Постанова

від 18.10.2017 по справі 911/1211/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2017 р. Справа№ 911/1211/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ель Хакім О.М. - довіреність №80-Д від 30.12.2016р.

від відповідача: Баляба О.В. - довіреність б/н від 23.01.2017р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" на рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2017р. у справі № 911/1211/17 (суддя Кошик А.Ю.)

за позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" про стягнення 247 098,00 грн.

В судовому засіданні 18.10.2017р. відповідно до ст.ст. 85, 99 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2017р. Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" про стягнення 247098,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.05.2017р. у справі № 911/1211/17 позов задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 134 350,59 грн. основного боргу, 15 169,98 грн. 3% річних, 97 578,24 грн. інфляційних втрат та 3 706,47 грн. судового збору.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

На думку апелянта, позивач не є стороною спірного договору № К-196 від 01.04.2007р. та відповідні порушення відповідачем його умов не впливають на права позивача, оскільки матеріали справи не містять письмових доказів вступу позивача у правовідносини по вищезазначеному договору.

Також апелянт вважає, що правовідносини між сторонами договору №К-196 від 01.04.2007р. існували до 01.04.2010р. та припинилися, оскільки відповідач направив на адресу КП ЖЕК Покровська письмову заяву про припинення відповідного договору. Зі змісту листа № 603 від 31.03.2010р. КП ЖЕК Покровська , яке було направлено апелянту, вбачається, що КП ЖЕК Покровська отримало лист відповідача про розірвання договору та було обізнано про намір останнього його розірвати.

Апелянт зазначає, що окреме доручення заступника голови Шевченківської РДА в м. Києві не може впливати на договірні відносини, які склалися між сторонами договору № К-196 від 01.04.2007р., а стосовно виконання договірних відносин зазначеного договору іншою стороною, а саме позивачем, апелянт зазначає, що не отримував будь-яких комунальних послуг у період з 01.09.2010р. по 01.08.2012р. з теплопостачання в підвальне приміщення площею 319,2 м. кв. за адресою: м.Київ, вул. Артема, буд. 40-А, яке належить відповідачу на праві власності.

Крім того, скаржником було зазначено про порушення судом норм процесуального права при прийнятті рішення від 23.05.2017р. у даній справі, а саме ст. 104 ГПК України, щодо належного повідомлення відповідача про місце, час та дату судового засідання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу 08.06.2017р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Гончаров С.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.06.2017р. у справі №911/1211/17 колегією суддів у визначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, згідно ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжувався, у відповідності до ст. 77 ГПК України у справі оголошувалась перерва, останній раз на 18.10.2017р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.10.2017р. підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній та в додатково поданій заяві про застосування строків позовної давності, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 18.10.2017р. заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (позивач) відповідно до рішення Київської міської ради № 24/6240 від 22.09.2011р. "Про питання діяльності комунальних підприємств, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва" перейменоване з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001р.

Відповідно до п. 2.1. Статуту Підприємство позивача створене з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.

Основними напрямками діяльності Підприємства позивача згідно п.п. 2.2.1-2.2.5 Статуту є забезпечення послугами газопостачання, водопостачання (водовідведення) та централізованого опалення до споживачів по внутрішньо будинкових мережах на підставі договорів, укладених Підприємством з виробниками послуг, а також на підставі договорів, укладених Підприємств безпосередньо зі споживачами послуг; здійснення нарахувань та виготовлення рахунків на сплату житлово-комунальних послуг для споживачів (власників, наймачів) жилих та нежилих приміщень; забезпечення збору платежів від споживачів зазначених послуг на користь виробників послуг; здійснення комплексних заходів по підвищенню платіжної дисципліни населення; здійснення комплексного обслуговування споживачів, в тому числі проведення прийому споживачів, нарахування споживачам та збір платежі спожиті житлово-комунальні послуги на підставі відповідних договорів (доручення, про надання послуг тощо) з виробниками житлово-комунальних послуг (ПАТ "Київенерго", ПАТ "АК "Київводоканал", ПАТ "Київгаз" тощо).

Позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" (відповідач) є власником нежитлових приміщень загальною площею 319,2 м2 за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 40-А, на підставі договору купівлі-продажу нежилого приміщення № б/н від 17.10.2001р. та спожило комунальні послуги, які надавались виконавцем комунальних послуг КП "ЦОС Шевченківського району" (позивач) та його правопопередником до будівлі, в якій розміщені спірні приміщення відповідача.

У період із квітня 2007р. по жовтень 2010р. облік, нарахування та збір платежів від власників (орендарів) нежитлових приміщень від імені КП УЖГ здійснювали КП "ЖЕКи", що діяли на підставі договорів доручення.

