Рішення

від 31.10.2017 по справі 143/754/17

ПОГРЕБИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 143/754/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2017 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Марченко Л.В.

з участю секретаря Горбатюк Т.Б.

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача Бевз Л.А., адвоката Любарського С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Погребищі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до СТОВ Зоря с. Андрушівка Погребищенського району Вінницької області про стягнення орендної плати за договором оренди землі, моральної шкоди та визнання додаткової угоди укладеною,-

31.05.2017 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги за тим, що він є власником земельної ділянки загальною площею 1,8506 га, кадастровий № НОМЕР_2, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Андрушівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області. Вказане підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 15.02.2007, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010780600204.

04 січня 2008 року між ним та СТОВ Зоря в особі директора Бевз Л.А. укладено договір оренди землі № 121 (далі - договір оренди землі № 121 від 04.01.2008), який зареєстровано у Державному підприємстві Вінницький регіональний центр ДЗК 06.08.2008 за № 040880600452.

Відповідно до п. 1 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Андрушівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області.

Відповідно до п. 5 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 22364,01 грн.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: грошова, натуральна, змішана в розмірі 1,5 % від нормативної оцінки землі за 1 га. Всього 335,46 грн. в рік.

Відповідно до п. 9а договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням (без урахування) індексів інфляції: з урахуванням.

Відповідно до п. 9 6 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 орендна плата вноситься в такі строки: до 25.12 кожного року.

Відповідно до п. 10 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 розмір орендної плати : переглядається: за вимогою однієї з сторін, у разі:

зміни умов господарювання, передбачених законом;

зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнту індексації визначених законом;

в інших випадках передбачених законом.

У разі не внесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02% не сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 25 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 орендодавець має право вимагати від орендаря використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням, вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до п. 27 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 орендар має право самостійно господарювати на земельній ділянці, дотримуватись умов договору.

Відповідно до п. 31 договору оренди землі № 121 від 04.01.2018 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін договору спір розв'язується у судовому порядку.

У 2009 році між сторонами договору оренди землі № 121 від 04.01.2008 укладено зміни до договору оренди землі № 121 від 04.01.2008, якими внесли наступні зміни та доповнення до договору оренди землі № 121 від 04.01.2008:

П. 1.5 договору оренди земельної ділянки викласти в новій редакції наступного змісту нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 25765,93 грн.

П. 3.1 договору оренди земельної ділянки викласти в новій редакції наступного змісту орендна плата встановлюється а розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земелі ділянки, що становить 772,98 грн. в рік.

Інші умови договору, до яких не внесені зміни, зберігають чинність.

Однак незважаючи на складні обставини, він хотів і надалі виконувати сумлінно свої зобов'язання за договору оренди землі № 121 від 04.01.2008, а тому неодноразово звертався до орендаря з власними пропозиціями щодо зміни розміру орендної плати, оскільки залишення орендної плати в теперішніх умовах на такому рівні не дає можливості йому як пенсіонеру просто елементарно вижити. Тим паче, така можливість передбачена самим договором оренди землі № 121 від 04.01.2008 (п. 11 договору оренди землі № 121 від 04.01.2008). Однак, орендар ігнорує його пропозиції, а з 2016 року перестав платити орендну плату, тому ним було підготовлено та надіслано на адресу орендаря пропозицію та проект додаткової угоди щодо приведення умов існуючого договору до вимог чинного законодавства та елементарних життєвих відносин. Однак, з моменту отримання останньої вже пройшло більше місяця, жодної відповіді ним не отримано, тому, вважає що такий термін з урахуванням правил розумності та ділового обороту є достатнім для прийняття відповідного рішення.

Відповідач на момент пред'явлення позову зобов'язання в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків не виконав.

Заборгованість по орендній платі за використання земельної ділянки станом 31.05.2017 року складає 827 грн.98 коп., з врахуванням 3 % річних -10 грн. та 45 грн. інфляційних.

Окрім того ним, з метою підписання додаткової угоди до договору оренди землі від 04.01.2008 на адресу відповідача було направлено пропозицію та проект додаткової угоди. Однак, відповіді - не отримав та враховуючи що з дня отримання відповідачем пропозиції пройшло більше 30 днів то він вважає, що є підстави вважати про прийняття відповідачем отриманої пропозиції.

Оскільки його сім'я тримає птицю, то завдяки отриманню зерна він міг би її прогодувати, а відповідач своїми протиправними діями такого права його позбавив. Оскільки доводиться закупляти корми, у його сім'ї не вистачає коштів на нормальне харчування та купівлю одягу. Він втратив сон, розуміння того що відповідачем йому не виплачено орендну плату призводить до надзвичайних моральних страждань, виникає страх за повну втрату орендної плати та належної йому земельної ділянки, на фоні якого у нього загострились хронічні хвороби. Таким чином моральну шкоду він оцінює в розмірі 50 000 гривень.

В ході судового розгляду позивач та його представник 24.10.2017 року звернулися із заявою про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 81-82 ), відповідно до якої вказують, що оскільки відповідач надіслав через поштове відділення 1734 грн. орендної плати за 2016 рік, а позивач їх отримав, то просить стягнути з відповідача на його користь лише 194 грн.21 коп. інфляційних втрат та 40 грн. 33 коп. - 3% річних, а решту позовних вимог, а саме: стягненні 50 000 грн. моральної шкоди та у визнанні додаткової угоди від 5.04.2017 року - укладеною та вирішенні питання судових витрат просили залишити без змін .

Позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_1 в судовому засіданні, кожен окремо, змінені позовні вимоги підтримали в повному обсязі та вимагали їх задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача СТОВ "Зоря " Бевз Л.А. та адвокат Любарський С.М., кожен окремо, в судовому засіданні змінені позовні вимоги позивача не визнали та просили в їх задоволенні відмовити в повному обсязі за безпідставністю. Окрім того, представник відповідача Бевз Л.А. зазначила, що дійсно в 2008 році з позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки з орендною платою під 1.5 % грошової оцінки землі. Орендна плата за 2016 рік вже становила 2154 гривні без відрахувань. За 2016 рік всі орендодавці, а їх понад 800 чоловік, отримали орендну плату вчасно, за винятком лише позивача ОСОБА_4 Сам ОСОБА_4 орендну плату не хотів, відмовлявся отримувати кошти в конторі колгоспу, т.я. хотів отримати тільки 1 тону зерна, проте коштів - орендної плати не вистачало на купівлю зерна. Вважає, що позивач під впливом своїх близьких родичів, лише один із більш 800 орендодавців не підписав Додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки 2008 року, де орендна плата вже зросла і становить 7.6% від нормативно - грошової оцінки землі-71811 гривень та орендодавці отримують чистими 4393 гривень.

Вважає, що будь-якої шкоди позивачу їх господарством завдано не було, навпаки зі сторони позивача та його доньки йдуть образи на її сторону як керівника господарства. Окрім того, зазначає, що будь-якої додаткової угоди від 5.04.2017 р. від ОСОБА_4 на адресу господарства не надходило та зазначає, що про них вона дізналась в судовому засіданні і з ними господарство не може погодитись і умови в Додатковій угоді, складеної самим ОСОБА_4, суттєво відрізняються від Додаткової угоди, яке пропонує їх господарство і погіршило б його матеріальний стан.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, являється донькою позивача та може підтвердити, що батько орендної плати в 2016 році не отримував, т.я він хотів отримати лише зерно, яке йому не давали. Окрім батькової земельної ділянки ще мати має 1 га земельної ділянки.

Додаткової угоди від господарства вона не бачила.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона працює бухгалтером СТОВ "Зоря " с.Андрушівка і знає, що ОСОБА_4 з 2008 рік по 2016 рік отримував орендну плату, а в 2016 році не захотів отримувати гроші, т.я хотів лише зерно.

Додаткову угоду ОСОБА_4 із донькою брали читати для ознайомлення в листопаді 2016 року в конторі господарства, проте лише він один не підписав цю Додаткову угоду під 7.6% орендної плати від 71811 грн. нормативно грошової оцінки землі.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона працює головним бухгалтером СТОВ "Зоря" с.Андрушівка, і в 2016 році було роз'яснено на сході села умови Додаткової угоди під 7.6% орендної плати. Восени 2016 року ОСОБА_4 хотів отримати 1 тону зерна, але на орендну плату в 3% грошей не хватало, гроші відмовився отримувати. Його в конторі господарства ніхто не ображав, проте спілкування було на завишених тонах. ОСОБА_4 хотів отримати більше ніж передбачалось діючим на той час Договором.

Примірник Додаткової угоди до Договору оренди від 2008 року особисто для ознайомлення було вручено доньці позивача, проте вона не була підписана.

Вислухавши пояснення сторін, їх представників, свідків по справі та дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

Відповідно ст.10 ч.1,4 ст.60 ЦПК України цивільне законодавство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_4, відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 15.02.2007, являється власником земельної ділянки площею 1.8506 га, кадастровий НОМЕР_3, яка знаходиться на території Андрушівської сільської ради Погребищенського району Вінницької області, цільове призначення земельної ділянки-для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.(а.с.8)

04.01.2008 року між ОСОБА_4 та СТОВ "Зоря" с.Андрушівка Погребищенського району Вінницької області було укладено договір оренди землі № 121.Даний Договір зареєстрований у ДП "Вінницький регіональний центр ДЗК" 6.08.2008 року за № 040880600452. (а.с.12-13).

Відповідно до протоколу №1 зборів засновників СТОВ "Зоря" с.Андрушівка від 02.02.2016 року було вирішено встановити оплату оренди земельного паю в 2016 році коштами в сумі 5457 грн.64 коп., натуральна оплата становить: зерно озимої пшениці-800 кг, ячменю-250 кг., кукурудза-250 кг., цукор-50 кг., олія -5л.,оранка городів-0.25 га.( а.с. 46).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки ОСОБА_4 становить 67673 грн. ( а.с. 47 ).

Згідно довідки за №341 від 23.06.2017 року, виданої СТОВ "ЗОРЯ" с.Андрушівки сума отриманих орендодавцями коштів в 2016 році склала 6293 грн.(а.с. 48).

