Рішення

від 31.10.2017 по справі 472/521/17

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/521/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" жовтня 2017 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Орган опіки та піклування Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: Орган опіки та піклування Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, Відділ у Веселинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

В позові зазначила, що 06 червня 2008 року помер її батько - ОСОБА_4. Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшло право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га з кадастровим номером: 4821785000:04:000:0293, розташовану в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняли спадкоємці за законом, а саме: діти - позивачка ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_3 та дружина - ОСОБА_5

17 лютого 2011 року помер дід позивачки ОСОБА_6.

Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,73 га, розташовану на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області .

ОСОБА_6 за життя заповіту не склав. Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли спадкоємці за законом: дружина - відповідач ОСОБА_2, та спадкоємці за правом представлення, онуки - відповідач ОСОБА_3 та позивачка ОСОБА_1

Позивачка звернулася до Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку земельної ділянки успадкованої неї після смерті ОСОБА_4 та свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку земельної ділянки успадкованої неї після смерті ОСОБА_6

Нотаріус відмовила у видачі їй свідоцтв про право на спадщину за законом на земельні ділянки у зв'язку з відсутністю у витягах з Державного земельного кадастру інформації про належність спадкодавцям земельних ділянок.

У зв'язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі інформації про належність спадкодавцям вищевказаних земельних ділянок нотаріус не може видати позивачці свідоцтва про право на спадщину, тому вона звернулась до суду та просить визнати за нею право власності у порядку спадкування на 1/3 частку земельної ділянки успадкованої після смерті ОСОБА_4 та на 1/3 частку земельної ділянки успадкованої після смерті ОСОБА_6

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність за участю її представника ОСОБА_7, позов підтримує повністю.

Представник позивача ОСОБА_7 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та заяву про зменшення позовних вимог. В заяві про зменшення позовних вимог зазначив, що у зв'язку з допущенням помилки при розрахунку часток спадкоємців у спадщині, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 просить зменшити позовні вимоги в цій частині та визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спадкування на 1/4 частку земельної ділянки успадкованої після смерті ОСОБА_6

Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19.09.2017 року було здійснено заміну неналежного відповідача ОСОБА_8 належним відповідачем ОСОБА_2

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позов визнають повністю.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог органу опіки та піклування Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області в судове засідання не з'явився. Від сільського голови ОСОБА_9 надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника сільської ради, позов підтримують повність.

Ухвалою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 19.09.2017 року до участі у справі в якості третьої особи замість Відділу у Веселинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області було залучено Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області в судове засідання не з'явився. Від першого заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області ОСОБА_10 надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутність представника управління, заперечень не надали.

Суд, дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 червня 2008 року помер батько позивачки - ОСОБА_4, смерть якого було зареєстровано 08 червня 2008 року Ставківською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області за актовим записом № 16, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФП № 075848.

Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої зокрема увійшло право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га з кадастровим номером: 4821785000:04:000:0293, розташовану в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1258 та 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 та ч. 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - третьою статті 1273 цього кодексу.

Частиною 1 ст. 1272 ЦК України встановлено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Матеріалами спадкової справи № 114/2013 встановлено, що ОСОБА_4 за життя заповіту не склав, тому право на спадкування одержали спадкоємці за законом, а саме: діти спадкодавця - ОСОБА_3, ОСОБА_1, дружина - ОСОБА_5 та батьки - ОСОБА_6 і ОСОБА_2.

Оскільки діти спадкодавця відповідач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та позивач по справі, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на день відкриття спадщини були малолітніми, вони у порядку ч. 4 статті 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.

Крім того, спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла його дружина ОСОБА_5, яка час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується копією довідки Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 884/01-04-09 від 20.08.2013 року.

Оскільки батьки померлого ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на час відкриття спадщини разом зі спадкодавцем не проживали, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори не подали, вони у порядку ч. 1 ст. 1272 ЦК України є такими, що не прийняли спадщину.

Інших спадкоємців за законом, які б прийняли спадщину судом не встановлено.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 1298 ЦК України встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

09 грудня 2013 року відповідачу ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частку зазначеної земельної ділянки., успадкованої ним після смерті батька ОСОБА_4, яке зареєстроване в реєстрі за № 1-918.

ОСОБА_5 померла 01 жовтня 2011 року, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ФП № 149134.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 березня 2017 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на успадковану нею після смерті батька ОСОБА_4 земельну ділянку. Свою відмову нотаріус обґрунтувала тим, що витяг з Державного земельного кадастру не містить інформації про належність спадкодавцю земельної ділянки.

Крім того, судом встановлено, що 17 лютого 2011 року помер дід позивачки ОСОБА_6, смерть якого було зареєстровано 25 лютого 2017 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області за актовим записом за № 29, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФП № 130871.

