Постанова

від 01.11.2017 по справі 921/223/17-г/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 року Справа № 921/223/17-г/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Стратієнко Л.В. (доповідач) суддів Кондратової І.Д., Нєсвєтової Н.М. за участі представників: позивача: відповідача: 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Беліменко О.О. не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації на рішення та постановуГосподарського суду Тернопільської області від 28 квітня 2017 року Львівського апеляційного господарського суду від 18 липня 2017 року у справі№ 921/223/17-г/13 за позовомпублічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії доУправління соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачаГоловне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про cтягнення 206 665,45 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2017 р. позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 206 665,45 грн.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 28.04.2017 (суддя - Стопник С.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2017 (головуючий - Кравчук Н.М., судді - Бойко С.М., Матущак О.І.), позов задоволено.

Стягнуто з Управління соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації на користь публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Тернопільської філії 206 665,45 грн заборгованості з витрат, понесених у 2015-2016 роках внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах та судовий збір.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неповноту встановлення обставин справи при вирішенні спору, порушення і неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, впродовж 2015-2016 років ПАТ "Укртелеком" надавало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах громадянам міста Борщів та Борщівського району, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", зокрема, у грудні 2015 року були надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах на суму 19 334,61 грн, які неоплаченими залишились на суму 1 824,16 грн; за період січень-грудень 2016 року - на суму 205 009,29 грн, які відповідач не оплатив в розмірі 204 841,29 грн.

Позивач щомісячно направляв відповідачу звіти для розрахунку за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям споживачів, що підтверджується супровідними листами № 06/2-11-246 від 20.07.2016, № 06/2-11-271 від 04.08.2016, № 06/2-11-339 від 05.09.2016, № 06/2-11-374 від 04.10.2016, № 06/2-11-432 від 04.11.2016, № 06/2-11-509 від 05.12.2016, № 06/2-11-2 від 05.01.2017.

Проте, відповідачем не було підписано актів звіряння розрахунків за надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за січень - грудень 2016 року.

Позивач просить стягнути з відповідача 206 665,45 грн заборгованості за надані телекомунікаційні послуги з грудня 2015 року по грудень 2016 року.

Пунктами 1, 6 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

Статтею 19 вказаного Закону визначено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для ряду категорій громадян встановлено такими Законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Норми вказаних Законів, зокрема, закріплюють реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовний обов'язок оператора телекомунікація надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Статтями 89, 102 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на час спірних правовідносин) визначено, що видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету".

Відповідно до п. 3 Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Отже, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг у місті Борщів та Борщівського району є Управління соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації, а відшкодування витрат, понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Згідно з ч. 6 ст. 48 БК України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.

Оскільки відповідач не оплатив телекомунікаційні послуги, які надавались позивачем на пільгових умовах громадянам міста Борщів та Борщівського району за період з грудня 2015 року по грудень 2016 року, то господарські суди, здійснивши перерахунок, прийшли до правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 206 665,45 грн основного боргу за спірний період.

Щодо доводів відповідача в касаційній скарзі про те, що між сторонами не виникло договірних зобов'язань, то необхідно зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов'язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв'язку пільговим категоріям громадян, адже зобов'язання сторін у цій справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на відсутність субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг з послуг зв'язку на 2016 рік не є підставою для відмови в позові, оскільки з аналізу вимог ст. ст. 525, 526, 617 ЦК України, ст. 193 ГК України відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання (які виникають безпосередньо із Законів України).

(Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі № 905/2358/16).

Інші доводи касаційної скарги повторюють доводи апеляційної скарги, які були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, та спростовані висновками суду, викладеними в постанові апеляційного господарського суду.

Враховуючи викладене, підстав для скасування судових рішень, постановлених відповідно до вимог закону та встановлених у справі обставин, не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу Управління соціального захисту населення Борщівської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 28 квітня 2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 липня 2017 року у справі за № 921/223/17-г/13 - без змін.

Головуючий, суддя Л. Стратієнко Суддя І. Кондратова Суддя Н. Нєсвєтова