Ухвала

від 31.10.2017 по справі 344/10878/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/10878/17

Провадження № 22-ц/779/1617/2017

Категорія 5

Головуючий у 1 інстанції Татарінова О. А.

Суддя-доповідач Мелінишин

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Мелінишин Г.П.

суддів: Василишин Л.В., Томин О.О.

за участю секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про забезпечення її позову до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ДОБРА СПРАВА про визнання майнових прав на об'єкти інвестування, зобов'язання прийняти рішення про включення в члени кооперативу за апеляційною скаргою представника Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив ДОБРА СПРАВА на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 13 вересня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 13 вересня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення її позову. Заборонено Обслуговуючому кооперативу ЖБК ДОБРА СПРАВА вчиняти будь-які дії щодо відчуження чи передачі майнових прав (в тому числі укладення договорів пайової участі, інвестиційних договорів) на трьохкімнатну квартиру № 21 загальною площею 77 кв.м та на однокімнатну квартиру загальною площею 55 кв.м (у тому числі зміну їх площі шляхом перепланування на квартиру іншої загальної площі), які розміщені відповідно на шостому та сьомому поверсі 27-квартирного житлового будинку № 14 по вул. Гарбарській в м. Івано-Франківську - об'єкт нерухомого майна № 1143521226101.

На вказану ухвалу представник ОК ЖБК ДОБРА СПРАВА подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм процесуального права. Всупереч вимог ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову не зазначено обґрунтування застосування такого заходу, не долучено доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову.

Також не подано заявником жодних доказів про те, що спірні квартири введені в експлуатацію та що на них зареєстровано право власності. А отже, вони не існують як об'єкт нерухомого майна. Як і не існує 27-квартирний житловий будинок №14 по вул. Гарбарській в м. Івано-Франківську. Відповідно на них неможливо накласти арешт чи будь-яких інші заборони.

Разом з тим, об'єкт нерухомого майна 1143521226101 є незавершеним будівництвом, належним на праві власності ОК ЖБК ДОБРА СПРАВА і підстави набуття такого не оспорювались.

Аналогічно заявником не підтверджено належним чином, що спірні квартири знаходяться саме в цьому об'єкті незавершеного будівництва; що між нею та ОК існують правовідносини, зобов'язання за якими були порушені зі сторони останнього. А отже, відсутні підстави вважати, що між ними виник спір з приводу майнових прав на квартири чи з приводу самих квартир як нерухомого майна.

Крім того, при вирішенні цього питання судом не враховано, що вжиті заходи можуть перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

З цих підстав просив ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви.

В засіданні апеляційного суду представник ОК ЖБК ДОБРА СПРАВА доводи скарги підтримала з наведених у ній мотивів.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася будучи належним чином повідомленою, що не перешкоджає розглядові справи в її відсутності.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що у серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОК Житлово-будівельний кооператив ДОБРА СПРАВА про визнання майнових прав на об'єкти інвестування, зобов'язання прийняти рішення про включення її в члени кооперативу.

За змістом позовної заяви позивач просила визнати за нею майнові права на трьохкімнатну квартиру № 21 загальною площею 77 кв.м та на однокімнатну квартиру загальною площею 55 кв.м, які розміщені відповідно на шостому та сьомому поверсі в незавершеному будівництвом житловому будинку за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Гарбарська, 14 (а.с.6-11).

Встановлено, що 12 вересня 2017 року позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи необхідність застосування судом заходів забезпечення позову остання покликалася на те, що 20 березня 2017 року Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт, будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення за адресою м. Івано-Франківськ вул. Гарбарська,14. Відповідно до якої загальна кількість квартир складає 44, що свідчить про перепланування 27-ми квартирного будинку. Крім цього, на сайті з продажу квартир розміщена інформація про продаж квартир у вказаному будинку.

Відповідно до ст.ст. 151, 152 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 4 постанови Пленуму від 22.12.2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути ухвалено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Таким чином, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому заявник не зобов'язаний подавати суду докази.

З'ясовано, що заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову відповідає вимогам ч.2 ст.151 ЦПК України, а тому заперечення апелянта щодо цього є надуманими.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження чи передачі майнових прав на трьохкімнатну квартиру № 21 загальною площею 77 кв.м. та на однокімнатну квартиру загальною площею 55 кв.м., що знаходяться на шостому та сьомому поверсі 27-квартирного житлового будинку № 14 по вул. Гарбарській в м. Івано-Франківську - об'єкт нерухомого майна № 1143521226101.

Не заслуговують на увагу і посилання апелянта щодо відсутності між сторонами будь-яких правовідносин, так як при вирішенні заяви про забезпечення позову суд не повинен встановлювати доведеність заявлених вимог.

Відповідно до вимог ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як передбачено ст. 219 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки.

Встановлено, що в ухвалі Івано-Франківського міського суду від 13 вересня 2017 року про відкриття провадження в справі та в оскаржуваній ухвалі прізвище сторони помилково зазначено Троф'янчин . В той же час, заява про забезпечення позову та позовна заява підписані ОСОБА_1 Прізвище Триф'янчин також вказано у договорі №4-12 про пайову участь у будівництві від 15 грудня 2005 року, у договорі про уступку вимоги (заміну об'єктів майнової вимоги), у копіях квитанції до прибуткового касового ордера №1001-06 від 10 січня 2006 року та заяви про включення в члени ОК ЖБК ДОБРА СПРАВА .

У зв'язку із цим ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 19 жовтня 2017 року матеріали справи повернуто до суду першої інстанції для вирішення питання про виправлення описки.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 23 жовтня 2017 року виправлено описку, допущену в зазначених ухвалах.

Відповідно слід виправити описку в ухвалах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 жовтня, 9 жовтня та 19 жовтня 2017 року, зазначивши прізвище Триф'янчин замість Троф'янчин .

Керуючись ст. ст. 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Обслуговуючого кооперативу ЖБК ДОБРА СПРАВА відхилити, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 13 вересня 2017 року залишити без змін.

Виправити описку в ухвалах Апеляційного суду Івано-Франківської області від 5 жовтня, 9 жовтня та 19 жовтня 2017 року, зазначивши прізвище Триф'янчин замість Троф'янчин .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Г.П. Мелінишин

Судді: Л.В. Василишин

ОСОБА_2