Ухвала

від 24.10.2017 по справі 804/8828/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"24" жовтня 2017 р. справа № 804/8828/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А.,

за участю секретаря судового засідання Федосєєвої Ю.В.,

за участі представника позивача Чабанової В.В.,

представника відповідача Войтенко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі №804/8828/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма Ремо до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 08.12.2016 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області №0000921400 від 30.11.2016 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 102313,75 грн., в тому числі за основним платежем - на 81851 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 20462,75 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000941400 від 30.11.2016 року, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 460262,5 грн., в тому числі за основним платежем - на 368210 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на 92052,5 грн..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000921400 від 30.11.2016 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0000941400 від 30.11.2016 року.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив їх задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю фірма Ремо є юридичною особою (код ЄДРПОУ 23941751), перебуває на податковому обліку в ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (правонаступником якої є ДПІ у Чечелівському районі м.Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області), в тому числі, як платник податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств (а.с.33 т.1).

Відповідач - Державна податкова інспекція у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

В період з 04.11.2016 року по 10.11.2016 року контролюючим органом проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ фірма Ремо з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012 року по 31.10.2016 року, за результатами якої 17.11.2016 року складено акт перевірки № 2033/04-66-14/23941751 (а.с.11-30 т.1).

Згідно висновків перевірки податковим органом встановлено порушення:

- п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2013 рік у сумі 368210 грн.;

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ на загальну суму 387589 грн..

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем 30.11.2016 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000921400, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 102313,75 грн., в тому числі, за основним зобов'язанням - 81851 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 20 462,75 грн.,

- №0000941400, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 460262,5 грн., в тому числі, за податковими зобов'язаннями - на 368210 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 92052,50 грн. (а.с.31-32 т.1).

Не погодившись з вищевказаними рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень за відсутності порушень позивачем вимог податкового законодавства, викладених в акті перевірки, при формуванні податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, при здійсненні у перевіряємий період господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'ємів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 134.1.1 п.134 ст.134 ПК України встановлено, що об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, як зазначено в п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.3 ст.198 ПУ України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Приписами п.198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Приписами статті 9 вказаного Закону України визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року №969, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість

Згідно п.201.10 ст.201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст.201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Отже, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З наведеного вище можно зробити висновок, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.11.2012 року між ТОВ фірма Ремо (підрядник) та ВАТ Інтерпайп НТЗ (замовник) укладено Договір підряду №560122059, згідно якого ТОВ фірма підрядник приймає на себе виконання робіт з капітального ремонту спеціального шліфувального верстата мод.ЛР-41 ТПЦ-3, інв.№ 10421652, а ВАТ Інтерпайп НТЗ зобов'язується прийняти і оплатити виконані роботи відповідно до Протоколу узгодження договірної ціни (а.с.193-196 т.1).

На виконання вищезазначеного договору 14.11.2012 року між ТОВ фірма Ремо (замовник) та ТОВ Інтервенто (виконавець) укладено договір №14-11-12 та додаткову угоду №1 від 15.02.2013 року, у відповідності до яких замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт згідно специфікацій до договору (а.с.57-58 т.1).

Так, відповідно до Специфікації №1 від 14.11.2012 року на виконання робіт замовник доручає виконавцеві виконати роботи по ремонту спеціального шліфувального верстата мод. ЛР-41ТПЦ-3, №10421652 (а.с.59 т.1).

Крім того, на виконання договору підряду №560122059 від 12.11.2012 року та договору №14-11-12 від 14.11.2012 року, позивач 09.01.2013 року уклав з ТОВ Будпромконсалт договір №02-01-13 від 02.01.2013 року, у відповідності до якого ТОВ фірма Ремо придбало товар за ціною, кількістю та найменуванню відповідно до доданих до договору специфікацій. Тобто, за цим договором було придбано запасні частини до верстату, що документально підтверджено накладними №137 від 20.02.2013 року та №138 від 22.02.2013 року (а.с. 205-211 т.1).

Для виконання умов вищезазначеного договору між ТОВ фірма Ремо та ДП ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова укладено договір №443 від 25.03.2013 року на переробку давальницьких матеріалів та складено протокол узгодження вільної оптової ціни на продукцію виробничо-технічного призначення №905124 від 05.12.2012 року на послуги по шліфовці вузлів шліфувального верстату мод.ЛР-41. На виконання вказаних робіт складено акт №1/81 від 13.02.2013 року. Вивезення вузлів з ДП ПО ПМЗ ім.О.М.Макарова підтверджується ТТН №3256 від 18.02.2013 року (а.с. 201-204 т.1). По всім операціям отримано та видано відповідні податкові накладні.

