Ухвала

від 24.10.2017 по справі 820/2793/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 р.Справа № 820/2793/17 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засідання Ружинської К.О,

в присутності:

представників позивача Ширяєвої О.І., Назаренко О.А., Ісайченкової Н.Є.,

представника відповідача Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017р. по справі № 820/2793/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегаком", звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001111402 від 12 травня 2017 року з визначеною сумою податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 696372,50 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями 278549 грн. та за штрафними санкціями 417823,50 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: пп.197.1.15 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представники позивача в судовому засіданні заперечували проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, ст.77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2017 року, відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком", код ЄДРПОУ - 23753268, з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 р.

Результати перевірки оформлені актом №2818/20-40-14-02-08/23753268 від 18.04.2017 року. (а.с.15-41).

За висновками перевірки, позивачем - ТОВ "Мегаком", порушено:

1) п.19 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. №318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. №27/4248, п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, п.10 П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. №73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 р. за №336/228683 встановлено завищення показників в рядку 2150 "Витрати на збут" в звіті про фінансові результати за формою №2 в сумі 4417461 грн., в тому числі: за 2015 - 2008468 грн., за 1 квартал 2016 - 399118 грн., і півріччя 2016 - 1057398 грн., 9 місяців 2016 - 1864880 грн., 2016 рік - 2408993 грн., в результаті зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2016 рік в сумі 4417461 грн.

2) пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 - ІV (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 278549 грн., в тому числі у лютому 2015 в сумі 2590 грн., у листопаді в сумі 94663 грн., у грудні 2015 в сумі 181296 грн.;

3) ст.24 Кодексу законів про працю України, підприємством було допущено до роботи працівника ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_1) 09.12.2016 року без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

4) п.2.1 ст.6, п.1.1 ст.7, п.5, 7 ст.8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, в результаті чого занижено суму єдиного внеску: у лютому 2015 р. на суму 3663,54 грн., яку платником було самостійно відкориговано у березні 2015 року; у березні 2015 року на суму 1061,18 грн., яку платником було самостійно відкориговано у липні 2015 року ; у квітні 2015 року на суму 360,48 грн., яку платником податку було самостійно відкориговано у травні 2015 року; у червні 2014 р. на суму на суму 31,37 грн. та самостійно відкориговано у січні 2015 року; у липні 2015 року на суму 2110,04 грн., яку платником було самостійно відкориговано у серпні 2015 року.

З посиланням на вказаний вище акт перевірки, Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2017 року №0001111402, яким ТОВ "Мегаком" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 696372,50 грн., з яких 278549 грн. - основний платіж, 417823,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції. (а.с.42).

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та спірними податковими повідомленнями рішеннями, підприємство позивача оскаржило їх до Державної фіскальної служби України.

Рішенням про результати розгляду скарги від 22.06.2017 р. №13391/6/99-99-11-01-01-254, державна фіскальна служба України податкове повідомлення-рішення №0001111402 від 12.05.2017 р. залишено без змін.

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача протиправним, звернувся до суду з вимогами про його скасування.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав належних доказів правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів, факт порушення позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та з акту перевірки №2818/20-40-14-02-08/23753268 від 18.04.2017 року вбачається, що ТОВ "Мегаком" в період з 01.01.2015 року по 31.12.2015 року користувалось пільгою з податку на додану вартість на підставі пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, а саме: не оподатковувало податком на додану вартість операції з безоплатної передачі медикаментів та товарів медичного призначення благодійним організаціям БО "БФ "Харків з тобою" та БО "БФ " Асап Емс Хоттабич".

Також матеріалів справи встановлено, що позивач в перевіряємий період звертався до благодійної організації "Благодійний фонд "Харків з тобою" з листами-пропозиціями про надання благодійної допомоги, а саме: вих.№1252 від 30.11.2015 р. (а.с.55), вих.№1146 від 03.11.2015 р. (а.с.59), вих.№883 від 31.08.2015 р. (а.с.64), вих.№803 від 11.08.2015 р. (а.с.67), вих.№448 від 30.04.2013 р. (а.с.70), вих. №367 від 01.04.2015 р. (а.с.73), вих.№50 від 20.01.2015 р. (а.с.77).

