Рішення

від 01.11.2017 по справі 905/2127/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.11.2017р. Справа №905/2127/17

за позовом Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю «Євромікс» з

іноземними інвестиціями, м.Дніпро

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вендіторе» , м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в розмірі 538828,01 грн.

Суддя Г.В. Левшина

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2-по дов.

від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Українсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю «Євромікс» з іноземними інвестиціями, м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вендіторе» , м.Маріуполь, про стягнення заборгованості в розмірі 538828,01 грн., у тому числі основний борг за договором №2 від 24.01.2017р. в розмірі 405695,54 грн., 34324,55 грн. - три проценти річних, інфляція в сумі 12241,23 грн., пеня в сумі 36658,05 грн. та за договором №28 від 24.01.2017р. основний борг в сумі 68004,73 грн., 957,08 грн. - три проценти річних, інфляція в сумі 2757,44 грн., пеня в сумі 8189,39 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про переведення боргу №2 від 24.01.2017р. з додатками до нього, договір №21 від 01.07.2015р. з протоколами розбіжностей до нього, видаткові накладні за грудень 2015р.-вересень 2016р., договір №28 від 24.01.2017р. з протоколами розбіжностей до нього, видаткові накладні №MU_UN-0000512 від 07.02.2017р., №MU_SCJ-0000192 від 07.02.2017р., №MU_LOR-0000544 від 07.02.2017р. №MU_SCH-0000227 від 07.02.2017р. №MU_UNH-0000529 від 10.02.2017р. №MU_ SCH-0000238 від 10.02.2017р. №MU_SCJ-0000199 від 10.02.2017р., товарно-транспортні накладні, банківські виписки, акт звірки взаємних розрахунків.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причин неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно позовної заяви та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вендіторе» зареєстроване за адресою: 87500, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Архітектора Нільсена, буд.56, офіс 24, за якою і здійснювалось направлення поштової кореспонденції судом.

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам та учасникам судового процесу за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст.42, 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За таких обставин, враховуючи достатність зібраних по справі доказів, згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

01.07.2015р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Таурус-2015 та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євромікс" був підписаний договір №21, за умовами якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (ТОВ Таурус-2015 ), а останній взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар на умов та порядку, зазначеному цим договором, згідно із замовленням на поставку.

Ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими та невід'ємними частинами договору. Кількість товару, що поставляється продавцем, визначається в замовленні на поставку товару, що є обов'язковим для продавця (п.п.2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п.2.8 договору в редакції протоколу розбіжностей від 01.07.2015р. поставка товару на склад покупця здійснюється транспортом продавця і за рахунок продавця на умовах DDP, передбачених ІНКОТЕРМС 2010р.

Приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складах покупця в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п.3.1 договору).

Згідно із пунктом 6.1 договору ціна товару встановлюється в національній валюті України, включаючи ПДВ.

Продавець зобов'язаний поставляти товари покупцю за цінами, вказаними у специфікаціях. (п.6.1.2 договору).

Відповідно до п.6.1.3 сума договору визначається загальною сумою товарних накладних в період його дії.

Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну на переданий продавцем товар не пізніше 40 днів з моменту передачі такої партії (п.6.1.4 договору).

Договір №21 від 01.07.2015р. набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2015р.

Згідно вимог ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, за вказаним договором на підставі видаткових накладних позивачем протягом грудня 2015р.-вересень 2016р. було поставлено товар на суму 487695,54 грн., з урахуванням часткової сплати заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Таурус-2015 .

24.01.2017р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Таурус-2015 (первісний боржник), ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вендіторе» (новий боржник) та Товарстовом з обмеженою відповідальністю "Євромікс" з іноземними інвестиціями (кредитор) був підписаний договір про переведення боргу №2, за умовами якого первісний боржник (ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Таурус-2015 ) переводить на нового боржника (ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вендіторе» ) права та обов'язки, що витікають з договору купівлі продажу №21 від 01.07.2015р., укладеного між первісним боржником та кредитором, у тому числі грошові зобов'язання, що існують у первісного боржника перед кредитором у розмірі 487695,54 грн., що підтверджується первісними документами, а також актом звіряння від 24.01.2017р.

У п.3 вказаного договору сторонами погоджено, що новий боржник зобов'язаний виконати свої зобов'язання з оплати боргу в строк до 30.06.2017р., на підставі зазначеного у вказаному пункті графіку.

Згідно п.4 договору про переведення боргу №2 від 24.01.2017р. кредитор не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в основному договорі і, підписуючи зі своєї сторони цей договір, дає свою згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про те, що правочин щодо переведення боргу є нікчемним або був визнаний таким.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що усі права, набуті сторонами правочину за договором №2 від 24.01.2017р., повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Згідно наданого до матеріалів справи письмового розрахунку позивача, відповідачем 01.02.2017р. та 02.02.2017р. було перераховано на користь позивача грошові кошти в сумі 82000,00 грн., внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №21 від 01.07.2015р. становить 405695,54 грн.

Вказані обставини з боку відповідача не спростовані.

