Ухвала

від 30.10.2017 по справі 910/17237/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

30.10.2017Справа № 910/17237/17

За позовом Державного підприємства Східний гірничо-збагачувальний комбінат

до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД АСЦЕНТР

про стягнення 5 438, 33 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Гуменна Ю.Г. за довіреністю № 18/217 від 16.01.2017;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Східний гірничо-збагачувальний комбінат (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ТД АСЦЕНТР (далі - відповідач) про стягнення 5 438, 33 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2017 порушено провадження у справі № 910/17237/17, її розгляд призначено на 30.10.2017 року.

В судовому засіданні 30.10.2017 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 30.10.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Оцінюючи правову та фактичну складність справи, слід враховувати, зокрема, наявність обставин, що утруднюють розгляд справи; кількість співпозивачів, співвідповідачів та інших учасників процесу; необхідність проведення експертиз та їх складність; участь у справі іноземного елемента та необхідність з'ясування і застосування норм іноземного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Разом з тим, статтею 129 Конституції України, статтею 9 Закону України Про судоустрій і статус суддів , статтею 4-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Мала проти України , no. 4436/07, від 03.07.2014, принцип рівності сторін вимагає справедливого балансу між сторонами , і кожній стороні має бути надано відповідну можливість для представлення своєї справи в умовах, що не ставлять її у суттєво невигідне становище порівняно з її опонентом. Більше того, принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Враховуючи неявку повноважного представника відповідача в судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду, з метою створення учасникам судового процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, надання можливості висловлення своєї думки стосовно поданого позову відповідачу, що сприятиме всебічному, повному, об'єктивному розгляду даної справи, суд вважає за необхідне відкласти розгляд справи на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи № 910/17237/17 відкласти на 30.11.2017 р. о 10:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б в залі № 2 (корпус Б).

2. Позивачу надати суду:

- письмову вимогу в порядку статті 530 Цивільного кодексу України про поставку товару на суму 4 800, 38 грн., зазначеного в рахунку-фактурі № ТД-0000496 від 23.03.2017, з доказами її направлення відповідачу та отримання останнім;

- платіжне доручення № 5460 від 12.04.2017 на суму 4 800, 38 грн. з відміткою банківської установи про його виконання;

- оригінали документів, копії яких додані до позовної заяви для огляду в судовому засіданні.

3. Відповідачу надати суду:

- власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору;

- на підтвердження його статусу юридичної особи і повного найменування оригінал і належним чином засвідчені копії статуту (положення), витягу від Державного реєстратора про включення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду справи; довідку з обслуговуючого банку про найменування відкритих рахунків;

- письмовий відзив на позов з наданням доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини та нормативно-правове обґрунтування своїх заперечень; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України.

4. Сторонам оформити письмові докази відповідно до статті 36 Господарського процесуального кодексу України та завчасно подати їх з супровідним листом через відділ діловодства господарського суду міста Києва (пункт 2.4. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції ).

5. За відсутності витребуваних доказів надати обґрунтовані письмові пояснення з даного приводу.

6. Зобов'язати сторін направити для участі у розгляді справи своїх представників, повноваження яких повинні бути оформлені у відповідності з вимогами статті 28 Господарського процесуального кодексу України, та надати належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представників.

7. Попередити сторін, що при ухиленні від виконання вимог суду та участі у судовому засіданні до них можуть бути застосовані заходи, передбачені пунктом 5 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, а позивача - про правові наслідки, передбачені пунктом 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України.

8. Явку повноважних представників сторін в судове засідання визнати обов'язковою.

Суддя М.Є. Літвінова