Постанова

від 31.10.2017 по справі 813/4076/16

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року Справа № 813/4076/16

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Сенька О.О., відповідача Шиби А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій-центр-плюс до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю Меркурій-центр-плюс (далі - ТзОВ Меркурій-центр-плюс ) звернулося до суду з позовом до Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Личаківська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: від 19.05.2016 № 0000351400, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 72 378 грн, у тому числі 57 902 грн за основним платежем та 14 476 грн за штрафними (фінансовими) санкціями та від 02.11.2016 №0001441401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 30 362 грн, у тому числі 30 133 грн за основним платежем та 229 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та невідповідність нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки від 22.04.2016 № 73/14-00/31979009. Висновок про порушення ТзОВ Меркурій-центр-плюс норм податкового законодавства внаслідок господарських взаємовідносин з контрагентами позивача - ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм , зроблений на підставі ухвали слідчого судді про призначення податкової перевірки та на підставі клопотання слідчого про призначення такої ревізії. Ухвала слідчого судді про призначення податкової перевірки не є судовим рішенням, в якому містилися б встановлені судом факти та містить лише припущення, які повинні бути перевірені в ході проведення перевірки. Вказує на порушення строків винесення податкового повідомлення-рішення від 02.11.2016 №0001441401. Крім того, податковий орган не вправі самостійно робити висновки про нікчемність правочинів. У зв'язку з наведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позовної заяви. Додатково пояснив, що відповідачем при визначенні податкового зобов'язання з податку на прибуток неправильно визначено суму такого зобов'язання. Покликання контролюючого органу на розслідування кримінальних справ щодо контрагентів позивача ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм , предметом доказування по яких є діяльність посадових осіб вказаних контрагентів позивача, не можуть братись до уваги, оскільки станом на час винесення спірних податкових повідомлень - рішень був відсутній вирок суду, що набрав законної сили та яким було б доведено винуватість посадових осіб контрагентів ТзОВ Меркурій-центр-плюс у вчиненні злочинів, пов'язаних із фіктивним підприємництвом чи ухиленням від сплати податків. Крім того позивач вказує, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення законодавства його контрагентом. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. Суть заперечень полягає у правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 19.05.2016 № 0000351400 та від 02.11.2016 №0001441401. Вказав, що досудовим розслідуванням, проведеним слідчим з ОВС першого відділу кримінальних розслідування слідчого управління фінансових розслідування ГУ ДФС у Львівській області М.М. Ірза встановлено, що групою невстановлених осіб, які діяли у співучасті між собою, впродовж 2014-2015 років, здійснювалась незаконна діяльність, пов'язана із реєстрацією, придбанням та використанням на підставних осіб, фіктивних суб'єктів господарської діяльності, з метою прикриття незаконної діяльності, зокрема, фінансово господарської-діяльності, підприємств реального сектору економіки, серед яких ТзОВ Меркурій-центр-плюс , пов'язаної з незаконним формуванням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження податкових зобов'язань та ухилення від сплати податків. Крім того, щодо контрагентів позивача ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм порушенні кримінальні провадження, у них відсутні виробничі потужності та трудові ресурси для виконання договорів, укладених з ТзОВ Меркурій-центр-плюс . У зв'язку з чим вважає, що господарські операції між ТзОВ Меркурій-центр-плюс та вказаними контрагентами фактично не відбувались. В ході проведення перевірки, результати якої оформлено актом від 22.04.2016 № 73/14-00/31979009, посадовими особами ТзОВ Меркурій-центр-плюс не представлено документів підтвердження транспортування придбаних матеріалів, не надано кошторисів на проведення будівельно-ремонтних робіт, не надано документального підтвердження введення складського обліку. Вироком Сихівського районного суду від 29.06.2017 директора ТОВ Агросмарт-70 визнано винним у вчиненні кримінальних порушень, передбачених частинами другою та третьою статті 27, частиною другою статті 205 КК України (фіктивне підприємництво). Крім того, на обґрунтування заперечень, відповідачем долучено копію постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2017. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач - ТзОВ Меркурій-центр-плюс , зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа за кодом ЄДРПОУ 31979009 та з 04.08.1995 перебуває на податковому обліку за №3013.

