Рішення

від 24.10.2012 по справі 10/60-10/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 7-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2012 р. Справа № 5028/10/50-10/60/2012

Позивач за первісним позовом: Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва, вул. Любченка, 11, м. Чернігів, 14007

Відповідач за первісним позовом: Чернігівське обласне виробниче кооперативне об»єднання сільського комунального господарства „Облсількомунгосп» ,

пр-т Перемоги, 40, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про витребування майна з чужого незаконного володіння

Позивач за зустрічним позовом: Чернігівське обласне виробниче кооперативне об»єднання сільського комунального господарства „Облсількомунгосп» ,

пр-т Перемоги, 40, м. Чернігів, 14000

Відповідач за зустрічним позовом: Чернігівська обласна корпорація агропромислового будівництва, вул. Любченка, 11, м. Чернігів, 14007

Предмет спору: про визнання права власності на майно

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

позивач за первісним позовом(відповідач за зустрічним: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.08.2012р., юрисконсульт.

ОСОБА_2, наказ №11-ОС від 10.09.2012р., керівник

відповідач за первісним позовом(позивач за зустрічним): ОСОБА_3, рішення №2 від 29.05.2012р, керівник

Рішення оголошується після оголошених 10.10.2012р., 16.10.2012р. перерв на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 18.10.2012р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Чернігівською обласною корпорацією агропромислового будівництва подано позов до Чернігівського обласного виробничого кооперативного об»єднання сільського комунального господарства „Облсількомунгосп» про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме складських приміщень, приміщення майстерні, забору з воротами, гаража на два автомобілі, гаража металевого, які розміщені за адресою м. Чернігів, вул. Любченка, 11а (далі-спірне майно), яке було передано позивачем - відповідачу наказом № 14 від 20.01.1987р..

Відповідачем по справі - Чернігівським обласним виробничим кооперативним об»єднанням сільського комунального господарства „Облсількомунгосп» , подано зустрічну позовну заяву до Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва про визнання права власності на спірне майно, а саме на нерухоме майно: гараж з асфальтовим майданчиком та естакадою і складські приміщення , що знаходиться на території виробничої бази об»єднання за адресою м. Чернігів, вул. Любченка, 11а.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, відповідач до початку розгляду справи по суті має право подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним. Зустрічний позов повинен бути взаємопов'язаний з первісним.

Обидві сторони визнають, що інших складських приміщень та гаража крім тих, що є предметом позову, що розглядається, за адресою м. Чернігів, вул. Любченка, 11а немає, таким чином, оскільки зустрічний позов поданий з додержанням вимог ст.ст. 54-57, ст.60 Господарського процесуального кодексу України та є взаємопов'язаним з первісним позовом, суд прийняв його до спільного розгляду.

Ухвалою суду від 04.10.2012р. судом було порушено провадження за зустрічним позовом, присвоєно порядковий номер № 5028/10/60/2012 та прийнято зустрічний позов до спільного розгляду з первісним позовом по справі № 5028/10/50/2012.

Представник позивача за первісним позовом в судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі посилаючись на те, що наказом № 144 від 13.06.1986р. саме позивачем було створено контору матеріально-технічного забезпечення (далі-КМТЗ) та передано їй спірне майно. Наказом відповідача від 26.03.1992р. № 19 КМТЗ була ліквідована та спірне майно залишилось у відповідача на думку позивача, неправомірно, оскільки згідно ст..59 Господарського кодексу України право ліквідувати КМТЗ мав лише позивач , а відповідно до п.4 ст.61 Господарського кодексу України та п.7 ст.31 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , майно, яке залишилось після задоволення вимог кредиторів передається власнику, тобто позивачу . На підставі ст..387 Цивільного кодексу України, позивач просить суд зобов язати відповідача повернути позивачу спірне майно.

