Рішення

від 31.10.2017 по справі 277/892/17

ЄМІЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 277/892/17

Номер рядка звіту 30

РІШЕННЯ

Іменем України

"31" жовтня 2017 р. смт. Ємільчине

Ємільчинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Заполовського В.В.

за участю секретаря с/з ОСОБА_1

розглянувши на попередньому судовому засіданні в смт. Ємільчине цивільну справу за позовом керівника Новоград-Волинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі ОСОБА_2 сільської ради Ємільчинського району Житомирської області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог Державне підприємство Ємільчинське лісове господарство , до ОСОБА_3 про стягнення шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Новоград-Волинської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просив стягнути з відповідача на користь ОСОБА_2 сільської ради Ємільчинського району Житомирської області шкоду, завдану незаконною порубкою дерев, в сумі 16347,30 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вироком Ємільчинського районного суду Житомирської області від 19.07.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вирок суду набрав законної сили 19.08.2017 року.

До теперішнього часу ОСОБА_3 в добровільному порядку не відшкодовано шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу самовільною порубкою дерев, чим завдано шкоди державним інтересам.

При направленні обвинувального акта у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, перебаченого ст. 246 КК України, позов про відшкодування шкоди до суду не заявлено, шкода в добровільному порядку засудженим не відшкодована.

Представник позивача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі на попередньому судовому засіданні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, ДП Ємільчинське лісове господарство в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі на попередньому судовому засіданні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі на попередньому судовому засіданні, позовні вимоги визнає в повному обсязі. Також просив у зв'язку з тим, що на даний час не працює, розстрочити суму боргу на один рік.

Прокурор в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути без його участі на попередньому судовому засіданні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Також вказав, що не заперечує проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку суми боргу на один рік.

Відповідно до ст.ст. 130 ч. 4, 174 ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову на попередньому судовому засіданні, та у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вироком Ємільчинського районного суду Житомирської області від 19.07.2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Вирок суду набрав законної сили 19.08.2017 року.

До теперішнього часу ОСОБА_3 в добровільному порядку не відшкодовано шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу самовільною порубкою дерев, чим завдано шкоди державним інтересам.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 17 Лісового кодексу України, ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

У разі прийняття рішення про надання лісів у постійне користування обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, таке рішення погоджується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

За приписами ст. 19 Лісового кодексу України, постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

Таким чином, порубка дерев визнається незаконною, якщо вчинена без відповідного дозволу, за дозволом, виданим з порушенням чинного законодавства, до початку або після закінчення встановлених у дозволі строків, не на призначених ділянках чи понад установлену кількість, не тих порід дерев, які визначені в дозволі, порід, виробку яких заборонено.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до ст. 107 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно зі ст. 5 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Стаття 41 вказаного Закону встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст.ст. 68, 69 цього Закону, порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від ЇЇ відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст.13 Закон України Про судоустрій і статус суддів , судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Принцип обов'язковості судових рішень, що набрали законної сили, надає їм властивості закону по справі, у якій вони постановлені. Тому вони обов'язкові для виконання на території України всіма фізичними і юридичними особами, яких ці рішення стосуються.

Відповідно до вимог ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно ст.128 Кримінального процесуального кодексу України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених п. 1 ч. 2 ст. 67-1 цього Кодексу) є: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об'єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, у відповідності зі ст. 47 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища.

Згідно статті 131- 1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює, серед іншого, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Крім того, в обґрунтування правомірності використання представницьких повноважень при зверненні з даним позовом, до Новоград-Волинської місцевої прокуратури Житомирської області звернувся орган місцевого самоврядування - ОСОБА_2 сільська рада, як орган уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, який клопотав про вжиття заходів прокурорського реагування щодо стягнення завданої незаконною порубкою дерев шкоди.

Так, кримінальне правопорушення щодо незаконної порубки лісу було вчинено 27.02.2017 на території ОСОБА_2 сільської ради Ємільчинського району. Проте посадові особи вказаної сільської ради, також не вжили заходів щодо відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Згідно ст. 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 217 ЦПК, ця стаття не вимагає, і суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, надзвичайні події тощо.

Подана заява відповідача про те, що він на даний час не працює, відсутність доходів, свідчать про існування об'єктивних факторів, які ускладнюють виконання судового рішення, і є підставою для відтермінування його виконання.

Таким чином суд вражає за можливе, враховуючи тяжке матеріальне становище ОСОБА_3, вчинення боржником дій, направлених на погашення заборгованості, розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Згідно із ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути судові витрати у виді судового збору відповідно до ставок, передбачених Законом України Про судовий збір .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 64, 86, 105, Лісового кодексу України, ст. 128 Кримінального процесуального кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст.ст. 29, 69-1 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 88, 213-215, 217 ЦПК України, ст.ст. 5, 40, 41, 47, 68, 69 Закону. України Про охорону навколишнього природного середовища , -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_2 сільської ради Ємільчинського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 04347344) шкоду, завдану незаконною порубкою дерев, в сумі 16347 (шістнадцять тисяч триста сорок сім) гривень 30 копійок, перерахувавши їх на спеціальний рахунок - р/р 3317331700174, МФО 811039, отримувач: УК у Ємільчинському районі, КФК 240621 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності та іншої діяльності).

Розстрочити ОСОБА_3 суму шкоди у розмірі 16347 (шістнадцять тисяч триста сорок сім) гривень 30 копійок терміном на 12 (дванадцять) місяців.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Ємільчинський районний суд, а особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя /підпис/

Копія вірна:

Суддя: ОСОБА_4