Личаківською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ Меркурій-центр-плюс з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із низкою суб'єктів господарювання, серед яких ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм за період з 01.01.2014 по 31.12.2015.

Результати перевірки оформлено актом від 22.04.2016 № 73/14-00/31979009.

Як слідує з акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення:

- пп. 138.1.1 п.138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 915 грн;

- п.138.2 ст.138. п.137.1 ст.137, п.135.1 ст.135, п.п.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 50 733 грн;

- п.185.1. ст.185, п.186.1. ст.186, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 57902 грн, в т.ч. вересень 2014 на суму 6977 грн, жовтень 2014 на суму 9935 грн, листопад 2014 на суму 7570 грн, березень 2015 на суму 11750 грн, квітень 2015 на суму 11750 грн., серпень 2015 на суму 9900 грн.

На підставі вказаного акту Личаківською ОДПІ 19.05.2016 прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000341400, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 64610 грн., у тому числі 51688 грн за основним платежем та 12922 грн за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000351400, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 72378 грн, у тому числі 57 902 грн за основним платежем та 14 476 грн за штрафними (фінансовими) санкціями

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДФС України про результати розгляду скарг від 27.09.2016 №20890/6/99-11-01-02-25 скасовано податкове повідомлення-рішення Личаківської ОДПІ від 19.05.2016 №0000341400 в частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких контролюючим органом підтверджено здійснення оплати ТзОВ Меркурій-центр-плюс на користь ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм і у відповідній частині штрафну санкцію з вказаного податку, а податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 № 0000351400 залишено без змін.

На підставі вищевказаного рішення Личаківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення 02.11.2016 №0001441401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 30 362 грн, у тому числі 30133 грн за основним платежем та 229 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкові повідомлення-рішення від 19.05.2016 № 0000351400 та від 02.11.2016 №00001441401 є предметом оскарження.

Висновки контролюючого органу щодо порушення ТзОВ Меркурій-центр-плюс вимог податкового законодавства ґрунтуються на інформації, отриманої від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, згідно з якою у ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм відсутні будь-які активи (основні фонди орендовані або власні складські приміщення, автотранспортні засоби, інструменти та інше), кваліфіковані працівники, наявність яких може забезпечити виконання зобов'язань по поставці товарів та виконанні будівельно-ремонтних робіт; висновках акту перевірки ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 20.12.2015 №430/22-04/393555230 Про результати позапланової перевірки ТОВ Агросмарт-70 з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період діяльності з 01.01.2014 по 31.05.2015 , а також на тому, що стосовно ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості при вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 205 КК України та частиною третьою статті 212 КК України.

Окрім цього, ТзОВ Меркурій-центр-плюс по господарських операцій з ПП Проект-інвест не представлено документального підтвердження транспортування придбаних матеріалів, не надано кошторисів на проведення будівельно-ремонтних робіт щодо спорудження тимчасових (не титульних) споруд, не надано документального підтвердження введення складського обліку.

На думку Личаківської ОДПІ, вказане свідчить про те, що господарські операції ТзОВ Меркурій-центр-плюс з ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм носили безтоварних характер та спрямовані лише на отримання податкової вигоди позивачем шляхом декларування податкового кредиту та збільшення витрат на підставі первинних документів.

При вирішенні спору суд керувався наступним.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - Податковий кодекс).

Згідно з п.14.1.56, п.14.1 статті 14 Податкового кодексу доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або не матеріальних формах.

Статті 134-136 Податкового кодексу визначають об'єкт та базу оподаткування при обрахунку податку на прибуток підприємств, а також ставки цього виду податку.

Так, згідно з пп.134.1.1 п.134.1 статті 134 Податкового кодексу об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п.135.1 статті 135 Податкового кодексу доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду цієї статті, та складаються з доходу: від операційної діяльності, який визначається відповідно до п.135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до п.135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у п.135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 ст.135 Податкового кодексу передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу, та п.135.4 дохід від операційної діяльності визначається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань включає: пп.135.4.1 п.135 - дохід від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходу від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюється положеннями цього розділу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 зазначеного Кодексу витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Кодексу, витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 вищезгаданої статті передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/ орендарю.

