Рішення

від 23.10.2017 по справі 910/3486/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2017№910/3486/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Фінанс

Груп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Пивна Дума Дмитрівська

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

1.Публічне акціонерне товариство "Український професійний банк"

2.Публічне акціонерне товариство "Банк "Український капітал"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1.Фонд гарантування вкладів фізичних осіб;

2.Товариство з обмеженою відповідальністю ОРКІ

3. ОСОБА_3

4. ОСОБА_4

про стягнення 3 119 401,27 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Сакідон А.О. за довіреністю від 19.10.2016;

від відповідача: Крохмальова Я.Е. за довіреністю від 08.09.2017;

Бугня Ю.С. за довіреністю від 08.09.2017;

від третьої особи-1: не з'явився.

від третьої особи-2: Сакідон А.О. за довіреністю № 08/17-86 від 03.10.2017;

від третьої особи-3: не з'явився.

від третьої особи-4: не з'явився;

від третьої особи-5: не з'явився;

від третьої особи-6: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Фінанс Груп (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Пивна Дума Дмитрівська (далі - відповідач) про стягнення 3 119 401,27 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3486/17, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Публічне акціонерне товариство Український професійний банк (далі - третя особа-1) та Публічне акціонерне товариство Банк Український капітал , розгляд справи призначено на 27.03.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.04.2017 року.

В судовому засіданні 19.04.2017 року представником відповідача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3486/17 до вирішення господарським судом міста Києва пов'язаної з нею іншої справи № 910/4607/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пивна Дума Дмитрівська до Публічного акціонерного товариства Банк Український капітал та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Фінанс Груп про визнання договору недійсним.

В судовому засіданні 19.04.2017 року суд відклав розгляд заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.04.2017, в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України, продовжено строк розгляду спору у справі № 910/3486/17 на п'ятнадцять днів, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 15.05.2017 року.

13.05.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані заперечення щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 15.05.2017 року судом було розглянуто клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та вирішено відмовити в його задоволенні, оскільки розгляд справи № 910/4607/17 не є перешкодою для встановлення відповідно до ст. 43 ГПК України суттєвих обставин у даній справі при її розгляді господарським судом, а конкретні обставини даної справи надають можливість розглянути даний спір без очікування результатів вказаної вище справи. Отже, у даному випадку відсутня така умова зупинення провадження у справі як неможливість розгляду справи.

В судовому засіданні 15.05.2017 року представником третьої особи-1 подані письмові пояснення у справі, відповідно до змісту яких третя особа заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на нікчемність укладеного між нею та третьою особою-2 Договору купівлі-продажу прав вимоги на підставі п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

Крім того, в судовому засіданні 15.05.2017 року представником третьої особи-1 подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3486/17 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 826/24227/15 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Український капітал до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український професійний банк Пантіної Любові Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення щодо визнання нікчемним Договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015.

В судовому засіданні 15.05.2017 року суд відклав розгляд клопотання третьої особи-1 про зупинення провадження у справі до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.05.2017 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - третя особа-3), відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 910/3486/17 відкладено на 07.06.2017 року.

В судовому засіданні 07.06.2017 року представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.06.2017 року подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого проти задоволення позову заперечує, оскільки позивач не є належним кредитором і позбавлений права в судовому порядку вимагати стягнення заборгованості. Так, відповідач вказує на те, що укладаючи з позивачем Договір про часткове відступлення права вимоги від 05.10.2016 третя особа-2 не володіла переданими за цим договором правами внаслідок прийняття Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Український професійний банк Пантіною Л.О. рішення про нікчемність укладеного між третьою особою-1 та третьою особою-2 Договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015 року. Однак, незважаючи на це та будучі обізнаним про нікчемність зазначеного правочину третя особа-2 укладає з позивачем Договір про часткове відступлення права вимоги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.06.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.06.2017 року.

19.06.2017 року представником третьої особи-3 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до змісту яких заявлені позовні вимоги вважає необґрунтованими у зв'язку з нікчемністю укладеного між третьою особою-1 та третьою особою-2 Договору купівлі-продажу прав вимоги.

