Ухвала

від 31.10.2017 по справі 817/2342/16

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"31" жовтня 2017 р. Справа № 817/2342/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,

представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" липня 2017 р. у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень ,

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3А.) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області), у якому, з урахуванням клопотання про збільшення позовних вимог, просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.12.2016 №0003961303 та №0003941303.

На обгрунтування заявлених вимоги, позивач зазначала, що висновок Відповідача про перевищення позивачем в сукупності суми 300000 грн. від здійснення операцій з постачання товарів (робіт, послуг) протягом останніх дванадцяти місяців за період з 01.06.2013 по 01.06.2014, включно є хибним, так як останнім не було враховано, що в ціні реалізації товару включено 20% ПДВ, який сплачено на користь постачальників. Тому, без врахування податку на додану вартість дохід, отриманий ФОП ОСОБА_3 в зазначений період, є менше ніж 300000 грн., відтак не виник встановлений законом обов'язок з 01.06.2014 реєстрації платником податку на додану вартість. Вважала, що нарахування за подальші періоди їй грошового зобов'язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій за неподання податкової звітності з цього податку, є протиправним.

Також вважала, що оскільки вона не є платником податку на додану вартість, а в ціні реалізації підакцизних товарів враховано 20% податку на додану вартість, тому і висновки контролюючого органу щодо заниження акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, є також неправомірними.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 03 липня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003961303 від 08.12.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 126293,75 грн., у тому числі за основним платежем 98587,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 27706,75 грн..

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0003941303 від 08.12.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" на загальну суму 3836,25 грн., у тому числі за основним платежем 3069,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 767,25 грн..

Присуджено на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 1301,31 грн..

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Відповідачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просили скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про відмову в позові.

Вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Встановлено, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 26.03.2013; перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівному з 27.03.2013. Згідно з реєстраційними даними видами господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 визначено: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Перебуває на загальній системі оподаткування. Не зареєстрована платником податку на додану вартість.

На підставі ст.ст.75,77,81,82 ПК України, наказу про проведення планової документальної перевірки №356 від 07.10.2016 та відповідно до направлення №140/268/17-16-13-03 від 18.10.2016, уповноваженою особою ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області в період з 18.10.2016 по 31.10.2016 проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 27.03.2013 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 27.03.2013 по 31.12.2015. За результатами перевірки складено Акт від 07.11.2016 №145/17-16-13-03/НОМЕР_1.

Перевіркою встановлено порушення, зокрема:

- п.180.1 ст.180, п.181.1 ст.181, п.183.1 ст.183, пп.185.1.1 п.185.1 ст.185, п.198.5 ст.198, п.203.1 ст.203 ПК України. Донараховано податок на додану вартість за період з червня 2013р. по грудень 2015р. в сумі 98587,00 грн.;

- пп.49.18.1 п.49.18 ст.49, п.203.1 ст.203 ПК України ( неподання податкових декларацій з ПДВ за період червень - грудень 2014р., січень - грудень 2015р.);

- пп.214.1.4 п.214.1 ст.214, пп.222.3.1, пп.222.3.2 ст.222, пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України. В результаті, донараховано акцизний податок в сумі 3069,00 грн. (а.с.5-16 т.1).

На підставі зазначеного Акта перевірки, ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 08.12.2016 №0003961303, яким визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 126293,75 грн., у тому числі 98587 грн. за основним платежем, 27706,75 грн. за штрафними санкціями;

- від 08.12.2016 №0003941303, яким визначене грошове зобов'язання з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на загальну суму 3836,25 грн., у тому числі 3069,00 грн. за основним платежем, 767,25 грн. за штрафними санкціями (а.с.3, 35 т1).

Податковий орган дійшов висновків про порушення позивачем зазначених норм податкового законодавства та необхідності збільшення грошових зобов'язань у зв'язку з тим, що протягом 12 послідовних календарних місяців, а саме з червня 2013 року по червень 2014 року ФОП ОСОБА_3 за результатами господарської діяльності, перевищено суму від здійснення операцій з постачання товарів без реєстрації платника ПДВ - 300000 грн. , яка становить 314139,80 грн..