У відповідь ТОВ "Мегаком" отримало від директора БО "БФ "Харків з тобою" листи про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу: №180 від 30.11.2015 р. (зв.бік а.с.55), №142 від 04.11.2015 р. (зв. бік а.с.59), №91 від 01.09.2015 р. (зв. бік а.с.64), №78 від 12.08.2015 р. (зв. бік а.с.67), №43 від 05.05.2015 р. (зв. бік а.с.70), №36 від 02.04.2015 р. (зв. бік а.с.73), №7 від 21.01.2015 р. (зв. бік а.с.77).

На підтвердження реальності надання благодійної допомоги представниками позивача надано до суду копії:

- наказів про надання благодійної допомоги №25-БД від 01.12.2015 року, №22-БД від 06.11.2015 р., №Б8 від 27.08.2015 р., №21-БД від 14.08.2015 р., №20-БД від 05.05.2015 р., №19-БД від 03.04.2015 р., №4-БД від 22.01.2015 р. (а.с.56, зв. бік а.с.60, 65, 68, 71, 74, 78);

- видаткових накладних про надання благодійної допомоги №025 від 01.12.2015 р. на суму 1105347,26 грн. (сума до сплати - безкоштовно); №026 від 03.12.2015 р. на суму 1475224,88 грн. (сума до сплати - безкоштовно); №023 від 10.11.2015 р. на суму 77691,22 грн. (сума до сплати безкоштовно), №022 від 06.11.2015 р. на суму 24168,48 грн. (сума до сплати безкоштовно), №024 від 10.11.2015 р., №Б8 від 01.09.2015 р. на суму 10030,00 грн. (сума до сплати безкоштовно), №021 від 14.08.2015 р. на суму 1098470,28 грн. (сума до сплати безкоштовно), №020 від 05.05.2015 р. на суму 5697,16 грн. (сума до сплати безкоштовно), №019 від 03.04.2015 р. на суму 73882,88 грн., №004 від 22.01.2015 р. на суму 17329,57 грн. (сума до сплати безкоштовно), (зв. бік а.с.56, а.с.57, 60, 62, зв. бік а.с.65, 68, зв. бік. а.с.71, 74-75, 78);

- актів прийому-передачі №025 від 01.12.2015 р., №026 від 03.12.2015 р., №023 від 10.11.2015 р., №022 від 06.11.2015 р., №Б8 від 01.09.2015 р., №021 від 14.08.2015 р., №020 від 05.05.2015 р., №019 від 03.04.2015 р., №004 від 22.01.2015 р. (зв. бік. а.с.57, а.с.58, 61, 63, зв. бік а.с.65, 66, 69, 72, зв. бік а.с.75-76, 79).

Також матеріалами справи встановлено, що на звернення благодійної організації "Благодійний фонд "Асап Емс Хоттабич" №15.12.03 від 15.12.2015 р. (а.с.88-89), №14.04-01 від 14.04.2015 р. (а.с.97), №07.14-02 від 07.04.2015 р. (а.с.99), №20.02-2 від 20.02.2015 р. (а.с.103), №30.01-03 від 30.01.2015 р. (зв.бік а.с.106), №02.02-01 від 02.02.2015 р. (зв. бік а.с.109), №23.01-01 від 23.01.2015 р. (а.с.112), №16.01-01 від 16.01.2015 р. (зв. бік а.с.115), ТОВ "Мегаком" направив листи-пропозиції про надання благодійної допомоги, а саме: вих.№1323 від 15.12.2015 р. (а.с.86), вих.№398 від 14.04.2015 р. (а.с.96), вих.№387 від 08.04.2015 р. (а.с.100), вих.№204 від 20.02.2015 р. (а.с.102), вих.№106 від 02.02.2015 р. (а.с.105), вих. №103 від 02.02.2015 р. (а.с.108), вих.№68 від 23.01.2015 р. (а.с.111), вих.№32 від 16.01.2015 р. (а.с.114).

У відповідь ТОВ "Мегаком" отримало від директора БО "Асап Емс Хоттабич" листи про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу (а.с.90-91, зв. бік а.с. 97, 99, 103, 106, 109, зв. бік а.с.112, а.с.115).

