Рішення

від 31.10.2017 по справі 913/717/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

31 жовтня 2017 року Справа № 913/717/17

Провадження №34/913/717/17

Господарський суд Луганської області у складі:

суддя Іванов А.В.

при секретарі судового засідання - Рвачові О.О .

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альведен - 3000", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Українська інноваційна компанія" , м. Сєвєродонецьк Луганської області

третя особа, яка не заявляє вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Темпловик - 2 , м. Монастирська, Тернопільська область,

про стягнення 338 300 грн. 00 коп.

У судовому засіданні брали участь :

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 26.01.2017;

від відповідача - представник не прибув;

від третьої особи - представник не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альведен-3000» (позивач) звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» (відповідач) про стягнення суми 338 300 грн. 00 коп., які безпідставно списані з депозитного рахунку №26155001100043 у сумі 338 300 грн. 00 коп., розміщеному на умовах договору банківського вкладу «Стандарт» №197349/ГО-1289 від 29.10.2014.

У відповідності до вимог ст. 2 1 Господарського процесуального кодексу України 05.09.2017 року здійснено автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду та справу передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.09.2017 було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 10.10.2017 о 14 год. 20 хв., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю Тепловик-2 .

10.10.2017 від відповідача через канцелярію суду надійшло клопотання б/н від 10.10.2017 про відкладення розгляду справи, яке суд розглянув та задовольнив.

Також 10.10.2017 позивач подав до суду клопотання б/н від 10.10.2017 з доказами направлення відповідачеві акту звірення розрахунків з дебіторами та кредиторами на суму 338 300 грн. коп.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача надав усні пояснення стосовно заявлених позовних вимог. Позов підтримує повністю.

Відповідач та третя особа правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відзиви на позовну заяву також не надали.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 2.1 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами) передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України .

У судовому засіданні 31.10.2017 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

27.09.2012 між ТОВ Тепловик - 2 та ПАТ Український інноваційний банк було укладено кредитний договір №06/12.

29.10.2014 між ПАТ Український інноваційний банк та Товариством з обмеженою відповідальністю Альведен-3000 (далі - вкладник) було укладено Договір банківського вкладу Стандарт №197349/ГО-1289, відповідно до п. 1.1. якого Вкладник перераховує Банку безготівкові грошові кошти в сумі 81 493 590 грн. 00 коп., а Банк приймає та зараховує їх на вкладний (депозитний) рахунок №26155001100043 та зобов'язується виплатити Вкладнику суму Депозитного вкладу та проценти на неї в строк, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором.

До вказаного договору було підписано декілька додаткових угод.

Відповідно до виписки по особовим рахункам відповідача станом на 12.01.2016 ТОВ Альведен-3000 30.10.2014 перерахував на рахунок ПАТ Український інноваційний банк 81 493 590 грн. 00 коп. (а.с. 20-22).

Як зазначає позивач, з метою належного виконання ТОВ Тепловик - 2 своїх зобов'язань за кредитним договором №06/12 від 27.09.2012, Товариство з обмеженою відповідальністю Альведен - 3000 (далі - позивач) виступило перед ПАТ Укрінбанк заставодавцем майнових прав на грошові кошти в сумі 338 300,00 грн., розміщених на депозитному рахунку №26155001100043, відкритому у ПАТ Укрінбанк згідно з Договором банківського вкладу Стандарт №197349/ГО-1289 від 29.10.2014 на умовах, визначених договором застави майнових прав №106-2014-1з від 29.10.2014.

Згідно з п. 3.2.1. договору застави майнових прав, Заставодержатель (ПАТ Укрінбанк ) має право задовольнити свої вимоги за рахунок Предмету застави у разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Як наголошує позивач, у зв'язку з невиконанням ТОВ Тепловик-2 умов кредитного договору, 24.12.2015 ПАТ Укрінбанк списав з депозитного рахунку ТОВ Альведен - 3000 кошти в сумі 338300,00 грн., на підставі Договору застави майнових прав №106-2014-1з від 29.10.2014, що підтверджується випискою по особовому рахунку №26155001100043 за період з 29.10.2014 по 12.01.2016 (а.с. 20-22).