Податковий орган вважав, що згідно з п.181.1 ст. 181, п.183.2 ст.183 ПК України, ФОП ОСОБА_3 повинна була зареєструватись платником податку на додану вартість. ОСОБА_3 не здійснила такої реєстрації тому, відповідно до п.183.10 ст.183 ПК України, за період з липня 2014 року по грудень 2015 року, вона несе відповідальність за не нарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника ПДВ, без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування. Встановлено, що в порушення вимог ПК України ФОП ОСОБА_3 не включено до податкових зобов'язань ПДВ в сумі 98587,00 грн.. У зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_3 до ДПІ у м. Рівному ГУ ДФС у Рівненській області не подані податкові декларації з ПДВ, за перевіряемий період, то останній нараховані штрафні санкції в розмірі 27706,75 грн. (а.с.4 т.1).

Окрім цього, вартість підакцизних товарів, що реалізовані ФОП ОСОБА_3 повинні були визначатись з врахуванням податку на додану вартість, а тому відповідачем здійснено розрахунок податкового зобов'язання та штрафних санкцій з акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (а.с.15,36 т.1).

Фактичні обставини справи, встановлені актом перевірки, у тому числі й сума 314139,80 грн., отримана ФОП ОСОБА_3 від здійснення господарської діяльності за період з червня 2013 року по червень 2014 року, сторонами не заперечуються та під сумнів не ставляться.

Спір між сторонами стосується застосування норм податкового законодавства України, що встановлюють умови та обов'язок платника податків з реєстрації платником податку на додану вартість.

Перевіряючи правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень, з урахуванням доводів та заперечень сторін, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що зазначений в п.181.1 ст.181 ПК України вислів "без урахування податку на додану вартість" слід розуміти як необхідність вирахування суми податку на додану вартість, сплаченої платником податків при придбанні товару.

В іншому випадку вказане правове положення не матиме застосування, оскільки п.188.1 ст.188 ПК України стосується осіб, що не є платниками ПДВ, відповідно не пов'язані з жодним іншим податком на додану вартість, окрім того, що сплачується ними при придбанні товарів.

Отже, суд дійшов висновку, що без врахування податку на додану вартість, дохід, отриманий ФОП ОСОБА_3 в період з 01.06.2013 по 01.06.2014, є меншим ніж 300000.00 грн., а відтак в силу приписів п.181.1 ст.181 ПК України у позивача не виник встановлений законом обов'язок з 01.06.2014 реєструватися платником податку на додану вартість, відповідно у позивача не виникло зобов'язання подавати податкові декларації з цього податку та визначати відповідні податкові зобов'язання.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що у контролюючого органу були відсутніми визначені законом підстави для збільшення позивачу грошового зобов'язання з застосуванням штрафних санкцій по податку на додану вартість, а тому податкове повідомлення-рішення №0003961303 від 08.12.2016 визнано протиправним та скасовано.

Що стосується збільшення позивачу грошового зобов'язання з акцизного податку, то суд виходив з того, що ФОП ОСОБА_3 не є платником податку на додану вартість, а в ціні реалізації підакцизних товарів враховано 20% податку на додану вартість, тому висновки контролюючого органу щодо заниження акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є неправомірними.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0003941303 від 08.12.2016 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "акцизний податок з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" також не грунтується на нормах матеріального закону та не відповідає фактичним обставинам справи, а тому визнано як неправомірне та скасовано.

Надаючи правову оцінку прийнятому судовому рішенню, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції покладеними в його основу та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.181.1 ст.181 ПК України в редакції на час виникнення правовідносин, у разі, якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Статтею 183 цього Кодексу передбачено, що будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву (п.183.1).

У разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу (п.183.2).

Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п.183.10).

Пунктом 187.1 ст.187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з п.46.1 ст.46, пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 203 цього Кодексу визначені порядок надання податкової декларації з податку на додану вартість та строки розрахунків з бюджетом.

Так, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до ст.120 цього Кодексу не подання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020,00 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Отже, обов'язок щодо реєстрації платником податку на додану вартість і, відповідно, подання податкових декларацій з цього податку та визначення податкових зобов'язань виникає у суб'єкта господарювання у разі, якщо загальна сума від здійснення ним оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, нарахована (сплачена) цьому суб'єкту протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000,00 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Дослідженими видатковими накладними, які були пред'явлені до перевірки, підтверджено, що при придбанні алкогольних напоїв та тютюнових виробів в контрагентів-постачальників (ТОВ "Торгова компанія "Мегаполіс-Україна" код ЄДРПОУ 30622532, ПП "Спіріт РВ" код ЄДРПОУ 36290658, ТОВ "Комерційний центр Зевс", код ЄДРПОУ 20814012, ТОВ "Баядера Логістик" код ЄДРПОУ 35871504) ФОП ОСОБА_3 сплачено в ціні товару податок на додану вартість (а.с.38-159 т.1).