В судовому засіданні 19.06.2017 року судом було розглянуто подане третьою особою-1 клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3486/17 до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 826/24227/15, та вирішено відмовити в його задоволенні, оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 року апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Український професійний банк Пантіної Любові Олександрівни на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства Банк Український капітал до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства Український професійний банк Пантіної Любові Олександрівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення залишено без задоволення. Таким чином, судове рішення у справі № 826/24227/15 набуло законної сили і будь-які підстави для зупинення провадження у справі № 910/3486/17 відсутні. Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.06.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.07.2017 року.

05.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі № 910/3486/17 до вирішення господарським судом міста Києва пов'язаної з нею іншої справи № 910/9825/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Банк Український капітал до Товариства з обмеженою відповідальністю Українська лляна компанія плюс , Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕЛЛІ ЛТД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Іванівський льонозавод" про стягнення 1 814 166,69 грн.

Судом відмовлено в задоволенні вищевказаного клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, оскільки відповідачем не обґрунтовано, яким чином розгляд справи № 910/9825/16 унеможливить розгляд заявлених позовних вимог у справі № 910/3486/17, та не зазначено наявність певних обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи (№ 910/3486/17) та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі, в частині надання правової оцінки твердженням відповідача про нікчемність спірного договору від 29.04.2015. Таким чином, відповідач не зазначив, у чому саме полягає неможливість розгляду даної справи, та які обставини не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі. Також, в судовому засіданні 05.07.2017 представником позивача подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

Суд відклав розгляд вищевказаного клопотання представника позивача до встановлення фактичних обставин справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.07.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 19.07.2017 року.

19.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представниками позивача та третьої особи-2 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Крім того, 19.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.07.2017 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ОРКІ", відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 23.08.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.08.2017 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до статті 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 13.09.2017 року.

13.09.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи та клопотання про витребування додаткових доказів у справі.

13.09.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представниками третьої особи-1 та третьої особи-2 подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 04.10.2017 року.

Представник позивача у судовому засіданні 04.10.2017 року надав додаткові документи по справі та клопотання про витребування доказів у справі в порядку статті 38 ГПК України.

Представник третьої особи-1 у судовому засіданні 04.10.2017 року надав додаткові документи по справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.10.2017 клопотання позивача задоволені, в порядку статті 38 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові докази у справі, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 23.10.2017 року.

В судовому засіданні 23.10.2017 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні 23.10.2017 року проти задоволення позову заперечили.

Представник третьої особи-2 в судовому засіданні 23.10.2017 року надав пояснення щодо заявлених позовних вимог.

Представники третьої особи-1, третьої особи-3, третьої особи-4, третьої особи-5, третьої особи-6 в судове засідання 23.10.2017 року не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції , розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників третьої особи-1, третьої особи-3, третьої особи-4, третьої особи-5, третьої особи-6 не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 23.10.2017 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.2013 року між третьою особою-1 (Банк) та відповідачем (Позичальник) було укладено Договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 747 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Банк зобов'язується відкрити Позичальнику відкриту кредитну лінію в межах суми 8 400 000,00 грн. терміном до 26.08.2016 на поповнення обігових коштів Позичальника.

Згідно з пунктом 1.2. Договору зобов'язання Банку щодо надання кредитів та зобов'язання Позичальника щодо повернення кредитів та сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін, передбачені цим договором, виникають з дати укладання сторонами додаткових договорів про надання кредитів, які є невід'ємними частинами цього договору, в сумах, зазначених в таких Додаткових договорах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми, встановленої п. 1.1. цього Договору, визначається Додатковими договорами.

Підставою для надання кредитів за цим Договором є Додаткові договори, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання Банку письмової заявки Позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування. Плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в кожному конкретному Додатковому договорі (п. 1.4. Договору).

30.08.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 200 000,00 грн. терміном до 26.08.2014 р. зі сплатою 23% річних для розрахунків з постачальником ТОВ Омега Інвест згідно рахунку № 51/73 від 30.08.2013 року.

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 30.08.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п.1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 26.08.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 26.08.2014 р. на рахунок Банку № 20680331350747.

20.09.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 1 000 000,00 грн. терміном до 19.09.2014 р. зі сплатою 23% річних для розрахунків з постачальником ТОВ Омега Інвест згідно рахунку № 57/73 від 19.09.2013, рахунку № 58/73 від 19.09.2013 р. Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з жовтня 2013 року в сумі 30 000,00 грн., а остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 670 000,00 грн. здійснюється не пізніше 19.09.2014 року.

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 20.09.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 19.09.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 19.09.2014 р. на рахунок Банку № 20680331350747.

26.09.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 1 719 000,00 грн. терміном до 25.09.2014 р. зі сплатою 23% річних для:

- виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 0209/13-1 від 02.09.2013, що укладений з ТОВ В.О.Р.Г. - ДРЕЙФУС та за Договором купівлі-продажу № 2808/13-1 від 28.08.2013, що укладений з ТОВ Будінвесткапітал ;

- для розрахунків з постачальником ТОВ Омега Інвест згідно рахунку № 59/73 від 26.09.2013 та рахунку № 60/73 від 26.09.2013 року.

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 26.09.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 25.09.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 25.09.2014 р. на рахунок Банку № 20680331350747.

07.10.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 500 000,00 грн. терміном до 06.10.2014 р. зі сплатою 23% річних для виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 0209/13-4 від 02.09.2013, що укладений з ТОВ В.О.Р.Г. - ДРЕЙФУС .

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 07.10.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 06.10.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 06.10.2014р. на рахунок Банку № 20680331350747.

16.10.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 500 000,00 грн. терміном до 15.10.2014 р. зі сплатою 23% річних для виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 0209/13-4 від 02.09.2013, що укладений з ТОВ В.О.Р.Г. - ДРЕЙФУС .

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 16.10.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 15.10.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 15.10.2014 р. на рахунок Банку № 20680331350747.

21.10.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 550 000,00 грн. терміном до 20.10.2014 р. зі сплатою 23% річних для:

- виконання зобов'язань за Договором поставки № 12/09/13 від 12.09.2013, що укладений з ТОВ Ресторія Групп та за Договором № 579-2/2013 постачання пивоварного заводу ресторанного типу від 05.05.2013, що укладений з ТОВ ZIP TECHNOLOGIES ltd, Угорщина;

- для розрахунків з постачальником ТОВ Омега Інвест згідно Рахунку № 67/13 від 21.10.2013 та рахунку № 68/13 від 21.10.2013.

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 21.10.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 20.10.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 20.10.2014р. на рахунок Банку № 20680331350747.

28.10.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 500 000,00 грн. терміном до 27.10.2014 р. зі сплатою 23% річних для виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 0209/13-1 від 02.09.2013, що укладений з ТОВ В.О.Р.Г. - ДРЕЙФУС .

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 28.10.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 06.10.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 27.10.2014 р. на рахунок Банку № 20680331350747.

31.10.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 500 000,00 грн. терміном до 30.10.2014 р. зі сплатою 23% річних для виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 0209/13-1 від 02.09.2013, що укладений з ТОВ В.О.Р.Г. - ДРЕЙФУС .

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 31.10.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 30.10.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 31.10.2014р. на рахунок Банку № 20680331350747.

11.11.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 1 000 000,00 грн. терміном до 10.11.2014 р. зі сплатою 23% річних для виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 0209/13-1 від 02.09.2013, що укладений з ТОВ В.О.Р.Г. - ДРЕЙФУС .

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 11.11.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 10.11.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 10.11.2014р. на рахунок Банку № 20680331350747.

15.11.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 670 000,00 грн. терміном до 20.10.2014 р. зі сплатою 23% річних для:

- виконання зобов'язань за Договором № 579-2/2013 постачання пивоварного заводу ресторанного типу від 05.05.2013, що укладений з ТОВ ZIP TECHNOLOGIES ltd, Угорщина;

- виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 0209/13-1 від 02.09.2013, що укладений з ТОВ В.О.Р.Г. - ДРЕЙФУС ;

- для розрахунків з постачальником ТОВ Омега Інвест згідно Рахунку № 14/11 від 14.11.2013 та рахунку № 14/1/11 від 14.11.2013.

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 15.11.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 20.10.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 20.10.2014 р. на рахунок Банку № 20680331350747.

15.11.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 290 000, 00 грн. терміном до 14.11.2014 р. зі сплатою 23% річних для оплати ПП ФЛОР ТЕК УКРАЇНА за р/ф № СФ-0002605 від 14.11.2013 р.

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 15.11.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 14.11.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 14.11.2014 р. на рахунок Банку № 20680331350747.

29.11.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 400 000,00 грн. терміном до 28.11.2014 р. зі сплатою 23% річних на поповнення обігових коштів.

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 29.11.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 28.11.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 28.11.2014 р. на рахунок Банку № 20680331350747.

10.12.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 300 000,00 грн. терміном до 09.12.2014 р. зі сплатою 23% річних для розрахунків з ТОВ Стейки і бюргери згідно договору поставки № 1211/13 від 12.11.2013 року.

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 10.12.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 09.12.2014 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 09.12.2014 р. на рахунок Банку № 20680331350747.

26.12.2013 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 631 000,00 грн. терміном до 25.12.2014 р. зі сплатою 23% річних:

- для розрахунків з ТОВ Стейки і бюргери згідно договору поставки № 1211/13 від 12.11.2013;

- для виконання зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 0209/13-1 від 02.09.2013, що укладений з ТОВ В.О.Р.Г. - ДРЕЙФУС ;

- для виконання зобов'язань за Договором № 579-2/2013 постачання пивоварного заводу ресторанного типу від 05.05.2013, що укладений з ТОВ ZIP TECHNOLOGIES ltd, Угорщина.

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 26.12.2013 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п. 1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 25.121.2014 на рахунок Банку №20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 25.12.2014 р. на рахунок Банку № 20680331350747.

27.02.2014 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір про внесення змін до Договору, яким визначено, що зменшення кредитної заборгованості здійснюється за наступним графіком:

- лютий 2014 року в сумі 0, 00 грн.;

- до 07.03.2014 року в сумі 30 000,00 грн.;

- до 31.03.2014 року в сумі 30 000,00 грн.;

- починаючи з квітня 2014 року щомісячно в сумі 30 000,00 грн., остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 670 000,00 грн. здійснюється не пізніше 19.09.2014 року.

Додатковим договором від 27.02.2014 сторони визначили, що сплата процентів, які нараховані за лютий 2014 року, за користування кредитними ресурсами, які надані відповідно до Додаткових договорів, здійснюється не пізніше 07.03.2014 року (включно).

31.03.2014 року сторони уклали Додатковий договір про внесення змін до Договору, яким визначили, що погашення кредитної заборгованості здійснюється за наступним графіком:

- до 31.03.2014 р. - в сумі 8 000,00 грн.;

- до 04.04.2014 р. - в сумі 22 000,00 грн.;

- до 30.04.2014 р. - в сумі 30 000,00 грн.;

- починаючи з травня 2014 року щомісячно в сумі 30 000,00 грн., остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 670 000,00 грн. здійснюється не пізніше 19.09.2014 року.

08.09.2014 року між третьою особою-1 та відповідачем було укладено Додатковий договір, відповідно до п. 1 якого Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 200 000,00 грн. терміном до 10.03.2015 р. зі сплатою 25% річних для розрахунків з постачальником ТОВ ІТ СОЛОМІЯ згідно Рахунку № Б1244069 від 01.09.2014. Зменшення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно, починаючи з вересня 2014 року в сумі 30 000,00 грн., а остаточне погашення кредитної заборгованості в сумі 20 000,00 грн., здійснюється не пізніше 10.03.2015 року.

Пунктами 2, 3 Додаткового договору від 08.09.2014 передбачено, що Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 20624331350747 та перераховує грошові кошти, вказані в п.1 цього Додаткового договору, на поточний рахунок Позичальника № 2600033135, код банку 300205, ідентифікаційний код 38080213. Позичальник зобов'язується повернути отриманий за цим Додатковим договором кредит не пізніше 10.03.2015 на рахунок Банку № 20624331350747.

Позичальник зобов'язується сплатити нараховані проценти за користування кредитом у строки, визначені Договором, але не пізніше 10.03.2015р. на рахунок Банку № 20680331350747.

19.09.2014 року третя особа-1 та відповідач уклали Додатковий договір, згідно з яким Банк надає Позичальнику кредит відповідно до цього Додаткового договору в сумі 1 000 000,00 грн. терміном до 18.09.2015 зі сплатою 25% річних для розрахунків з постачальником ТОВ Омега Інвест , згідно Рахунку № 57/73 від 19.09.2013, рахунку №58/73 від 19.09.2013р. Непогашена частина кредиту станом на 19.09.2014 становить 670 000, 00 грн. Погашення кредитної заборгованості здійснюється згідно графіку.

Пунктом 2 Додаткового договору від 19.09.2014 його сторони в пунктах 3, 4 Додаткового договору цифри 19.09.2014 замінили на цифри 18.09.2015 .

Додатковим договором від 25.09.2014 сторони в пункті 1 Додаткового договору цифри та слова: 23% (Двадцять три проценти) замінили на цифри та слова: 25% (Двадцять п'ять процентів) . Крім того, в пунктах 1, 3, 4 Додаткового договору цифри 25.09.2014 замінили на цифри 24.09.2015 .

В забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань перед Банком за цим Договором є порука та застава майна Товариства з обмеженою відповідальністю ОРКІ (договір поруки № 747-1 від 27.08.2013 та іпотечний договір від 27.08.2013), порука та застава майна ОСОБА_3 (договір поруки № 747-2 від 27.08.2013 та іпотечний договір від 27.08.2013), порука ОСОБА_4 (договір поруки № 747-3 від 27.08.2013) (п. 2.1. Договору).

З матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання за Кредитним договором третя особа-1 виконала та надала відповідачу в рамках кредитного ліміту грошові кошти окремими траншами на підставі відповідних заявок відповідача шляхом перерахування грошових коштів на позичковий рахунок відповідача.

29.04.2015 року між третьою особою-1 (Продавець) та третьою особою-2 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до п. 2.1. якого Продавець цим погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх Покупцю, а Покупець цим погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну купівельну ціну.

За умовами Розділу І Договору під Правом вимоги сторони розуміють всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні, так і умовні) Продавця у якості кредитора до Позичальників за Кредитними договорами, а також всі права вимоги Продавця до осіб, які надали забезпечення, за Договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні Продавцю, щодо виконання Позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за Кредитними договорами та Договорами забезпечення.

При цьому, під Кредитним договором сторони розуміють кожний договір про надання кредиту у будь-якій формі, який зазначений у Додатку 1 (Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги), разом з усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього (якщо такі є).

Згідно з п. 2.3. Договору сторони погодили, що права вимоги переходять від Продавця до Покупця (далі - відступлення) в день підписання цього договору, при цьому обов'язки Продавця передати Права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та Покупцем Акту приймання-передачі Прав вимоги (не залежить від сплати Загальної купівельної ціни).

Відповідно до Додатку до Договору третя особа-1 відступила третій особі-2 права вимоги до відповідача, які виникли з кредитного договору № 747 від 27.08.2013 року.

Актом приймання-передачі від 30.04.2015 третя особа-1 та третя особа-2 засвідчили факт приймання-передачі документів за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 747 від 27.08.2013.

Згідно з платіжним дорученням № 182295 від 30.04.2015 третя особа-2 перерахувала третій особі-1 грошові кошти за відступлені права вимоги у розмірі 17 700 000,00 грн.

05.10.2016 року між третьою особою (Первісний кредитор) та позивачем (Новий кредитор) було укладено Договір про часткове відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1. якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право часткової вимоги належного виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю Пивна Дума Дмитрівська (Боржник) за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 747 від 28.08.2013, що був укладений з Публічним акціонерним товариством Український професійний банк , а саме право вимоги щодо поверненню заборгованості за процентами в розмірі 3 119 401,27 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за Основним договором на день укладення цього Договору складає 3 119 401,27 грн.

Згідно з п. 1.2. Договору Первісний кредитор зобов'язується передати Новому кредитору, а Новий кредитор прийняти та оплатити на умовах цього Договору виключно право часткової вимоги, передбачені цим Договором, які належать Первісному кредитору за Основним договором.

