Постанова від 19.10.2017 по справі 808/2109/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2017 року о/об 15 год. 11 хв.Справа № 808/2109/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех Пром» про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій

за участю представників:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився, -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2017 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех Пром» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тех Пром» (69001, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 2, код ЄДРПОУ 32757360, р/р 26005022725001, МФО 335946, банк: ПАТ «КБ «Південкомбанк» ) на користь Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, 2-б; ЄДРПОУ 41248629, р/р 25609311001061, МФО 313957, банк: філія ЗОУ АТ «Державний ощадний банк України» ) суму боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах згідно пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» працівнику відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за травень 2017 року у розмірі 406 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, у порушення вимог чинного законодавства щодо внесення підприємствами коштів, призначених на оплату праці, що покривають фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, яким призначена пільгова пенсія, не відшкодовує витрати на виплату і доставку пільгових пенсій. У зв'язку з цим за підприємством утворилась заборгованість за травень 2017 року у розмірі 406 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Представник позивача у судове засідання не з'явився. До суду 19 жовтня 2017 року надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника. На заявлених позовних вимогах наполягає у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про місце, час та дату судового засідання повідомлявся належним чином, заперечень, заяв або клопотань від нього на адресу суду не надходило.

За приписами частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі доказів.

Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суддя, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності та матеріали позовної заяви, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех Пром» (ідентифікаційний код 32757360) відповідно до Закону України №400/97-ВР є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, а також платником страхових внесків відповідно до Закону України №1058-IV.

Ухвалою про відкриття провадження в адміністративній справі від 18 липня 2017 року суддею витребувано від позивача по справі: відомості про розподіл трудового стажу (розрахунки трудового стажу) стосовно колишніх працівників відповідача зазначених в адміністративному позові; довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стосовно колишніх працівників відповідача зазначених в адміністративному позові; протоколи про призначення пенсії стосовно колишніх працівників відповідача зазначених в адміністративному позові; довідку про стан заборгованості відповідача станом на час розгляду адміністративної справи у суді; нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог; довідку про стан заборгованості відповідача станом на час розгляду адміністративної справи у суді.

Позивачем в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_3 - пенсіонеру Чугуївського об'єднаного УПФУ Харківської області та ОСОБА_2 - пенсіонеру УПФУ м. Селидове Донецької області призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення за списком №1.

До матеріалів справи надані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (далі за текстом - розрахунок) за травень 2017 року по вищевказаним пенсіонерам та докази їх надіслання супровідним листами №1759/06 31 січня 2017 року та 9260/06 21 червня 2016 року

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини та перевіривши їх доказами, проаналізувавши норми законодавства, приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як зазначено у пункту «а» статті 13 Закону України №1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» : чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з абзацом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Як зазначено у підпункті 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» , особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» . У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Порядок відшкодування вказаних витрат Пенсійному фонду України врегульований главою 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками і застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» , затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

Згідно з пунктом 6.1 глави 6 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету міністрів України.

Як передбачено пунктом 6.2 глави 6 Інструкції №21-1, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» . При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.7 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до частини першої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1, 3, та 6 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно ж до завдання, яке сформульовано у частині 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, саме адміністративне судочинство спрямовано на захист прав, свобод, інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади та їх посадових і службових осіб.

Частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Таким чином, вирішуючи спір суд оглянувши матеріали справи зазначає наступне, ухвалою судді від 18 липня 2017 року витребовувались докази по пенсіонерам про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, протоколи призначення пенсій, розрахунки стажу вищевказаних пенсіонерів, довідку про розмір виплаченої пенсії, однак позивачем в порушення статті 71 Кодексу адміністративного судочинства не зазначено про неможливість самостійного подання доказів, не зазначено через які причини докази не можуть бути надані, та не повідомлено, де вони знаходяться чи можуть знаходитися.

До матеріалів справи позивачем не надано протоколів призначення пенсії, розпоряджень, довідок, на підставі яких призначено пільгову пенсію пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Довідка про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії ОСОБА_2 не містить даних щодо отримання пенсії останнім (а.с. 15). Відповідно до довідки по пенсіонеру ОСОБА_1 визначено про виплату фактично отриманої пенсій за травень 2017 року у розмірі 1325,96 грн., що не відповідає розрахунку за травень 2017 року (а.с. 16).

Таким чином, суд вирішив справу на основі наявних в матеріалах справи доказів та враховуючи, що розрахунки не є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів дійшов до висновку, що слід відмовити в у задоволені адміністративного позову у повному обсязі за його необґрунтованістю.

Керуючись статтями 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов