Рішення

від 17.10.2017 по справі 910/15091/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2017Справа №910/15091/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "БУД Система"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вікс"

про стягнення 364 567,20 грн.

Представники сторін:

від позивача: Меше О.П. - представник за довіреністю № б/н від 29.08.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "БУД Система" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вікс" про стягнення 364 567,20 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.03.2014 року між ним та відповідачем укладено договір оренди обладнання №3/1.

За період з 01.03.2014 року по 31.07.2017 року за користування двома одиницями обладнання за договором орендарю була нарахована орендна плата в сумі 328 000,00 грн.

Проте, відповідачем сплачено на вищезазначений період лише частину орендної плати в розмірі 265 000,00 грн.

У зв'язку з чим, позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 265 000,00 грн., індекс інфляції в розмірі 66 041,04 грн., три проценти річних в розмірі 11 526,16 грн. та пені у розмірі 22 000,00 грн., всього 364 567,20 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 11.09.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.09.2017 року.

22.09.2017 р. до канцелярії суду позивач подав документи на виконання вимоги ухвали суду від 11.09.2017 р. та пояснення по справі.

В судове засідання 26.09.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 11.09.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.09.2017 року розгляд справи відкладено на 17.10.2017 року.

В судове засідання 17.10.2017 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 11.09.2017 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.03.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "БУД Система" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вікс" (орендар) укладено договір оренди обладнання №3/1.

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування, будівельне та інше обладнання, яке належить орендодавцю на праві приватної власності. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положення цього договору.

Згідно з статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Згідно з п.1.2 договору, найменування обладнання, яке передається орендарю за цим договором, його комплектність, технічні характеристики (інші особливості в разі необхідності) зазначаються в акті прийому-передачі, який є додатком №1 до цього договору. Акт прийому-передачі підписується сторонами цього договору та є документом, який свідчить про факт і дату передачі обладнання орендарю, строк оренди обладнання.

Відповідно до акту №1 прийому-передачі будівельного обладнання від 01.03.2014 року позивач передав, а відповідач прийняв: 2 підвісні платформи гальванічні.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що орендар сплачує орендну плату на розрахунковий рахунок орендодавцю, починаючи з дати підписання акту прийому-передачі обладнання в оренду згідно п.3.2 договору і закінчуючи датою підписання акту прийому-передачі обладнання орендодавцю згідно п.5.9 договору.

Частиною 1 статті 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з п.6.2 договору орендна плата нараховується на основі тарифу орендодавця за добу або місяць оренди обладнання, з розрахунку 4 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 666,67 грн. за місяць.

В тому рахунку, коли строк оренди складає більше місяця, орендна плата за другий та кожний наступний місяць оренди підлягає індексації згідно офіційному індексу інфляції гривні, оприлюдненому спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики. Застосування індексації є виключним правом, а не обов'язком орендодавця.

Пунктом 6.7 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем в безготівковій формі на рахунок орендодавця на підставі та в розмірі згідно умов договору. Виставлення рахунку орендодавцем та направлення акту виконаних робіт (надання послуг) для підписання орендарю здійснюється виключно для упорядкування бухгалтерського обліку сторін договору. Орендар повинен самостійно сплатити орендну плату згідно умов (в строк) п.6.6 договору , інакше, буде вважатися таким, що прострочив платіж.

Період розрахунків орендаря становить місяця, в якому здійснюється оренда обладнання після підписання цього договору, акту прийому-передачі обладнання і до фактичного отримання обладнання в оренду (п.6.6 договору).

Відповідно до п.15.1 договору, строк дії цього договору становить з дати його укладення до обумовленої дати повернення, зазначеної в додатку №1.

Позивачем зазначено, що за період з 01.03.2014 року по 31.07.2017 року за користування двома одиницями обладнання за договором орендарю нарахована орендна плата в сумі 328 000,00 грн.

Як зазначено позивачем, сторонами для упорядкування бухгалтерського обліку було підписано акти виконаних робіт (наданих послуг) за березень 2014 року - травень 2014 року та за липень 2014 року - жовтень 2014 року.