З моменту набрання чинності цим Договором Новий кредитор повністю замінює Первісного кредитора у Основному договорі, виключно в частині права вимоги, які зазначені в п. 1.1. цього Договору (п. 1.3. Договору).

За умовами п. 1.4. Договору сторони домовились, що ціна відступлення права вимоги за Основним договором, що підлягає сплаті Новим кредитором на користь Первісного кредитора становить 3 088 207,00 грн. Сторони домовились, що Новий кредитор зобов'язаний сплатити на користь Первісного кредитора ціну відступлення права вимоги за Основним договором, зазначену в п. 1.4. цього Договору, в такому порядку:

- перший платіж у розмірі 100 000,00 грн. не пізніше 31.12.2016;

- другий платіж у розмірі 200 000,00 грн. не пізніше 31.03.2017;

- третій платіж у розмірі 200 000,00 грн. не пізніше 30.06.2017;

- четвертий платіж у розмірі 1 294 103,50 грн. не пізніше 30.09.2017;

- п'ятий платіж у розмірі 1 294 103,50 грн. не пізніше 02.10.2017.

Сторони домовились, що право вимоги до Нового кредитора переходить в день набрання чинності цим договором, незалежно від сплати останнім на користь Первісного кредитора ціни відступлення права вимоги (п. 1.5. Договору).

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що з моменту набрання чинності цим Договором до Нового кредитора переходять права часткової вимоги за Основним договором в обсязі і на умовах, визначених цим договором, включаючи права вимоги до Боржника по поверненню заборгованості за процентами, які вже нараховані Первісним кредитором на дату укладення цього Договору і розмір яких зазначений в п. 1.1. цього Договору, а також права вимоги, які виникнуть за Основним договором в майбутньому.

Згідно з Актом приймання-передачі прав вимоги від 05.10.2016 третя особа-2 передала позивачу, а позивач прийняв право вимоги належного виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю Пивна Дума Дмитрівська (Боржник) за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 747 від 28.08.2013, що був укладений з Публічним акціонерним товариством Український професійний банк , а саме право вимоги щодо поверненню заборгованості за процентами в розмірі 3 119 401, 27 грн.

Листом № 1319 від 05.10.2016 третя особа-2 повідомила відповідача про заміну кредитора у спірному зобов'язанні.

Проте, нараховані за Кредитним договором відсотки у розмірі 3 119 401,27 грн. відповідачем у добровільному порядку оплачені не були.

У зв'язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між третьою особою-1 та відповідачем договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (частина 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу вимог ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, при цьому, відповідно до ч. 1 ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Отже, за приписами зазначених норм, уступка первісним кредитором права вимоги до його боржника новому кредиторові здійснюється у тій самій формі, на тих самих умовах і у тому саме обсязі, що і основне зобов'язання, яке існувало на момент переходу прав, і такі права мають бути підтверджені належними документами.

Як зазначалось судом вище, 29.04.2015 року між третьою особою-1 (Продавець) та третьою особою-2 (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, за умовами якого третя особа-1 відступила третій особі-2 права вимоги до відповідача, які виникли з кредитного договору № 747 від 27.08.2013 року.

В подальшому, 05.10.2016 року між третьою особою (Первісний кредитор) та позивачем (Новий кредитор) було укладено Договір про часткове відступлення права вимоги, відповідно до пункту 1.1. якого Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе право часткової вимоги належного виконання зобов'язань Товариством з обмеженою відповідальністю Пивна Дума Дмитрівська (Боржник) за Договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 747 від 28.08.2013, що був укладений з Публічним акціонерним товариством Український професійний банк , а саме право вимоги щодо поверненню заборгованості за процентами в розмірі 3 119 401,27 грн. Всього загальна сума вимог, які виникли і нараховані за Основним договором на день укладення цього Договору складає 3 119 401,27 грн.

Таким чином, на переконання суду, позивач отримав право вимоги щодо поверненню заборгованості за процентами в розмірі 3 119 401,27 грн.

Перевіривши розрахунок заборгованості по процентам в сумі 3 119 401,27 грн., який відповідачем спростований не був, судом встановлено, що даний розрахунок є арифметично вірним.

Оскільки відповідач не сплатив позивачеві заборгованість по процентам за користування кредитом, відповідний борг, який існує на момент розгляду справи в суді у розмірі 3 119 401,27 грн., має бути стягнутий з нього в судовому порядку.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

У відповідності до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв'язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин, суд вважає заявлені позивачем вимоги обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Проніна проти України") і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Надаючи правову оцінку викладеним третьою особою-1 доводам про нікчемність укладеного з третьою особою-2 Договору купівлі-продажу прав вимоги, суд зазначає наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2015 у справі № 826/24227/15, яка набрала законної сили встановлено наступні обставини.

Правлінням Національного банку України ухвалено Постанову від 30 квітня 2015 року №293/БТ Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку . На підставі постанови Правління Національного банку України від 28 травня 2015 року № 348 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Український професійний банк до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 28.05.2015 прийнято рішення № 107 про запровадження з 29.05.2015 тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічне акціонерне товариство Український професійний банк . Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ УПБ призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Пантіну Любов Олександрівну. Тимчасову адміністрацію в ПАТ УПБ запроваджено строком на 3 місяці з 29 травня 2015 по 28 серпня 2015 року включно. Листом-Повідомленням № 01-10/5090 від 28.09.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК Пантіна Любов Олександрівна повідомила Позивача, що у відповідності до ст.38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , уповноваженою особою було здійснено перевірку Договору купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015 року, за реєстровим №1253, укладеного між ПАТ БНАК УКРАЇНСЬКИЙ КАПТІАЛ та ПАТ УКРАЇНСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ БАНК та виявлено, що вказаний договір є нікчемним з підстав, визначених п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб .

При розгляді справи № 826/24227/15 Окружним адміністративним судом міста Києва було встановлено, що договір купівлі-продажу права вимоги від 29.04.2015 за № 1253 не суперечить п. 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб , а тому відсутні підстави для визнання його нікчемним.

Зокрема, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 № 826/24227/15, яка набрала законної сили, встановлено наступні обставини: "згідно звітів від 29.04.2015 року про незалежну оцінку права вимоги за кредитними договорами, що укладені з юридичними особами (згідно Додатку № 1 до основного Договору), виконаного за замовленням ПАТ УПБ суб'єктом оціночної діяльності - СПД А. В. Черновим, ринкова вартість права вимоги за кредитними договорами, що укладені з юридичними особами (згідно Додатку 1) визначена на рівні 16906000, 00 грн. (1463000, 00 грн. + 5583000, 00 грн. + 1387000, 00 грн. + 879000, 00 грн. + 4628000, 00 грн. + 2288000, грн. 678000, 00 грн.), тобто є нижчою ціни продажу, що є вкрай вигідним для банку, платоспроможність якого була поставлена Фондом гарантування вкладів фізичних осіб під сумнів наступного дня. Крім того, суд першої інстанції не встановив наявності у спірного договору ознак нікчемності в силу п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452. У розумінні ст. 177 ЦК України грошові кошти позивача є об'єктом його майнових прав. Договір, який відповідач вважає нікчемним, був укладений на день раніше, ніж Національний банк України порушив питання про проблемність публічного акціонерного товариства Український професійний банк . Натомість, диспозиція п.7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452 визначає умову, за якої застосовується дана норма, - неплатоспроможність банку. А отже не вбачається, що спірний договір та дії, вчинені на його виконання, перебували у причинно-наслідковому зв'язку з його майбутньою неплатоспроможністю. Навпаки, зі зведеної інформації за кредитними договорами, що є додатком до договору, визначено кінцеві терміни погашення заборгованостей позичальниками, які охоплюються періодом 24.11.2015 р. - 18.11.2016 р. Крім того, ПАТ "Український професійний банк" мав перед ПАТ "Банк "Український капітал" фінансову заборгованість станом на 29.04.2015 р. за договорами міжбанківської угоди, тобто одночасно був боржником покупця. Таким чином, банк-продавець зменшив своє зобов'язання перед кредитором-покупцем на суму 17700000,00 грн. шляхом продажу прав вимоги, строк яких настає більше ніж через півроку, з метою зменшення власної кредиторської заборгованості за рахунок активів, надходження коштів від яких за інших умов було б можливим не раніше ніж через 0,5-1,5 року. Крім того, в аспекті цивільного законодавства спірні відносини сторін договору мають ознаки факторингових, де фактор (в даному випадку позивач) має ризик збитків у вигляді безнадійної заборгованості після настання права вимоги. Отже судом встановлено, що банк не надавав покупцю пільг перед іншими кредиторами, уклавши спірний правочин, та укладення спірного договору не стало підставою для визнання ПАТ "Український професійний банк" неплатоспроможним. Судом встановлено, що продавець продав позивачу права вимоги за ціною, що є значно вищою ринкової вартості.

Згідно п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 ЗУ Про систему гарантування вкладів фізичних осіб правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

При розгляді справи № 826/24227/15 Київським апеляційним адміністративним судом було оцінено та встановлено обставини, що спірний договір не містить ознак нікчемності, оскільки, право вимоги було відчужено за ціною, вищою від ринкової вартості зобов'язання, продавець не надавав переваг покупцю при укладенні спірного договору і за спірним договором ПАТ "Український професійний банк" не взяв на себе зобов'язань, що послужили підставою його неплатоспроможності.

Отже при розгляді справи № 826/24227/15 Київським апеляційним адміністративним судом було надано оцінку спірному договору на предмет нікчемності не лише з підстав п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", але й п. 1, 2 ч. 3 ст. 38 вказаного Закону, та встановлено, що договір від 29.04.2015 № 1253 є дійсним та відсутні ознаки його нікчемності.

Частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Обставини, встановлені рішеннями судів у справі № 826/24227/15, які набрали законної сили, не доводяться при розгляді даної справи.

Судом встановлено, що договір купівлі-продажу прав вимоги від 29.04.2015, зареєстрований за № 1253, є дійсним, тобто право вимоги було продано третьою особою-1 на користь третьої особи-2.

Стосовно доводів відповідача в частині того, що позивач не є належним кредитором і позбавлений права в судовому порядку вимагати стягнення заборгованості суд зазначає наступне.

Так, рішенням господарського суду міста Києва від 02.06.2017 у справі № 910/4607/17, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2017, було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Пивна Дума Дмитрівська до Публічного акціонерного товариства Банк Український капітал та Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Фінанс Груп про визнання недійсним договору про часткове відступлення права вимоги від 05.10.2016, оскільки, як було зазначено вище, в судовому порядку скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Український професійний банк Пантіної Любові Олександрівни з приводу визнання нікчемним Договору купівлі-продажу прав вимоги від 29 квітня 2015 року за № 1253, підстави для визнання недійсним договору про часткове відступлення права вимоги від 05.10.2016 року, що був укладений між третьою особою-2 та позивачем відсутні.

Таким чином, в ході розгляду справи № 910/4607/17 господарським судом міста Києва, з висновками якого погодився Київський апеляційний господарський суд, була надана правова оцінка укладеному між позивачем та третьою особою-2 Договору про часткове відступлення права вимоги від 05.10.2016, і жодних підстав для визнана його недійсним встановлено не було.

Як зазначалось вище, частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який, inter alia (серед іншого), вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів.

Таким чином, саме позивач є дійсним та належним кредитором за договором про відкриття траншевої кредитної лінії № 747 від 27.08.2013 в частині нарахованих відсотків у розмірі 3 119 401,27 грн.

Інші заперечення відповідача та третьої особи не спростовують наведених вище висновків суду, у зв'язку з чим до уваги не приймаються.

Згідно з п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 Про судове рішення рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено обґрунтованість заявлених позовних вимог, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пивна Дума Дмитрівська (02068, місто Київ, вулиця М.Драгоманова, будинок 31Г; код ЄДРПОУ 38080213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Сіті Фінанс Груп (01042, місто Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 39; код ЄДРПОУ 39508362) 3 119 401 (три мільйона сто дев'ятнадцять тисяч чотириста одну) грн. 27 коп. заборгованості та 46 791 (сорок шість тисяч сімсот дев'яносто одну) грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.10.2017.

Суддя М.Є. Літвінова