Рішення

від 31.10.2017 по справі 910/9346/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2017Справа №910/9346/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИСТЕМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь"

про стягнення 371 584,20 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

від позивача Дайнеко І.А. за дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИСТЕМ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь" про стягнення 341 799,50 грн. попередньої оплати відповідно до рахунку від 10.04.2017 №18495.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що останній замовив поставку товару на підставі рахунок на оплату №18495 від 10.04.2017 на суму 371 584,20 грн. та сплатив 371 584,20 грн., проте Відповідач замовлений товар не поставив та не повернув повністю Позивачеві кошти, сплачені ним за отримання товару, що і стало причиною звернення з позовом до суду.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04050, м. Київ, вулиця Глибочицька, 16, офіс 8.

Відповідно до ст. 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

26.09.2017 в судовому засіданні представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому Відповідач повністю заперечив проти задоволення позову. Відповідач стверджує, що оскільки поставка товару була здійснена ним в неповному обсязі на суму 341 799,50грн., Відповідачем було повернуто надлишково перераховані кошти у сумі 29 784,70грн. на рахунок Позивача. Товар на суму 341 799,50грн. за твердженням Відповідача було доставлено перевізником ФОП ОСОБА_2, відповідно до Договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 11.04.2017, про що надано лише копію Договору перевезення. Про факт здійснення часткової поставки, на думку Відповідача свідчать копія Довіреності на отримання матеріальних цінностей № 60000176 від 10.04.2017 та Видаткова накладна №1295 від 12.04.2017 на суму 341 799,50грн., що були підписані та пропечатані уповноваженими особами позивача, та надіслані Відповідачу електронними засобами зв'язку.

В судовому засіданні 26.09.2017 оголошено перерву до 10.10.2017, в зв'язку з витребуванням у відповідача оригіналів документів доданих до Відзиву на позовну заяву.

09.10.2017 представник відповідача через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що на виконання ухвали суду відповідачем було надіслано запит до перевізника про отримання необхідних для розгляду справи оригіналів транспорто-супровідних документів, проте станом на 09.10.2017 зазначені документи ще не отримані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2017 відкладено розгляд справи до 31.10.2017, у відповідача було витребувано судом оригінали транспорто-супровідних документів, проте станом на 31.10.2017 зазначені документи суду не надані.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2017 підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав усні пояснення по суті спору, представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 20.10.2017.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, і у разі наміру подати письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИСТЕМ" (надалі - Позивач) відповідно до платіжного доручення №4345 перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь" (надалі - Відповідач) 371 584,20грн. Вказана сума була перерахована в якості попередньої оплати за товар відповідно до рахунку №18495 від 10.04.2017, в свою чергу Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь" зобов'язалось передати Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИСТЕМ" товар зазначений у вказаному рахунку, а саме: металопрокат.

Отже, суду доведено факт здійснення Позивачем оплати замовленого у Відповідача товару на суму 371 584,20 грн.

Проте, Відповідач порушуючи умови вищезазначеної досягнутої домовленості не поставив товар та сплачені грошові кошти повернув лише частково.

Так, Позивач звернувся до Відповідача з претензією від 26.04.2017 вих. №26/17 в порядку частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України та запропонував Відповідачу повернути Позивачу сплачену суму коштів в розмірі 371 584,20 грн. Однак, Відповідач частково виконав вимоги претензії та повернув 29 784,70 грн. попередньої оплати.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечував проти позову повністю. Обґрунтовуючи це тим, що відповідачем було поставлено товар на суму 341 799,50 грн. та даний товар було доставлено перевізником ФОП ОСОБА_2 відповідно до Договору перевезення вантажу автомобільним транспортом від 11.04.2017.

Про факт здійснення часткової поставки, за твердженням Відповідача свідчать Довіреність на отримання матеріальних цінностей №60000176 від 10.04.2017 та видаткова накладна №11295 від 12.04.2017 на суму 341 799,50 грн., що були підписані та пропечатані уповноваженими особами позивача, та надісланні відповідачу електронним засобом зв'язку.

Позивач заперечує щодо здійснення Відповідачем часткової поставки товару.

На неодноразову вимогу суду надати оригінали вищезазначених документів, відповідач не надав. Відповідач пояснив це тим, що Перевізником не було надано оригіналів транспортно-супровідних документів.

Суд не приймає дані заперечення Відповідача, оскільки останнім не було надано оригіналів документів, а твердження Відповідача про те, що перевізником не були надані йому оригінали транспортно-супровідних документів, суд визнає їх неналежними та необґрунтованими, оскільки Відповідачем не надано доказів, що саме за цим Договором про перевезення, постачалася арматура відповідно до рахунку на оплату товару №18495 від 10.04.2017.

Позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень товарів що не суперечить вимогам ст. 181 ГК України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" днем пред'явлення вимоги слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Як встановлено судом Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИСТЕМ" (Позивач) відповідно до платіжного доручення №4345 перерахувало на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь" (Відповідача) 371 584,20грн. Вказана сума була перерахована в якості попередньої оплати за товар відповідно до рахунку №18495 від 10.04.2017, проте Товариство з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь" не виконало свої зобов'язання щодо передачи Товариству з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИСТЕМ" товару зазначеному у вказаному рахунку, а саме: металопрокат та сплачені грошові кошти повернув не в повному обсязі, а лише частково у сумі 29 784,70грн.

Зворотного відповідачем не доведено, а матеріали справи не містять.

Станом на час розгляду справи, строк виконання обов'язку Відповідачем щодо повернення коштів є таким, що настав.

Статтею 525 ЦК України не передбачає права сторони на односторонню відмову від виконання зобов'язань, а згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 527 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Відповідно до ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, відповідач повинен був повернути суму попередньої оплати за непоставлений товар в строк встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України, а саме не пізніше 06.05.2017р.

Проте, Відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення суми в розмірі 341 799,50 грн. не виконав.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон Сталь" (04050, м.Київ, вулиця Глибочицька, будинок 16, офіс 8, код ЄДРПОУ 40868032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕВЕН СИСТЕМ" (03150, м.Київ, вулиця Ділова, будинок 5, корпус 2, код ЄДРПОУ 38489683) заборгованість у розмірі 341 799 (триста сорок одну тисячу сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 50 коп., 5 126 (п'ять тисяч сто двадцять шість) грн. 99 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 03.11.2017

Суддя І.І. Борисенко