Так, в матеріалах справи наявні акти надання послуг, які підписані та скріплені печатками сторін, а саме:

- №629 від 31.03.2014 року на суму 8 000,00 грн.;

- №1107 від 30.04.2014 року на суму 8 000,00 грн.;

- №1597 від 30.05.2014 року на суму 8 000,00 грн.;

- №2028 від 31.07.2014 року на суму 8 000,00 грн.;

- №2639 від 31.08.2014 року на суму 8 000,00 грн.;

- №3035 від 31.09.2014 року на суму 8 000,00 грн.;

- №3540 від 31.10.2014 року на суму 8 000,00 грн.

В подальшому відповідач відмовився підписувати акти виконаних робіт (наданих послуг) по договору, відповідач продовжував та продовжує користуватися обладнанням наданим йому позивачем в оренду.

22.06.2017 року позивачем на адресу відповідача направлена вимога щодо сплати заборгованості за договором оренди обладнання №3/1 від 02.03.2014р. на суму 256 000,00 грн. за вих.. №21/06-2 від 21.06.2017р., в якій зазначено, що за період з 01.03.2014 року по 30.04.2017 року за користування двома одиницями обладнання за договором орендарю була нарахована орендна плата у сумі 304 000,00 грн. в порушення умов договору орендар за вищезазначений період сплатив лише частину орендної плати у сумі 48 000,00 грн. станом на 30.04.2017 року у орендаря перед орендодавцем існує заборгованість з виплати орендної плати за користування обладнанням за договором у сумі 256 000,00 грн.

В позовній заяві зазначено, що в порушення умов договору відповідачем сплачено лише частину орендної плати в розмірі 63 00,00 грн.

Будь-яких доказів сплати по договору в більшому розмірі матеріали справи не містять.

Також, в матеріалах справи відсутні докази щодо повернення орендованого обладнання.

Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 265 000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем.

У зв'язку з простроченням оплати, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 66 041,04 грн. та три проценти річних в розмірі 11 526,16 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком трьох процентів річних в розмірі 11 526,16 грн., індексу інфляції в розмірі 66 041,04 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення в розмірі 22 000,00 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 9.1.1.1 договору передбачено, що у випадку не своєчасного фінансування орендних платежів орендар сплачує пеню у розмірі 0,5 % за кожний день прострочення до моменту 100% погашення боргу від вартості обладнання.

Стаття 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня .

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 8000.00 16.02.2017 - 01.03.2017 14 14.0000 % 0.077 % 85.92 8000.00 02.03.2017 - 13.04.2017 43 14.0000 % 0.077 % 263.89 8000.00 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 % 239.34 8000.00 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5000 % 0.068 % 230.14 8000.00 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5000 % 0.068 % 136.99 8000.00 16.03.2017 - 13.04.2017 29 14.0000 % 0.077 % 177.97 8000.00 14.04.2017 - 25.05.2017 42 13.0000 % 0.071 % 239.34 8000.00 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5000 % 0.068 % 230.14 8000.00 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5000 % 0.068 % 136.99 8000.00 16.04.2017 - 25.05.2017 40 13.0000 % 0.071 % 227.95 8000.00 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5000 % 0.068 % 230.14 8000.00 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5000 % 0.068 % 136.99 8000.00 16.05.2017 - 25.05.2017 10 13.0000 % 0.071 % 56.99 8000.00 26.05.2017 - 06.07.2017 42 12.5000 % 0.068 % 230.14 8000.00 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5000 % 0.068 % 136.99 8000.00 16.06.2017 - 06.07.2017 21 12.5000 % 0.068 % 115.07 8000.00 07.07.2017 - 31.07.2017 25 12.5000 % 0.068 % 136.99 8000.00 16.07.2017 - 31.07.2017 16 12.5000 % 0.068 % 87.67

За перерахунком суду загальний розмір пені становить 3 099,65 грн. та підлягає задоволенню.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в розмірі 18 900,35 грн. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Вікс" (03164, м. Київ, вулиця Олевська, будинок 3, код ЄДРПОУ 36265066) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "БУД Система" (01013, м. Київ, вулиця Будіндустрії, буд. 2, код ЄДРПОУ 38040453) основний борг в розмірі 265 000 (двісті шістдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі 66 041 (шістдесят шість тисяч сорок одна) грн. 04 коп., три проценти річних в розмірі 11 526 (одинадцять тисяч п'ятсот двадцять шість) грн. 16 коп., пеню в розмірі 3 099 (три тисячі дев'яносто дев'ять) грн. 65 коп. та судовий збір в розмірі 5 185 (п'ять тисяч сто вісімдесят п'ять) грн. 25 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 06.11.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий