Рішення

від 12.10.2017 по справі 318/1230/17

КАМ'ЯНСЬКО-ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 318/1230/17 Номер провадження №2/318/519/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2017 р. м. Кам'янка-Дніпровська

Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області у складі: судді Васильченка В.В.; при секретарі Крук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської об'єднаної територіальної громади в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області, треті особи без самостійних вимог: Кам'янсько-Дніпровська державна міська нотаріальна контора Запорізької області, Відділ у Кам'янсько-Дніпровському районі міжрайонного управління у Кам'янсько-Дніпровському районі та м. Енергодар Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області про встановлення юридичного факту та визнання права власності та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог: Відділ у Кам'янсько-Дніпровському районі міжрайонного управління у Кам'янсько-Дніпровському районі та м. Енергодар Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому зазначає, що в 1969 р. з метою створення особистої приватної власності на виділеній земельній ділянці її батько ОСОБА_4 побудував житловий будинок з надвірними прибудовами, розташований в с. Водяне Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області по вул. Лєніна (теперішній час вул. Центральна), 264, на який не отримав своєчасно правовстановлюючі документи в органах державної реєстрації. На підставі рішення виконкому ОСОБА_2 сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області від 17.12.1996 року №7-12 батько отримав в приватну власність присадибну земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства площею 0,38 га, розташовану за цією ж адресою. За життя батька правовстановлюючий документ на право на землю був втрачений. 05.11.2001 року ОСОБА_4 помер. Після смерті батька залишилось спадкове майно - житловий будинок з надвірними прибудовами, приватизована присадибна земельна ділянка площею 0,38 га. Після смерті батька спадщину прийняла її мати - ОСОБА_5 шляхом вступу в управління спадковим майном, проте спадщину у встановленому законом порядку нотаріально не оформила, а вона та рідний брат ОСОБА_6 на спадщину не претендували. 29.05.2009 року ОСОБА_5 померла. Після смерті матері залишилось спадкове майно - житловий будинок з надвірними прибудовами, приватизована присадибна земельна ділянка для ведення особистого підсобного господарства площею 0,38 га, розташовані в с.Водяне Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, вул. Леніна (теперішній час вул. Центральна), 264 та земельна ділянка (пай) площею 4,02 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області.

Після смерті матері вона з братом звернулась до Кам'янсько-Дніпровської державної міської нотаріальної контори в Запорізькій області та отримали спадщину в рівних частках на земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,02 га. 07.06.2011 року отримала свідоцтво про право на спадщину за законом серія ВРК №606047 за реєстром № 393 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2013 року номер запису про право власності 2714433 кадастровий номер земельної ділянки 3,39 га - 2322482400:03:004:0225 та витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.09.2013 року номер запису про право власності 2717720 кадастровий номер земельної ділянки 0,63 га -2322482400:02:002:0043), що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Кам"янсько-Дніпровського району Запорізької області. 18.09.2016 року ОСОБА_6 помер. Після смерті брата залишилось спадкове майно - 1/2 частини земельної ділянки (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,02 га, яке за життя брата не було зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Після смерті брата вона звернулась до державної міської нотаріальної контори за оформленням спадщини, проте до теперішнього часу за відмовою нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії не має можливості визначитись із фактично прийнятою спадщиною.

Просила встановити факт приналежності до 05.11.2001 року ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності житлового будинку з надвірними прибудовами в с. Водяне по вул. Центральна, 264; визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними прибудовами, земельну ділянку площею 0,38 га за вказаною адресою та земельну ділянку (пай) площею 4,02 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради.

18.09.2017 р. ОСОБА_7 подала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог та просила визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,38 га, розташовані в с. Водяне, вул. Центральна, 264.

ОСОБА_3 25.09.2017 р. подав до суду зустрічну позовну заяву, в якій просив визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку та 1/2 частину земельної ділянки площею 0,38 га, розташовані в с. Водяне, вул. Центральна, 264.

Ухвалою суду від 26.09.2017 р. об'єднано в одне провадження позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_3

В судове засідання сторони не з'явилися, від ОСОБА_1, її представника ОСОБА_8, ОСОБА_3 надійшли заяви про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.

Від представника відповідача ОСОБА_2 сільської об'єднаної територіальної громади в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області надійшла заява про розгляд справи у відсутність, заперечень немає.

Представники третіх осіб без самостійних вимог: Кам'янсько-Дніпровської державної міської нотаріальної контори Запорізької області, Відділу у Кам'янсько-Дніпровському районі міжрайонного управління у Кам'янсько-Дніпровському районі та м. Енергодар Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області просили справу розглянути у їх відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Частиною першою статті 60 ЦПК визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК.

Судом установлено, що батьками ОСОБА_6 та ОСОБА_1 були ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується копіями свідоцтв про народження серії І-ЯК № 206299 від 14.03.1969 р. та серії ІІ-АВ № 202622 від 10.06.1970 р. (а.с. 12, 13).

Позивачка після реєстрації шлюбу 28.10.1989 р. отримала прізвище Недавня , що підтверджується копією ОСОБА_6 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 01.07.2015 р. № 00015534015 (а.с. 14).

На підставі рішення ОСОБА_2 сільської ради № 7-12 від 17.12.1996 р. ОСОБА_4 передана у приватну власність земельна ділянка площею 0,38 га, яка розташована по вул. Леніна, 264 в с. Водяне Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, що підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЗП № 048859 від 21.02.2001 р. (а.с. 17).