Внаслідок його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшло право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,73 га, розташовану на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області .

Матеріалами спадкової справи № 115/2013 встановлено, що ОСОБА_6 за життя заповіту не склав, тому право на спадкування за законом в першу чергу отримали: дружина померлого - ОСОБА_2, та діти: ОСОБА_4 та ОСОБА_11.

Статтею 1266 ЦК України передбачено спадкування за правом представлення.

Згідно ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Оскільки батько позивачки ОСОБА_4 помер раніше ОСОБА_6, відповідно до ст. 1266 ЦК України, позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 - онуки померлого, отримали право на спадкування за законом за правом представлення.

Оскільки онуки спадкодавця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та позивач по справі, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, на день смерті ОСОБА_6, були малолітніми, вони у порядку ч. 4 статті 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину.

Крім того, спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняла його дружина ОСОБА_2, яка на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем, що підтверджується копією довідки Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області № 1197/01-04-09 від 13.11.2013 року.

ОСОБА_11 спадщину після смерті ОСОБА_6 не прийняв, що підтверджується копією відповідної заяви поданої до Веселинівської державної нотаріальної контори.

Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину судом не встановлено.

09 грудня 2013 року державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_12, відповідачу ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку успадкованої нею після смерті ОСОБА_6 зазначеної вище земельної ділянки, яке зареєстровано в реєстрі за № 1-907.

Крім того, 09 грудня 2013 року державним нотаріусом Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області ОСОБА_12, відповідачу ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку успадкованої після смерті діда ОСОБА_6 земельної ділянки, яке зареєстроване в реєстрі за № 1-915.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 березня 2017 року позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на успадковану після смерті діда ОСОБА_6 земельної ділянки. Свою відмову нотаріус обґрунтувала тим, що витяг з Державного земельного кадастру не містить інформації про належність спадкодавцю земельної ділянки.

У зв'язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі інформації про належність спадкодавцям ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вищевказаних земельних ділянок позивачка не може отримати свідоцтва про право на спадщину за законом , а тому звернулась до суду.

Відповідно до 4.20. гл. 10 розд. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться також за умови отримання витягу з Державного земельного кадастру, у тому числі шляхом безпосереднього доступу до нього.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя був власником земельної ділянки площею 2,00 га, для ведення особистого селянського господарства, з кадастровим номером: 4821785000:04:000:0293, розташованої в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 061289, виданого 04 березня 2005 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010501000800.

В свою чергу ОСОБА_6 за життя був власником земельної ділянки площею 5,73 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю серії І-МК № 002399, виданого 01 березня 2001 року Ставківською сільською радою народних депутатів та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 189.

Після отримання відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_2П свідоцтв про право на спадщину за законом, до Державного земельного кадастру було внесено відомості про нових власників.

Відповідно до витягу з ДЗК № НВ-4802966672017 від 17.01.2017 року, власником 1/3 частки земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з уточненою площею 2,0012 га, з кадастровим номером: 4821785000:04:000:0293 вказано ОСОБА_3. Інформація про право власності спадкодавця ОСОБА_4 на земельну ділянку у витязі з ДЗК відсутня.

Відповідно до витягу з ДЗК № НВ-4803197582017 від 23.03.2017 року, власником ? частки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з уточненою площею 5,7246 га, з кадастровим номером: 4821785000:04:000:0634, є ОСОБА_2, а власником ? частки вказаної земельної ділянки є ОСОБА_3. Інформація про право власності спадкодавця ОСОБА_6 у витязі з ДЗК відсутня.

У відповідності до статей 1225 ЦК України і 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що спадкодавці ОСОБА_4 та ОСОБА_6 за життя набули право власності на вище зазначені земельні ділянки, а позивач ОСОБА_1 в свою чергу прийняла спадщину у встановленому законом порядку. Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, та враховуючи неможливість оформлення позивачем своїх спадкових прав у нотаріуса, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на земельні ділянки.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16, 392, 1218, 1223, 1225, 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 10, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, номер картки платника податків: НОМЕР_1, у порядку спадкування право власності на 1/3 частку земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,0012 га з кадастровим номером: 4821785000:04:000:0293, розташованої в межах території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, та успадкованої нею після смерті ОСОБА_4, померлого 06 червня 2008 року в с. Ставки Веселинівського району Миколаївської області.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, номер картки платника податків: НОМЕР_1, у порядку спадкування право власності на 1/4 частку земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,7246 га з кадастровим номером: 4821785000:04:000:0634, розташованої на території Ставківської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, та успадкованої нею після смерті ОСОБА_6, померлого 17 лютого 2011 року в с. Ставки Веселинівського району Миколаївської області.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд Миколаївської області шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області ОСОБА_13