З матеріалів справи вбачається та підтверджується, що всі роботи на ПАТ Інтерпайп НТЗ виконані в повному обсязі, про що свідчить акт здачі-приймання виконаних робіт від 04.04.2013 року до договору підряду №560122059 від 12.11.2012 року та видана податкова накладна №2 від 04.04.2013 року (а.с.197-198 т.1).

Крім того, 10.06.2013 року між ТОВ фірма Ремо (підрядник) та ПАТ Інтерпайп НТЗ (замовник) укладено договір підряду №560131197, відповідно до умов якого підрядник приймає на себе виконання робіт по відновлювальному ремонту твердоміра ЕМКО інв. №10430827 КПЦ, а замовник зобов'язується прийняти і сплатити виконані роботи відповідно до протоколу узгодження договірної ціни (а.с. 186-189 т.1).

Для проведення подальшого ремонту шліфувального верстату, в межах раніше укладеного між ТОВ фірма Ремо (замовник) та ТОВ Інтервенто (виконавець) договору №14-11-12 від 14.11.2012 року, у відповідності до якого ТОВ фірма Ремо доручає, а ТОВ Інтервенто приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт згідно специфікацій до договору, сторонами підписано специфікацію №8 від 27.06.2013 року на виконання робіт, згідно якої замовник доручає виконавцеві виконати роботи по ремонту твердоміру ЕМКО №10430827.

Матеріалами справи підтверджено, що зазначені роботи виконані в повному обсязі, про що свідчить акт виконаних робіт від 14.08.2013 року за № 140808.

14.08.2013 року між ТОВ фірма Ремо та ПАТ Інтерпайп НТЗ складено акт здачі-приймання виконаних робіт згідно договору підряду №560131197 від 10.06.2013 року та видано податкову накладну №13 від 14.08.2013 року (а.с.190-192 т.1).

Крім того, 18.01.2013 року між ТОВ фірма Ремо (виконавець) та ПАТ Мотор Січ (замовник) укладено договір на виконання робіт №0021/13-Д(ВМ), у відповідності до умов якого виконавець зобов'язався протягом строку дії договору виконувати капітальний ремонт (роботи) обладнання у відповідності до специфікацій до договору, а замовник зобов'язався приймати та оплачувати роботи, виконані на умовах та в порядку, передбачених договором. У відповідності до специфікації №1 від 06.02.2013 року до вищезазначеного договору, ПАТ Мотор Січ замовило виконати роботи по капітальному ремонту координатно-розточного верстату WKV-100 зав. №127 інв. №1138 (а.с.7-18 т.2).

Для виконання шліфовки вузлів верстату між ТОВ фірма Ремо по домовленості з ДП ПО ПМЗ ім.О.М.Макарова складено протокол узгодження вільної оптової ціни №905124/57 від 26.03.2013 року (на підставі договору між ТОВ фірма Ремо та ДП ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова №443 на переробку давальницьких матеріалів від 25.03.2013 року). Вузли на ДП ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова були доставлені транспортом замовника.

Для проведення подальшого ремонту координатно-розточного верстату WKV-100, в межах раніше укладеного між ТОВ фірма Ремо (амовник) та ТОВ Інтервенто (виконавець) договору №14-11-12 від 14.11.2012 року, у відповідності до якого ТОВ фірма Ремо доручає, а ТОВ Інтервенто приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт згідно специфікацій до договору, сторонами підписано специфікацію №5 від 04.03.2013 року на виконання робіт, згідно якої замовник доручає виконавцеві виконати роботи по ремонту координатно-розточного верстату WKV-100 зав.№127 інв. №1138.

На підтвердження виконання робіт ДП ПО ПМЗ ім.О.М.Макарова складено акти №1/91 від 09.04.2013 року та №2/93 від 20.05.2013 року. Вивезення вузлів з ДП ПО ПМЗ ім.О.М.Макарова підтверджено ТТН №3272 від 09.04.2013 року та ТТН №3277 від 20.05.2013 року відповідно.

