Рішення

від 01.11.2017 по справі 905/2099/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.11.2017р. Справа №905/2099/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецький завод будівельних матеріалів

"Астор", м.Донецьк

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Дюфор", м.Бахмут

про стягнення трьох процентів річних в сумі 44321,65 грн. та інфляції в сумі 468391,86 грн.

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Донецький завод будівельних матеріалів "Астор", м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 підприємства "Дюфор", м.Бахмут, про стягнення трьох процентів річних в сумі 44321,65 грн. та інфляції в сумі 468391,86 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої продукції за накладними №1465 від 10.04.2014р., №1437 від 09.04.2014р., №1371 від 27.04.2014р., №1336 від 05.04.2014р., №2563 від 26.05.2014р., №2414 від 20.05.2014р., №2161 від 08.05.2014р., №2118 від 07.05.2014р., №1911 від 29.04.2014р., №1873 від 28.04.2014р., №1752 від 23.04.2014р., №1725 від 22.04.2014р., №1644 від 17.04.2014р., №1616 від 16.04.2014р., №1516 від 12.04.2014р., №1807 від 10.04.2014р., №2776 від 09.06.2014р., що встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 13.07.2017р. по справі №905/789/17.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Дочірнє підприємство "Дюфор" зареєстроване за адресою: 84536 м.Бахмут, с.м.т.Красна Гора, вул.Першотравнева, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

13.07.2017р. рішенням господарського суду Донецької області по справі №905/789/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький завод будівельних матеріалів Астор , м.Донецьк задоволено повністю: стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "Дюфор" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький завод будівельних матеріалів Астор основний борг в розмірі 443024 грн. 14 коп., судовий збір у розмірі 6645 грн. 36 коп.

Згідно вказаного рішення суду встановлено, що за накладними №1465 від 10.04.2014р., №1437 від 09.04.2014р., №1371 від 27.04.2014р., №1336 від 05.04.2014р., №2563 від 26.05.2014р., №2414 від 20.05.2014р., №2161 від 08.05.2014р., №2118 від 07.05.2014р., №1911 від 29.04.2014р., №1873 від 28.04.2014р., №1752 від 23.04.2014р., №1725 від 22.04.2014р., №1644 від 17.04.2014р., №1616 від 16.04.2014р., №1516 від 12.04.2014р., №1807 від 10.04.2014р., №2776 від 09.06.2014р. позивачем було передано, а відповідачем прийнято товар на суму 443024,14 грн. з урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з урахуванням вимог ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України внаслідок передачі позивачем товару та прийняття останнього відповідачем, між сторонами виникли відповідні зобов'язання.

При цьому, на підставі статті 692 Цивільного кодексу України за висновками суду, викладеними у рішенні від 13.07.2017р. по справі №905/789/17, відповідач мав сплатити вартість отриманого від позивача товару в день його прийняття, який зазначений у відповідній накладній.

Судом встановлено, що свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 443024,14 грн. за отриманий товар за видатковими накладними, всупереч ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Як наслідок, рішенням суду від 13.07.2017р. по справі №904/789/17 стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 443024 грн. 14 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 6645 грн. 36 коп.

Відповідно до ч.5 ст.124, п.9 ст.129 Конституції України, ст.115 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обовязковому виконанню на всій території України.

Згідно приписів ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.07.2017р. по справі №905/785/17 встановлений факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 443024 грн. 14 коп. та порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, тому ці факти не повинні доводитися знову у відповідності з п.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вказана стаття визначає відповідальність за порушення грошового зобов'язання та її приписи підлягають застосуванню тільки у випадку прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Згідно п.7.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум. Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Як встановлено, доказів виконання рішення господарського суду Донецької області від 13.07.2017р. по справі №905/789/17 станом на момент розгляду даної справи не надано, заборгованість в сумі 443024,14 грн. відповідачем не сплачена.

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 44321,65 грн. за період з 06.04.2014р. по 28.08.2017р. та інфляцію в сумі 468391,86 грн. за період з травня 2014р. по липень 2017р.

За висновками суду, розрахунок трьох процентів річних та інфляції є аріфметично вірним, таким, що відповідає законодавству та доведений фактичними обставинами справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача трьох процентів річних в сумі 44321,65 грн. та інфляції в сумі 468391,86 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький завод будівельних матеріалів Астор , м.Донецьк до ОСОБА_1 підприємства "Дюфор", м.Бахмут про стягнення трьох процентів річних в сумі 44321,65 грн. та інфляції в сумі 468391,86 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Дюфор" (84536 м.Донецьк, м.Бахмут, с.м.т.Красна Гора, вул.Першотравнева, ЄДРПОУ 35794891) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Донецький завод будівельних матеріалів Астор (83077 м.Донецьк, вул.Артемівська, 379, рах.№26003962495904 у відділенні ПУМБ в м.Краматорськ, МФО 334851, ЄДРПОУ 32794459) три проценти річних в сумі 44321,65 грн. та інфляцію в сумі 468391,86 грн., судовий збір у розмірі 7690 грн. 70 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 01.11.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина