Рішення

від 02.11.2017 по справі 909/878/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2017 р. Справа № 909/878/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Матуляк П.Я. , секретар судового засідання Юрчак С.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі", вул. Грушевського, 52,смт. Богородчани,Івано-Франківська область

до відповідача: Відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації вул. Макуха, буд.12,м. Тлумач,Івано-Франківська область,78000

про стягнення 55357,64грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1, (довіреність б/н від 01.07.17 ).

від відповідача: ОСОБА_2, (паспорт серії № КР 398458 від 18.12.1996).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі" звернулося до господарського суду з позовом до Відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації про стягнення 55357,64грн.

Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору про постачання теплової енергії №35 від 08.02.17 в частині оплати наданих позивачем послуг та обгрунтовано приписами статей 22, 509, 530, 612, 627, 629 Цивільного та 173, 175, 225 Господарського кодексів України.

В судовому засіданні 10.10.17 оголошувалася перерва до 02.11.17.

В судовому засіданні 02.11.17 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, та подав суду підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 13.07.17, яким підтверджується наявність заборгованості відповідача на суму 55357,64грн.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов(вх.№15779/17 від 10.10.17).

Розглянувши матеріали справи з врахуванням положень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.

10.03.16 між сторонами у справі укладено договір №14/2016, за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі" ( по справі - позивач, по договору - виробник) зобов"язалося протягом 2016 року поставити споживачу теплову енергію, а Відділ освіти Тлумацької районної державної адміністрації (по справі - відповідач, по договору - споживач) оплатити її вартість. Даний договір підписано сторонами та скріплено їх печатками.

Згідно з п.3.2 даного договору ціна договору становить 115391,36грн. (53599,13грн. згідно додаткової угоди №1 від 26.12.16).

Додатковою угодою №2 від 31.12.2016 року до Договору про закупівлю теплової енергії за державні кошти №14/2016 від 10.03.2016 року Сторони, керуючись ч. 5 ст. 36 Закону України Про публічні закупівлі від 25.12.2015 року №922-VIII, погодилися продовжити термін дії договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році. За даною додатковою угодою очікуваний обсяг закупівлі у січні-лютому 2017 року складав очікувану суму 10719,29 грн.

08.02.2017 року між Позивачем та відповідачем укладено договір про постачання теплової енергії №35, (далі - Договір), предметом постачання за яким у відповідності до п. 1.2 Договору є пара та гаряча вода, постачання пари та гарячої води, (далі - Товар), в кількості 64 Гкал за ціною 1394,60 грн. за 1 Гкал (п.1.1, 3.1 договору). Даний договір підписано сторонами та скріплено їх печатками. Термін дії договору - до 31.12.17, а в частині проведення розрахунків - до повного їх завершення.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати Відповідачем вартості спожитої теплової енергії до кінця поточного місяця та після підписання Сторонами акта приймання - передавання товару за звітний період, оформленого належним чином.

Згідно п. 6.1.2 Договору, Відповідач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

У відповідності до вимог п. 7.3.1 Відповідач несе відповідальність за невиконання чи несвоєчасне виконання умов цього договору.

Як передбачено пунктом 9.1. Договору, у випадку виникнення спорів або розбіжностей Сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій. У разі недосягнення Сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку, як зазначено в п.9.2 договору.

В період з 01.01.2017 року по 30.04.2017 року Позивачем надано Відповідачу 39,659 Гкал на суму 55 357,64 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів про закінчення опалювального сезону від 30.04.17 та надання послуг №7 від 24.01.2017 р., №15 від 22.02.2017 року, №28 від 22.03.2017р. та №37 від 30.04.2017 року.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що позивач неодноразово направляв Відповідачу акт наданих послуг №37 від 30.04.2017 року за надану теплову енергію в квітні 2017 року в кількості 12,413 Гкал на суму 17311,17 грн, проте даний акт Відповідачем не був підписаний. В той же час, відповідачем підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 року по 13.07.17(вх.№17397/17 від 03.11.17), згідно якого за Відповідачем - відділом освіти Тлумацької райдержадміністрації рахується заборгованість в розмірі 55357,64 грн.

Попри наявність укладеного між Сторонами Договору про постачання теплової енергії №35 від 08.02.2017 року, Відповідач не розрахувався за надану теплову енергію в 2017 році в повному обсязі. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 55357,64 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих.31/71-17 від 13.07.17, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не подано.

При вирішенні даного спору суд констатує наступне.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Статтею 202 цього ж Кодексу встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Наведена правова норма кореспондується зі статтею 509 Цивільного кодексу України, згідно якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Виробники і постачальники енергії, що займають монопольне становище, зокрема суб'єкти природних монополій, зобов'язані укласти договір енергопостачання на вимогу споживачів, які мають технічні засоби для одержання енергії. Частиною 6 статті 276 Кодексу унормовано, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

На підставі норм чинного законодавства та спірного договору між сторонами у справі виникли зобов"язальні (договірні) правовідносини.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди(ст.638 Цивільного кодексу України).

В силу положень ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати Відповідачем вартості спожитої теплової енергії до кінця поточного місяця та після підписання Сторонами акта приймання - передавання товару за звітний період, оформленого належним чином.

В силу ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 Цивільного кодексу України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов"язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 року по 13.07.17(вх.№17397/17 від 03.11.17), згідно якого за Відповідачем - відділом освіти Тлумацької райдержадміністрації рахується заборгованість в розмірі 55357,64 грн., відповідач підписав без жодних зауважень та заперечень. При цьому суд констатує, що непідписання відповідачем акта надання послуг №37 від 30.04.17 не спростовує факту надання позивачем послуг теплової енергії на зазначену у цьому акті суму, оскільки факт надання позивачем вказаних послуг і на зазначену в акті суму підтверджується показниками лічильника тепла згідно акта №19/2017 від 30.04.17 про закінчення опалювального сезону.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем договірних зобов"язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 55357,64грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають до задоволення. При цьому судом відхиляються як необгрунтовані викладені у відзиві на позов (вх.№15779/17 від 10.10.17) твердження про відсутність заборгованості, оскільки такі твердження спростовуються наявними в матеріалах справи доказами про наявність заборгованості відповідача перед позивачем на суму 55357,64грн. Викладені у відзиві на позов (вх.№15779/17 від 10.10.17) твердження відповідача про неправильний розрахунок позивачем штрафних санкцій судом до уваги не приймається з огляду на те, що позивачем заявлено вимогу виключно про стягнення 55357,64грн. основного боргу.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В контексті наведеного, позов підлягає до задоволення.

Судові витрати у справі за приписами ст.49 ГПК України покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.124, 129, 129-1 Конституції України, ст. 11, 203, 509, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 174, 193, 275, 276 Господарського кодексу України, ст.32, 33, 35, 43, 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі" до Відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації про стягнення 55357,64грн.

Стягнути з Відділу освіти Тлумацької районної державної адміністрації(Івано-Франківська область, м.Тлумач, вул.Макуха, буд.12, код ЄДРПОУ 02143608) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гріненерджі" (Івано-Франківська область, Богородчанський район, смт.Богородчани, вул.Грушевського, 52, розрахунковий рахунок 26004473678600 в АТ "Укрсиббанк" МФО 351005, код ЄДРПОУ 38285828) 55357,64(п"ятдесят п"ять тисяч триста п"ятдесят сім гривень шістдесят чотири копійки) основного боргу та 1600,00(одну тисячу шістсот гривень) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.11.17

Суддя Матуляк П.Я.