Постанова

від 01.11.2017 по справі 821/1081/17

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1081/17

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтовича І.І.,

при секретарі: Бондарчук О.О.,

за участю:

представника позивача - Дудченко В.М.,

представників відповідача - Насєка М.В., Смолкіна Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Дімакс ЛТД" до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

встановив:

Приватне підприємство ДІМАКС ЛТД (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача після 25.04.2017 року; визнати протиправними дії відповідача щодо складання акта №104/21-22-14-06/37542019 від 11.05.2017 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.07.2017 року №0002121422.

Позовна заява обґрунтована тим, що 14 квітня 2017 року наказом ГУ ДФС у Херсонській області №297 призначена документальна позапланова виїзна перевірка ПП "ДІМАКС ЛТД" терміном 5 робочих днів, починаючи з 14 квітня 2017 року. 21 квітня 2017 року наказом начальника ГУ ДФС у Херсонській області Клима І.В. №312 продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ДІМАКС ЛТД" з 24 квітня 2017 року терміном на 5 робочих днів. Позивач вважає протиправним дії щодо проведення перевірки, оскільки підприємство є суб'єктом малого підприємництва, а отже продовження терміну проведення перевірки можливе не більше ніж на 2 робочі дні. Крім того, представником позивача було подано доповнення до адміністративного позову згідно якого зазначає, що відповідачем зроблено безпідставний висновок про нереальність господарських операцій, невідповідність первинних документів обліку, а також про відсутність інших обов'язкових, на погляд контролерів, документів, які б свідчили про реальність господарських операцій та про право підприємства на податковий кредит відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав із підстав викладених в позовній заяві та доповненнях до позовної заяви. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили із підстав викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов. Зокрема зазначили, що при призначенні та проведенні перевірки позивача дотримано усіх вимог податкового законодавства. Крім цього, зазначили, що документально не підтверджується господарські операції, які здійсненні між позивачем та його контрагентами, у зв'язку із чим відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Просили в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши думку представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, виходячи із наступного.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача після 25.04.2017 та відповідно щодо складання акта перевірки №104/21-22-14-06/37542019 від 11.05.2017 року, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, ПП " ДІМАКС ЛТД" (код ЄДРПОУ 37542019) зареєстровано 11 березня 2011 року №14991020000013166. Підприємство перебуває на обліку в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області з 11 березня 2011 року №21/10-8646.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.21 - оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 52.29 - інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.21 - діяльність у сфері зв'язків із громадськістю; 70.22 - консультування з питань комерційної діяльності й керування (основний); 96.09 - надання інших індивідуальних послуг.

Наказом ГУ ДФС у Херсонській області "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП " ДІМАКС ЛТД" (код 37542019)" №297 від 14.04.2017 року, у зв'язку з ненаданням документальних підтверджень на запити Херсонської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області від 04.05.2016р. №869/10/21-03-12-01-14, 30.08.2016р. №3990/10/21-03-12-01-14, 08.11.2016р. №6385/10/21-03-12-01-14, 09.12.2016р. №7884/10-21-03-12-01-14, 27.12.2016р. №8919/10/21-03-12-01-14 та з урахуванням відповіді на запити від 28.11.2016р. №7333/10/21-22-14-06-19, відповідно до приписів ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено провести документальну позапланову перевірку ПП " ДІМАКС ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками з 14 квітня 2017 року, терміном 5 робочих днів.

В подальшому наказом ГУ ДФС у Херсонській області "Про продовження строку проведення документальної позапланової перевірки ПП " ДІМАКС ЛТД" (код 37542019)" №312 від 21.04.2017 року, на підставі ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України продовжено строк проведення документальної позапланової виїзної перевірки з 24 квітня 2017 року, терміном 5 робочих днів.

Позивач вважає протиправними дії щодо проведення перевірки, з тих підстав, що підприємство є суб'єктом малого підприємництва та, як наслідок, максимальний строк продовження проведення позапланової перевірки передбаченої ст.78 ПК України становить лише 2 робочі дні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Так, відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 п.75.1 ст.75 вказаного Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України визначено, що підставою для проведення перевірки є наслідки перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з частиною 6 пункту 73.3 статті 73 ПК платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом десяти днів з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Представник відповідача зазначає, що Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області були направлені запити до позивача від 04.05.2016р. №869/10/21-03-12-01-14, від 30.08.2016р. №3990/10/21-03-12-01-14, від 08.11.2016р. №6385/10/21-03-12-01-14, від 09.12.2016р. №7884/10/21-03-12-01-14, від 27.12.2016р. №8919/10/21-03-12-01-14, на які отримана відповідь 28.11.2016р. №7333/10/21-22-14-06-19 без надання документальних підтверджень, що стало підставою видання наказу № 297 від 14.04.2017р. про проведення документальної позапланової перевірки, яка була розпочата 18.04.2017р.

