Постанова

від 31.10.2017 по справі б-39/147-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2017 р. Справа № Б-39/147-10

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І. В.;

за участі секретаря судового засідання Марченко В.О.,

за участі представників сторін:

ТОВ "Співдружність" - Маслій В.Р. (дов.№б/н від 04.08.2017),

ТОВ "Агентство "Декарт" - Дяченко Л.О. (дов.№б/н від 07.08.2017),

ліквідатор - не з'явився,

інші учасники провадження у справі про банкрутство не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№2894Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Декарт" на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у справі №Б-39/147-10

за заявою Відкритого акціонерного товариства по будівництву, реконструкції автомобільних шляхів та шляхових споруд "Харківшляхбуд", м. Харків,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у справі №Б-39/147-10 (суддя Усатий В.О.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Агентство "Декарт" у задоволенні заяви (вх.№3072 від 31.01.2017) про заміну кредитора.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство "Декарт" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у справі №Б-39/147-10 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Агентство "Декарт" про заміну первісного кредитора ТОВ "Співдружність" на ТОВ "Агентство "Декарт".

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що у порушення норм матеріального та процесуального законодавства суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали посилається на факт підписання договору відступлення права вимоги №б/н від 15.12.2015 з боку ТОВ Співдружність особою, що не була директором товариства, як на підставу для відмови у задоволенні заяви про заміну первісного кредитора ТОВ Співдружність на нового кредитора - ТОВ Агентство Декарт . Апелянт зазначає, що зазначений договір визнається ТОВ Співдружність як такий, що є укладеним та спрямованим на настання реальних наслідків. Апелянт вважає, що чинним законодавством не встановлено обов'язкової вимоги підтвердження факту наявності у певної особи повноважень на укладення угоди про відступлення права вимоги оригіналами документів та зазначає, що господарським судом не витребовувася оригінал довіреності, виданої від ТОВ Співдружність в особі директора ОСОБА_3 на ім'я довіреної особи ОСОБА_4

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 29.09.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження її розгляд призначено на 17.10.2017 о 10:00 год.

17.10.2017 від ліквідатора боржника Стєбєлєва А.М. до суду надійшло клопотання (вх.№10481) про розгляд справи без участі арбітражного керуючого.

17.10.2017 від ліквідатора до суду надійшли пояснення (вх.№10482), в яких зазначає, що заява ТОВ Агентство Декарт від 31.01.2017 про заміну кредитора ТОВ "Співдружність на ТОВ Агентство Декарт у справі №Б-39/147-10 про банкрутство ВАТ "Харківшляхбуд" є законною, вмотивованою та підлягає задоволенню.

17.10.2017 від ТОВ "Співдружність" до суду надійшов відзив (вх.№10484) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що апеляційна скарга є вмотивованою та підлягає задоволенню.

Колегія суддів у судовому засіданні 17.10.2017 оглянула надані представником ТОВ Агентство Декарт оригінали документів, а саме: оригінал договору відступлення права вимоги від 15.12.2015, оригінал додаткової угоди №1 від 15.12.2015 до зазначеного договору, оригінал акта прийому - передачі від 15.12.2015, оригінал довіреності від 14.12.2015 на представництво інтересів ТОВ "Співдружність", надану ОСОБА_4

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 розгляд справи відкладено на 31.10.2017 об 11:30 год.

31.10.2017 від ТОВ Агентство Декарт до суду надійшли пояснення (вх.№11007) щодо правової природи договору про відступлення права вимоги.

У судовому засіданні 31.10.2017 апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Представник ТОВ "Співдружність" підтримала вимоги апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені ухвалою суду від 17.10.2017 про відкладення розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться у матеріалах справи.

Відповідно до п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що згідно зі ст.102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, суд апеляційної інстанції у відповідності до приписів зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України обмежений у терміні розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 розгляд справи відкладався на 15 днів за клопотанням апелянта, зазначеною ухвалою суду сторони попереджені, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання сторонами документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін, тому колегія суддів дійшла висновку, що справа згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснень ліквідатора та відзиву на апеляційну скаргу ТОВ Співдружність , в межах вимог, передбачених ст.101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Постановою господарського суду Харківської області від 04.07.2013 визнано ВАТ "Харківшляхбуд" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Жарова П.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2015 задоволено клопотання комітету кредиторів (№24075 від 11.06.2015) про усунення арбітражного керуючого Жарова П.В. від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Харківшляхбуд", усунено арбітражного керуючого Жарова П.В. від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Харківшляхбуд", призначено арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М. ліквідатором ВАТ "Харківшляхбуд", відкладено розгляд звіту ліквідатора на 06.10.2015.

