Рішення

від 02.11.2017 по справі 591/3032/17

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/3032/17

Провадження № 2/591/1918/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого: судді Бурда Б.В.

при секретарі: Сітало Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до кредитного договору від 26.03.2004 року відповідач отримала прямий адресний (цільовий) кредит у сумі 100939,00 грн. на будівництво житла загальною площею 74,40 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зі строком повернення 30 років з дня укладення кредитного договору. Відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за договором, у зв'язку з чим станом на 31.05.2017 року має заборгованість з повернення кредиту в розмірі 8423,92 грн., а також має сплатити пеню в розмірі 4452,38 грн. Тому просить стягнути з відповідача заборгованість в загальному розмірі 12876,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. Пояснив, що з 2015 року відповідач припинила внесення обов'язкових платежів.

Відповідачу направлявся судовий виклик за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача. Однак, відповідач повторно до суду не з'явилася. З огляду на повторну неявку відповідача, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані суду докази, суд вважає позов обґрунтованим з огляду на таке.

26 березня 2004 року між Сумським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, в подальшому реорганізованого в Сумське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (Фонд) та відповідачкою було укладено кредитну угоду №393 ( з урахуванням додаткових угод до даної угоди) за умовами якої відповідачу було надано адресний (цільовий) кредиту на будівництво житла загальною площею 74,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 у сумі 100939 грн. з терміном повернення 30 років з дати укладення кредитної угоди.

Відповідно до п.1.3 розділу 1 кредитної угоди протягом терміну, встановленого в пункті 1.1 угоди, позичальник зобов'язується внести суму коштів, що визначається у розрахунку погашення кредиту (додаток 2), до повного виконання зобов'язань за кредитною угодою.

Відповідно до вимог ст.ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно підпункту 4.2.2 пункту 4.2 розділу 4 кредитної угоди позичальник зобов'язується з дати реєстрації свідоцтва про право власності на збудоване (реконструйоване) житло протягом кожного кварталу, але не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом, сплачувати суми коштів, що визначені у розрахунку розміру щоквартальних платежів, на рахунок в банку-агенті, вказаного у п.1.3, до повного виконання зобов'язань за цією угодою.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 розділу 5 кредитної угоди передбачено, що у кожному випадку несплати або часткової несплати визначеного згідно з додатком 2 цієї угоди щоквартального платежу до 10 числа місяця, що настає за звітним кварталом сплачує на рахунок Фонду пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка нараховується від суми несплаченого щоквартального платежу.

Відповідно до розрахунку повернення кредиту відповідач була зобов'язана сплачувати щоквартально 701 грн. (а.с.38).

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.03.2007 року відповідач отримала у власність квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 74,4 кв.м.. Право власності позивача на квартиру зареєстроване КП Сумське МТТІ 16.03.2007 року (а.с.39-40).

З картки позичальника з обліку повернення кредиту (а.с. 47) вбачається, що останній платіж відповідач здійснила 10 березня 2015 року, здійснивши оплату чергового платежу за 4 квартал 2014 року. Після чого, відповідач припинила виконання взятих на себе зобов'язань.

З наданого суду позивачем розрахунку заборгованості та пені по кредитній угоді (а.с. 46) вбачається, що відповідач має прострочену заборгованість з оплати квартальних платежів за період з 01.03.2015 року по 31.05.2017 року у розмірі 8423,92 грн. Окрім того, відповідає має сплатити пеню за прострочення чергових платежів в сумі 4452,38 грн.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.п.4.3.2 п.4.3 розділу 4 вказаної кредитної угоди Фонд має право вимагати від позичальника сплатити заборгованість за кредитною угодою, нарахованих за користування кредитом відсотків, а також пені у разі її нарахування.

Відповідачу двічі направлялися позивачем претензії з вимогами погасити заборгованість, які залишилися без реагування з боку відповідача.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві .

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України).

За змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

З наведеного вбачається, що доведений позивачем розмір заборгованості відповідача станом на 31.05.2017 року становить 12876,30 грн., яка складається з боргу з повернення тіла кредиту та пені.

Відповідно до вимог ст. 526, 530, 1049 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, а тому суд вважає за необхідне задовольнити позов у повному обсязі і стягнути з відповідача на користь позивача 12876,30 грн. заборгованості за кредитним договором, яка виникла станом на 31 травня 2017 року.

У зв'язку з повним задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені по справі судові витрати у розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 15-1, 30, 62, 75, 76, 203 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву 12876,30 грн. заборгованості за кредитним договором та 1600 грн. судових витрат.

Відповідач протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може подати до Зарічного районного суду м. Суми заяву про його перегляд.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми, шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення суду (для осіб, що не були присутні при проголошення рішення, в той же строк з часу вручення копії рішення) апеляційної скарги.

Суддя