Пунктом 79.2 ст. 79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, п.79.3 ст. 79 ПК України і визначено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, що передбачено пп.17.1.6 п.17.1 ст.17 ПК України, а відтак з відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

ГУ ДФС у Херсонській області видано наказ від 21.04.2017р. №312 "Про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП " ДІМАКС ЛТД", який вручено директору підприємства 24.04.2017р.

Судом встановлено та вбачається із матеріалів адміністративної справи, що посадові особи податкової інспекції були допущені до проведення перевірки при продовжені строку перевірки на підставі наказу від 21.04.2017р. №312.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 24.12.2010 у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L.T.D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Відтак, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки. Тобто, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення, проведення та продовження, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Таким чином, враховуючи, що податковим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, оспорюванні дії щодо проведення перевірки не є такими, що порушують права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків, а відтак, задоволення позовних вимог про визнання незаконними дій не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки такі дії відповідача не є юридично значимими для позивача.

Також, суд зазначає, що в провадженні Херсонського окружного адміністративного суду перебувала справа №821/786/17 за позовом Приватного підприємства ДІМАКС ЛТД до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу №132 від 21.04.2017 року про продовження строку проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП ДІМАКС ЛТД .

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.08.2017 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Херсонській області задоволено, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.06.2017 року скасовано. Прийнято у справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства ДІМАКС ЛТД до Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу.

Щодо позовних вимог позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.07.2017 року №0002121422, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 11.05.2017 року ГУ ДФС у Херсонській області, за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПП ДІМАКС ЛТД (код ЄДРПОУ 37542019) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за лютий, березень, липень - листопад 2016 року, та подальшого використання (реалізації) придбаних у контрагентів-постачальників ТМЦ (робіт, послуг), відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, складено акт за № 104/21-22-14-06/37542019 (далі - Акт).

В Акті перевірки ГУ ДФС у Херсонській області робить висновок, що ПП ДІМАКС ЛТД порушено:

1. п.44.1, п.44.6ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого за період з 01.11.2016р. по 30.11.2016р. завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 3358800,0 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (ряд.19) за листопад 2016 року на загальну суму 3358000,0 грн.

За наслідками розгляду висновків акту перевірки, ГУ ДФС у Херсонській області прийняла податкове повідомлення-рішення (надалі - ППР) від 11 липня 2017 року №0002121422 за формою В4 , яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що відображений в декларації з податку на додану вартість за листопад 2016 року на суму 3358000,0 грн.

Перевірка здійснювалась на підставі наказу від 14.04.2017 №297 ГУ ДФС у Херсонській області, в якому зазначається, що за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти недостовірних даних до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий, березень, липень, серпень вересень, жовтень, листопад 2016 року, які свідчать про порушення ПП ДІМАКС ЛТД податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з контрагентами-постачальниками:

ДП Альфа Фарм (код33512216) за березень 2016 року, ПП Борисфен-Полігранд-Т (код 33390615), СТОВ Росія (код 30903714), ТОВ Арадер (код 40465715), ТОВ Брилтонюа (код 40495823), ТОВ Квін Трейд (код 39822618), ТОВ Феміда Пром-Груп (код 40155345) за липень 2016 року, ПП Імпортавто (код 39053128), ПП Максімал Вангард (код 36505039), ПП ТД Ділова Канцелярія (код 23134984), ТОВ Бостон Контракт (код 40526636), ТОВ Гранат ЄС (код 40367134), ТОВ Грант Капітал (код 40711450), ТОВ Злато-Поле (код 38556347) за листопад 2016 року, ПрАТ Дніпровський Термінал (код 32851024) за лютий, березень, жовтень, листопад 2016 року, Сільськогосподарське Кооперативне Підприємство Довгань і К (код 19234203), ТОВ Лукер (код 40811735), ТОВ Тіроф (код 40635726), ТОВ УПК (код 38822685), ФГ Ізумруд (код 32809915) за жовтень 2016 року, ТОВ АПК Дом-Агро (код 38798600), ТОВ Бериславський Зерновий Термінал (код 36944976) за жовтень, листопад 2016 року, ТОВ Балтікус Трейд (код 39534874), ТОВ Індастрік Трейд (код 39747431), ТОВ МКМ Премія (код 39904957), ТОВ Альмеріс (код 39985329) за лютий 2016 року, ТОВ Віват-04 (код 33020144), ТОВ Гудопт (код 39932387), ТОВ Лігас-Трейд (код 39620355) за липень, серпень, вересень 2016 року, ТОВ Екозерно (код 39783527) за лютий, березень, липень 2016 року.

Фактично, як вбачається з акту перевірки (стор. 84, 85 Акту), Відповідачем не враховано суми податкового кредиту по контрагентам-постачальникам: ПП Імпортавто (код 39053128) на суму 1554800,0 грн., ТОВ Бостон Контракт (код 40526636) на суму 1288000,0 грн., ТОВ Грант Капітал (код 40711450) на суму 515200,0 грн., а по іншим контрагентам-постачальникам, як зазначено в Акті (стор. 52 Акту) Відповідачем, інформація наведена інформативно. Відповідачу під час перевірки було надано по зазначеним контрагентам первинні документи, договори, картки рахунку 631 (стор.8 Акту), інші регістри бухгалтерського обліку.

В обґрунтування своїх висновків щодо контрагента-постачальника ПП Імпортавто (стор.9-13 Акту) Відповідачем в акті зазначається про укладення угоди на постачання сої в кількості 845т. Постачання сої документується виписаною видатковою накладною на суму 9328800,0 грн., у т.ч. ПДВ на суму 1554800,0 грн. Також було виписано та зареєстровано у встановленому ПК України порядку податкову накладну №3 від 04.11.2016 року, яку зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) 18.11.2016 року.

Вищезазначену господарську операцію з придбання сої було відображено у бухгалтерському обліку на підставі первинних документів по рахунку 631 розрахунки з постачальниками у кореспонденції з Дебетом рахунків 281 товари та 6442 розрахунки з бюджетом з ПДВ .

При цьому висновки щодо нереальності господарської операції Відповідачем здійснені на підставі лише аналізу даних з ЄРПН, а саме про відсутність реєстрації постачальником в ЄРПН послуг із зберігання сільськогосподарської продукції (сої), її транспортування, а також придбання такої продукції. Зазначається також про відсутність ПП Імпортавто за місцезнаходженням, про відсутність персоналу, виробничих потужностей, товарно-транспортної накладної, яка на думку Відповідача є чи не найголовнішим первинним документом з обліку оприбуткування придбаного товару. Далі зазначається, що договори на придбання та видаткові накладні за відсутності таких документів, як подорожні листи, ТТН, свідоцтва про якість зерна, не можуть за змістом п.44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі за текстом ПК України) вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

В обґрунтування своїх висновків щодо контрагента-постачальника ТОВ Бостон Контракт (стор.13-18 Акту) Відповідачем зазначається про постачання сої в кількості 702 т. Постачання сої документується виписаними видатковими накладними на суму 7728000,0 грн., у т.ч. ПДВ на суму 1288000,0 грн. Також зазначається про реєстрацію 04.12.2016 року ТОВ Бостон Контракт у ЄРПН податкових накладних, складених 24.11.2016 року на загальну суму ПДВ 1288000,0 грн.

Вищезазначену господарську операцію з придбання сої було відображено у бухгалтерському обліку на підставі первинних документів по рахунку 631 розрахунки з постачальниками у кореспонденції з Дебетом рахунків 281 товари та 6442 розрахунки з бюджетом з ПДВ .