Представник відповідача заперечив проти вимог позивача та просив суд у задоволенні позову відмовити повністю та задовольнити зустрічний позов про визнання права власності на спірне майно з тих підстав, що позивачем за первісним позовом не надано жодного належного доказу на підтвердження того, що спірне майно належить саме йому на праві власності; наказом № 144 від 13.06.1986р. Обласного агропромислового комітету Чернігівської області „Про створення у обласному управлінні з комунального обслуговування сільського населення (Облсількомунгоспі) госпрозрахункової контори матеріально-технічного забезпечення (КМТЗ)» , у складі Обласного управління з комунального обслуговування сільського населення „Облсількомунгосп» створено контору матеріально-технічного забезпечення (КМТЗ), яка в подальшому була ліквідована та спірне майно за рішенням обласних зборів уповноважених представників господарств-пайщиків Облсількомунгоспа (протокол № 1 від 25.03.92р.). було передано на баланс Облсількомунгоспу за накладною № 142 від 01.06.92р., а тому відповідач просить відмовити у задоволенні первісного позову та на підставі ст. 128 Цивільного кодексу УРСР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин та ст..392 Цивільного кодексу України, задовольнити зустрічний позов. Крім того, відповідачем за первісним позовом заявлено про пропущення позивачем за первісним позовом строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду, що є підставою для відмови у позові.

Представник позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічним) проти задоволення зустрічного позову заперечує, щодо пропущеного строку позовної давності, позивач за первісним позовом зазначає, що йому не було відомо та не могло бути відомо про порушення його права на ліквідацію КМТЗ, оскільки ВО „Облсількомунгосп» не підпорядковане корпорації, а тому корпорація (позивач за первісним позовом) не могла знати про ліквідацію КМТЗ відповідачем ( а.с.166 т.1/2).

Ухвалою суду від 04.10.2012р. КП Чернігівське МБТІ було зобов язано надати на огляд суду інвентаризаційні справи на об єкти нерухомості в м.Чернігові по вул..Любченка,11 та вул..Любченка,11 а . На виконання ухвали суду інвентаризаційні справи на об єкти нерухомості в м.Чернігові по вул..Любченка,11 та вул..Любченка,11 а були надані на огляд суду та належним чином засвідчені копії матеріалів зазначених інвентаризаційних справ були надані для залучення судом до матеріалів справи ( а.с.3-42 т.2/2).

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін за первісним та за зустрічним позовами, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

20 березня 1985 року на додаток до рішення облвиконкому від 29.10.1984р. № 375 „Про заходи по поліпшенню комунального обслуговування населення у сільській місцевості, виконком обласної Ради народних депутатів вирішив створити обласне управління по комунальному обслуговуванню сільського населення на госпрозрахунку ( Облсількомунгосп ) (а.с. 13. т. 2/2).

Наказом від 13.06.1986р. № 144 Областного агропромислового комітету Держагропрому УРСР „Про створення в обласному управлінні з комунального обслуговування сільського населення (Облсількомунгоспі) госпрозрахункової контори матеріально-технічного забезпечення (КМТЗ)» ( п.1), було створено у складі Обласного управління з комунального обслуговування сільського населення „Облсількомунгоспі» госпрозрахункову контору матеріально-технічного забезпечення (КМТЗ) в об ємах його загальній лімітній чисельності та фонду заробітній платі (а.с. 26 т. 1/2).

Таким чином, суд приходить до висновку, що твердження позивача за первісним позовом ( відповідача за зустрічним) про те, що КМТЗ створена саме ним, не знайшло свого підтвердження., оскільки КМТЗ було створено в складі „Облсількомунгоспу» Обласним агропромисловим комітетом Держагропрому УРСР, а ні об єднанням Чернігівоблагробуд Украгробуду, правонаступником якого згідно п.1.1 Статуту ( а.с.13-22 т.1/2) є позивач за первісним позовом.

Позивач за первісним позовом в обґрунтування позовних вимог щодо витребування спірного майна, а саме складських приміщень, приміщення майстерні, забору з воротами, гаража на два автомобілі, гаража металевого, які розміщені за адресою м. Чернігів, вул. Любченка, 11а, - з чужого незаконного володіння також зазначає, що ним зазначене спірне майно було передано відповідачу за наказом № 14 від 20.01.1987р.

20 січня 1987 року наказом № 14 Об»єднання „Чернігівоблагробуд» Республіканського кооперативно-державного об»єднання по агропромисловому будівництву „Украгробуд» „Щодо безоплатної передачі основних фондів СУ СТЕМ треста Агроспецмонтаж» , було здійснено безоплатну передачу основних фондів колишньої бази СУ СТЕМ станом на 01.01.1987р.:

- конторі матеріально-технічного забезпечення треста „Агроспецмонтаж» - складське приміщення (первісна вартість 33489,12 руб. з нарахованою втратою 3248,46 руб.);

- управлінню промислово-технологічної комплектації треста „Агробуд» -споруду майстерні (первісна вартість 77352,52 руб., нарахована втрата 11138,73 руб.); забор з воротами (первісна вартість 1907,30 руб, нарахована втрата 680,88 руб.); гараж на два автомобілі (первісна віртість 4266,00 руб., нарахована втрата 116,32 руб.), забор металевий (первісна вартість 102,27 руб., нарахована втрата 29,92 руб.); гараж металевий (первісна вартість 586.04 руб., нарахована втрата 104,98 руб.). (а.с. 27, 28 т. 1/2).