У зв'язку з наведеним, позивач просить стягнути з відповідача 338 300,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до приписів ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Так, відповідно до частин 1, 3 статті 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу. Згідно з частиною 1 статті 1068 Цивільного кодексу України, банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.

Відповідно до пункту 26.4 статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі, якщо кредитором за договором є обслуговуючий платника банк, право банку на проведення договірного списання передбачається в договорі на розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг.

Як вбачається з пункту 6.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (далі - Інструкція), банк обумовлює своє право на здійснення договірного списання за дорученням платника з його рахунку в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг.

Згідно з пунктом 26.3. статті 26 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" договірне списання здійснюється за платіжною вимогою отримувача або за меморіальним ордером, оформленим банком.

Поняття договірного списання визначено у пункті 1.38. статті 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні", а саме, це - списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

Згідно з пунктом 1.7. Інструкції, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 6.2. Інструкції, договір має містити інформацію, яка потрібна для належного виконання банком доручення платника, зокрема: умови, за якими банк повинен здійснити (здійснювати) договірне списання; номер рахунку платника, з якого має здійснюватися договірне списання; назву отримувача; номер і дату договору з отримувачем, яким передбачене право отримувача на договірне списання коштів з рахунку платника; перелік документів, які отримувач має надати банку, що обслуговує платника (якщо вони передбачені в договорі).

Пунктом 6.5. Інструкції передбачено, що якщо кредитором за договором є банк, що обслуговує платника, то право цього банку на здійснення договірного списання передбачається в договорі банківського рахунку або іншому договорі про надання банківських послуг. Договір може містити інформацію, яка потрібна банку для списання ним коштів з рахунку платника. Банк, що обслуговує платника, здійснюючи на підставі договору банківського рахунку або іншого договору про надання банківських послуг договірне списання коштів з рахунку платника, оформляє меморіальний ордер, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер, дату договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання.

Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджено факт списання відповідачем 24.12.2015 грошових коштів позивача з депозитного рахунку №26155001100043 в сумі 338 300 грн. 00 коп. з призначенням платежу: Списання кошт з-но Розпор. б/н від 24.12.2015 що переб. в. заб. на погаш. заб. на підстріш. Кредит. ком. №200від24.12.15на пог. заб. за кр. дог. №06/12від27.09.12 Без ПДВ . (а.с.21).

Ні позивачем, ні відповідачем не надано відповідних доказів, на підставі яких було здійснено списання банком спірних грошових коштів.

Крім того, банком документально не доведено можливість застосування договірного списання, зокрема, договір банківського вкладу Стандарт від 29.10.2014 №197349/ГО-1289 не містить відповідних умов.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався за захистом своїх прав до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Активбудінвест та Товариства з обмеженою відповідальністю Тепловик-2 про солідарне стягнення списаних ПАТ Укрінбанк 24.12.2016 грошових коштів на суму 338 300 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.06.2016 у справі №910/5840/16, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 №910/5840/16 та постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2016 у справі №910/5840/16, в задоволенні позову відмовлено.

Як встановлено судами, в забезпечення виконання позичальником кредитного договору №16/12 від 27.12.2012, в заставу банку передано майно згідно договору про внесення змін та доповнень від 10.07.2015 та є майновий поручитель, а будь-яке посилання на існування майнового поручителя ТОВ Альведен-3000 та його майна в сумі 338 300 грн. 00 коп. відсутнє. Отже, ПАТ Укрінбанк списав кошти з рахунка позивача, проте, таке списання відбулося не на виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю Тепловик-2 за кредитним договором №16/12 від 27.12.2012.

