Рішення

від 31.10.2017 по справі 904/8606/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.10.2017 Справа № 904/8606/17

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 5133-К-О від 09.03.2017 року

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство Комерційного банку "Приватбанк" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом (з урахуванням заяви від 31.10.2017 р. про уточнення позовних вимог) до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" (далі - відповідач) про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визначити кредиторські вимоги позивача з заборгованості за договором № б/н від 22.07.2011 р., яка утворилась станом на 31.07.2017 р. в розмірі 11 142,11 грн., в тому числі заборгованість за кредитом - 2012,38 грн., заборгованість за відсотками - 5307,77 грн., заборгованість з комісії - 478,86 грн., пеня - 3343,10 грн. та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 р. порушено провадження у справі № 904/8606/17 та розгляд призначено в судовому засіданні на 09.10.2017 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 р. розгляд справи відкладено на 31.10.2017 р.

Представник позивача у судовому засіданні 31.10.2017 р. підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, вимог суду, викладених в ухвалах про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи не виконав, письмовий відзив на позов не надав.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2017 р. та від 31.10.2017 р. надіслані на адресу відповідача, що зазначена у ОСОБА_1 з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (50086, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 7, ідентифікаційний код 37272734) на яку насамперед і було направлено кореспонденцію Господарського суду Дніпропетровської області. Згідно з довідкою поштової установи поштові відправлення на адресу відповідача повернуті до суду з позначкою: "за місцем обслуговування".

У п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначається, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 31.10.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством Комерційним банком "ПРИВАТБАНК" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" (відповідачем) підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно вказаної вище заяви, відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26001060433018, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення чи інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Частиною 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.2.2.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта.

Відповідно до п. 3.2.2.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки та комісійну винагороду по своїх операціях.

Статтею 1056 1 Цивільного кодексу України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам: 1) поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс; 2) індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів; 3) значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2.1.1.6 Умов, ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових котів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши Угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановленні засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієн-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

На виконання умов зазначеного вище договору позивачем були надані відповідачу кредитні кошти в сумі 4000,00 грн., про що свідчить надана позивачем виписка з рахунку.

Розділом 3.2.1.4.1. Умов встановлений порядок розрахунків за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована відсоткова ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, розрахунок відсотків здійснюється за відсотковою ставкою в poзмipi 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.2.1.4.1.1 Умов).

У випадку необнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленю, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленю, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в poзмipi 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленю (п. 3.2.1.4.1.2 Умов).

У paзi непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленю, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленю, кредит вважається простроченим, a грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушені клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у poзмipi 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, У paзi порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань i при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у poзмipi подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою зобов'язань (п. 3.2.1.4.1.3 Умов).

Згідно п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати. .

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбачені п.п.3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Умов, клієнт виплачує банку за кожний випадок порушення пеню в poзмipi подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у poзмipi, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 Умов від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно п. 3.2.1.2.3.4 Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, відповідно до 3.2.1.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачено п. 3.2.1.0.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного лімітy на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки iз зразками підписів i відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених у них сум, i діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором № б/н від 22.07.2011 р. станом на 31.07.2017 р. у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 11 142,11 грн., яка складається: 2012,38 грн. заборгованості за кредитом; 5307,77 грн. заборгованості за відсотками; 478,86 грн. заборгованості по комісії; 3343,10 грн. пені.

У відповідності до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що заборгованість у розмірі 11 142,11 грн. (з яких 2012,38 грн. заборгованості за кредитом; 5307,77 грн. заборгованості за відсотками; 478,86 грн. заборгованості по комісії; 3343,10 грн. пені.) є обґрунтованою.

Частиною 2 статті 104 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 20.08.2015 року перебуває в стані припинення, за судовим рішенням.

Відповідно до відомостей з Реєстру, для пред'явлення вимог кредиторами, строк не встановлено. Ліквідатором призначено ОСОБА_2.

15.08.2017 р. позивач на адресу відповідача направив заяву про розгляд та визнання кредиторських вимог в загальній сумі 11 142,11 грн. і включення їх до проміжного ліквідаційного балансу відповідача на користь позивача.

В якості доказу направлення вказаної заяви на адресу відповідача надано лист з описом вкладення та фіскальний чек від 15.08.2017 р.

Витяг, долучений позивачем до позовної заяви, з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень містить інформацію про отримання відповідачем 19.09.2017 року відповідного поштового відправлення.

Статтею 61 Господарського кодексу України встановлений порядок розрахунків з кредиторами у разі ліквідації суб'єкта господарювання, так, претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами; претензії, що не задоволені через відсутність майна суб'єкта господарювання, претензії, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо їх заявники у місячний строк після одержання повідомлення про повне або часткове відхилення претензії не звернуться до суду з відповідним позовом, а також претензії, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, вважаються погашеними.

Частиною 1 ст. 110 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, за позовом учасника юридичної особи або відповідного органу державної влади; за рішенням суду про ліквідацію юридичної особи в інших випадках, встановлених законом, - за позовом відповідного органу державної влади.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію (ч. 1 ст. 105 Цивільного кодексу України).

Як передбачено частинами 4, 5 статті 105 Цивільного кодексу України, до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Згідно із ч. 6 ст. 105 Цивільного кодексу України кожна окрема вимога кредитора розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора. Таким чином, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини не дають права ліквідаційній комісії залишати вимоги кредиторів без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 112 Цивільного кодексу України у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

За змістом статей 111, 112 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія діє не від власного імені, а від імені юридичної особи як її орган. Отже, в частині другій статті 112 Цивільного кодексу України йдеться про звернення до суду з позовом до юридичної особи в особі її ліквідаційної комісії.

Як вже було зазначено вище, позивач 15.08.2017 року звернувся до відповідача із вимогою про визнання суми заборгованості за спірним договором та про включення її до проміжного ліквідаційного балансу, проте зазначена вимога залишилась без відповіді.

Зважаючи на те, що дії відповідача свідчать про ухилення останнього від розгляду заяви позивача та задоволення вказаних грошових вимог останнього як кредитора, вимоги позивача слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір слід покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

Керуючись, ст.ст. 4 7 , 33, 49, 75, ст.ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Товариство обмеженою відповідальністю "БУДПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" (код ЄДРПОУ 37272734; 50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 7) в особі ліквідаційної комісії визнати кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д; код ЄДРПОУ 14360570) з заборгованості за договором № б/н від 22.07.2011р., яка утворилася станом на 31.07.2017 р. в розмірі 11 142,11 грн. (одинадцять тисяч сто сорок дві грн. 11 коп.), в тому числі заборгованість за кредитом - 2012,38 грн. (дві тисячі дванадцять грн. 38 коп.), заборгованість за відсотками - 5307,77 грн. (п'ять тисяч триста сім грн. 77 коп.), заборгованість з комісії - 478,86 грн. (чотириста сімдесят вісім грн. 86 коп.), пеня - 3343,10 грн. (три тисячі триста сорок три грн. 10 коп.) та включити зазначені вимоги до проміжного ліквідаційного балансу , про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" (50086, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Леоніда Бородича, буд. 7; код ЄДРПОУ 37272734) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д; код ЄДРПОУ 14360570) 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_3

Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України " 06 " листопада 2017 р.

06.11.2017