ТОВ Агентство Декарт звернулося до господарського суду Харківської області із заявою (вх.№3072 від 31.01.2017), в якій просило суд здійснити заміну кредитора боржника ВАТ Харківшляхбуд , а саме: кредитора ТОВ "Співдружність" замінити на кредитора ТОВ Агентство Декарт . Внести зміни до реєстру вимог кредиторів у справі №Б-39/147-10, здійснивши заміну первісного кредитора ТОВ Співдружність на нового кредитора - ТОВ Агентство Декарт з сумою вимог 11289665,42 грн - 4 черга. Зазначена заява підписана директором ТОВ Агентство Декарт ОСОБА_7-огли, який є директором товариства з 15.12.2015 відповідно до інформації, яка убачається з витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

31.08.2017 господарським судом винесено оскаржувану ухвалу.

Згідно з частиною 51 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.09 "Про судову практику в справах про банкрутство" законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст.512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва;3)виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.

Згідно зі ст.25 Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво являє собою перехід процесуальних прав та обов'язків сторони до іншої особи в зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Отже, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального правовідношення та випливає з юридичних фактів правонаступництва. У зв'язку з чим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.

Відповідно до ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції від 22.12.2011, чинній з 19.01.2013) у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2011 у даній справі затверджено реєстр вимог кредиторів, у тому числі і вимоги ТОВ "Співдружність" у сумі 11289665,42 грн.

15.12.2015 між ТОВ "Співдружність" та ТОВ Агентство Декарт укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор (ТОВ "Співдружність") передає новому кредитору (ТОВ Агентство Декарт ), а новий кредитор набуває права вимоги і стає кредитором в основному зобов'язанні боржника (ВАТ "Харківшляхбуд"). Від первісного кредитора до нового кредитора право вимоги переходить у повному обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цього права. Право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з моменту укладення цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору право вимоги, яке передається за цим договором, оцінене сторонами у розмірі 100% заборгованості боржника - 11289665,42 грн. Новий кредитор зобов'язаний передати первісному кредитору суму боргу до 31.12.2016.

15.12.2015 між ТОВ "Співдружність" та ТОВ Агентство Декарт укладено додаткову угоду №1 до договору про відступлення права вимоги, якою сторони погодили змінити пункт 2.1.договору, а саме, викласти його в наступній редакції: 2.1 Право вимоги, яке передається за цим договором оцінене сторонами у розмірі 100% заборгованості боржника - 11289665,42 грн, новий кредитор зобов'язаний надати первісному кредитору суму боргу після фактичного стягнення зазначеної суми боргу з боржника .

За умовами укладеного договору новий кредитор отримав право замість первісного кредитора вимагати від боржника сплату грошової суми у розмірі 11289665,42 грн.

Представник апелянта зазначила, що у даному випадку операція з відступлення первинним кредитором прав вимоги новому кредитору не є факторингом у розумінні цивільно-господарського законодавства України з огляду на те, що визначальним фактором договору є саме неоплатність відступлення права вимоги. За умовами договору про відступлення права вимоги (пункт 1.2) відбувається лише відступлення права вимоги від первісного до нового кредитора. Пунктом 2.1 договору (з уточненнями, внесеними додатковою угодою №1 до договору) сторони узгодили, що новий кредитор зобов'язаний надати первісному кредитору суму боргу після фактичного стягнення цієї суми боргу з боржника. Тобто укладений договір не є відплатним, уданому випадку мало місце відступлення права вимоги на підставі ст.512 Цивільного кодексу України.

Надаючи оцінку правовій природі договору про відступлення права вимоги від 15.12.2015, колегія суддів зазначає, що даний договір не містить ознак договору факторингу, з огляду на те, що згідно зі ст.1077 Цивільного кодексу України сплата новим кредитором первісному кредитору грошових коштів у розмірі відступленої грошової вимоги не є кваліфікуючою ознакою договору факторингу. Керуючись частиною 2 ст.6, ст.627 Цивільного кодексу України, у яких закріплений принцип свободи договору, що, зокрема, передбачає право сторін врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони договору цесії (відступлення права вимог) можуть передбачити обов'язок нового кредитора надати (виплатити) первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимог.

Як убачається з матеріалів справи, договір про відступлення права вимоги від 15.12.2015, акт приймання-передачі від 15.12.2015, додаткова угода від 15.12.2015 до договору та повідомлення боржника про відступлення права вимоги від 16.12.2015 підписані з боку ТОВ "Співдружність" директором ОСОБА_4 (а.с.4-10, а.с.19, том 91).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 15.12.2015 керівником та підписантом ТОВ "Співдружність" з 04.12.2015 є ОСОБА_3 (а.с.20-а.с.26, том 91).

Відповідно до пункту 2 ст.207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, виходив з того, що договір про відступлення права вимоги від 15.12.2015 підписано не уповноваженою директором особою ОСОБА_4, оскільки в матеріалах справи містилася не засвідчена копія довіреності на представництво інтересів від 14.12.2015 (а.с.33, том 91).