Таким чином, з зазначеного наказу взагалі не вбачається передача будь-якого майна саме КМТЗ Облсількомунгоспу , але, навіть, якщо припустити, що в наказі допущена помилка та складські приміщення передані КМТЗ Облсількомунгоспу , то вони передані йому безоплатно , а все інше заявлене спірне майно (приміщення майстерні, забору з воротами, гаража на два автомобілі, гаража металевого, які розміщені за адресою м. Чернігів, вул. Любченка, 11а ) безоплатно передано УПТК Агробуду , тобто структурній одиниці самого позивача за первісним позовом.

Зазначене повністю підтверджується дослідженими судом матеріалами інвентаризаційної справи №18553 на об єкти нерухомості в м. Чернігові по вул..Любченка,11 ( а.с.14-42 т.2/2) .

Згідно інвентаризаційної справи №18553, 06.09.2002р., позивач за первісним позовом звернувся до міського голови м.Чернігова з заявою про видачу правовстановчих документів на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул..Любченка,11 у м.Чернігові, до якої надав витяг з протоколу № 1 загальних зборів представників засновників та учасників корпорації ( а.с.7 т.2/2) про передачу у власність корпорації нерухомого майна, що знаходиться на її балансі, при цьому перелік самого майна відсутній. Однак , після проведення ЧМБТІ технічної інвентаризації нерухомих об єктів, що знаходяться за адресою вул..Любченка,11 у м.Чернігові, 31 жовтня 2002 року позивач за первісним позовом направив до Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації список будівель, які знаходяться на балансі УПТК по вул. Любченка, 11 і являються власністю корпорації, а саме: адміністративна будівля, топочна адміністративної будівлі, цех по виробництву, майстерні, гаражі, прохідна, навіси, склади , побутове приміщення, площадка для мастики. ГСМ, підземні ємкості (а.с. 21 т. 2/2 ).

25.11.2002р. на все вищезазначене майно, а саме: адмінбудівля літ. А-2 площею 640,2 кв.м., топочна А 1 -1 пл. 12.3кв.м., цех Б-1 пл. 181,7кв.м., склад та побутові приміщення В-1, В 1 -2 пл. 1910,2кв.м., навіси в, Г пл. 62.4 кв.м., 345,4 кв.м., майстерня-гараж Д-1, д-1 пл. 703,2кв.м., майстерня Е-1, Е 1 -1 пл. 26.9кв.м., навіс Ж пл. 276,1 кв.м., прохідна З-1 пл. 46,9кв.м., гараж К-1 пл. 50,2кв.м., склад Л-1 пл. 2422,1кв.м., навіс М пл.. 302,4кв.м., майданчик Н пл.. 139,кв.м., баки ГСМ О, П, Р, підземні ємності С, Т, - позивачу за первісним позовом було видане свідоцтво про право власності за рішенням виконкому Чернігівської міської ради № 237 від 18.11.2002р. ( а.с.22 т.2/2).

В подальшому, зазначене майно після багаторазового відчуження ( а.с.41-42 т.2/2), за договором дарування об єктів нерухомості від 03.04.2009р. ( а.с.39 т.2/2), перейшло в цілому у власність фізичної особи-керівника позивача за первісним позовом ОСОБА_2. (а.с.15-17 т.2/2).

Зазначені факти передачі спірного майна за наказом № 14 від 20.01.1987р., а саме, приміщення майстерні, забору з воротами, гаража на два автомобілі, гаража металевого,- позивачу за первісним позовом та розміщення цього майна за адресою м. Чернігів, вул. Любченка, 11 - визнані представниками позивача за первісним позовом в судовому засіданні, крім передачі складських приміщень за наказом № 14 від 20.01.1987р -відповідачу за первісним позовом, а тому, позивач за первісним позовом просить зобов язати відповідача за первісним позовом повернути складські приміщення, що розміщені за адресою м. Чернігів, вул. Любченка, 11 а .