Відповідно до Окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації №905 від 13.09.2010р. з метою підвищення контролю за рівнем платіжної дисципліни і недопущенням безоплатного використання теплової енергії та водопостачання КП УЖГ (КП "ЦОС Шевченківського району") було зобов'язано заключити прямі договори з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району.

КП ЖЕКи було зобов'язано передати КП УЖГ всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень Шевченківського району, скласти акти звіряння станом на 01.10.2010р.

На виконання даного окремого доручення КП "ЖЕК "Покровська", до відання якого належав спірний будинок за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 40-А, було складено Довідку про заборгованість орендарів по комунальним послугам, експлуатаційним витратам та платі за землю станом на 1 жовтня 2010р. По споживачу комунальних послуг відповідача заборгованість за комунальні послуги складала 36908,39 грн. станом на 01.10.2010р.

КП "ЖЕК "Покровська" було укладено з відповідачем договір про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № К-196 від 01.04.2007р. (далі - Договір №К-196).

Предметом Договору, згідно п. 1.1. визначено, що сторона 1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в Додатку 1 до Договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору відповідач користується приміщеннями загальною площею 319,2 м2 за адресою: м. Київ, вул. Артема, 40-А на підставі договору купівлі-продажу від 17.10.2001р.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору відповідач зобов'язаний в 3-х денний термін після надходження платіжного доручення, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг.

Господарським судом першої інстанції встановлено, що після передачі відповідного Договору позивачу разом з заборгованістю згідно з Довідкою КП "ЖЕК "Покровська" станом на 01.10.2010р. (в сумі 36908,39 грн.), відповідачу в подальшому надавались послуги позивачем.

Відповідно до розрахунку заборгованості за комунальні послуги по нежитлових приміщеннях за Договором № К-196 за період з 01.09.2010р. по 01.08.2012р., які були надані позивачем, заборгованість відповідача складає: 247 098,00 грн. (134 350,59 грн. основного боргу, 97 578,24 грн. втрати від інфляційних процесів, 15 169,98 грн. 3% річних), про що позивач неодноразово повідомляв відповідача.

Як свідчать матеріали справи, 15.02.2017р. позивачем в черговий раз було направлено відповідачу претензію з зазначенням заборгованості та вимогою сплати, а також було долучено до претензії рахунки на оплату комунальних послуг за весь період заборгованості та акти звірки взаєморозрахунків.

Судом встановлено, що на підтвердження факту надання комунальних послуг в будівлю за адресою: м. Київ, вул. Артема, 40-А, в якій відповідачу належить приміщення площею 319,2 м2, позивач зазначив та надав докази укладення договору №330088 від 16.12.2005р. з виробником комунальної послуги з централізованого опалення ПАТ "Київенерго", відповідно до якого виконавець (позивач) забезпечує постачання комунальних послуг до кінцевих споживачів та забезпечує своєчасне надходження коштів на рахунок виробника за спожиті комунальні послуги орендарями (власниками) нежитлових приміщень.

До додатку № 6 вищевказаного договору включений відповідач. Таким чином, місцевим судом визначено, що позивач, як виконавець житлово-комунальних послуг здійснював надання таких послуг з моменту заключення даного договору (з 2007р.) по спірний період. В силу закону та договірних домовленостей між позивачем та ПАТ "Київенерго", КП "ЖЕК "Покровська" не могло надавати послуги по постачанню теплової енергії, КП "ЖЕК "Покровська" вчиняло юридичні дії виключно в межах договору доручення № 4 від 30.03.2007р., тобто дії, спрямовані на укладення договору №К-196 від 01.04.2007р.

До позовної заяви в якості додатків позивачем було додано облікові картки (табуляграми) за весь спірний період від виробника послуги з централізованого опалення - Публічного акціонерного товариства "Київенерго" та виробника послуг з водопостачання - Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал". Дані облікові картки (табуляграми) є розрахунками послуг з централізованого опалення та холодного водопостачання за договорами з виробниками послуг. В обліковій картці (табуляграмі) зазначається номер особового рахунку кінцевого споживача.

З матеріалів вбачається, що за весь період заявлений до стягнення заборгованості, позивачу надходили табуляграми з зазначенням кількості гігакалорій, наданих у приміщення відповідача від ПАТ "Київенерго", позивач, як виконавець комунальних послуг зобов'язаний здійснити нарахування за послуги централізованого опалення відповідачу.

В облікових картках ПАТ "АК "Київводоканал" зазначається код абонента, адреса, куди постачалась послуга водопостачання, назва субабонента (відповідача) та кількість спожитих послуг, що може ідентифікувати споживача ТОВ "Техноінвест" та адресу, за якою йому надавалися послуги (м. Київ, вул. Артема, буд. 40-А). Крім того, в поясненнях щодо здійснення нарахувань за комунальні послуги розрахункового відділу департаменту реалізації підприємства позивача зазначено, яким чином проводиться розрахунок вартості послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання: нарахування проводяться на підставі облікових карток та додатку № 6 до договору №330088 від 01.06.2007р. на постачання теплової енергії по особовому рахунку №330088 виходячи з загального обсягу спожитої теплової енергії власниками (орендарями) будинку по вул. Артема, 40 множенням на процент займаної опалювальної площі та вартості однієї гігакалорії.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що згідно зведеного переліку сальдо погоджених актів звірок станом на 01.10.2010р. року КП "ЖЕК "Покровська" Шевченківської районної у м. Києві ради передано КП УЖГ Шевченківської районної ради у м. Києві ради перелік сальдо по орендарям та власникам нежитлових приміщень, згідно якого на відповідну дату за Договором №К-196 за відповідачем існувала заборгованість в сумі 36908,39 грн.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до додатку до акту приймання-передачі дебіторської заборгованості № 1 від 01.10.2010р. та згідно зведеного переліку сальдо погоджених актів звірок станом на 01.10.2010р. на відповідну дату за Договором №К-196 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 36908,39 грн.

Згідно окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської РДА № 905 від 13.09.2010р. зобов'язано КП Жеки передати КП УЖГ всю первинну документацію, провести звірку з орендарями та власниками нежитлових приміщень, скласти акт звіряння станом на 01.10.2010р.

Позивач не надав, а матеріли справи не містять доказів належного виконання вказаного вище окремого доручення Першого заступника голови Шевченківської РДА № 905 від 13.09.2010р., а саме передачі вищезазначеної первинної документації.

Апеляційним господарським судом встановлена відсутність первинних бухгалтерських документів на підтвердження виникнення у відповідача станом на 01.10.2010р. заборгованості в сумі 36 908,39 грн.

З огляду на вищевикладене, висновки місцевого господарського суду про наявність боргу відповідача станом на 01.10.2010р. в сумі 36 908,39 грн. ґрунтуються лише на зведеному переліку сальдо погоджених актів звірок станом на 01.10.2010р., а відтак є такими, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.33,34 ГПК України, відповідно в задоволенні позову в цій частині слід відмовити за недоведеністю.

Щодо висновків суду стосовно наявності боргу відповідача за спожиті комунальні послуги за період з 30.11.2010р. по 01.08.2012 р. в сумі 97 442,20 грн. (а.с.20-21), колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з наявністю заборгованості за даний період, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання статутних завдань, для забезпечення споживачів послугами централізованого опалення та гарячого водопостачання КП Центр обслуговування споживачів Шевченківського району (Позивачем) як Виконавцем житлово-комунальних послуг було укладено договори з Виробниками житлово-комунальних послуг, зокрема, Договір на постачання теплової енергії в гарячій воді № 9367012 від 01.10.2003р.

В додаток № 6 до договору № 330088 від 01.06.2007р. включений Відповідач як споживач послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання за особовим рахунком № 330088.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з 16.09.2010р. по 01.12.2012р. позивачем було надано відповідачу комунальні послуги у приміщення за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 40 А, що підтверджується наявними в матеріалах справи обліковими картками (табуляграмами) від Виробників комунальних послуг - ПАТ Київенерго та ПАТ АК Київводоканал .

Додатково позивачем надано пояснення щодо здійснення нарахування за комунальні послуги, де роз'яснено, як здійснювалося нарахування протягом спірного періоду за комунальні послуги.

Централізоване теплопостачання (опалення) житлового будинку за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 40А здійснюється за проектною схемою, що збалансована в цілому по будинку, і демонтаж опалювальних приладів передбачає зміну теплового навантаження загально будинкової системи.

Належним та допустимим доказом правомірності відключення нежитлового приміщення відповідача є проектно-технічна документація від ПАТ Київенерго на зменшення теплового навантаження на будинок.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували не можливість споживання комунальних послуг, а саме відсутність/відключення системи централізованого опалення в нежитловому приміщенні.

Так, відповідачем не було надано належних доказів щодо погодженого проекту та дозволу з відключення від постачання послуг з централізованого опалення.

Відповідно до п. 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005р., відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання холодної води забороняється.

Отже, як вбачається із матеріалів справи, відповідачем не було надано доказів відключення його від мережі централізованого опалення в установленому порядку, а тому у позивача та виробника не було законних підстав не надавати комунальні послуги, оскільки відповідно до ч. 3 ст.16 Закону України Про житлово-комунальні послуги , комунальні послуги надаються споживачеві безперебійно.

З наданої відповідачем технічної документації, яка була складена 05.04.2012р. КП по утриманню житлового господарства щодо обстеження нежитлового приміщення відповідача за адресою: м. Київ, вул. Артема, буд. 40 А та складеного акту №482/ВК обстеження орендних приміщень КП УЖГ Шевченківського району у м. Києві вбачається, що централізоване опалення по даному об'єкту, власником якого є відповідач на дату складання вказаного акту відсутнє.