Згідно копії листа на адресу народного депутата ОСОБА_8 та позивача ОСОБА_4 від 25.11.2016 року за №410 господарство СТОВ "Зоря" с.Андрушівки підготували Додаткову угоду до Договору оренди, в якій зазначений розмір оплати за оренду земельного паю в 7.6% (а.с. 49)

Згідно копії листа за 363 від 10.03.2017 року на адресу ОСОБА_4 господарство СТОВ "Зоря" с.Андрушівки направило на його звернення відповідь, в якому повідомлялось про неможливсть дострокового одностороннього розірвання договору оренди від 2008 року та повідомляло та просило його укласти Додаткову угоду про зміну розміру орендної плати з 3% на 7.6% та продовжити договірні відносини ( а.с. 50 )

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Відповідно до вимог ст.30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Згідно копії листа за 363 від 10.03.2017 року на адресу ОСОБА_4 господарство СТОВ "Зоря" с.Андрушівки направило на його звернення відповідь, в якому повідомлялось про неможливсть дострокового одностороннього розірвання договору оренди від 2008 року та повідомляло та просило його укласти Додаткову угоду про зміну розміру орендної плати з 3% на 7.6% та продовжити договірні відносини (а.с. 50), однак позивач не прибув та Додаткову угоду не уклав.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем ОСОБА_4 єдиним із понад 800 орендодавців безпідставно не було отримано орендної плати за 2016 рік, що було підтверджено показами свідків, допитаних в судовому засіданні як працівниками СТОВ "Зоря"- ОСОБА_6 та ОСОБА_7 так і самою донькою ОСОБА_5, позивач хотів отримати лише 1 тону зерна, проте коштів не вистачило, а гроші брати категорично відмовлявся, крім того було підтверджено, що позивач ОСОБА_4 проігнорував лист директора СТОВ "Зоря" с.Андрушівки Бевз Л.А. та не з'явився до господарства для вирішення питання про укладення Додаткової угоди до договору оренди, а натомість свою Додаткову угоду до Договору оренди та вимагає визнати укладеною всупереч Закону України "Про оренду землі , відповідно до якого зміни умов договору оренди земельної ділянки можлива за взаємною згодою сторін, окрім того Додаткова угода до Договору оренди набуває чинності з моменту її державної реєстрації, а тому суд вважає, що дії відповідача не є протиправними, а були цілком направлені на задоволення потреб позивача. Що підтверджується поштовим переказом за жовтень 2017 року, за яким СТОВ Зоря перерахувало, а це не є обов'язком орендаря і в Договорі оренди за 2008 рік це не передбачено, на адресу ОСОБА_4 орендну плату за 2016 рік, яку він і отримав та орендну плату за 2017 рік, однак від даних коштів позивач відмовився (а.с. 92)

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню оскільки правовідносини сторін регулюються договірними зобов'язаннями, крім того, не підтверджені будь-якими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних і душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня провини особи, що завдала моральну шкоду, якщо провина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, що підлягає відшкодуванню, і не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного суду України № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31 березня 1995 року передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

В той же час, п. 4 вказаної Постанови Пленуму передбачено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України, а саме, наявність вини особи, яка завдала таку шкоду.

Відповідно до роз'яснень, даних в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику у справах про відшкодування моральної (не майнової) шкоди , обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювана та вина останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору .

Таким чином, в даному випадку предметом доказування є вина відповідача, причинно-наслідковий зв'язок між неправомірними діями відповідача та спричинення моральної шкоди позивачу.

Відповідно до ст.ст.10, 59, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність вищевказаних обставин.

На підтвердження своїх вимог про стягнення моральної шкоди позивач зазначив лише перелік обставин, які, на його думку, свідчать про заподіяння йому моральної шкоди, однак ним не надано будь-яких доказів у розумінні ст.ст.59,60 ЦПК України на підтвердження факту заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру саме внаслідок неправомірних дій відповідача та з яких міркувань виходив позивач при визначенні розміру моральної шкоди саме в таку суму - 50000 гривень.

За таких обставин суд вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь моральної шкоди.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позивач та його представник під час судового розгляду не надали належних доказів наявності вини відповідача щодо спричинення йому моральної шкоди, а тому у цій частині задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини у справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Оскільки в задоволенні вимог судом було відмовлено, тому відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, пов'язані з розглядом справи, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 26, 40, 42, 56, 79, 84 , 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст. 22 ЦК України, ч.2 ст.157 ЗК України, суд,-

Керуючись ст..ст.10,12,209, 212,214-215, 218 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_4 до СТОВ Зоря с.Андрушівка Погребищенського району Вінницької області про стягнення інфляційних втрат, 3% річних як компенсацію за безпідставну затримку орендної плати, моральної шкоди та визнання укладеною додаткової угоди №1 до Договору оренди землі від 04.01.2009 року між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем СТОВ Зоря с.Андрушівка Погребищенського району Вінницької області в особі директора Бевз Л.А. - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення через Погребищенський районний суд.

Суддя