Згідно з п. 186.1 ст. 186 Податкового кодексу місцем постачання товарів є:

а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах б і в цього пункту);

б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;

в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до вказаного Кодексу

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як зазначено по тексту постанови вище, підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу про безтоварних характер господарських операцій ТзОВ Меркурій-центр-плюс з ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм .

Судом встановлено, що на період, охоплений перевіркою, основними видами економічної діяльності ТзОВ Меркурій-центр-плюс були:

- КВЕД 77.32, надання в оренду будівельних машин і устаткування;

- КВЕД 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи;

- КВЕД 96.09 надання інших індивідуальних послуг;

- КВЕД 49.41 вантажний автомобільний транспорт;

- КВЕД 46.90 неспеціалізована оптова торгівля;

- КВЕД 70.22 консультування з питань комерційної діяльності й керування.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Агросмарт-70 позивачем надано копії наступних документів:

- договір купівлі - продажу від 31.03.2015 №210, укладений між ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс (покупець) та ТзОВ Агросмарт-70 (продавець), предметом якого є купівля-продаж будівельних матеріалів;

- видаткову накладну від 31.03.2015 №РН-0000210;

- товаро - транспортну накладну від 31.03.2015 №210;

- податкову накладу від 31.03.2015 №210;

- виписки по особовим рахункам позивача;

- картка рахунку 631с за січень2014- грудень 2015.

Суму податку на додану вартість, згідно отриманої від ТзОВ Агросмарт-70 податкової накладної, включено до складу податкового кредиту всього в сумі 11 750,00 грн в т.ч. за березень 2015 року в сумі 11 750,00 грн.

ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс відповідно до регістрів бухгалтерського обліку 132 амортизаційні відрахування , нараховано амортизаційні відрахування за 2015 рік в сумі 8 812,44 грн та включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг).

В регістрах бухгалтерського обліку відображено наступним проведенням: Дт 1531, 90 Кт 631 на суму 58 750 грн, Дт 6442 Кт 631 на суму 11 750 грн.

Станом на 01.01.2014 заборгованість із ТзОВ Агросмарт-70 по рах. 631 відсутня, обороти за період 2014 - 2015 роки. складає 70 500,00 грн. в т.ч. ПДВ 11 750,00 грн., заборгованість станом на 31.12.2015р. відсутня.

Згідно системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДФС розбіжність між сумою податкового кредиту ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс та сумою податкового зобов'язання ТзОВ Агросмарт-70 складає 11 750,00 грн.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП Проект-інвест позивачем надано копії наступних документів:

- договір купівлі-продажу від 09.09.2014 №28, укладений між постачальником ПП Проект-Інвест та покупцем ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс , предметом якого є товар в асортименті та цінах, згідно видаткових накладних, де вказуються умови розрахунку за товари;

- видаткові накладні: від 09.09.2014 № РН-0000176, від 30.10.2014 №РН-0000202, від 31.10.2014 №РН0000218, від 26.11.2014 №РН-0000280;

- податкові накладні від 09.09.2014 №176, від 30.10.2014 №202, від 31.10.2014 №218, від 26.11.2014 №280;

- виписки по особовим рахункам позивача;

- картка рахунку 631с за січень2014- грудень 2015.

Суми податку на додану вартість, згідно отриманих від ПП Проект-Інвест податкових накладних, включено до складу податкового кредиту всього в сумі 24 502,10 грн в т.ч. за вересень 2014 року 6 997,20 грн, за жовтень 2014 року на суму 9 935,10 грн, за листопад 2014 року на суму 7 569,80 грн.

ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс відповідно до регістрів бухгалтерського обліку 132 амортизаційні відрахування , нараховано амортизаційні відрахування в сумі 24 410,34 грн. в т.ч. 2014 рік - 5 082,86 грн, 2015 рік - 19 327,48 грн та включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг).