06.08.2013 року між ТОВ Інтервенто та ТОВ фірма Ремо складено акт виконаних робіт №60804. На підтвердження виконання робіт ПАТ Мотор Січ складений акт здачі-приймання виконаних робіт від 06.08.2013 року.

Крім того, 07.02.2013 року між ТОВ фірма Ремо (продавець) та ПАТ Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського (покупець) укладено договір №13-0375-02, у відповідності до умов якого продавець зобов'язався виготовити і поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію (товар). Кількість, номенклатура, ціна, термін поставки і умови оплати товару визначені в специфікаціях, що додаються до договору (а.с.23-25 т.2).

У відповідності до специфікації №1 від 07.02.2013 року до вищезазначеного договору, ТОВ фірма Ремо поставило покупцю запчастини для металургійного устаткування, а саме: втулка-вкладиш крес.№2-276902 с у кількості 30 шт., втулка-цапфа крес.1-79411 у кількості 30 шт., гайка крес.№3-222472 у кількості 10 шт., кільце з двох половин крес.№3-426575 у кількості 10 шт., втулка-вкладиш крес.№2-113319сб у кількості 20 шт., втулка-цапфа крес.№1-65877 у кількості 5 шт..

На підтвердження реальності виконання господарських операцій позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані ТТН №010313 від 01.03.2013 року, накладна №1/3075 від 01.03.2013 року; ТТН 010413 від 01.04.2013 року, накладна №2/130375 від 01.04.2013 року; ТТН № 130513 від 13.05.2013 року, накладна №3/130375 від 13.05.2013 року. Відпуск продукції проводився на підставі довіреності. Перевезення здійснювалося транспортом замовника (а.с. 26-54 т.2).

Для виконання вказаного замовлення 25.01.2013 року між ТОВ фірма Ремо (замовник) та ДП ВО Південний машинобудівний завод ім.О.М.Макарова (виконавець) укладено договір №174 на переробку давальницьких матеріалів, у відповідності до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати відповідно до умов договору переробку давальницьких матеріалів у готову продукцію, а замовник зобов'язується прийняти готову продукцію і оплатити проведену роботу згідно протоколу погодження ціни №905124/1 від 17.01.2011 року (а.с.55-57 т.2).

Виконання робіт за зазначеним договором підтверджується: актами здачі-приймання виконаних робіт №44/82 від 13.02.2014 року (ТТН 3257 від 18.02.2013 року); №46/83 від 04.03.2013 року (ТТН 3260 від 04.03.2013 року); №46/84 від 05.03.2013 року (ТТН 3261 від 04.03.2013 року); №47/86 від 06.03.2013 року (ТТН 3262 від 04.03.2013 року); №49/88 від 01.04.2013 року (ТТН 3267 від 01.03.2013 року), податковими накладними та розрахунковими документами (а.с.59-72 т.2).

Для виконання робіт на ДП ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова поставлені давальницькі матеріали, що були придбані у вітчизняних постачальників:

-ТОВ Південтрансбудкомплект згідно договору №97 від 03.01.2013 року;

-TOB Інженерна компанія Донбасенергоресурси згідно договору №6 від 25.01.2011 року;

-ТОВ Торгівельний дім Содружество згідно договору №4393/3 від 04.01.2011 року;

-ПП ОСОБА_3 згідно договору від 14.01.2013 року;

-ПП ОСОБА_4 відповідно до договору №01 від 25.01.2013 року.

Факти перевезень підтверджуються актами приймання виконаних робіт та оплатою послуг (а.с. 235-239 т.1, а.с 80-92, 131-146 т.2).

Для доведення до відповідності кресленням запчастин, виготовлених на ДП ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова в межах раніше укладеного між ТОВ фірма Ремо (замовник) та ТОВ Інтервенто (виконавець) договору №14-11-12 від 14.11.2012 року, у відповідності до якого ТОВ фірма Ремо доручає, а ТОВ Інтервенто приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт, сторонами підписані специфікації №2 від 11.02.2013 року та №3 від 13.02.2013 року. На підтвердження виконання вказаних робіт складені акти виконаних робіт №10301 від 01.03.2013 року; №10401 від 01.04.2013 року; №10402 від 01.04.2013 року; №130501 від 13.05.2013 року. Також, сторонами отримані відповідні податкові накладні, продукція оплачена в повному обсязі.