На підтвердження реальності надання благодійної допомоги представниками позивача надано до суду копії:

- наказів про надання благодійної допомоги №Б10 від 15.12.2015 року, №Б7 від 14.04.2015 р., №Б6 від 07.04.2015 р., №Б5 від 20.02.2015 р., №Б4 від 02.02.2015 р., №Б3 від 02.02.2015 р., №Б2 від 23.01.2015 р., №Б1 від 19.01.2015 р. (а.с.87, зв. бік а.с.96, 100, 102, 103, 108, зв. бік а.с.111, зв.бік. а.с.114);

- видаткових накладних про надання благодійної допомоги №Б10 від 17.12.2015 р. на суму 9359,40 грн. (сума до сплати - безкоштовно); №Б7 від 16.04.2015 р. на суму 3305,00 грн. (сума до сплати - безкоштовно); №Б6 від 10.04.2015 р. на суму 9200,53 грн. (сума до сплати безкоштовно), №Б5 від 25.02.2015 р. на суму 9114,60 грн. (сума до сплати безкоштовно), №Б4 від 03.02.2015 р. на суму 209,70 грн. (сума до сплати безкоштовно), №Б3 від 03.02.2015 р. на суму 9688,00 грн. (сума до сплати безкоштовно), №Б2 від 26.01.2015 р. на суму 7121,78 грн. (сума до сплати безкоштовно), №Б1 від 20.01.2015 р. на суму 9139,24 грн. (сума до сплати безкоштовно). (а.с.92-93, 98, 101, 104, 107, 110, 113, 116);

- актів прийому-передачі №Б10 від 17.12.2015 р., №Б7 від 16.04.2015 р., №Б6 від 10.04.2015 р., №Б5 від 25.02.2015 р., №Б4 від 03.02.2015 р., №Б3 від 03.02.2015 р., №Б2 від 26.01.2015 р., №Б1 від 20.01.2015 р. (а.с.94-95, зв. бік а.с.98, 101, 104, 107, 110, зв. бік а.с.113, 116).

З пояснень представника позивача встановлено, що лікарські засоби, які надані в якості благодійної допомоги, були придбані ТОВ "Мегаком" у постачальника "Sould Al-Biss Traiding Est" на підставі зовнішньоекономічних контрактів №1-50/Укр від 20.01.2012 р., №1-53/Укр від 07.01.2013 р., №1-54/Укр від 17.01.2013 р., №1-56/Укр від 14.01.2014 р. з метою використання у господарській діяльності. Також лікарські засоби та вироби медичного призначення (плівка, проявник, фіксаж) були придбані у ФОП ОСОБА_7 (податковий номер НОМЕР_3), ТОВ "БаДМ" (код ЄДРПОУ 31816235), а також у ПП "Аомія" (код ЄДРПОУ 37657975), ТОВ "Фіто-Лек" (код ЄДРПОУ 21194014) та ФОП ОСОБА_8 (ІПН НОМЕР_2).

Матеріалами справи підтверджено, що усі товари придбані у суб'єктів господарювання в Україні, або завезені на митну територію України та розмитнені згідно вимог чинного законодавства були оприбутковані на складі підприємства та обліковані у програмі 1С Бухгалтерія на підставі даних ВМД або видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи. (а.с.140-207).

Транспортування отриманої допомоги здійснювалося набувачами допомоги самостійно.

Як вбачається з наведених вище документів, всі вони відповідають вимогам до первинних документів, встановленим Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704).

Відповідно до п.п.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, звільняються від оподаткування операції з:

надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства, а також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Під безоплатним постачанням слід розуміти постачання товарів/послуг благодійним організаціям та набувачам благодійної допомоги без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації. У разі недотримання умов, визначених цим підпунктом, такі операції оподатковуються на загальних підставах.

На товари, які надходять як благодійна допомога від вітчизняних благодійників за цілями, визначеними статтею 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації", поширюються правила маркування.

Маркування проводиться шляхом нанесення напису "Благодійна допомога. Продаж заборонено" на етикетку, ярлик або безпосередньо на зовнішню або внутрішню упаковку товару. Під час маркування товарів благодійної допомоги може використовуватися символіка благодійної організації та благодійника.