В регістрах бухгалтерського обліку вказані операції відображено наступним проведенням: Дт 1531, 90 Кт 631 на суму 122 510,50 грн., Дт 6442 Кт 631 на суму 24 502,10 грн.

Станом на 01.01.2014 заборгованість із ПП Проект-Інвест по рах. 631 відсутня, обороти за період 147 012,60 грн в т.ч. ПДВ 24 502,10 грн, заборгованість станом на 31.12.2015р. відсутня.

На підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ Бастіон Тайм позивачем надано копії наступних документів:

- договір постачання від 24.04.2015 №СФ-0000024, укладений між ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс (покупець) та ТзОВ Бастіон Тайм (продавець), згідно до якого, предметом є постачання пиломатеріалів, гіпсової шпаклівки та гіпсової штукатурки;

- видаткову накладну від 24.04.2015 №РН-0000024;

- товаро-транспортну накладну від 24.04.2015 №24;

- податкову накладну від 24.04.2015 №24

- договір постачання від 26.08.2015 №1-26, укладений між ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс (покупець) та ТзОВ Бастіон Тайм (продавець), згідно до якого, предметом є постачання пиломатеріали, гіпсова шпаклівка та гіпсова штукатурка;

- видаткова накладна від 31.08.2015 №РН-0000094;

- товаро-транспортна від 31.08.2015 №94;

- податкова накладна від 31.08.2015 №94;

- виписки по особовим рахункам позивача;

- картка рахунку 631с за січень2014- грудень 2015.

Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено договори про переуступку права вимоги від 03.03.2015 №07/ПБ та від 30.102015 №11/ПБ, згідно з якими кредиторська заборгованість ТзОВ Меркурій-центр-плюс перед ТОВ Бастіон Тайм переведена відповідно до нового кредитора ПП Ромо .

Суми податку на додану вартість, згідно отриманих від ТзОВ Бастіон Тайм податкових накладних, включено до складу податкового кредиту всього в сумі 18 316,67 грн. в т.ч. за квітень 2015 року - 8 416,67 грн та серпень 2015 року - 9 900,00 грн, вартість придбання товару включено до складу собівартості товарів (робіт, послуг).

ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2015 році товаро - матеріальні цінності (послуги) від ТзОВ Бастіон Тайм на суму 91 583, 33 грн.

В регістрах бухгалтерського обліку відображено наступним проведенням: Дт 221, 281, 90 Кт 631, 3711 на суму 91 583,33 грн, Дт 6442 Кт 631, 3711 на суму 18 316,67 грн.

Станом на 01.01.2014 заборгованість із ТзОВ Бастіон Тайм по рах. 631 відсутня, обороти за період 2014 - 2015 складає 109 900,00 грн в т.ч. ПДВ 18 316,67 грн, заборгованість станом на 31.12.2015 відсутня.

Згідно системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДФС відсутні розбіжності між сумою податкового кредиту ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс та сумою податкового зобов'язання ТзОВ Бастіон Тайм .

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП Агрофірма Убині позивачем надано копії наступних документів:

- договір купівлі-продажу від 10.04.2015 №10042015/01, укладений між ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс (Покупець) та ПП Агро-фірма Убині (Продавець), предметом якого є будівельні матеріали;

- видаткова накладна від 24.04.2015 №4000005;

- податкова накладна від 10.04.2015 №4;

- товаро-транспортна накладна від 24.04.2015 №005;

- виписки по особовим рахункам позивача;

- картка рахунку 631за січень2014- грудень 2015 років.

Суму податку на додану вартість, згідно отриманої від ПП Агро-фірма Убині податкової накладної, включено до складу податкового кредиту за квітень 2015 року в сумі 3 333,33 грн, а вартість придбаного товару включено до складу собівартості товарів (робіт, послуг) та зменшено фінансовий результат підприємства за 2015 рік на вказану суму витрат.

ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2015 році товаро - матеріальні цінності (послуги) від ПП Агро-фірма Убині на суму 16 666, 67 грн.

