Рішення

від 31.10.2017 по справі 909/953/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 р. Справа № 909/953/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватне підприємство Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт", вул. Є.Коновальця, буд. 229ю,м. Івано-Франківськ,76011

до відповідача: Обслуговуючий кооператив "Гранат" вул. А. Чайковського,7в, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

про стягнення заборгованості в сумі 10 440,00 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1 ( довіреність №146 від 12.10.17)- представник;

від відповідача: представник не з'явився.

ВСТАНОВИВ

Приватне підприємство Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт", звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Гранат" про стягнення заборгованості в сумі 10440,00грн. Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 06.10.2017року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 17.10.2017року. В порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 31.10.2017року.

Представник позивача в засіданні суду позовні вимоги підтримав, в їх обгрунтування посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 24, в частині повного здійснення розрахунків за отримані послуги.

Відповідач в судове засідання повторно не з"явився, витребуваних доказів суду не подав, будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу не подав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - ухвалами від 06.10.2017року та 17.10.2017 року.

Згідно з п. 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка у судове засідання однієї із сторін, належним чином повідомленої про час та місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч. 1 ст. 77 ГПК України.

У відповідності до п.3.14 зазначеної постанови Пленуму ВГСУ нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо її явку судом визнано обов'язковою, може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з"ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об"єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

29 березня 2011 р. між Приватним підприємством СРБУ Прикарпатліфт (надалі- Підрядник) та Обслуговуючим кооперативом Гранат (надалі - Замовник) було укладено Договір № 24 на монтажно-налагоджувальні роботи.

Згідно п.1.1 даного Договору, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе комплекс робіт по монтажу та пуско-налагоджуванню ліфтового обладнання (ліфт в/п 400 на 9 зуп.) в кількості дві одиниці, на об'єкті: житловий будинок в м. Коломия, вул. Чайковського п.№4, №5, а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи, сплатити Підряднику вартість Договору, визначену цим Договором.

Відповідно до п.2.1. Договору № 24, загальна вартість Договору з врахуванням ПДВ М- 69 360 грн., в т.ч ПДВ - 11 560 грн. в т.ч.: Монтаж - (26 400 грн/ліфт * 2 ліфти) 52 800 грн. , наладка - (8 280 грн./ліфт * 2 ліфти) 16 560 грн.

Замовник взяв на себе зобов'язання фінансувати виконання робіт згідно погодженої сторонами договірної ціни, згідно п. 4.4 даного Договору вказано, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на основі актів виконаних робіт не пізніше 10-го числа наступного місяця.

Між Підрядником та Замовником було підписано та засвідчено наступні документи:

1. Акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 за квітень 2011 року на суму 26 400 грн., та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за квітень 2011 року;

2. Акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 за червень 2011 року на суму 26 400 грн., та Довідку про вартість виконаних підрядних робіт та витрати за червень 2011 року.

Договір №24 від 29.03.2011року набрав чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання стронами своїх зобов"язань.

Заборгованість за поставлене ліфтове обладнання станом на день звернення до суду становила 10440грн., яка на день вирішення спору залишилась відповідачем неоплаченою.

Позивач звертався до відповідача з вимогою № 83 від 20.04.2017року про оплату вартості виконаних робіт. Доказів здійснення розрахунків за виконані позивачем монтажні роботи, обумовлені Договором № 24 від 29.03.2011року в сумі 10440,00грн., суду не подано. Слід зазначити, що в матеріалах справи є акт звірки взаємних розрахунків, скріплений печатками та підписами за 2014рік.

Предметом судового розгляду є вимога позивача про стягнення з відповідача в судовому порядку вартості виконаних монтажних робіт в сумі 10440,00грн., згідно акту приймання виконаних монтажних робіт № 5 за квітень 2011р., згідно акту приймання виконаних монтажних робіт № 3 за червень 2011р..

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов"язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Договір на монтажно-налагоджувальні роботи № 24 від 29.03.11року, укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), чого відповідач не зробив, чим порушив умови укладеного договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобовязання.

Станом на день вирішення спору відповідач будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу суду не надав.

Належним чином оформлені, підписані без жодних зауважень та скріплені печатками сторін акти приймання виконаних підрядних робіт № 3 за червень 2011рік та № 5 за квітень 2011року та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011року та за червень 2011року, які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, засвідчують факт виконання підрядних робіт на загальну суму10440,00грн. та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за виконані монтажні роботи.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 10440,00грн. заборгованості за надані монтажні роботи є обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Позивачем доведено та документально підтверджено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог.

Враховуючи правила ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 251-254- 257, 261, 267, 509, 525, 526, 599, 610, 612, 625-629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 22, 28, 33, 34, 43, 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" до Обслуговуючого кооперативу "Гранат" про стягнення заборгованості в сумі 10 440,00 грн. задовольнити.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу "Гранат" вул. А. Чайковського,7в, м. Коломия, Івано-Франківська область ( код 35065449) на користь Приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне управління "Прикарпатліфт" , вул.Коновальця, 229ю, м.Івано-Франківськ, (код 351005) - 10440грн. заборгованості та 1600грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.11.17

СУДДЯ ШКІНДЕР П.А.