В акті перевірки податковим органом не враховано, що в ціні реалізації товару враховано 20% податку на додану вартість, який сплачено на користь постачальників.

На арк.6 акта перевірки зазначено, що торгівельна націнка на продукцію, що реалізовувалася ФОП ОСОБА_3 в перевіреному періоді, становила 20-25% на алкогольні напої та 3-5% на тютюнові вироби (а.с.7 т.1).

Актом перевірки встановлено, що загальна сума отриманого позивачем доходу від реалізації товарів за період з 01.06.2013 по 01.06.2014 перевищила 300000,00 грн. і становила 314139,80 грн..

Виторг відповідно до звітів реєстраторів розрахункових операцій за період червень 2013р. - травень 2014р. становив 314139,80 грн. (а.с.160-250 т.1, а.с.1-148 т.2), що відповідало встановленому документальною перевіркою та сторонами не заперечується.

Поряд з тим, реалізовані товари було придбано з ПДВ, зокрема за вищевказаний період придбано товарів на загальну суму 259292,74 грн., в т.ч. ПДВ 51858,54 грн., що підтверджено видатковими накладними дослідженими судом.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що без врахування податку на додану вартість, дохід, отриманий ФОП ОСОБА_3 в період з 01.06.2013 по 01.06.2014, є менше ніж 300000 грн., а відтак, в силу приписів п.181.1 ст.181 ПК України у позивача не виник встановлений законом обов'язок з 01.06.2014 реєстрації платником податку на додану вартість. При цьому, позивач не була зобов'язана подавати податкові декларації з цього податку й визначати відповідні податкові зобов'язання, тому податкове повідомлення-рішення №0003961303 від 08.12.2016 правомірно визнано протиправним та скасувано.

Що до грошового зобов'язання з акцизного податку, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пп.14.1.4 п.14.1 ст.14 ПК України акцизний податок - це непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Згідно з пп.212.1.11 п.212.1 ст.212 ПК України (зі змінами, внесеними Законом № 71-VIII від 28.12.2014) платниками акцизного податку є, зокрема, особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

За змістом пп.213.1.9 п.213.1 ст.213 ПК України об'єктом оподаткування є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

При цьому відповідно до пп.214.1.4 п.214.1 ст.214 ПК України базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Пунктом 215.1 ст.215 ПК України встановлено, що до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Підпунктом 215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України встановлено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Відповідно до п.216.9 ст.216 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань щодо реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" , а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідач вважав, що 5 відсотків акцизного податку мало бути включено до вартості алкогольних напоїв з урахуванням податку на додану вартість, які реалізовуються в роздрібній торгівлі. Оскільки ФОП ОСОБА_3 за висновком контролюючого органу з жовтня 2014 року повинна була зареєструватися платником податку на додану вартість, то вартість підакцизних товарів, що реалізовані, визначено щомісячно з врахуванням податку на додану вартість та донараховано акцизний податок в сумі 3069 грн..

Разом з тим, як зазначено вище по тексту судового рішення, в період з 27.03.2013 по 31.12.2015 ФОП ОСОБА_3 здійснювала діяльність на загальній системі оподаткування.

При придбанні товарів позивачем сплачувався в ціні товару податок на додану вартість, що підтверджено дослідженими судом видатковими накладними (на придбання) та не заперечується відповідачем.

В акті перевірки контролюючим органом не враховано, що в ціні реалізації товару враховано 20% податку на додану вартість, сплаченого при придбанні товару.

Таким чином, враховуючи, що ФОП ОСОБА_3 не є платником податку на додану вартість, а в ціні реалізації підакцизних товарів враховано 20% податку на додану вартість, тому, і в даному випадку, суд першої інстанції дійшов правомірного висновки щодо протиправності контролюючого органу в заниженні акцизного податку з реалізації суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Колегія суддів погоджується з тим, що відповідачем в суді не доведено правомірності визначення податкових зобов'язань, а так як оскаржені податкові повідомлення-рішення не відповідають критеріям визначеним в статті 2 КАС України, то останні, як такі що порушують права та законні інтереси позивача, - правомірно скасовані.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки оскаржену постанову винесено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли призвести до зміни чи скасування зазначеної постанови.

Доводи, наведені апелянтом, не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" липня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "03" листопада 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська, 8,м.Рівне,33023

4-третій особі: - ,