В регістрах бухгалтерського обліку відображено наступним проведенням: Дт 221, 90 Кт 631, 3711 на суму 16 666,67 грн, Дт 6441 Кт 631 на суму 3 333,33 грн.

Станом на 01.01.2014 заборгованість із ПП Агро-фірма Убині по рах. 631 відсутня, обороти за період 2015 року складає 20 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн., заборгованість станом на 31.12.2015р. відсутня.

Згідно системи співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту на рівні ДФС відсутні розбіжності між сумою податкового кредиту ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс та сумою податкового зобов'язання ПП Агро-фірма Убині .

На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП Ромо позивачем надано копії наступних документів:

- договір на виконання робіт від 02.11.2015 №02/11-1, укладений між ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс (виконавець) та ПП Ромо (замовник), предметом якого є виконання робіт з влаштування навісних приміщень;

- акт виконаних робіт від 31.12.2015 №105;

- картка рахунку 631 за 2015рік.

ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2015 році товаро - матеріальні цінності (послуги) від ПП Ромо на суму 145 680, 00 грн.

Станом на 31.12.2015 року заборгованість ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс перед ПП Ромо по рахунку № 6851 становить 134 180,00 грн.

Суд зазначає, що вказані вище господарські операції відображені позивачем у податкові звітності. Наявні у справі документи надавались позивачем до перевірки та були предметом дослідження, що не заперечується представником відповідача. Порушень щодо форми та порядку їх заповнення в акті перевірки не встановлено, а тому такі є належними доказами та приймаються судом до уваги при прийнятті рішення.

Крім того, згідно з рішеннями про результати розгляду скарг на податкові повідомлення рішення, які винесені на підставі висновків викладених у акті перевірки від 22.04.2016 № 73/14-00/31979009, контролюючим органом вказується, що позивачем підтверджено здійснення оплати ТзОВ Меркурій-центр-плюс на користь ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм за договорами, які були предметом дослідження в ході проведення перевірки.

Згідно з вимогами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

В статті 2 Закону №996-XIV зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 статті 3 Закону №996-XIV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

У Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства , затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 № 143, зазначено, що дані, наведені в декларації повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Статтею 9 Закону №996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені підчас здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, під первинними документами розуміють документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст та обсяг господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий чи електронний підпис особи, що брала участь у здійснені господарської операції. Крім того, підпис на документі може бути скріплений печаткою (п.2.5 Положення №88).

Всі представлені позивачем документи відповідають вимогам, встановленим Законом №996-XIV до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальність здійснення господарських операцій ТзОВ Меркурій-центр-плюс з ПП Проект-інвест , ПП Ромо , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм .

Суд також вказує, що господарські операції, які були предметом дослідження в ході проведення перевірки відповідають видами діяльності позивача.

ТзОВ Меркурій-центр-плюс також представлено документи на підтвердження реального використання у своїй господарській діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей.

Щодо тверджень контролюючого органу про те, що вказані контрагенти не могли фактично здійснювати господарські операції, передбачені умовами відповідних договорів, у зв'язку з відсутністю необхідних транспортних засобів та майна, недостатньої чисельності трудових ресурсів необхідних для виконання робіт (послуг), то суд зазначає таке.

Відповідно до висловленої Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 18.09.2013 по справі №К/9991/55382/12 правової позиції, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Крім того, у комерційній діяльності щодо виконання робіт та послуг не завжди вимагає наявності задекларованих власних основних засобів та значної кількості персоналу; звичаями ділового обороту встановлені й інші можливості залучення матеріальних ресурсів без реєстрації в уповноважених органах (як-от - на умовах оренди, найму за цивільними договорами тощо); до того ж податковою інспекцією не доведено неможливості виконання спірним постачальником наявними у нього силами та засобами з урахуванням видів та обсягів виконаних робіт.

Стосовно відсутності доказів транспортування, суд зазначає, що відсутність транспортних документів на перевезення товарно - матеріальних цінностей з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами купівлі - продажу чи поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, а отже відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не може бути доказом безтоварності господарських операцій проведених з контрагентами, натомість факт передання товару позивачеві та, відповідно, набуття права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи.