Крім того, відповідно до договору №15-11-12(ио) від 21.11.2012 року, укладеного між ПАТ Мотор Січ (замовник) та ТОВ фірма Ремо (виконавець), останній виконує капітальний ремонт (роботи) обладнання на території замовника у відповідності до специфікацій, а замовник сплачує послуги ремонту обладнання. Роботи за даним договором були виконані в повному обсязі, що підтверджується актом №1 здачі-приймання виконаних робіт від 13.08.2013 року. Відремонтовані столи перевезені транспортом замовника по ТТН №1308131 від 13.08.2013 року. Оплата за договором здійснена 18.06.2013 року (а.с. 93-101 т.2).

В межах виконання цього замовлення, позивачем за домовленістю з ДП ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова виконані послуги по поліровці основ та дзеркал поворотних столів (протокол №905124/58 від 26.03.2013 року узгодження вільної оптової ціни на послуги). Факт виконання робіт підтверджується актом №1/97 від 01.08.2013 року, ТТН №3308 від 01.08.2013 року, податковою накладною №23 від 26.06.2013 року, розрахунковими документами (а.с.230-233 т.1).

Для проведення подальшого ремонту столів, в межах раніше укладеного між ТОВ фірма Ремо та ТОВ Інтервенто договору №14-11-12 від 14.11.2012 року сторонами підписано специфікацію №9 від 01.07.2013 року по виконанню робіт по шліфовці деталей поворотного столу ISOS-50 та поворотного оптичного столу ISOO-80. Факт виконання зазначених робіт ТОВ Інтервенто підтверджується актом №130812 від 13.08.2013 року, податковою накладною та розрахунковими документами.

Крім того, 10.01.2012 року між ТОВ фірма Ремо (виконавець) та ПАТ Мотор Січ (замовник) було укладено договір №01-01-12 УГМ, у відповідності до якого виконавець проводить капітальний ремонт обладнання на площах замовника у відповідності до специфікацій до договору, а саме: специфікація № від 01.02.2013 року - ремонт координатно-розточного верстату мод.2431, інв. №261090 (а.с. 102-108 т.2).

На підтвердження реальності виконання вказаних господарських операцій позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані: акт №6 здачі-приймання виконаних робіт до договору від 18.07.2013 року, податкові накладні та розрахункові документи (а.с. 109-113 т.2).

Для виконання зазначених робіт на ДП ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова виконані послуги по шліфовці отвору під шпиндель до стану мод. 2431 (Протокол №905124/53 від 14.03.2013 року), що підтверджується актом №1/90 від 01.04.2013 року, податковою накладною та розрахунковими документами (а.с. 219-222 т.1).

Крім того, згідно договору № 14-11-12 від 14.11.2012 року ТОВ Інтервенто виконувалися послуги для позивача по ремонту верстату, передбачені специфікацією №4 від 21.02.2013 року, №11 від 14.03.2013 року - ремонт горизонтально-розточного верстату модель WH-100A, інв. № 26930.

Реальність виконання зазначених робіт підтверджується актом №8 здачі-приймання виконаних робіт від 27.08.2013 року та актом №200505 від 20.05.2013 року, податковими накладними, розрахунковими документами (а.с.114-119 т.2).

Матеріалами справи підтверджується, що ДП ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова виконані послуги для позивача по шліфовці шпинделя та шпинделя пустотілого до верстату модель WH-100A, про що свідчить акт №2/103 від 15.07.2013 року, ТТН №3299 від 15.07.2013 року, ТТН, податкова накладна №46 від 03.07.2013 року, розрахункові документи (а.с. 224-228 т.1).

При цьому, ТОВ Інтервенто на території ПАТ Мотор Січ за договором №14-11-12 від 14.11.2012 року та Специфікацією №12 від 20.05.2013 року на виконання робіт - середній ремонт верстату модель 2450 інв. № 26796, здійснювало ремонт верстату, що підтверджується актом №270802 від 27.08.2013 року, актом №7 здачі-прийняття виконаних робіт від 29.07.2013 року, податковими накладними, розрахунковими документами (а.с.120-125 т.2).

Також, на ДП ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова проводилась шліфовка гільзи і отвору під гільзу шпиндельної гайки (протокол №905124/60 від 17.06.2013 року узгодження вільної оптової ціни), що підтверджується актом №1/102 від 08.07.2013 року, ТТН №3297 від 09.07.2013 року, податковою накладною та розрахунковими документами (а.с.213-217 т.1).