При цьому висновки щодо нереальності господарської операції щодо придбання сої у ТОВ Бостон Контракт Відповідачем обґрунтовуються відсутністю подання контрагентом податкового розрахунку щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб (форма 1-ДФ) за 4 кв. 2016 року, що на думку Відповідача свідчить про відсутність трудових ресурсів. Крім того, зазначається на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про відсутність нерухомого майна та земельних ділянок. А згідно до інформації, що міститься в ЄРПН за листопад 2016 року придбання сої та відповідно податковий кредит ТОВ Бостон Контракт сформовано від постачальника ТОВ Стилайз , який в свою чергу протягом відповідного періоду не здійснював придбання у постачальників сільськогосподарської продукції, а сам засновник підприємства ТОВ Стилайз заявляє про непричетність до створення підприємства. Далі наводяться аргументи аналогічні із тими, які стосуються підприємства ПП Імпортавто , а саме про відсутність реєстрації постачальником в ЄРПН послуг із зберігання сільськогосподарської продукції (сої), її транспортування, про відсутність персоналу, виробничих потужностей, товарно-транспортних накладних, що договори на придбання та видаткові накладні за відсутності таких документів, як подорожні листи, ТТН, свідоцтва про якість зерна, не можуть за змістом п.44.1 ст. 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

В обґрунтування своїх висновків щодо контрагента-постачальника ТОВ Грант Капітал (стор.18-22 Акту) Відповідачем зазначається про постачання на підставі угоди від 29.11.2016 року сої в кількості 280т. Постачання сої документується видатковими накладними на суму 3091200,0 грн., у т.ч. ПДВ на суму 515200,0 грн. Також зазначається про реєстрацію 15.12.2016 року ТОВ Грант Капітал у ЄРПН податкових накладних, складених 30.11.2016 року на загальну суму ПДВ 515200,0 грн.

Придбання сої відображено у бухгалтерському обліку на підставі первинних документів по рахунку 631 розрахунки з постачальниками у кореспонденції з Дебетом рахунків 281 товари та 6442 розрахунки з бюджетом з ПДВ .

Висновки щодо нереальності господарської операції з придбання сої у ТОВ Грант Капітал Відповідачем обґрунтовуються відсутністю подання контрагентом податкового розрахунку щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб (форма 1-ДФ) за 4 кв. 2016 року, що на думку Відповідача свідчить про відсутність трудових ресурсів. Крім того зазначається на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно про відсутність нерухомого майна та земельних ділянок. А згідно до інформації, що міститься в ЄРПН за листопад 2016 року податковий кредит ТОВ Грант Капітал сформовано за рахунок придбання товару, відмінного від реалізованого на адресу ПП ДІМАКС ЛТД . Далі наводяться аргументи аналогічні із тими, що наведені вище по іншим підприємствам-постачальникам, а саме: про відсутність за місцезнаходженням,про відсутність реєстрації постачальником в ЄРПН за листопад 2016 року послуг із зберігання сільськогосподарської продукції (сої), її транспортування та придбання, що відсутній персонал, виробничі потужності, товарно-транспортні накладні, що договори на придбання та видаткові накладні за відсутності таких документів, як подорожні листи, ТТН, свідоцтва про якість зерна, не можуть за змістом п.44.1 ст. 44 ПК України вважатися документами для підтвердження даних податкового обліку і звітності.

Також, Відповідач вважає, що наявність у підприємства податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною, і що право на податковий кредит у ПП ДІМАКС ЛТД не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - наявність об'єкту оподаткування, що передбачено вимогами ПК України.

Надаючи правову оцінку законності прийнятого відповідачем оскаржуваного податкового-повідомлення рішення, суд виходить із наступного.

Встановлення будь-яких обмежень або умов, не передбачених ПК України забороняється. Так само як і не визначених ПК України документів, виключно які, на думку Відповідача, підтверджують господарські операції, або без яких вони та нараховані суми податкового кредиту не визнаються.

Будь-яким розділом ПК України, у тому числі розділом V не передбачено норми, які б обмежували платників у праві щодо відображення у складі податкового кредиту сум внаслідок застосування та використання Відповідачем таких обставин та понять, як нереальність здійснення господарських операцій та ненадання контрагентами у ланцюгах постачання звітності, або якихось інших особливостей ведення саме контрагентами господарської діяльності та відповідно їх взаємовідносинам із контролюючим органом. Наголошуємо при цьому, що єдиною умовою, передбаченою ПК України щодо відображення податкового кредиту є умова реєстрації податкових накладних постачальниками у ЄРПН, що було здійснено всіма постачальниками, що не заперечується Відповідачем.

Також ПК України, а саме статтею 44 встановлені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, а саме, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до Закону України від 16.07.99 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (частина 2 статті 2) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції .

Суд зазначає, що наявні в матеріалах справи первинні документи щодо придбання сої у контрагентів її зберігання та відповідно подальшої реалізації (т.2 а. с. 2-36; а. с. 57-183) повністю відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні . Операції із придбання сої призвели до збільшення активів підприємства, які в подальшому були реалізовані, та за які підприємством отримано прибутки, сплачено податки до бюджету.

В акті також зазначається про відсутність у підприємства товарно-транспортних накладних на переміщення сої. Однак за умовами договорів постачання із зазначеними контрагентами постачання сої здійснюється на умовах ДАТ (місце поставки: склад ТОВ АПК Дом-Агро на підставі актів приймання-передачі або видаткових накладних). Факт передачі товару у власність оформлено видатковими накладними. Під час перевірки надані всі необхідні первинні документи по зазначеній угоді (податкові накладні, видаткові накладні, договори, тощо). Таким чином підприємство не порушувало Закон України Про автомобільний транспорт , а також Наказ Мінтрансу України від 14.10.1997 №363 Про затвердження правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні , так як не використовувало найманих перевізників. Натомість, Відповідачем не досліджено надходження товару, який за умовами договору оприбутковувався на склад ТОВ АПК Дом-Агро , що відображалось відповідними первинними документами обліку, не тільки на підприємстві, але й на ТОВ АПК Дом-Агро . Підприємством не отримувались послуги з перевезення сої від інших контрагентів, оформлення яких в такому випадку дійсно потребує складання товарно-транспортних накладних, а не лише актів виконаних робіт (наданих послуг).

Отже, Відповідачем зроблено безпідставний висновок про нереальність господарських операцій, невідповідність первинних документів обліку, а також про відсутність інших обов'язкових, документів (товарно-транспортних накладних, сертифікатів), які б свідчили про реальність господарських операцій та про право підприємства на податковий кредит відповідно до вимог ПК України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а згідно з ч.2 зазначеної статті в адміністративних справах про протиправність рішення суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з акту перевірки інспектором під час перевірки не досліджувався рух товару, а всі порушення базуються на підставі припущень, внаслідок відсутності необов'язкових документів, формуванням показників або не наданням звітності контрагентами постачальників з порушенням, на думку Відповідача, норм законодавства.

Наслідки ненадання таких звітів повинні бути застосовані до підприємства-порушника, а не до його контрагентів-покупців, тобто не до Позивача.

Товари, що були придбані у зазначених в акті контрагентів-постачальників, були реалізовані покупцям, внаслідок чого одержано прибуток (збільшено активи), тобто наявний зв`язок між фактом придбання товарів та господарською діяльністю Позивача. Дані операції враховані у податковому обліку шляхом відображення у декларації з ПДВ з відображенням податкових зобов`язань, а також включенням до валового доходу, що не заперечується Відповідачем.

Таким чином в розділі 3.1.1 - 3.1.3 акту інспектором зроблено хибний висновок щодо порушення Позивачем вимог ПК України, а також Закону №996 внаслідок того, що під час перевірки позивачем надані всі первинні документи відповідно до вимог ПК України, Закону України від 16.07.99 №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні щодо придбання сільськогосподарської продукції (накладні, податкові накладні, договори, та інші).

Відповідно до статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Доказами порушення правил податкової звітності повинні бути виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Жодних доказів про самостійне дослідження Відповідачем обставин укладання договорів Позивачем, предмету правочинів, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочинів, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху товарів, в акті перевірки не наведено.

Твердження Відповідача про нереальність господарських операцій за відсутності товарно-транспортної документації, сертифікатів відповідності, свідоцтва про якість зерна, лабораторних досліджень, відсутність контрагентів за місцезнаходженням не є належним доказом в підтвердження доводів фіскального органу про нереальність виконання господарських операцій між контрагентом та позивачем.

Відсутність контрагента позивача за юридичною адресою (при цьому Відповідач навіть не наводить дані щодо часу такої відсутності) не є доказом правомірності висновків відповідача про порушення Позивачем вимог податкового законодавства по операціям за угодами із вказаним контрагентом у момент їх укладення та виконання.

На жодну зі сторін цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента та дотримання ним вимог податкового і іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за юридичною адресою.

Чинне податкове законодавство не пов'язує право платника на податковий кредит з фактичним знаходженням підприємства-постачальника за юридичною (чи фактичною) адресою та в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів або виконуються роботи постачальником (аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 17.12.2015 р. у справі № К/9991/71380/12).

Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності).