Дослідивши матеріали справи та враховуючи все вищезазначене, суд доходить висновку про відмову у первісному позові в зв язку із його необґрунтованістю, матеріалами справи спростовуються доводи позивача за первісним позовом про створення саме ним КМТЗ; спростовується також довід про передачу КМТЗ за наказом № 14 від 20.01.1987р. спірного майна: приміщення майстерні, забору з воротами, гаража на два автомобілі, гаража металевого, які фактично розміщені за адресою м. Чернігів, вул. Любченка, 11 та належать на праві власності фізичній особі-керівнику позивача за первісним позовом ОСОБА_2., що стосується складських приміщень, то відповідно до наказу № 14 від 20.01.1987р. вони були безоплатно передані конторі матеріально-технічного забезпечення, а тому, первісний позов є безпідставний та задоволенню не підлягає.

Крім того, відповідно до ст. ст. 256, 257 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Матеріалами справи підтверджено, що 07 квітня 1992 року в газеті Чернігівської обласної ради народних депутатів Деснянська правда було опубліковано оголошення про ліквідацію контори матеріально-технічного постачання об єднання Облсількомунгосп з 01 червня 1992 року 1992р. (а.с. 176, 177 т. 1/2), а тому, позивач за первісним позовом міг та повинен був довідатись про порушення своїх прав, за таких обставин навіть при встановленні судом порушення права позивача, сплив строку позовної давності є самостійною підставою для відмови у задоволенні первісного позову.

При вирішенні зустрічного позову суд виходить з наступного.

З матеріалів справи також вбачається, що 26 березня 1992р. відповідачем ( Облсількомунгосп ) був виданий наказ № 19 „Про ліквідацію госпрозрахункової контори матеріально-технічного забезпечення Облсількомунгоспа» , згідно якого. в зв»язку із змінами структури промислової діяльності Облсількомунгоспа, оперативного рішення питань матеріально-технічного забезпечення, зменшення витрат на утримання апарату управління в умовах ринкових відносин та лібералізації цін та у відповідності з рішенням Обласних зборів уповноважених представників господарств-пайщиків Облсількомунгоспа (протокол № 1 від 25.03.1992р.) наказано госпрозрахункову контору матеріально-технічного забезпечення Облсількомунгоспа ліквідувати з 01.06.1992р.( а.с.29 т.1/2). Відповідно до п. 3 вищезазначеного Наказу № 19 від 26.03.1992р., ліквідаційній комісії КМТЗ було наказано провести інвентаризацію основних засобів та майна, грошових коштів в рахунках, належних КМТЗ, скласти остаточний баланс та передати його до 25.05.1992р. по акту з додатком інвентаризаційних описів з оцінкою майна, що передається; розшифровкою дебіторської та кредиторської заборгованості за підписом керівника та головного бухгалтера КМТЗ на баланс об»єднання „Облсількомунгосп» . Подати оголошення в газету „Деснянська правда» про ліквідацію КМТЗ та найменуванням правонаступника, його поштові та балансові реквізити. У відповідності до постанови зборів уповноважених представників господарств-пайщиків передачу основних та оборотних засобів провести станом на 01.06.1992р. на баланс правонаступника Облсількомунгоспа -безоплатно (а.с. 29, 30 т. 1/2).

07 квітня 1992 року в газеті Деснянська правда було опубліковано оголошення, що з 01 червня 1992 року ц.р. контора матеріально-технічного постачання об єднання Облсількомунгосп ліквідується (а.с. 177 т. 1/2).

Накладною № 142 від 01.06.1992р., оформленою на підставі наказу № 19 від 26.03.1992р. підтверджується, що КМТЗ передано, а Облсількомунгоспом прийнято безоплатно наступне майно: складські приміщення 1 шт.; гараж на 5 автомобілів 1 шт.; незавершене будівництво 1 шт.; естакада 1шт.; асфальтований майданчик 1 шт. (а.с. 141 т. 1/2).

Тобто, сторонами -КМТЗ та Облсількомунгоспом вчинені фактичні дії з приймання-передачі майна.

Вищевказане майно було взяте на баланс Облсількомунгоспа , про що свідчать інвентарні картки обліку основних засобів Облсількомунгоспу на спірне майно в матеріалах справи ( а.с. 170-175 т.1/2).

Згідно ст. 128 Цивільного кодексу Української РСР,чинного на той час, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речей набувачеві, а так само здача транспортній організації для відправки набувачеві і здача на пошту для пересилки набувачеві речей, відчужених без зобов'язання доставки. До передачі речей прирівнюється передача коносаменту або іншого розпорядчого документа на речі.