Вказане узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 15.12.2016 по справі К/800/15642/14.

Судом не беруться до уваги покликання Личаківської ОДПІ на акт перевірки ТОВ Агросмарт-70 з огляду на те, що неправомірна діяльність контрагента не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення його до відповідальності, оскільки згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Оцінюючи дані факти, суд надає перевагу письмовим доказам (первинним документам) та поясненням позивача, а також враховує, що про реальність господарських операцій позивача з контрагентами свідчить той факт, що товарно-матеріальні цінності від зазначених контрагентів були реально обліковані підприємством та використані у власній господарській діяльності.

Судом також не беруться до уваги покликання контролюючого органу на інформацію, отриману від слідчого управління фінансових розслідування ГУ ДФС у Львівській області, оскільки відомості та обставини, встановлені в ході досудового слідства, повинні бути підтверджені виключно судовим рішенням, винесеним в порядку Кримінального процесуального кодексу України з перевіркою і підтвердженням їх відповідності фактам та вимогам процесуального законодавства. Однак такого рішення стосовно контрагентів ТзОВ Меркурій-центр-плюс в ході судового розгляду суду надано не було.

Щодо вироків Сихівського районного суду м. Львова від 25.03.2016 та від 29.06.2016, якими затверджено угоди про визнання винуватості посадових осіб ТОВ Агросмарт-70 та ПП Проект-інвест відповідно, то суд вказує, що такі не можуть бути належними доказами у даній справі та не можуть підтверджувати узгодженість дій посадових осіб ТзОВ Меркурій-центр-плюс з ТОВ Агросмарт-70 , ПП Проект-інвест , спрямованих на отримання податкової вигоди позивачем шляхом декларування податкового кредиту та збільшення витрат на підставі первинних документів, складених за наслідками господарських операцій із вказаними контрагентами, оскільки під час здійснення таких господарських операцій вина посадових осіб ТОВ Агросмарт-70 , ПП Проект-інвест не була встановлена.

Личаківською ОДПІ не надано доказів того, що позивач під час здійснення таких господарських операцій був обізнаний щодо фіктивної підприємницької діяльності ТОВ Агросмарт-70 , ПП Проект-інвест .

Водночас, суд зазначає, що встановлення фіктивності суб'єкта господарювання не передбачає автоматичного визнання усієї його діяльності протиправною, а правочинів, вчинених від імені такого суб'єкта - нікчемними.

Статтею 36 Податкового кодексу встановлено податковий обов'язок платника податку, який полягає в обчисленні, декларуванні та/або сплаті суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з пунктом 36.5 цієї статті відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 31.01.2011, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, обґрунтування правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень обставинами, які засвідчують порушення норм податкового законодавства не позивачем, а його контрагентами (постачальниками) є неприпустимим також і з огляду на практику Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 ( Булвес АД проти Болгарії ) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Європейського Суду такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності. Право на податковий кредит є власністю у розумінні статті 1 Протоколу № 1, яке повинно розглядатися як таке, що виникло у момент повного виконання нею своїх зобов'язань щодо податкової звітності з ПДВ. Визнання права на нарахування податкового кредиту було поставлено в залежність від виконання обов'язків постачальником, в той час коли це не залежало від волі одержувача поставки - застосування відповідних положень Закону Про ПДВ стало не передбаченим і самовільним. Платник податку не має абсолютно ніяких повноважень відслідковувати, контролювати і забезпечувати виконання постачальником його обов'язків із складення та подання декларації з ПДВ, а також обов'язку зі сплати ПДВ (п.43, п.69 зазначеного вище рішення Європейського Суду).

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через можливі порушення вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.

Стосовно рішення Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2017, суд зазначає, що обставини, встановлені вказаним судовим рішенням, не стосуються господарської діяльності ТзОВ Меркурій-центр-плюс , з огляду на те, що позивачем у справі, що перебувала на розгляді у Львівському апеляційному адміністративному суді є ТзОВ Виробнича торгова фірма Меркурій-центр (код ЄДРПОУ 25554053), а не ТзОВ Меркурій-центр-плюс (код ЄДРПОУ 31979009), яке є позивачем у даній справі. Тому фактичні обставини, встановлені рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2017, не стосуються господарської діяльності позивача.