Крім цього, 24.01.2017р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Вендіторе" (відповідач) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Євромікс" (позивач) з іноземними інвестиціями був підписаний договір №28, за умовами якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність покупця відповідача (покупця), а покупець взяв на себе зобов'язання прийняти та оплатити товар на умов та порядку, зазначеному цим договором, згідно із замовленням на поставку.

Ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими та невід'ємними частинами договору. Кількість товару, що поставляється продавцем, визначається в замовленні на поставку товару, що є обов'язковим для продавця (пункти 2.1, 2.2 договору).

Відповідно до п.2.8 договору в редакції протоколу розбіжностей від 24.01.2017р. поставка товару на склад покупця здійснюється транспортом продавця і за рахунок продавця на умовах DDP, передбачених ІНКОТЕРМС 2010р.

Приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється на складах покупця в порядку, передбаченому чинним законодавством України (п.3.1 договору).

Згідно із пунктом 6.1.1 договору ціна товару встановлюється в національній валюті України, включаючи ПДВ. Продавець зобов'язаний поставляти товари покупцю за цінами, вказаними у специфікаціях (п.6.1.2 договору).

Відповідно до п.6.1.3 сума договору визначається загальною сумою товарних накладних в період його дії.

Покупець зобов'язаний оплачувати кожну товарну накладну на переданий продавцем товар не пізніше 40 днів з моменту передачі такої партії (п.6.1.4 в редакції протоколу розбіжностей від 24.01.2017р.).

Договір №28 від 24.01.2017р. набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2017р.

Як встановлено, за видатковими накладними №MU_UN-0000512 від 07.02.2017р., №MU_SCJ-0000192 від 07.02.2017р., №MU_LOR-0000544 від 07.02.2017р. №MU_SCH-0000227 від 07.02.2017р. №MU_UNH-0000529 від 10.02.2017р. №MU_ SCH-0000238 від 10.02.2017р. №MU_SCJ-0000199 від 10.02.2017р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 68004,73 грн.

Доказів оплати вартості даного товару матеріали справи не містять.

Таким чином, за висновками суду, свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 473700,27 грн. за договорами №2 від 24.01.2017р., №28 від 24.01.2017р., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Зокрема, згідно наданого до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків за лютий 2017р., який підписаний сторонами без будь-яких зауважень або заперечень, станом на 28.02.2017р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 473700,27 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нараховано та пред'явлено до стягнення за договором №2 від 24.01.2017р. три проценти річних в сумі 4324,55 грн. за період з 01.03.2017р. по 07.09.2017р. та інфляцію в сумі 12241,23 грн. за період з березня 2017р. по вересень 2017р.

За договором №28 від 24.01.2017р. позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення три проценти річних в сумі 957,08 грн. за період з 20.03.2017р. по 07.09.2017р. та інфляцію в сумі 2686,68 грн. за період з березня 2017р. по вересень 2017р.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.6 договору №28 від 24.01.2017р. (в редакції протоколу розбіжностей від 24.01.2017р.) сторонами узгоджено, що у випадку порушення покупцем строків виконання зобов'язання, передбаченого вказаним договором. Покупець зобов'язаний сплатити продавцю пень в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати від вартості своєчасно не поставленої продукції.

Згідно вказаного пункту договору позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 20.03.2017р. по 07.09.2017р. в розмірі 8189,39 грн.

Крім того, на підставі п.7.6 договору №21 від 01.07.2015р. позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення пеню в сумі 36658,05 грн. за період з 01.03.2017р. по 07.09.2017р.

За висновками суду, розрахунок сум трьох процентів річних та інфляції, пені є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

Відповідач заперечень проти позовних вимог не надав.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що відповідач заперечень проти позову не надав, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 538828,01 грн., у тому числі сума основного боргу за договором №2 від 24.01.2017р. в розмірі 405695,54 грн., 34324,55 грн. - три проценти річних, інфляційні витрати в сумі 12241,23 грн., пеня в сумі 36658,05 грн. та за договором №28 від 24.01.2017р., основний борг в сумі 68004,73 грн., 957,08 грн. - три проценти річних, інфляційні витрати в сумі 2757,44 грн., пеня в сумі 8189,39 грн., підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю «Євромікс» з іноземними інвестиціями, м.Дніпро до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вендіторе» , м.Маріуполь про стягнення заборгованості в розмірі 538828,01 грн., у тому числі основний борг в сумі 473700,27 грн., три проценти річних в сумі 5281,63 грн., інфляція в сумі 14998,67 грн. та пеня в сумі 44847,44 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Вендіторе» (87500 Донецька область, м.Маріуполь, вул.Архітектора Нільсена, буд.56, офіс 24, ЄДРПОУ 40628504) на користь Українсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю «Євромікс» (01001, м.Київ, провулок Музейний, 2-В, поштова адреса: 49069, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вул.М.Грушевського, буд.59А, п/р 2600109605636 в ПАТ Кредобанк , МФО 325365, ЄДРПОУ 24998380) основний борг в сумі 473700,27 грн., три проценти річних в сумі 5281,63 грн., інфляцію в сумі 14998,67 грн. та пеню в сумі 44847,44 грн., всього заборгованість в сумі 538828,01 грн., судовий збір в сумі 8082,43 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 01.11.2017р. оголошено повний текст рішення.

Суддя Г.В. Левшина