При цьому, ремонт верстату проводився ТОВ Інтервенто на території ПАТ Мотор Січ за договором №14-11-12 від 14.11.2012 року та специфікацією №7 від 10.06.2013 року, що підтверджується актом №290704 від 29.07.2013 року.

Разом з цим, ТОВ Інтервенто на території ПАТ Мотор Січ за договором №14-11-12 від 14.11.2012 року та специфікацією №14 від 19.09.2013 року на виконання робіт - ремонт шпиндельного вузла верстата модель МР4Є, інв. №26523, проводився ремонт шпиндельного вузла верстата, про що свідчить акт №9 здачі - прийняття виконаних робіт від 25.10.2013 року, податкова накладна та розрахунковий документ (а.с.125-126 т.2).

Крім того, 22.01.2013 року між ТОВ фірма Ремо (продавець) та ПАТ Арселлор Міттал Кривий Ріг (покупець) було укладено контракт №285, у відповідності до якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до специфікації узгодженої до контракту, а покупець прийняти продукції та оплатити її на умовах даного контракту та специфікацій №4 від 20.03.2013 року, №5 від 20.03.2013 року, №6 від 22.03.2013 року, № 7 від 22.01.2013 року, №8 від 26.02.2013 року (а.с.147-157 т.2).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем під час перевірки та до матеріалів справи надані: ТТН №060913 від 06.09.2013 року, накладні: №17/285 від 06.09.2013 року, №16/285 від 06.09.2013 року, №15/285 від 06.09.2013 року, №14/285 від 06.09.2013 року; ТТН №251113 від 25.11.2013 року; видатковими накладними: №27/285 від 25.11.2013 року; №26/285 від 25.11.2013 року; №25/285 від 25.11.2013 року; №24/285 від 25.11.2013 року, податковими накладними та розрахунковими документами (а.с.150-198 т.2).

Для виконання умов вищезазначеного договору між ТОВ фірма Ремо та ДП ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова укладено договір №443 на переробку давальницьких матеріалів від 25.03.2013 року та підписаний протокол №905124/59 від 25.03.2013 року на узгодження вільної оптової ціни на послуги по виготовленню деталей (а.с.199-252 т.2).

На підтвердження виконання робіт позивачем надані: акти здачі-приймання виконаних робіт: №11/108 від 04.09.2013 року; №12/109 від 06.09.2013 року; №7/104 від 13.08.2013 року; №9/106 від 14.08.2013 року; №10/107 від 14.08.2013 року; №8/105 від 14.08.2013 року; №16/114 від 05.11.2013 року; №17/115 від 06.11.2013 року; №18/116 від 07.11.2013 року; №19/117 від 11.11.2013 року, податкові накладні та розрахункові документи (а.с.204-239 т.2).

Давальницька сировина для виготовлення деталей отримана позивачем згідно наступних договорів:

- договір №97 від 03.01.2013 року, який укладено з ТОВ Південтрансбудкомплект (накладна №2053 від 14.05.2013 року);

- договір з ТОВ Такт (накладна №РН-004381 від 03.04.2013 року);

- договір №6 від 25.01.2013 року, який укладено з ТОВ Інженерна компанія Донбасенергоресурси (накладна №РН-0000254 від 03.06.2013 року (а.с.73-77 т.2).

Для доведення деталей до відповідності кресленням були узгоджені специфікації №10 від 02.07.2013 року, №11 від 05.08.2013 року, №13 від 01.10.2013 року до договору №14-11-12 від 14.11.2012 року, укладеного між ТОВ фірма Ремо та ТОВ Інтервенто . Факт виконання зазначених робіт підтверджується актами виконаних робіт №60904 від 06.09.2013 року; №60907 від 06.09.2013 року; №111013 від 11.10.2013 року; №111008 від 11.10.2013 року; №251111 від 25.11.2013 року; №251112 від 25.11.2013 року.

