Рішення

від 01.11.2017 по справі 636/3373/17

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636 / 3373 / 17

2 / 636 / 1871 / 2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2017 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Ковригіна О.С.

при секретарі - Фатєєвої С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому просила суд визнати за нею право власності на житловий будинок №264А з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкине, вул. Миру, та право власності на земельну ділянку площею 3,68 га, яка розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325484000:01:000:0647, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ХР №018543, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 24 лютого 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначила, що 24 лютого 2017 року помер її чоловік ОСОБА_4. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, до складу якої в тому числі входить земельна ділянка площею 3,68 га, яка розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325484000:01:000:0647 та житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою Чугуївський р-н, с. Коробочкине, вул. Миру, 264А. Позивач звернулася до державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було усно відмовлено у зв'язку з тим, що право власності на будинок не зареєстровано.

Позивач в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надала заяву про слухання справи без її участі, позовні вимоги підтримала, та просила суд позов задовольнити (а.с. 31).

Відповідачів судове засідання не з'явилися, належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надали заяви про слухання справи без їх участі, проти задоволення позовних вимог не заперечували (а.с. 30, 32).

Суд відповідно до ст. 169 ЦПК України вважає за можливе розглядати справу у відсутності не з'явившихся осіб за наявними доказами справи.

Дослідивши та перевіривши письмові докази по справі, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

24 лютого 2017 року помер чоловік Позивача ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ВЛ №577556 (а.с. 9).

Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, до складу якої в тому числі входить:

- земельна ділянка площею 3,68 га, яка розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325484000:01:000:0647, яка належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ХР №018543 (а.с. 10);

- житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться за адресою Чугуївський р-н, с. Коробочкине, вул. Миру, 264А.

Згідно статті 1261 ЦК України: у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_4 стали його дружина - Позивач по справі (а.с. 8) та його діти - Відповідачі по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Позивач по справі прийняла спадщину, оскільки на день смерті спадкодавця була зареєстрована та постійно проживала з ним, що підтверджується довідкою Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області № 02-41/1455 від 08.09.2017 року (а.с. 20). Заяву про відмову від спадщини не подавала.

Згідно ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідачі по справі подали до нотаріальної контори заяви з відмовою від прийняття спадщини після смерті батька.

Інших спадкоємців першої черги немає.

Позивач звернулася до державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, але у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було усно відмовлено у зв'язку з тим, що право власності на будинок не зареєстровано.

При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

При вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців на момент закінчення будівництва будинків.

У 1980 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків (далі Указ від 26 серпня 1948 року), і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року постановою від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

За Указом від 26 серпня 1948 року підставою виникнення у громадянина права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним його з додержанням вимог цих актів законодавства.

Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації

05 серпня 1992 року вперше на законодавчому рівні було встановлено порядок та умови прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва постановою Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року №449 Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення . Тобто до 05 серпня 1992 року не передбачалась процедура введення приватних житлових будинків в експлуатацію.

Рішенням виконавчого комітету Чугуївської районної ради народних депутатів від 28.09.1978 року №411/5 ОСОБА_4 було виділено земельну ділянку для будівництва будинку (а.с. 14). Іншими доказами правомірності здійснення будівництва ОСОБА_4 є паспорт на забудову садиби в сільському населеному пункті УРСР (а.с. 12), план відведення земельної ділянки (а.с. 13), дозвіл на виконання робіт по індивідуальному житлобудівництву (а.с. 14), акт про відвід в натурі земельної ділянки (а.с. 15).

Будинок був побудований в 1980 році, що підтверджується технічним паспортом (а.с. 16-18).

Оскільки вищезазначений житловий будинок був побудований в 1980 році, то на момент виникнення цих правовідносин діяв Цивільний кодекс Української РСР в редакції 1963 року.

Діючий на той час ЦК УРСР 1963 року не передбачав обов'язкової реєстрації права власності.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права, яке вже виникло до її проведення, тобто сама реєстрація згідно з законодавством не є правовстановлюючим чинником, а є лише фактом визнання цього права з боку держави.

Відповідно до ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв'язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення (постанова від 13 червня 2012р. №6-54цс12).

Підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Відповідно до довідки №02-41/1543 від 25.09.2017, виданої виконавчим комітетом Чкаловської селищної ради Чугуївського району Харківської області: головою господарства - будинку, який розташований в с. Коробочкине, вул. Миру, 264А, Чугуївського району Харківської області, згідно запису погосподарської книги, значиться ОСОБА_4 (а.с. 19).

Відповідно до абз. 3 п. 23 Постанови Пленуму Верховного України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 №7, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 60, 169, 209, 213, 214, 215, 223 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на житловий будинок № 264А з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкине, вул. Миру, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 24 лютого 2017 року.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на земельну ділянку площею 3,68 га, яка розташована на території Коробочкинської сільської ради Чугуївського району Харківської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6325484000:01:000:0647, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ХР №018543, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого 24 лютого 2017 року.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Чугуївський міський суд, протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя -