Ухвала

від 02.11.2017 по справі 914/2232/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА          

02.11.2017 р.                                                             Справа№ 914/2232/17

Суддя Синчук М.М., розглянув матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Ком», м. Львів,

до відповідача 1:Приватного підприємства «Фірма «Сомгіз», м. Львів,

до відповідача 2:Тростянецької сільської ради Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області, с. Тростянець, Миколаївський р-н., Львівська обл.,

про: визнання незаконним дій відповідача 1 та зобов'язання відповідача 1 допустити позивача до участі в земельних торгах.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гал-Ком» до Приватного підприємства «Фірма «Сомгіз» та Тростянецької сільської ради Тростянецької об'єднаної територіальної громади Миколаївського району Львівської області про визнання незаконним дій відповідача 1 та зобов'язання відповідача 1 допустити позивача до участі в земельних торгах.

Вказана позовна заява не відповідає вимогам розділ VIII Господарського процесуального кодексу України щодо подання позову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Таким доказом надіслання є оригінал поштової квитанції з описом вкладення про надсилання відповідачеві рекомендованою поштою копії позовної заяви та доданих до неї документів, які додаються до позову. Згідно з «Правилами надання послуг поштового зв'язку», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, належним доказом направлення саме копії позовної заяви стороні у справі є опис вкладення, який згідно пункту 61 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Як вбачається з поданих до суду матеріалів, заявником долучено до позовних матеріалів лише копії фіксальних чеків, та не долучено описів вкладення, які б підтверджували надіслання відповідачам 1 та 2 направлення саме цієї позовної заяви з доданими документами.

Вказані обставини підтверджують неналежне виконання заявником свого обов'язку щодо відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів, передбаченого ст. 57 ГПК України, що тягне передбачені законом наслідки щодо повернення позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів

Пунктом четвертим частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У поданій до суду позовній заяві позивач просить: визнати недійсними дії ПП «Фірма «Сомгіз» та зобов'язати Відповідача 1 допустити ТзОВ «Гал-Ком» до участі у земельних торгах у формі аукціону по лотах №17815, кадастровий номер земельної ділянки 4623081200:14:000:0055, площею 1,5675 га та №17823, кадастровий номер земельної ділянки 4623081200:14:000:0056, площею 1,5210 га з продажу права оренди вищевказаних земельних ділянок, які знаходяться за адресою Львівська область, Миколаївський район, с. Тростянець.

Так, заявник звертається до суду з позовною заявою до двох відповідачів, а вимоги формує лише до одного, відповідача 1. Крім того, з вимоги про визнання недійсними дій відповідача 1, суд не може встановити, які саме дії (не конкретизовано) позивач просить визнати недійсними.

Суд роз'яснює позивачу, про обов'язок дотримуватись, передбачених ст. 54 ГПК України, вимог щодо форми та змісту позовної заяви.

Згідно з частиною другою статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюється Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до положень статей 1 та 2 Закону України «Про судовий збір» судовим визнається збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи – підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Як убачається з матеріалів позовної заяви, позивач у позові просить, зокрема:

-          визнати незаконними дії ПП «Фірма «Сомгіз»;

-          зобов'язати ПП «Фірма Сомгіз» допустити ТзОВ «Гал-Ком» до участі у земельних торгах у формі аукціону з продажу права оренди земельних ділянок.

Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» станом на перше січня 2017 року розмір прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1.600,00 грн.

Як вбачається з поданих матеріалів, заявник звернувся до суду з двома немайновими вимогами, однак сплатив за подання до суду позовної заяви лише 1.600,00 грн., тобто як за подання позовної заяви з однією немайновою вимогою.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

З наведеного вбачається, що заявником при зверненні до суду не додержано вимог процесуального закону щодо подання позову, не подано суду доказів підтвердження сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що тягне, передбачені законом наслідки щодо повернення позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Відповідно до частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

З наведеної норми вбачається, що законодавець дозволяє об'єднувати вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову – це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги. Згідно з частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.

Таким чином, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

В поданій до суду позивачем заяві об'єднано різні вимоги, які ґрунтуються на різних доказах. Зокрема, із позовних матеріалів вбачається, що вимога про визнання незаконними дій ПП «Фірми «Сомгіз» та вимога про зобов'язання ПП «Фірми «Сомгіз» допустити ТзОВ «Гал-Ком» до участі у земельних торгах у формі аукціону по лоту №17815, кадастровий номер земельної ділянки 4623081200:14:000:0055, площею 1,5675 га з продажу права оренди земельної ділянки, ґрунтується на фактичних обставинах, які стосуються договору №261017/03-У про участь у земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-розяснювальних послуг від 26.10.2017 р.. Інші ж вимоги позивача, щодо визнання незаконними дій ПП «Фірми «Сомгіз» та зобов'язання ПП «Фірми «Сомгіз» допустити ТзОВ «Гал-Ком» до участі у земельних торгах у формі аукціону по лоту №17823, кадастровий номер земельної ділянки 4623081200:14:000:0056, площею 1,5210 га з продажу права оренди земельної ділянки, ґрунтується на фактичних обставинах, які стосуються договору №261017/04-У про участь у земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-розяснювальних послуг від 02.10.2017 р..

З наведеного вбачається, що заявником об'єднано в одній позовній заяві різні вимоги, які підтверджуються різними підставами позову, тобто різними фактичними обставинами (зокрема, різними Договороми про участь у земельних торгах у формі аукціону та надання консультаційно-розяснювальних послуг та доказами на підтвердження виконання цих договорів ), а тому їх сумісний розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, чим суттєво утруднить вирішення спору.

Відповідно до частини третьої статті 58 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

В позовній заяві об'єднано вимоги, що виникають з кількох підстав, а не однієї, відтак – і обґрунтування позовних вимог також є різними, що ускладнює вирішення спору. А тому заявлені позовні вимоги обумовлюють дослідження різних обставин справи, аналізу і зібрання різних доказів.

У зв'язку з цим позивачем порушено частину першу статті 58 Господарського процесуального кодексу України в частині об'єднання кількох позовних вимог. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору. Порушення позивачем правил поєднання вимог (вимоги виникають з різних підстав) суттєво утруднить вирішення спору, а тому є правові підстави для повернення позовної заяви без розгляду позивачу.

Аналогічної позиції дотримується і Пленум Вищого господарського суду України, що відображено в частині 3 пункту 3.6 Постанови №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції». Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, така заява підлягає поверненню згідно з пунктом 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Так, подана позовна заява підписана особою, посадове становище якої не вказано.

Також, суд звертає увагу заявника на те, що форма і зміст документів, які подаються до господарського суду, повинні відповідати вимогам, установленим чинним законодавством для цих документів. Якщо законодавством установлено вимоги до певних документів, то документи повинні відповідати цим вимогам. Зокрема, відповідно до частини другої статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Пунктом 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, а в разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, при цьому засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. Проте заявником у порушення зазначених вище правових норм, було проставлено лише відтиск печатки, без зазначення решти відомостей, що спричинило подання до суду позовної заяви з додатками засвідченими не належним чином.

Проаналізувавши подані матеріали, суд вважає за необхідне позовну заяву та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду відповідно до частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущенного порушення.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 57, пунктом 1, 4, 5, 6 частини 1 статті 63, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути без розгляду позовну заяву та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю «Гал-Ком».

Додаток: - позовна заява з додатками, в тому числі оригінал квитанції про оплату судового збору в розмірі 1.600,00 грн. та оригінал квитанції про оплату судового збору в розмірі 800,00 грн. – на 41 арк.

Суддя                                                                                 Синчук М.М.