Підстав, з якими закон пов'язує недійсність (нікчемність) договору, контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом обох інстанцій в акті не наведено. Доказів наявності узгодженого умислу на вчинення дій у порушення податкового законодавства, безпідставне отримання податкової вигоди, встановлених судовим рішенням у кримінальній справі за звинуваченням працівників контрагентів у ланцюгах постачання та постачальників позивача, податковим органом не наведено.

Доводи ж Відповідача про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. В акті перевірки Відповідачем не доведено наявності таких обставин.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено право контролюючого органу визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.

Порядок визначення зобов'язань із податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України. Цим та будь-якими іншими розділами ПК України не передбачено визначення зобов'язань платника лише на підставі аналізу та суб'єктивної думки контролерів.

При здійсненні документальної перевірки Відповідач не проводив дослідження змін майнового стану ПП ДІМАКС ЛТД та контрагентів (в Акті відсутні посилання на здійснення таких заходів Відповідачем), що не дає змоги достовірно зробити висновки про нереальність будь-яких операцій по вищезазначеним обставинам.

Чинним законодавством України не визначені норми щодо умов для здійснення того чи іншого виду господарської діяльності, у зв'язку з чим висновок щодо відсутності таких умов має оціночний характер, що базується на припущенні.

Крім того, суд звертає увагу, що Відповідач в акті не приводить жодних підстав та судових рішень щодо недійсності господарських угод між ПП ДІМАКС ЛТД та контрагентами-постачальниками.

При цьому, перевірка реальності здійснення господарських операцій повинна здійснюватись на підставі доказів фактичного здійснення господарських операцій у їх сукупності, оскільки документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

Необхідно зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Основні засади щодо формування податкового кредиту, підстави, строки та порядок його визначення регламентовано статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, а згідно п. 198.3податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду .

А відповідно до п.198.2 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому пунктом 201.8 ПК України зазначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.10 ПК України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Всі суми податку, зазначені в податкових накладних, отриманих від контрагентів позивачем включено до складу податкового кредиту лише після реєстрації таких накладних контрагентами у системі електронного адміністрування - у ЄРПН.

Також, на час здійснення операцій із наведеними в акті контрагентами вони були зареєстрованими платниками податку на додану вартість, формували по наданим на адресу позивача податковим накладним податкові зобов'язання, всі податкові накладні із зазначеними контрагентами були зареєстровані та досліджені перевіряючими під час перевірки, що не заперечується ГУ ДФС у Херсонській області. Таким чином, податкова суб'єктність вказаних контрагентів Відповідачем підтверджена в акті перевірки.

Факти щодо обмежень, передбачених ПКУ, а саме п.198.6, відповідно до якого не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, а також іншими нормами даного пункту, фахівцем ГУ ДФС у Херсонській області за результатами перевірки не встановлені.

Отже, наведені в акті перевірки норми, а саме п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПКУ позивачем не порушено, так як в акті не наведено жодних фактів та обставин щодо порушення норм, зазначених у вказаних пунктах.

Відповідно до пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 ПК України - посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень, та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, а тому його слід скасувати.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 15.08.2017 року відстрочено сплату судового збору за подання позовної заяви до ухвалення рішення у справі.

За правилами частини першої статті 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, то відповідно судовий збір повинен бути стягнений як із позивача так із відповідача у відповідності до задоволених позовних вимог.

постановив :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 11.07.2017 р. №0002121422, яким ПП "ДІМАКС ЛТД" (код ЄДРПОУ 37542019) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 3 358000,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39394259) судовий збір у розмірі 50 370 (п'ятдесят тисяч триста сімдесят) грн. до спеціального фонду Державного бюджету України, реквізити: отримувач коштів УДКСУ у місті Херсоні, рахунок отримувача 31214206784002, банк отримувача ГУДКС у Херсонській області, код класифікації доходів бюджету - 22030101*; 101, МФО 852010, код отримувача 37959779.

Стягнути з ПП "ДІМАКС ЛТД" (код ЄДРПОУ 37542019) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. до спеціального фонду Державного бюджету України, реквізити: отримувач коштів УДКСУ у місті Херсоні, рахунок отримувача 31214206784002, банк отримувача ГУДКС у Херсонській області, код класифікації доходів бюджету - 22030101*; 101, МФО 852010, код отримувача 37959779.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 листопада 2017 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.3