На підтвердження реальності здійснення всіх вищезазначених господарських операцій з ТОВ Інтервенто , позивачем надано до перевірки та до матеріалів справи наступні первинні документи бухгалтерського обліку:

- специфікації №1 від 14.11.2012 року, №2 від 11.02.2013 року, №3 від 13.02.2013, №4 від 21.02.2013 року, № 5 від 04.03.2013 року, №6 від 23.03.2013 року, №7 від 10.06.2013 року, №8 від 27.06.2013 року, №9 від 01.07.2013 року, №10 від 02.07.2013 року, №11 від 05.08.2013 року, №12 від 23.09.2013 року, №13 від 01.10.2013 року (а.с.59-71 т.1);

- податкові накладні: №40401 від 04.04.2013 року, №10301 від 01.03.2013 року, №10401 від 01.04.2013 року, №10402 від 01.04.2013 року, №130501 від 13.05.2013 року, №200505 від 20.05.2013 року, №60804 від 06.08.2013 року, №270802 від 27.08.2013 року, №290704 від 29.07.2013 року, №140808 від 14.08.2013 року, №130812 від 13.08.2013 року, №60904 від 06.09.2013 року, №60907 від 06.09.2013 року, №111013 від 05.08.2013 року, №111008 від 11.10.2013 року, №241014 від 24.10.2013 року, №251111 від 25.11.2013 року, №251112 від 25.11.2013 року (а.с. 73, 85, 92, 93, 97, 105, 111, 118, 126, 132, 140, 146, 149, 150, 160, 161, 170, 178, 179 т.1) ;

- акти приймання-передачі деталей для виконання робіт згідно договору та після виконання робіт згідно договору та акти здачі приймання виконаних робіт №40401 від 04.04.2013 року, №10301 від 01.03.2013 року, №10401 від 01.04.2013 року, №10402 від 01.04.2013 року, №130501 від 13.05.2013 року, №200505 від 20.05.2013 року, №60804 від 06.08.2013 року, №270802 від 27.08.2013 року, №290704 від 29.07.2013 року, №140808 від 14.08.2013 року, №130812 від 13.08.2013 року, №60904 від 06.09.2013 року, № 60907 від 06.09.2013 року, №111013 від 05.08.2013 року, №111008 від 11.10.2013 року, №241014 від 24.10.2013 року, №251111 від 25.11.2013 року, №251112 від 25.11.2013 року (а.с.72, 82-84, 87-91, 94-96, 104, 110, 117, 125, 131, 137-139, 145-148, 156-159, 167-169, 174-177 т.1);

- платіжні доручення та виписки з банківських рахунків: №90 від 06.03.2013 року, №139 від 08.04.2013 року, №140 від 08.04.2013 року, №173 від 26.04.2013 року, №193 від 14.05.2013 року, №210 від 21.05.2013 року, №229 від 28.05.2013 року, №256 від 23.06.2013 року, №262 від 14.06.2013 року, №336 від 30.07.2013 року, №358 від 07.08.2013 року, №351 від 07.08.2013 року, №367 від 14.08.2013 року, №377 від 15.08.2013 року, №376 від 15.08.2013 року, №383 від 28.08.2013 року, №310 від 15.08.2013 року, №320 від 22.07.2013 року, №324 від 23.07.2013 року, №400 від 02.09.2013 року, №407 від 04.09.2013 року, №422 від 09.09.2013 року, №420 від 09.09.2013 року, №421 від 09.09.2013 року, №430 від 17.09.2013 року, №443 від 01.10.2013 року, №457 від 03.10.2013 року, №476 від 15.10.2013 року, №477 від 15.10.2013 року, № 489 від 25.10.2013 року, №490 від 25.10.2013 року, №502 від 04.11.2013 року, №536 від 15.11.2013 року, №542 від 21.11.2013 року, №546 від 25.11.2013 року, №561 від 02.12.2013 року, №560 від 02.12.2013 року, №33 від 27.01.2014 року, №38 від 30.01.2014 року, №60 від 18.02.2014 року, №61 від 18.02.2014 року (а.с.74-81, 86, 98-103, 106-109, 112-116, 119-124, 127-130, 133-136, 141-144, 151-155, 162-166, 171-173, 180-186 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи та первинної документації розрахунки між позивачем та його контрагентами, як постачальниками товарів та послуг, так і виконавцями, проводились у безготівковому вигляді, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями та виписками банків.

Видані позивачем та отримані позивачем від контрагентів податкові накладні зареєстровані у встановленому законом порядку в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Вся зазначена вище первинна документація містить усі необхідні реквізити, передбачені п.п.1, 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , у тому числі зазначено найменування продукції, об'єми постачання, виконавці, печатки, суми коштів, що сплачені на виконання угод та т.і..

