Ухвала

від 26.10.2017 по справі 804/5408/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 жовтня 2017 рокусправа № 804/5408/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чумака С. Ю.,

суддів: Гімона М.М. Юрко І.В. ,

секретар судового засідання: Федосєєва Ю.В.,

за участі представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Меридіан" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 804/5408/16 за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Меридіан" про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих ВКФ Меридіан на користь бюджету на р/р з бюджетною класифікацією в рахунок погашення податкового боргу в розмірі 55308,95 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року адміністративний позов задоволений.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, відмовивши в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила такі обставини.

ТОВ Виробничо-комерційна фірма Меридіан (код ЄДРПОУ 23932961) перебуває на обліку у Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків.

Податковий борг у розмірі 55 308,95 грн. відповідача виник у зв'язку із несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань по податковій декларації із земельного податку з юридичних осіб № НОМЕР_1 від 16.02.2016 року, за травень 2016 року терміном сплати 30.06.2016 року на суму 24 290,45 грн. та за червень 2016 року терміном сплати 30.07.2016 року на суму 24 290,45 грн., та пені у розмірі 6 728,05 грн. (а.с. 51-52).

З метою стягнення зазначеного боргу позивач звернувся до суду.

При вирішенні справи колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу, така сума грошового зобов'язання є узгодженою.

В силу пункту 56.11 статті 56 ПК України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Згідно абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Пунктом 286.1 статті 286 ПК України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

В силу приписів пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до абзацу 1 пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

11.01.2016 року податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ю» №11183-25, яка 3 лютого 2013 року направлена засобами поштового зв'язку та вручена відповідачу 10.02.2013 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. (а.с. 8)

Матеріали справи не містять доказів оскарження вимоги ні в адміністративному, ні в судовому порядку або про втрату нею юридичної сили.

Згідно статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на наявність у позивача податкового боргу, який підтверджується даними картки особового обліку платника податків, судом першої інстанції правильно прийнято рішення про задоволення позову.

Доводи відповідача, що зобов'язання, визначені в податковій декларації з плати за землю, своєчасно ним сплачені платіжними дорученнями від 29.06.2016 № 84 і від 29.07.2016 № 97 (а.с. 49-50) спростовуються даними облікової картки платника податків, згідно з якими вказані платежі за приписами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України зараховані в рахунок погашення податкового боргу минулих періодів відповідно до їх черговості, а саме, в рахунок погашення боргу, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 16.01.2015 № НОМЕР_2. (а.с. 34-37). Таким чином, у зв'язку із вказаним зарахуванням плата за землю за травень-червень 2016 року залишилась непогашеною, у зв'язку з чим і виник податковий борг.

Посилання представника відповідача при розгляді апеляційної скарги на оскарження зазначеного податкового повідомлення-рішення в судовому порядку, а відповідно і на неузгодженість грошових зобов'язань за ним, є безпідставними, оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2015 року у справі № 804/2105/15 відмовлено в задоволенні позову ТОВ ВКФ Меридіан про визнання цього податкового повідомлення-рішення протиправним і скасування.

Ухвалою Вищого адміністративного суду від 14 грудня 2015 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ ВКФ Меридіан на вказане судове рішення також відмовлено.

Таким чином, сума грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 16.01.2015 № НОМЕР_2 є узгодженою, а відповідно і позивач мав право в порядку пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України зараховувати поточні платежі відповідача в рахунок її погашення.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята законно та обґрунтовано, апеляційна скарга позивача, не ґрунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Повний текст складений 27 жовтня 2017 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма Меридіан залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2017 року у справі № 804/5408/16 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.Ю. Чумак

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: І.В. Юрко