Товари маркуються таким чином, щоб під час огляду упаковки або безпосередньо товарів напис було видно повністю і чітко.

Товари благодійної допомоги маркуються благодійниками, які надають таку допомогу.

Контроль за виконанням правил маркування здійснюють місцеві органи виконавчої влади та контролюючі органи.

Благодійна допомога може надаватися у вигляді товарів, робіт, послуг, призначених для використання юридичними особами - її набувачами з метою провадження діяльності за цілями, передбаченими статтею 3 Закону України "Про благодійну діяльність та благодійні організації".

Після отримання від благодійника пропозиції щодо надання благодійної допомоги у вигляді товарів, її видів, розмірів тощо юридична особа - набувач благодійної допомоги:

-визначає з урахуванням рекомендацій відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування коло осіб, яким вона надаватиметься;

-повідомляє благодійника про намір прийняти запропоновану благодійну допомогу.

Встановлені обставини справи, які не спростовані доводами апеляційної скарги свідчать про те, що на виконання вимог ст.197 Податкового кодексу підприємством видано наказ "Про маркування лікарських засобів, товарів, тощо при наданні благодійної допомоги", яким директором благодійної організації прийнято рішення про маркування усіх лікарських засобів та товарів, наданих благодійним організаціям написом: "Благодійна допомога. Продаж заборонено.". Вказане також підтверджується копіями наказу, що містяться в матеріалах адміністративної справи: від 01.03.2012 року (а.с.48).

Як вбачається з акту перевірки, відповідач не заперечує наявності стрічок на упаковках медпрепаратів та лікарських засобів з написом: "Благодійна допомога. Продаж заборонено."

Одночасно колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень відповідача про те, що маркування зроблено з порушенням норм законодавства, оскільки на фотокопіях, наданих ТОВ ""Мегаком " до перевірки неможливо встановити дату знімків та відсутністю на самій упаковці напису ручкою, маркером або іншим друкованим способом, оскільки положеннями Податкового кодексу України не вимагається нанесення напису "Благодійна допомога. Продаж заборонено" конкретним способом: ручкою, маркером чи друкованим способом, так як і не встановленого такого способу звітування перед органами ДФС як надання фотознімків як доказ надання благодійної допомоги. Щодо відповідності промаркованих упаковок лікарських засобів товарам, що передавалися у якості благодійної допомоги, свідчить номенклатура торів у накладних та актах прийому-передачі благодійної допомоги, які ТОВ "Мегаком" надавало до перевірки.

Отже, встановлені фактичні обставини об'єктивно засвідчують надання позивачем господарських операцій з надання благодійної допомоги благодійним організаціям та дотримання усіх вимог пп.197.1.15 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України, пільга з податку на додану вартість при оподаткуванні таких операцій була застосована правомірно.

Таким чином, судження податкового органу про неправомірність формування податкового кредиту та завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ внаслідок чого занижено суми зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у перевіреному періоді не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Доказів, які б засвідчували наявність у платника податків наміру набути у спірних правовідносинах безпідставну податкову вигоду, ані в суді першої інстанції, ані під час розгляду справи в апеляційної інстанції представником відповідача надано не було.

Одночасно слід вказати, що порушення позивачем вимог податкового законодавства податковий орган пов'язує виключно з недоліками, які на його думку, мають місце в діяльності благодійних організаціяй "БФ "Асап Емс Хоттабич" та "БФ "Харків з тобою".

Колегія суддів зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України, а діяння по відображенню в документах обов'язкової податкової звітності, тобто в офіційних документах завідомо недостовірних відомостей, є об'єктивною стороною злочину, передбаченого ст.366 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб'єктом владних повноважень до суду також не подано.

Окрім того, в силу приписів статей 207 і 208 Господарського кодексу України, ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України, одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

Слушність наведеного висновку окружного адміністративного суду підтверджується правозастосовчою практикою Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також правозастосовчою практикою Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Однак, як зазначалось вище, обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. При цьому, такий платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, відповідальність стосується кожного окремого платника податків і не може поширюватись на третіх осіб, у т.ч. на його контрагентів.

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від09.08.2017 року по справі № 820/2793/17 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги спростовані приведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2017р. по справі № 820/2793/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 30.10.2017 р.