Отже, оскільки проектно - дозвільна документація на демонтаж центрального опалення і встановлення електрообігрівача (збільшення потужностей) не надано, а відсутність опалення, яке вказано в акті обстеження орендних приміщень № 482/ВК не є належним доказом, того що в даному приміщенні опалення взагалі ніколи не було.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про існування факту прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати спожитих та неоплачених комунальних послуг.

06.10.2017р. представником відповідача до Київського апеляційного господарського суду було подано заяву про відмову у задоволенні позову у зв'язку зі спливом позовної давності, яка вмотивована неможливістю подання зазначеної заяви під час розгляду даної справи в суді першої інстанції через розгляд справи судом у відсутність відповідача, не повідомленого про день, час та місце розгляду справи.

В п.2.1 постанові пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів зазначено, що у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви у суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Так, апеляційним судом встановлено, що відповідно до протоколу судового засідання від 11.05.2017р. у справі №911/1211/17 Господарським судом Київської області розгляд даної справи було відкладено, але дату наступного судового засідання не було визначено судом, про що також свідчить відсутність в матеріалах справи розписки про повідомлення сторін про дату наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.05.2017р. розгляд справи відкладено на 23.05.2017р.

При цьому, вказану ухвалу 13.05.2017р. судом направлено на невірну адресу відповідача м. Ірпінь - м. Буча, вул. Б. Хмельницького, буд. 4, кв. 21, внаслідок чого ухвала була отримана відповідачем лише 25.05.2017р., тобто після прийняття судом оскаржуваного рішення 23.05.2017р., що підтверджується наданою відповідачем роздруківкою з публічного інформаційного сайту Укрпошта про відстеження пересилання поштових відправлень, яка міститься в матеріалах справи.

Наведені відповідачем обставини неналежного повідомлення останнього про час, місце та дату розгляду справи позбавили його можливості подати заяву про застосування наслідків спливу строку позовної давності до суду першої інстанції та прийняти участь в судовому засіданні.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

У п. 12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" зазначається, що стороною, не повідомленою належним чином про місце засідання суду, про що йдеться у пункті 2 частини третьої статті 104 ГПК, слід вважати сторону, стосовно якої судом першої інстанції не дотримано вимог статті 64 ГПК.

Вищий господарський суд України у п. 11 Інформаційного листа №01-8/123 від 15.03.2007р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006р." на запитання, чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, відповів таке. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В матеріалах справи наявна вірна адреса відповідача: 08292, Київська область, м. Буча, бул. Б. Хмельницького, буд. 4, кв. 21, в той час як ухвала Господарського суду Київської області від 11.05.2017р. у даній справі про відкладення розгляду справи на 23.05.2017р. була направлено за невірною адресою, а отримання її через 2 дні після прийняття судом оскаржуваного рішення позбавило відповідача права подати до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності.

За таких обставин вищевказана заява відповідача про застосування строків позовної давності приймається колегією суддів до розгляду.

Судом встановлено, що за розрахунками позивача заборгованість в розмірі 97 442,20 грн. (а.с.20-21) виникла за період з 30.11.2010р. по 01.08.2012 р., позов подано в квітні 2017р., тобто з пропуском передбаченого ст.257 ЦК України 3-річного строку позовної давності на звернення до суду.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4).

За таких обставин у задоволенні позову в частині стягнення 97 442,20 грн. заборгованості (а.с.20-21) за період з 30.11.2010р. по 01.08.2012р. слід відмовити у зв'язку з пропуском позивачем строку на звернення з позовом до суду.

Оскільки відсутні правові підстави для стягнення 97 442,20 грн. заборгованості за надані послуги за договором № К-196 за спірний період, відсутні підстави для стягнення нарахованих на дану суму інфляційних втрат та 3% річних, які є похідними.

Заявлене відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду, яке вмотивоване відсутністю у представника позивача повноважень на подання позовної заяви та наявністю звернення директора позивача з претензією про сплату заборгованості, колегія суддів апеляційної інстанції відхиляє з підстав необґрунтованості.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч. 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.ст. 4-2, 4-3 ГГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення", рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Нормами статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 104 ГПК України встановлено, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуване рішення прийнято у відсутність відповідача, не повідомленого належним чином про місце засідання суду, за неповного з'ясування обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, та яке не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим наявні підстави для його скасування.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" з викладених у ній підстав, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2017р. у справі №911/1211/17 підлягає скасуванню у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" на рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2017р. у справі № 911/1211/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 23.05.2017р. у справі №911/1211/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. М.Кирпоноса, буд. 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техноінвест" (08292, Київська область, м. Буча, бул. Б. Хмельницького, буд. 4, кв. 21, код ЄДРПОУ 30861402) 4077,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи №911/1211/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

С.А. Гончаров