Рішення

від 01.11.2017 по справі 388/867/16-ц

ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 388/867/16-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

01.11.2017 року Долинський районний суд Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Баранського Д.М.,

за участю секретаря Кіцану Г.Я.,

представника ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні, у приміщенні суду в м. Долинській цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства Павел про стягнення невиплаченої орендної плати та розірвання договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що є власником земельної ділянки площею 8,90832 га, кадастровий номер 3521987500:02:000:0099, що знаходиться на території Пишненської сільської ради Долинського району Кіровоградської області.

2 листопада 2009 року позивачка ОСОБА_3 уклала із відповідачем селянським (фермерським) господарством Павел договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, що зареєстрований 25 листопада 2011 року за № 35219000400710 (далі - Договір).

Відповідно до п. 9 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент здійснення плати.

Пунктом 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься один раз на рік до 31 грудня поточного року оренди.

У порушення умов договору селянське (фермерське) господарство Павел не сплачувало орендну плату за користування землею.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 21 квітня 2017 року залучено до участі у справі як позивача - правонаступника ОСОБА_2

У серпні 2017 року до початку розгляду справи по суті позивачем збільшено розмір позовних вимог.

Починаючи з 2012 по 2016 роки розмір заборгованості з орендної плати становить 34193,46 грн, 1294,97 грн - пеня за невиконання зобов'язань, 20779,71 грн - інфляційні втрати, 2478 грн - 3 % річних від простроченої суми, що підлягають стягненню із селянського (фермерського) господарства Павел на користь позивача.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 за довіреністю ОСОБА_1 позов підтримав за обставин зазначених у ньому, попросив позов задовольнити.

Представник відповідача селянського (фермерського) господарства Павел у судове засідання не з'явився, повідомлявся про місце та час розгляду справи, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав.

Оскільки представник відповідача, який належним чином повідомлений у судове засідання не з'явився, про причину неявки не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності не надіслав, відповідно суд уважає ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом установлено, що ОСОБА_3 була власником земельної ділянки площею 8,90832 гектарів, кадастровий номер 3521987500:20:00:099, що знаходиться на території Пишненської сільської ради Долинського району Кіровоградської області й належала їй згідно державного акта на право приватної власності на землю, виданого 30 жовтня 1998 року Пишненською сільською радою Долинського району Кіровоградської області (а. с. 4).

2 листопада 2009 року між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством Павел було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки площею 8,90832 гектарів, що знаходиться на території Пишненської сільської ради Долинського району Кіровоградської області. Цей Договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 25 листопада 2011 року за № 352190004000710 (а. с. 5, 6).

25 вересня 2016 року у с. Пишному Долинського району Кіровоградської області померла ОСОБА_3 (а. с. 25).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 4 квітня 2017 року приватним нотаріусом Долинського районного нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_4, зареєстрованого у реєстрі за № 180, спадкоємцем майна ОСОБА_3 зазначеного у заповіті є її син, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спадщина складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,9083 га, що знаходиться на території Пишненської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, що належала спадкодавцю згідно державного акта на право приватної власності на землю серії КР № 3521987500:20:00:099, виданий 30 жовтня 1998 року Пишненською сільською радою Долинського району Кіровоградської області (а. с. 30).

Пунктом 40 спірного Договору передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

За змістом ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Отже, при спадкуванні відбувається перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 18 Закону України Про оренду землі (в редакції на час підписання сторонами договору оренди землі) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі (у редакції на час виникнення правовідносин) орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно чч. 1, 2, 4 ст. 22 Закону України Про оренду землі (у редакції на час виникнення правовідносин) орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови кредитора повернути борговий документ або видати розписку боржник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.

Відповідно до вказаного, документом, що підтверджує виконання зобов'язання є, зокрема розписка про одержання виконання, наявність у боржника боргового документа, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Згідно п. 8 спірного Договору від 2 листопада 2009 року, його укладено на сорок дев'ять років.

За змістом п. п. 9, 11, 14 Договору, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі, зокрема 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на момент здійснення плати. Орендна плата вноситься до 31 грудня поточного року. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,02 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення.

За змістом ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі (у редакції на час виникнення правовідносин) передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати .

Згідно вищевикладеного, оскільки відповідач селянське (фермерське) господарство Павел не виконувало зобов'язання за Договором оренди землі від 2 листопада 2009 року у частині сплати орендної плати за 2012-2016 роки, відповідно виникла заборгованість з орендної плати: за 2012 рік - 5948,97 грн, 2013 рік - 5948,97 грн, 2014 рік - 5948,97 грн, 2015 рік - 7430,25 грн, 2016 рік - 8916,30 грн, а всього 34193,46 грн (5948,97 + 5948,97 + 5948,97 + 7430,25 + 8916,30 = 34193,46).

Суд зазначав, що п. 14 Договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,02 відсотків несплаченої суми за кожний день прострочення.

Розмір такої пені становить 1294,97 грн та розрахований за 2015 та 2016 роки (2015 рік - 1,40 х 594 = 885,06, 2016 рік - 1,79 х 229 = 409,91).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у виді сплати суми боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Розмір інфляційних втрат за несплату орендної плати за 2012 рік становить 7052,54 грн (5948 х 218,57 (індекс інфляції у період з 1 січня 2013 року по 19 серпня 2017 року) / 100 - 5948); за 2013 рік - 6988,31 грн (5948 х 217,49 (індекс інфляції у період з 1 січня 2014 року по 19 серпня 2017 року) / 100 - 5948); за 2014 рік - 4411,63 грн (5948 х 174,17 (індекс інфляції у період з 1 січня 2015 року по 19 серпня 2017 року) / 100 - 5948); за 2015 рік - 1599,68 грн (7430 х 121,53 (індекс інфляції у період з 1 січня 2016 року по 19 серпня 2017 року) / 100 - 7430); за 2016 рік - 727,55 грн (8916 х 108,16 (індекс інфляції у період з 1 січня 2017 року по 19 серпня 2017 року) / 100 - 8916), а всього 20779,71 грн (7052,54 + 6988,31 + 4411,63 + 1599,68 + 727,55 = 20779,71).

Розмір 3 % річних за несплату орендної плати за 2012 рік становить 826,69 грн (розраховано за формулою: (відсотки) = (сума боргу) х (процентна ставка) / 100 % / 365 днів х (кількість днів); за 2013 рік - 648,25 грн; за 2014 рік - 469,81 грн; за 2015 рік - 363,97 грн; за 2016 рік - 169,28 грн, а всього 2478 грн (826,69 + 648,25 + 469,81 + 363,97 + 169,28 = 2478).

Отже, загальний розмір заборгованості з орендної плати становить 58746,14 грн (34193,46 + 1294,97 + 20779,71 + 2478 = 58746,14).

За змістом чч. 1, 2 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно п. д ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

З огляду на вищезазначене, оскільки у цій справі суд установив несплату селянським (фермерським) господарством Павел орендної плати за 2012-2016 роки, відповідно можливо стверджувати про систематичність таких дій, а відтак наявність підстав для розірвання спірного Договору.

Згідно ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивачем у цій справі понесено документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1191,20 грн, що підлягають стягненню із селянського (фермерського) господарства Павел .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 18, 21, 22, 32 Закону України Про оренду землі (в редакції на час укладення договорів оренди землі), ст. 141 ЗК України, ст. 545 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 57-62, 64, 79, 88, 212-215, 218, 224-228, 294 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства Павел про стягнення невиплаченої орендної плати та розірвання договору оренди землі.

Розірвати договір оренди землі укладений 2 листопада 2009 року між ОСОБА_3 та селянським (фермерським) господарством Павел , зареєстрований у відділі Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 352190004000710 від 25 листопада 2011 року.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства Павел (ідентифікаційний код 31217730) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 58746,14 грн (п'ятдесят вісім тисяч сімсот сорок шість гривень 14 копійок), згідно договору оренди землі від 2 листопада 2009 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Долинському районі Кіровоградської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 352190004000710 від 25 листопада 2011 року, а також 1191,20 (одну тисячу сто дев'яносто одну гривню 20 копійок) понесених та документально підтверджених судових витрат.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Кіровоградської області через Долинський районний суд Кіровоградської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 6 листопада 2017 року.

Суддя Долинського районного суду ОСОБА_5