Відповідно до вимог частини 1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення з господарського спору, в тому числі і у справі про банкрутство, повинно бути мотивованим, прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідно до вимог ст.32, 34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з вимогами ст.99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду відповідно до вимог ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Колегія суддів зазначає, що якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Колегія суддів апеляційної інстанції у судовому засіданні 17.10.2017 оглянула надані представником ТОВ Агентство Декарт оригінали документів, а саме: оригінал договору відступлення права вимоги від 15.12.2015, оригінал додаткової угоди №1 від 15.12.2015 до зазначеного договору, оригінал акта прийому - передачі від 15.12.2015, оригінал довіреності від 14.12.2015 на представництво інтересів ТОВ "Співдружність", надану ОСОБА_4

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до частини 1 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що сторонами договору про відступлення права вимоги від 15.12.2015 (первісний кредитор) ТОВ "Співдружність" та (новий кредитор) ТОВ Агентство Декарт , а також ліквідатором боржника визнаються обставини щодо укладення договору про відступлення права вимоги; сторони договору та ліквідатор боржника не заперечують проти заміни кредитора ТОВ Співдружність на ТОВ Агентство Декарт у справі про банкрутство ВАТ Харківшляхбуд у справі №Б-39/147-10.

Колегія суддів, повторно переглядаючи справу та надаючи належну правову оцінку обставинам справи, бере до уваги як належні та допустимі докази у відповідності до ст.36 Господарського процесуального кодексу України зазначені вище оригінали документів, які оглянуті судовою колегією у судовому засіданні 17.10.2017, оскільки надані ТОВ Агентство Декарт оригінали документів мають суттєве значення для справи, а суд першої інстанції всупереч вимогам ст.65 Господарського процесуального кодексу України не витребував у заявника оригінали зазначених документів, на підставі яких заявлено вимогу про заміну кредитора у справі про банкрутство.

Таким чином, суд першої інстанції, маючи сумнів щодо належності доказу, а саме: наявності у матеріалах справи не засвідченої копії довіреності від 14.12.2015 на представництво інтересів ТОВ "Співдружність", наданої ОСОБА_4, не перевірив достовірність цих обставин, зробивши передчасний висновок про те, що заявник не надав суду першої інстанції доказів того, що договір про відступлення права вимоги від 15.12.2015 підписаний уповноважений на це особою у відповідності до вимог ст.207 Цивільного кодексу України.

Щодо доводів суду першої інстанції про те, що боржника не повідомлено про відступлення права вимоги у відповідності до пункту 2.4 договору, оскільки повідомлення підписано не уповноваженою особою, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно з пунктом 2.4 договору первісний кредитор не пізніше 2-х робочих днів з моменту набрання чинності цим договором зобов'язаний у письмовому вигляді повідомити боржника про відступлення права вимоги новому кредитору.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначає, що заявник не надав суду доказів, що боржник отримав повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні відповідно до умов договору купівлі-продажу права вимоги від 15.12.2015. З повідомлення боржника про відступлення права вимоги неможливо встановити дату його отримання ліквідатором боржника Стєбєлєвим А.М., також, воно не містить підпису ліквідатора.

Однак ліквідатор у своїх поясненнях зазначає, що представник за довіреністю ТОВ Співдружність надав ліквідатору боржника повідомлення про відступлення права вимоги від 16.12.2015 та копію довіреності, виданої від ТОВ Співдружність на імя ОСОБА_8 Також, ліквідатор мав змогу ознайомитись з документами, на підставі яких виникло первинне зобов'язання. На підтвердження даного факту у відповідь на запит ТОВ Агентство Декарт №б/н від 07.09.2017 ліквідатором боржника Стєбєлєвим А.М. надано пояснення, що ліквідатор дійсно отримував повідомлення про відступлення права вимоги особисто від представника ТОВ Співдружність .

З огляду на зміст ст. 34, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює обставини справи у відповідності до свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності та приймає рішення за результатами оцінки всіх доказів, які були визнані судом як належні та допустимі.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом при винесенні ухвали не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення до справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у справі №Б-39/147-10 - скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про заміну кредитора у справі про банкрутство.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 2 ст. 103, ст.104, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, - колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство "Декарт" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у справі №Б-39/147-10 скасувати.

Прийняти нове рішення про задоволення заяви (вх.№3072 від 31.01.2017) про заміну кредитора боржника - Відкритого акціонерного товариства Харківшляхбуд .

Здійснити заміну кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність (ідентифікаційний код юридичної особи 22633154) на кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство Декарт (ідентифікаційний код юридичної особи 39024370).

Внести зміни до реєстру вимог кредиторів у справі №Б-39/147-10, здійснивши заміну первісного кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю Співдружність (ідентифікаційний код юридичної особи 22633154) на нового кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю Агентство Декарт (ідентифікаційний код юридичної особи 39024370) з сумою вимог 11289665,42 грн до 4 черги задоволення вимог кредиторів.

Повний текст постанови складено 06.11.2017.

Головуючий суддя О.А.Пуль

Суддя Я.О.Білоусова

Суддя І.В.Тарасова