В акті перевірки не зазначено про випадки ненадання підприємством під час перевірки на запити податкового органу первинних документів, як і не зазначено про витребування податковим органом у позивача під час перевірки будь-яких документів.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (ухвала ВАСУ від 20.01.2015 року № К/800/15312/13).

Таким чином, вказані первинні документи бухгалтерського та податкового обліку підтверджують реальність та здійснення господарських опреацій між позивачем та його контрагентом у перевіряємий період. Весь обсяг документів, наданих позивачем, є достатнім і свідчить про реальне настання правових наслідків, що обумовлені спірними угодами.

Відповідачем не спростовано того факту, що всі податкові накладні були зареєстровані в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних, а також того факту, що вказані вище контрагенти позивача на час здійснення господарських оперцій є платниками податку на додану вартість та сплачували його, з Єдиного державного реєстру підприємств не виключені, податкову адресу не змінювали. Доказів звернення податкового органу до суду з позовами про припинення таких юридичних осіб у зв'язку з відсутністю підприємств за податковою адресою та неподанням податкової звітності не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем правомірно сформовано у спірному періоді валові витрати під час здійснення фінансово-господарських операцій, а також, позивач мав право віднести до складу податкового кредиту суму ПДВ, сплачену у складі вартості товарів (робіт, послуг) по даних взаємовідносинах. Таким чином, позивачем документально підтверджено правомірність включення до сум податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість за період березень-листопад 2013 року у розмірі 387589 грн..

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ фірма Ремо у перевіряємий період мав взаємовідносини не тільки з ТОВ Інтервенто , а також з іншими контрагентами. Вказані господарські операції тісно пов'язані між собою, залежали одна від одної. Отримані позивачем під час вказаних вище господарських операцій послуги та ТМЦ використані ним в подальшому в своїй господарський діяльності, що апелянтом не заперечується та не спростовується.

Разом з цим, податковим органом при здійсненні перевірки не досліджувались та не враховувались будь-які первинні документи щодо взаємовідносин позивача у перевіряє мий період з іншими контрагентами та пов'язаності таких взаємовідносин. Не досліджено податковим органом господарські взаємовідносини позивача з контрагентами-замовниками виконаних ТОВ Інтервенто робіт (послуг), а саме: ПАТ Інтерпайп НТЗ , ПАТ Мотор Січ , ПАТ Арселлор Міталл Кривий Ріг , та пов'язані з цим взаємовідносини ТОВ фірма Ремо з ДП ВО ПМЗ ім.О.М.Макарова , а також іншими пов'язаними суб'єктами господарювання: ТОВ Південтрансбудкомплект , TOB Інженерна компанія Донбасенергоресурси , ТОВ Торгівельний дім Содружество , ПП ОСОБА_3, та ПП ОСОБА_4, що свідчить про неповноту, формальність проведеної відповідачем перевірки та необґрунтованість його висновків про відсутність первинних документів, які б підтверджували здійснення позивачем господарської діяльності.

При цьому, висновки акту перевірки про заниження позивачем податку на прибуток приватних підприємств, про безпідставне включення ним до складу податкового кредиту сум ПДВ, які не підтверджені первинними документами, заниження податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками протягом зазначеного періоду зроблено податковим органом виключно на підставі фактичних даних, встановлених ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29.07.2016 року у кримінальній справі №202/4801/16к, а також з урахуванням даних податкового обліку про відсутність у ТОВ Інтервенто основних засобів, необхідних для здійснення господарської діяльності.

Так, згідно висновків відповідача, викладених в акті перевірки, ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29.07.2016 року у справі №202/4801/16к закрито кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 та звільнено його від кримінальної відповідальності за вчинення ним злочину, передбаченого ст.28 ч.2, ст.205 ч.1 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

З даної ухвали вбачається, що кримінальне провадження стосовно громадянина ОСОБА_7 розслідувалось за фактом реєстрації ним у травні 2012 року підприємства ТОВ Інтервенто без мети здійснення ним передбаченої законом підприємницької діяльності (фіктивне підприємництво).

Отже, ОСОБА_7 звільнено судом від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, яке не пов'язано з фінансово-господарськими операціями, проведеними між ТОВ фірма Ремо та ТОВ Інтервенто за період з 01.07.2012 року по 31.10.2016 року, які виступають предметом спірних правовідносин у цій справі.