Більше того, в матеріалах даної адміністративної справи наявний договір оренди нежитлового приміщення від 31.12.2012 №1/2013, укладений між ТзОВ Виробнича торгова фірма Меркурій-центр , в особі директора Дупелича Р.Ю. (орендодавець) та ТзОВ Меркурій-центр-плюс (орендар), в особі директора Угневича В.О.

Такий договір підписаний та скріплений печатками вказаних підприємств та підтверджує те, що вказані підприємства є різними юридичними особами.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення від 02.11.2016 №0001441401, суд також зазначає наступне.

Пунктом 5 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2016 за №124/28254, (далі - Порядок) визначено, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафна (фінансова) санкція (штраф) та пеня за порушення норм іншого законодавства, зазначені у податковому повідомленні-рішенні, зменшуються, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг в адміністративному та/або судовому порядку складається податкове повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання, зменшену суму зменшення (збільшення) податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та пені за порушення норм іншого законодавства.

А відповідно до пункту 7 названого Порядку, податкові повідомлення-рішення згідно з пунктами 4 - 6 цього розділу складаються контролюючим органом, який склав попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 3 робочих днів з дня, що настає за днем отримання таким контролюючим органом рішення за результатами адміністративного, судового оскарження або іншого рішення про скасування раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення. При цьому у разі отримання вищезазначених рішень структурним підрозділом, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, забезпечується надання такого рішення структурному підрозділу, яким складалось попереднє податкове повідомлення-рішення, протягом 1 робочого дня, що настає за днем його отримання.

Податкове повідомлення-рішення №0001441401 винесено 02.11.2016 на підставі рішення ДФС України від 29.09.2016 №20890/6/99-99-11-01-02-25. В матеріалах справи відсутні документи, які вказують на дату отримання Личаківською ОДПІ такого рішення. Разом з цим, нове податкове повідомлення-рішення контролюючим органом сформоване лише 02.11.2016, тобто більше, ніж через місяць після прийняття рішення за результатами адміністративного оскарження.

Стосовно суми зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні від 02.11.2016 №0001441401.

З акта перевірки від 22.04.2016 № 73/14-00/31979009 вбачається, що станом на 31.12.2015 заборгованість ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс перед ПП Ромо по рахунку №6851 становила 134 180,00 грн.

Щодо господарських операцій позивача з ПП Проект-інвест , ТОВ Агросмарт-70 , ПП Агрофірма Убині та ТОВ Бастіон Тайм , Личаківською ОДПІ не встановлено порушень при визначенні ТзОВ Меркурій-Центр-Плюс податкових зобов'язань з податку на прибуток.

Податковим повідомленням рішенням від 02.11.2016 №0001441401 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 30 362 грн, у тому числі 30 133 грн за основним платежем та 229 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, що не відповідає вимогам податкового законодавства щодо визначення суми заборгованості з податку на прибуток.

Відповідно до п. 136.1. ст. 136 Податкового кодексу базова (основна) ставка податку на прибуток становить 18 відсотків.

Таким чином, визначена у податковому повідомленні - рішенні від 02.11.2016 №0001441401 сума грошових зобов'язань є необґрунтованою та відповідає вимогам, встановленим Податковим кодексом.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних доказів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 19.05.2016 № 0000351400 та від 02.11.2016 №0001441401.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувані податкові повідомлення - рішення ГУ ДФС у Львівській області від 19.05.2016 № 0000351400 та від 02.11.2016 №0001441401, суд дійшов переконання, що такі прийнято відповідачем без урахування вимог Податкового кодексу та з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, тому їх слід визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Львівській області понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 541, 10 грн, сплаченого за платіжним дорученням № 2191 від 14.11.2016.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 19.05.2016 № 0000351400.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 02.11.2016 №0001441401.

Стягнути з Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Меркурій-центр-плюс 1541 (одна тисяча п'ятсот сорок одна) грн 10 к. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.