в редакції, яка діяла на момент укладання спірного договору) об'єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України Про оренду державного та комунального майна не можуть бути об'єктами оренди, зокрема, об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України Про приватизацію державного майна . Згідно з положеннями вказаної норми приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства; загальнодержавне значення мають, зокрема, об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що фінансуються з державного бюджету.

Стаття 61 Закону України Про освіту передбачає, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування. Додатковими джерелами фінансування є, зокрема, доходи від надання в оренду приміщень, споруд, обладнання (ч.ч. 1, 4).

Згідно ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту об'єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов'язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Таким чином, дотримання вимог ч. 5 ст. 63 Закону України Про освіту визначає обов'язкове використання об'єктів освіти і науки, що фінансуються з бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов'язаність з навчально-виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди).

Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 27.05.2015р. у справі № 3-165г15, згідно якої метою оренди приміщення в навчальному закладі є його використання за призначенням, пов'язаним з навчально-виховним процесом, оскільки орендоване приміщення використовується для надання безоплатних медичних (стоматологічних) послуг учням і педагогічному складу навчального закладу.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме: частина 1 - зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; частина 2 - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; частина 3 - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; частина 5 - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; частина 6 - правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правочин може бути визнаний недійсним з підстав, передбачених законом. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними ).

Таким чином, укладаючи Договір оренди державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії №2513/д від 10.12.2009р. з метою розміщення майстерні для здійснення технічного обслуговування та ремонту автомобілів, сторонами Договору фактично змінено цільове призначення орендованого приміщення, що є порушенням вищезазначених законодавчих норм та дає підстави вважати вказаний Договір укладеним з порушенням Закону.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем-2 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 заявлено клопотання про застосування до спірних відносин позовної давності, яке обґрунтовано тим, що прокурор не навів обґрунтувань, які б пояснили, що раніше, тобто до 18.01.2016р., він не міг звернутись до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області з запитом про надання інформації щодо державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії.

Відповідно до ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно ст.ст. 256-257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України вказано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи, Запорізька місцева прокуратура № 2 звернулась до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області м. Запоріжжя 18.01.2016р. із запитом про надання інформації щодо переліку договорів оренди державного нерухомого майна, що перебуває на балансі Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії, про що свідчить відповідь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області м.Запоріжжя від 21.01.2016р. №10-13-00317.

Відповідно до п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013р. № 10 у разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 Господарського процесуального кодексу України), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Зазначене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду України, яка викладена у постанові від 30.09.2015р. у справі №3-374гс15, згідно якої держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинно ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку мають норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право. На позови прокуратури поширюється положення статті 257 Цивільного кодексу України щодо загальної позовної давності, і на підставі частини 1 статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Водночас, прокурором було заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності при подачі позовної заяви про визнання недійсним Договору оренди державного нерухомого майна, що знаходяться на балансі Запорізького металургійного коледжу Запорізької державної інженерної академії №2513/д від 10.12.2009р.

Згідно з абз. 3 та 4 п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 № 10 позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.

Судом встановлено, що договірні відносини щодо оренди приміщень за адресою: АДРЕСА_2 Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, що знаходяться на балансі Запорізького металургійного коледжу Запорізької Державної інженерної академії існують ще з 1998 р., про що свідчать Договори оренди: № 14 від 17.12.1998 р., № 34 від 01.03.2000 р., № 1969/д від 28.04.2006 р.

Матеріали справи містять припис прокуратури Орджонікідзевського району № 488 від 17.02.2009 р. Щодо порушення вимог водогосподарської діяльності на ПП ОСОБА_5 , з якого вбачається, що прокуратурою проводилась перевірка водогосподарської діяльності, що здійснюється у орендованих приміщень. Тобто прокуратура була повідомлена про наявність договірних відносин відповідача-2 та про користування ним спірним приміщенням ще з 2009 р.

Враховуючи вищенаведене, прокурором не було наведено належних обґрунтувань щодо поважності пропуску строку позовної давності, а вищевикладене свідчить про освідомлення прокуратури про існування договірних відносин щодо приміщення Запорізького металургійного коледжу Запорізької Державної інженерної академії ще з 2009 р.

За таких обставин, враховуючи викладену позицію Верховного Суду України, суд дійшов висновку, що клопотання керівника Запорізької місцевої прокуратури №2 Запорізької області про поновлення строку позовної давності при подачі даної позовної заяви, задоволенню не підлягає, оскільки наведені причини пропуску строку позовної давності суд вважає неповажними і такими, що не випливають з об'єктивних причин, незалежних від заявника.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, суд на підставі ст. 267 ЦК України відмовляє в задоволенні позову за спливом строку позовної давності.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на прокуратуру.

Керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Повне рішення складено 31.10.2017 р.

Суддя О.А. Топчій