До того ж, як зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 15.11.2016 №910/5840/16 суди попередніх інстанції встановили, а ТОВ Альведен-3000 не спростував факт відсутності порушення позичальником - ТОВ Тепловик - 2 умов кредитного договору, не настання строку виконання останнім обов'язку з повернення грошових коштів за кредитом, не доведення наявності вимоги банку до боржника про дострокове повернення частини кредиту.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вищевикладене свідчить про відсутність у відповідача законних підстав для списання грошових коштів в розмірі 338 300 грн. 00 коп. з рахунку ТОВ Альведен - 3000 на виконання вимог договору застави майнових прав №106-2014-1з від 29.10.2014.

При з'ясуванні фактичних обставин справи судом додатково встановлено, що:

24.12.2015 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на підставі постанови Національного банку України № 934 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних" було прийнято рішення від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

22.03.2016 Національним банком України було прийнято постанову № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Укрінком", на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 22.03.2016 № 385 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Акціонерами та вкладниками ПАТ "Укрінбанк" було ініційовано адміністративні судові процеси (№ 826/1162/16 та № 826/5325/16) щодо визнання протиправними та скасування вказаних постанов Національного банку України та рішень Фонду. Відповідними судовими рішеннями було визнано протиправними та скасовані вказані постанови Національного банку України та рішення Фонду.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.03.2016, яка набрала законної сили 14.04.2016 згідно ухвали Київського адміністративного апеляційного суду у справі № 826/1162/16, визнано незаконною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 24.12.2015 № 934 "Про віднесення ПАТ "Укрінбанк" до категорії неплатоспроможних", визнано незаконним та скасоване рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.12.2015 № 239 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Укрінбанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", зобов'язано Національний банк України надати термін в 95 днів для відновлення платоспроможності ПАТ "Укрінбанк".

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016, яка набрала законної сили 31.08.2016 згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду у справі № 826/5325/16, визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк" з моменту її прийняття, визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 382 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Український інноваційний банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття, зобов'язано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування ПАТ "Український інноваційний банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк".

13.07.2016 приватним нотаріусом ОСОБА_2 було проведено реєстраційні дії відносно ПАТ "Укрінбанк", внаслідок чого було змінено його назву на ПАТ «Укрінком» , керівника юридичної особи, змінено місце державної реєстрації та зареєстровано статут юридичної особи в новій редакції.

Вид діяльності за кодом КВЕД 64.19 "Діяльність комерційних банків" не віднесено до видів діяльності ПАТ "Укрінком".

Відповідно до відомотей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.10.2017, 29.03.2017 була здійснена зміна повного та скороченого найменувань. ПАТ «Укрінком» було перейменовано в «Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» (ПАТ «Укр/ін/ком» ), юридичною адресою товариства є: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Сметаніна 3А.

Таким чином, на дату вирішення цього спору позивач не може захистити свої права через механізми, запроваджені Законом України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", у зв'язку із скасуванням у судовому порядку постанов Правління Національного банку України про запровадження тимчасової адміністрації і ліквідацію ПАТ "Український інноваційний банк".

Повернення ПАТ "Українська інноваційна компанія", як правонаступником, грошових коштів не потребує наявності банківської ліцензії. Обраний позивачем спосіб захисту про стягнення грошових коштів з відповідача визнається судом правомірним.

Отже, до ПАТ «Українська інноваційна компанія» перейшли усі зобов'язання ПАТ «Український інноваційний банк» .

Відповідачем ніяким чином не спростовано позовні вимоги. Доказів повернення заявленої до стягнення суми не надано та в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути грошові кошти в сумі 338 300 грн. 00 коп.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача в сумі 5074 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Альведен-3000 до Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія задовольнити повністю .

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Українська інноваційна компанія , 93404, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Сметаніна, буд. 3-А, код ЄДРПОУ 05839888, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Альведен-3000 , 04050, м. Київ, вул. Тургенівська, 82-а, код ЄДРПОУ 37616719, грошові кошти в сумі 338 300 грн. 00 коп. та судовий збір у сумі 5074 грн. 50 коп .

3 . Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2017.

Суддя А.В. Іванов