Рішення

від 01.11.2017 по справі 916/2196/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" листопада 2017 р.Справа № 916/2196/17

За позовом: Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна»;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ»;

про стягнення

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 07.09.2017р. Приватне акціонерне товариство «ВФ Україна» (далі по тексту – ПАТ «ВФ Україна») звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» (далі по тексту – ТОВ «АГРОКОМ») про стягнення заборгованості у загальному розмірі 4124,85 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.09.2017р. порушено провадження у справі №916/2196/17.

Відповідач в засідання суду не з`явився, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався. Ухвали господарського суду Одеської області направлялись відповідачу за належною адресою, зазначеною в позовній заяві та безкоштовному запиті з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 «Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відтак неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду його позову, не є підставою для скасування судового рішення прийнятого за відсутності представника сторони спору.

Враховуючи викладене, справа розглядається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 01.11.2017р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Між ПРаТ «МТС Україна» (Оператор), правонаступником прав та обов'язків якого відповідно до статуту ПАТ «ВФ Україна», затвердженого рішенням загальних зборів учасників ПРаТ «МТС Україна», яке оформлене протоколом №38 від 28.04.2017р., є позивач по справі, та ТОВ «АГРОКОМ» (Абонент) було укладено договори про надання послуг мобільного зв'язку №2637608 від 26.12.2005р. та №2610189 від 16.12.2005р.

В подальшому Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» присвоєно особовий рахунок №1.10119777, у зв'язку з переходом ПАТ «ВФ Україна» на білінгву систему, особовий рахунок абонента було замінено на 295374244180.

Відповідно до умов договорів та Умов користування мережами мобільного зв'язку Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» взяло на себе зобов'язання своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги та плату за утримання номера в мережі, особисто перевіряти залишок авансового платежу та вносити відповідні платежі за послужи, отримані за Договором.

Згідно п. 4.3. договорів Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» повинен сплатити рахунок за надані послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач зазначає, що зі сторони ПАТ «ВФ Україна» належним чином надавалися послуги зв'язку, однак у відповідача починаючи з 31.08.2014р. виникла заборгованість з їх повної та своєчасної оплати.

На адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» 27.07.2016р. було направлено претензію з проханням терміново сплатити наявну заборгованість, однак дана претензія залишилась без реагування.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 1, 63 Закону України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 року N 1280-IV (з наступними змінами та доповненнями) абонент - споживач телекомунікаційних послуг, який отримує телекомунікаційні послуги на умовах договору, котрий передбачає підключення кінцевого обладнання, що перебуває в його власності або користуванні, до телекомунікаційної мережі. Телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації; оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Судом встановлено, що ПАТ «ВФ Україна» належним чином було виконано прийняті на себе зобов'язання за договорами про надання послуг мобільного зв'язку, однак, Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» в свою чергу не своєчасно та не в повному обсязі сплатило грошові кошти по рахункам від 31.08.2014р. на суму 1112,17грн., від 30.09.2014р. на суму 290,87грн., 31.10.2014р. на суму 782,22грн., 31.10.2015р. на суму 106,25грн. 30.11.2015р. на суму 106,25грн., 31.12.2015р. на суму 106,25грн. 31.01.2016р. на суму 106,25грн. та 29.02.2016р. на суму1514,61грн.

Кінцевий термін оплати настав 15 числа, місяця, що слідує за виставленням рахунку.

В результаті викладеного, станом на момент розгляду даної справи, за ТОВ «АГРОКОМ» рахується основна заборгованість перед позивачем у розмірі 4124,87 грн., що має наслідком задоволення позовних вимог ПАТ «ВФ Україна» у повному обсязі.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Разом з тим, ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених позовних вимог шляхом присудження до стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» на користь приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» суму основного боргу у розмірі 4124,87 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору судом покладаються на відповідача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов – задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОКОМ» (сільрада Єгорівська, с. Єгорівка, Роздільнянський район, Одеська область, 67470 ідентифікаційний код 22470373) на користь Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (вул. Голосіївська,17, Київ, 03039 ідентифікаційний код 14333937) суму основного боргу у розмірі 4124,85грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 06 листопада 2017 р.

          Суддя                                                                       О.Ю. Оборотова