При дослідженні судом інвентаризаційної справи № 21116 на об єкти нерухомості в м. Чернігові по вул..Любченка,11 а , встановлено наявність вищезазначеного майна за зазначеною адресою, а саме: складські приміщення літ. А-1 та А 1 -1 з навісом а-1, площею 625,2кв.м., гараж літ. Б-1 та Б- 1 -1, площею 256,5 кв.м. , прибудова Б- 2 -1 ( незавершене будівництво) В-1 -будівля охорони, F-1 естакада (а.с.5-13 т.2/2).

Позивач за зустрічним позовом в судовому засіданні надав до матеріалів справи Акти приймання виконаних робіт за вересень 1989р., згідно яких замовник КМТЗ ОСКГ (Облсількомунгосп) прийняв у підрядчика - Чернігівського райсількомунгоспу об»єкт будівництва -гараж на 5 автомобілів, згідно локального кошторису № 1 на загально будівничі роботи гаража на 5 автомобілів (а.с. 50-58 т. 2/2). При цьому, сторонами не заперечується той факт, що місцезнаходженням КМТЗ ОСКГ завжди було за адресою вул. Любченка, 11-а, м. Чернігів.

Що стосується складських приміщень, то суд погоджується з позицією позивача за зустрічним позовом, що складські приміщення, які були передані безоплатно за наказом № 14 від 20.01.1987р. - КМТЗ, створеній Обласним агропромисловим комітетом Держагропрому УРСР саме у складі Облсількомунгоспу , має наслідком виникнення у позивача за зустрічним позовом права власності у відповідності до ст..128 Цивільного кодексу Української РСР,чинного на той час, з моменту такої передачі.

Крім того, згідно матеріалів справи, відповідач за зустрічним позовом, згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ЧН № 002475-899, виданого на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів від 21.05.1997р. № 123 для виробничих потреб, є постійним користувачем земельної ділянки по вул. Любченка. 11-а, площею 0,468 га, на якій розміщена виробничо-комунальна дільниця (а.с. 142-146 т. 1/2).

Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати за ним право власності на гараж з асфальтовим майданчиком та естакадою і складські приміщення , що знаходиться на території виробничої бази об»єднання за адресою м. Чернігів, вул. Любченка, 11а., пояснюючи тим, що асфальтовий майданчик здійснений для під їзду до гаражів, а естакада F-1- для техогляду автомобілів, які в цих гаражах знаходяться.

Відповідач за зустрічним позовом право позивача за зустрічним позовом на складські приміщення А-1 та А 1 -1 , площею 625,2кв.м. не визнає.

Відповідно до ст. 186 Цивільного кодексу України, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 287 Цивільного кодексу України, складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених їм правовстановлюючих документів, а також будь-яких інших доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передавання майна та набувається на підставах, незаборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, враховуючи все вищезазначене, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню на користь позивача за зустрічним позовом судовий збір в розмірі 1700,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. В задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити повністю.

Визнати за Чернігівським обласним виробничим кооперативним об»єднанням сільського комунального господарства „Облсількомунгосп» (14000, м. Чернігів, пр. Перемоги, 49, код ЄДРПОУ 01237520, р/р 26000113518001 АТ „Імексбанк» м. Одеса, МФО 328384, код банка 20971504) право власності на нерухоме майно, що знаходиться за адресою вул. Любченка, 11-„а» у м. Чернігові, а саме: на складські приміщення, позначені в інвентаризаційній справі № 21116 літерою А-1 та А 1 -1, площею 625,2кв.м., гаражі, позначені в інвентаризаційній справі № 21116 літерою Б-1 та Б- 1 -1, площею 256,5 кв.м. з асфальтовим майданчиком та естакадою F-1.

3. Стягнути з Чернігівської обласної корпорації Агропромислового будівництва (14007, м. Чернігів, вул. Любченка, 11, код ЄДРПОУ 03089986, р/р 26003025740, у „Полікомбанк» м. Чернігів, МФО 353100) на користь Чернігівського обласного виробничого кооперативного об»єднання сільського комунального господарства „Облсількомунгосп» (14000, м. Чернігів, пр. Перемоги, 49, код ЄДРПОУ 01237520, р/р 26000113518001 АТ „Імексбанк» м. Одеса, МФО 328384, код банка 20971504) 1700,00 грн. судового збору.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 23.10.2012р.

Суддя І.Г. Мурашко

24.10.12