Згідно копії державного акту на право власності на земельну серії ЗП № 089330 від 14.08.2006 р. ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 4,0200 га, яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області (а.с. 18).

ОСОБА_4 05.11.2001 р. помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЖС № 178868 від 08.11.2001 р. (а.с. 9).

ОСОБА_5 29.05.2009 р. померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЖС № 140310 від 01.06.2009 р. (а.с. 10).

За життя, 03.12.2004 року, спадкодавець ОСОБА_5 склала заповіт, яким все своє майно заповіла дочці ОСОБА_1 та синові ОСОБА_6 (а.с. 46).

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 у встановленому ст. ст.1268, 1269 ЦК України порядку прийняли спадщину після смерті матері та звернулись до Кам'янсько-Дніпровської державної нотаріальної контори Запорізької області та оформили спадщину в рівних частках на земельну ділянку (пай) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,02 га, що підтверджується копіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 24.06.2011 р. № 497 та від 07.06.2011 р. № 393 (а.с. 27, 28).

17.09.2013 р. ОСОБА_7 зареєструвала право власності на земельну частку (пай), що підтверджується копіями Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 19, 20).

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 є спадкоємцями померлої ОСОБА_5 першої черги за законом, що визначене ст. 1261 ЦК України.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії ІV-ЖС № 299412 від 17.05.1991 р. (а.с. 77 зв.).

ОСОБА_6 18.09.2016 р. помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії 1-ЖС № 379538 від 09.02.2017 р. (а.с. 54).

Після смерті батька позивач звернувся з заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Кам'янсько-Дніпровського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_9, на підставі чого була заведена спадкова справа № 16/2017 (а.с. 53).

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Тобто, ОСОБА_3 є спадкоємцем першої черги після померлого батька ОСОБА_6

Як вбачається з копії довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради № 88 від 13.01.2017 р. ОСОБА_6 проживав по вул. Центральна (Леніна), 264 в с. Водяне по день смерті (а.с. 54 зв.).

Позивачка проживала без реєстрації по вул. Центральна (Леніна), 264 в с. Водяне разом з братом ОСОБА_6, що підтверджується копією довідки виконавчого комітету ОСОБА_2 сільської ради № 1365 від 02.06.2017 р. (а.с. 26).

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України від 01.07.2004 №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Закон №1952-IV), правовстановлюючими документами, які підтверджують право власності, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дублікат; 6) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікат; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, видані до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення обєкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу обєкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Цивільно-правовий інститут набуття та виникнення права власності на нерухоме майно в різні періоди по-різному був урегульований на законодавчому рівні. У зв'язку із цим держава задекларувала визнання дійсними прав на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до положень частини 3 статті 3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

В той час питання набуття права власності регулювались Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963 №1540-VI (далі ЦК УРСР), Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, та іншими нормативними актами.

Згідно зі статтями 100, 101 ЦК УРСР, громадяни мали право мати в особистій власності один жилий будинок.

Абзацом 2 пункту 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року визначено, що не підлягали реєстрації також будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

За змістом зазначених норм права виникнення права власності на житлові будинки, розташовані в сільській місцевості, не підлягало реєстрації, а тому не залежало від державної реєстрації цього права.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду складеного 04.05.2017 р. інженером з інвентаризації нерухомого майна ФОП ОСОБА_10, реєстраційний номер 1782, рік побудови житлового будинку № 264 по вул. Центральна в с. Водяне зазначено 1969 р., а господарських будівель та споруд 1986 р. (а.с. 23).

Відповідно до ст. 1217 ЦК, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК, до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1278 ЦК, частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Згідно зі статтею 392 ЦК, особа, яка вважає, що її речові права порушені, має право звернутися до суду як з позовом про визнання права власності.

Статтею 16 ЦК передбачено, що звертаючись до суду позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, які виникають у державі, в разі відсутності правовстановлюючого документа юридичний факт набуття нерухомості у власність за зверненням зацікавлених осіб може бути визнаний, а невизнані державою права спадкоємців - захищені в судовому порядку.

Суд встановив, що спір виник в зв'язку з відсутністю умов для оформлення спадщини нотаріально.

Відповідно до положень п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику у справах про спадкування , вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають тільки у тому випадку, якщо наявні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а при відмові нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Листом від 18.04.2017 р. № с/с15/2009/02-04 Кам'янсько-Дніпровська державна нотаріальна контора відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_5 у зв'язку відсутністю правовстановлюючих документів на майно (а.с. 29).

Таким чином, позовні вимоги про визнання за позивачами права власності в порядку спадкування за законом на спірне майно є законними, ґрунтуються на вищезазначених нормах матеріального права, підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст. 392, 1261, 1217, 1218, 1278 ЦК України, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57-61, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської об'єднаної територіальної громади в Кам'янсько-Дніпровському районі Запорізької області, треті особи без самостійних вимог: Кам'янсько-Дніпровська державна міська нотаріальна контора Запорізької області, Відділ у Кам'янсько-Дніпровському районі міжрайонного управління у Кам'янсько-Дніпровському районі та м. Енергодар Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області про встановлення юридичного факту та визнання права власності та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа без самостійних вимог: Відділ у Кам'янсько-Дніпровському районі міжрайонного управління у Кам'янсько-Дніпровському районі та м. Енергодар Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими забудовами та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,38 га, які розташовані за адресою: Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с. Водяне, вул. Центральна, 264.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими забудовами та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,38 га, які розташовані за адресою: Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с. Водяне, вул. Центральна, 264.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Кам'янсько-Дніпровський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:ОСОБА_11