Рішення

від 30.10.2017 по справі 908/2051/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/111/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2017 Справа № 908/2051/17

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

до відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит сіті» , 69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 50-А

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

Секретар судового засідання Чернетенко А.С.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 14-84 від 14.04.207;

від відповідача: не зявився.

суть спору:

До господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , м. Київ з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит сіті» , м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 3253,74 грн., у тому числі: пеню у сумі 3253,74 грн., 3% річних у сумі 179,02 грн.

13.10.2017 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу розподілено судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 13.10.2017 порушено провадження у справі № 908/2051/17, присвоєно справі номер провадження 15/111/17, судове засідання призначене на 30.10.2017.

Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі документальними доказами.

Представник позивача в повному обсязі підтримав вимоги, викладені у позовній заяві. Зокрема, зазначив, що на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 1512/15-ТЕ-13 від 31.12.2014, позивач протягом січня - квітня 2015, жовтня - грудня 2015 поставив відповідачу природний газ на загальну суму 188 990,21 грн. За отриманий природний газ відповідач розрахувався несвоєчасно. За порушення строку виконання грошового зобов'язання відповідачу нараховано пеню у сумі 3 253,74 грн. та 3% річних у сумі 179,02 грн. Посилаючись на приписи ст. ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2, 12, 15, 54-57, 61, 64, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить позов задовольнити.

У судовому засіданні 30.10.2017 представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 30.10.2017 не з'являвся, письмовий відзив та витребувані судом документи не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 роз'яснено, що за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Про причини своєї неявки відповідач суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв від нього не надійшло.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

В судовому засіданні 30.10.2017 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи представника позивача, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд встановив наступне.

Матеріали справи свідчать, що 31.12.2014 Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , м. Київ (позивач) та Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку Фаворит - сіті (відповідач) укладено договір купівлі - продажу природного газу № 1512/15-ТЕ-13 (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України НАК Нафтогаз України за кодом згідно УКТЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природній газ на умовах цього договору.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 3.4. договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язався надати продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа, зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Ціна газу узгоджена сторонами в розділі 5 договору.

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу з 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в період з січня - квітня 2015, жовтня - грудня 2015 передало, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 188 990,21 грн.

Факт здійснення поставки газу відповідачу на вказану суму підтверджується належним чином засвідченими копіями актів приймання-передачі природного газу, а саме: від 31.01.2015 на суму 32 794,15 грн., від 28.02.2015 на суму 22 875,65 грн., від 31.03.2015 на суму 19 528,03 грн., від 30.04.2015 на суму 18 322,13 грн., 31.10.2015 на суму 4446,53 грн., 30.11.2015 на суму 42 821,48 грн., 31.12.2015 на суму 48 202,24 грн., які підписані повноважними представниками сторін та засвідчені печатками обох підприємств.

Відповідач за поставлений позивачем природний газ розрахувався порушенням строків, встановлених договором, що підтверджується довідкою по операціям за договором за період з січня 2015 по лютий 2016.

З урахуванням вище викладеного, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до суду.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання відповідачу природного газу, а обов'язком відповідача - прийняття газу і оплата його вартості на умовах, визначених договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 ГК України).

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать долучені до матеріалів справи копії Актів приймання-передачі природного газу, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання - передав відповідачу природний газ на загальну суму 188 990,21 грн. Матеріалами справи підтверджується несвоєчасна оплата відповідачем отриманого природного газу. Отже, відповідач не виконав своє зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого природного газу, чим порушив умови договору та вимоги чинного законодавства.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 17.02.2015 по 07.02.2016 в сумі 3253,74 грн. та 3% річних за період з 17.02.2015 по 07.02.2016 в сумі в сумі 179,02 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Три відсотки річних - це спосіб захисту майнового права і інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно із розрахунком позивача відповідачу нараховано 3 % річних у розмірі 179,02 грн.

За допомогою комп'ютерної програми Законодавство судом перевірено розрахунки 3 % річних. Розрахунки є вірними, відповідають вимогам діючого законодавства та вказані суми підлягають стягненню в повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2 договору визначено, що у разі невиконання покупцем п. 6.1 договору, відповідач сплачує позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Перевіривши в наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що розрахунок пені за неналежне виконання зобов'язань за договором № 1512/15-ТЕ-13 від 31.12.2014 позивачем виконаний вірно, отже вимога про стягнення з відповідача 3253,74 грн. пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом.

Таким чином, позовні вимоги задовольняються судом в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку «Фаворит сіті» , 69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, 50-А; ідентифікаційний код 35036753) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) суму пені у розмірі 3 253,74 грн. (три тисячі двісті п'ятдесят три гривні 74 коп.), 3 % річних у розмірі 179,02 грн. (сто сімдесят дев'ять гривень 02 коп.), судовий збір в розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 00 коп.). Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 01 листопада 2017 року.

Суддя І. С. Горохов