Згідно з ч.4 ст.72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку суду в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, стосовно часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

В даному випадку, обставини, встановлені ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 29.07.2016 року у справі №202/4801/16к не стосуються спірних правовідносин щодо господарської діяльності ТОВ Інтервенто з позивачем за період з 01.07.2012 року по 31.10.2016 року, а отже, не мають преюдиційного значення для даної справи.

Діяльність ТОВ Інтервенто , як слідує з акту перевірки, була припинена лише 09.04.2014 року, тобто після здійснення господарських операцій з ТОВ фірма Ремо , які фактично відбувались у періоді з листопада 2012 року по березень 2014 року.

Крім того, податковий орган в акті перевірки посилається на те, що ТОВ Інтервенто не мало достатніх трудових ресурсів.

Колегія суддів не приймає до уваги таке посилання контролюючого органу, оскільки позивач не має законодавчо визначених повноважень на здійснення контролю фінансово-господарської діяльності свого контрагента та дотримання ним вимог законодавства, при укладенні відповідних договорів. Позивачем при укладені договору із контрагентами всіма доступними йому способами було перевірено податкову правосуб'єктність таких контрагентів, а саме наявність статутних документів, взяття на облік в якості платника податків в податковому органі тощо.

Крім того, колегія суддів зазначає, що під час здійснення господарської діяльності у спірному періоді, у штаті підприємства (ТОВ Інтервенто ) працювало 18 осіб, а кількість осіб, працюючих за цивільно-правовими договорами, становила 11 осіб, що не узгоджується з висновком податкового органу про ознаки фіктивності у діяльності даного суб'єкта господарювання станом на перевіряє мий період.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання податкового органу на порушення податкового контрагентом позивача ТОВ Інтервенто та зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені вказаним контрагентом платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності здійснення господарських операцій позивачем надані перелічені вище документи, які підтверджують фактичне постачання ТМЦ та послуг підприємству та їх оплату, та які свідчать про товарний та оплатний характер господарських відносин підприємства з контрагентами.

Правова позиція Верховного Суду України у розглядуваній категорії спорів, відображена, зокрема, в постанові від 31.01.2011 року № 14/11 у справі за позовом закритого акціонерного товариства Мукачівський лісокомбінат до Мукачівської ОДПІ в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення. Так, за тотожних обставин та на підставі вказаних норм закону Верховний Суд України дійшов висновку про те, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Такий висновок Верховного суду України узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі Булвес проти Болгарії Європейський Суд з прав людини в рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, зобов'язання контрагента позивача не спричиняють цивільно-правових чи податкових наслідків для позивача, так само позивач не може нести відповідальність за будь-які порушення законодавства вчинені його контрагентами.

Крім того, у відповідності до п.74.1 ст.71 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Отже, податковий орган, проводячи документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при документальному підтвердженні господарських відносин при придбанні робіт (послуг) у ТОВ Інтервенто у період листопада 2012 року - березня 2014 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, не мав передбачених законом підстав формувати свої висновки про відсутність реального вчинення господарських операцій з даним контрагентом на підставі лише даних податкового обліку зазначеного контрагента та обставин, встановлених в ухвалі суду, які не стосуються вчинених між даними суб'єктами господарювання фінансово-господарських операцій.

При цьому, всі первинні документи позивача на підтвердження здійснення господарських відносин з даним контрагентом-постачальником, безпідставно були визнані податковим органом як такі, що не надані до перевірки, а тому підстави не враховувати їх як докази у справі під час судового розгляду - відсутні.

Жодних інших обставин для невизнання первинних документів ТОВ фірма Ремо та неврахування господарських відносин позивача з ТОВ Інтервенто за спірний період при визначенні об'єкту оподаткування, у акті перевірки не наведено, аналізу господарської діяльності між позивачем та його контрагентом у цьому періоді не проведено, оцінки наданим позивачем первинним документам з точки зору відповідності їх вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні не надано, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає такі висновки податкового органу необґрунтованими.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Державною податковою інспекцією у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не доведено правомірність податкових повідомлень-рішень від 30.11.2016 року №0000921400 та №0000941400.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі №804/8828/16 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у справі №804/8828/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

В повному обсязі ухвалу складено 30 жовтня 2017 року.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: С.В. Білак

Суддя: В.А. Шальєва