Рішення

від 24.10.2017 по справі 497/1452/17

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24.10.2017

Справа № 497/1452/17

Провадження № 2/497/855/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.10.2017 року Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кравцової А.В.,

при секретарі судового засідання Бекметовій Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Болград за відсутністю сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про тлумачення заповіту,

ВСТАНОВИВ:

27.09.2017 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, яким просить розтлумачити зміст заповіту ОСОБА_2, посвідченого 05.03.2009 року секретарем Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, згідно тексту якого, на випадок своєї смерті, ОСОБА_2 заповідав ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,4293 га., кадастровий номер 5121487000:01:003:0404, право власності на яку посвідчене державним актом серії ОД №093243, що був виданий за розпорядженням Болградської райдержадміністрації №113 від 10.02.2004року, р.№8278-т від 19.07.2012 року

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 19.07.2012 року помер його батько - ОСОБА_2, який за життя, 05.03.2009року, склав заповіт, відповідно до якого заповідав йому, позивачу, земельну ділянку, але в заповіті зазначено, що він заповідає державний акт на право власності на земельну ділянку. Після смерті батька позивач у встановлений законом строк прийняв спадщину шляхом подання відповідної заяви нотаріусу, але, звернувшись з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, отримав відмову у зв'язку з тим, що, виходячи з тексту заповіту, спадкодавець ОСОБА_2 заповідав спадкоємцю - позивачу - позивачу не земельну ділянку, а документ (державний акт), тому й виникла потреба в тлумаченні змісту заповіту з-за чого він, позивач, був змушений звернутися до суду за захистом свого права на спадщину.

Сторони у судове засідання не з'явилися, надавши суду заяви про слухання справи за їхньою відсутністю, просили задовольнити позовні вимоги.

Вивчивши позовні вимоги, дослідивши надані суду документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню за наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- 19.07.2012 року помер ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії І-ЖД, №311136, яке було видане 20.07.2012 року ВК Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, актовий запис №35 (а.с.6);

- згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ОД №093243, що був виданий 07.06.2004 року на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації від 10.02.2004 року №113 і зареєстрований в Книзі записів державних актів на землю за №8278-т, - земельна ділянка з кадастровим №5121485700:01:003:0404 площею 1,43га, - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, - належала батькові позивача - спадкодавцю ОСОБА_2 (а.с.7);

- згідно витягу №НВ-5104953842017 від 14.08.2017 року з Державного земельного кадастру, ОСОБА_2 дійсно належить земельна ділянка площею 1,4293га, кадастровий номер 5121485700:01:003:0404, яка розташована на території Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.8);

- згідно заповіту від 05.03.2009 року, що завірений секретарем Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області та зареєстрований в реєстрі за №9, ОСОБА_2 заповідав належний йому житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Райнова,26 с.Червоноармійське Болградського району Одеської області та належний йому державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що перебуває в колективній власності СПК "Кубей" і майновий сертифікат вартістю 13097,05 грн., - позивачу ОСОБА_1 (а.с.5);

- постановою приватного нотаріуса Болградського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_3 від 01.09.2017р.,за № 1730/02.31. позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищезазначену земельну ділянку з-за того, що в тексті заповіту, що був посвідчений секретарем Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області 05.03.2009 року вказано, що ОСОБА_2 заповідав позивачу не земельну ділянку, а документ (державний акт) (а.с10);

- відповідно до заяви голови Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області, наданої суду, сільська рада вимоги позивача визнає в повному обсязі.

Згідно ст.1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті, тобто заповіт є одностороннім правочином.

За змістом ст.317 ЦК України право розпоряджання майном є однією зі складових права власності, поряд із правом володіння і користування майном.

Відповідно до ч.1 та ч.2ст. 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Виходячи з положень ч.2 ст.1256 ЦК України, суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту. При цьому тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Ускладнення розуміння відтвореної в заповіті справжньої волі заповідача щодо спадщини може бути зумовлене неоднаковим використанням у ньому слів, понять та термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов'язальних та інших відносин. Об'єктом тлумачення є зміст заповіту. При цьому зміст заповіту складає сукупність розпоряджень, що в ньому містяться. Мета тлумачення змісту заповіту полягає у з'ясуванні справжньої волі заповідача.

Правила, за якими має здійснюватися тлумачення правочину, закріплені у ч.ч.3,4 ст.213 ЦК України. При тлумаченні змісту правочину береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає можливості з'ясувати зміст окремих частин правочину, останній встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з'ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Таким чином, виходячи зі змісту заповіту та наданих суду доказів та відомостей, вбачається, що спадкодавець - батько позивача - ОСОБА_2, за життя, 05.03.2009року, склав заповіт, відповідно до якого заповідав своєму синові, - спадкоємцю свого майна, - позивачу, земельну ділянку, тобто, право власності на неї. Незважаючи на те, що в заповіті зазначено, що спадкодавець заповідає "державний акт на право власності на земельну ділянку", у тексті заповіту не зазначено, що заповідається "документ", суд дійшов висновку, що, виходячи з норм Закону - щодо розпоряджання спадкодавцем своїм правом на майно, яке є однією зі складових права власності, зміст заповіту не може мати іншого сенсу, ніж право власності на земельну ділянку, як на майно, оскільки зазначене у заповіті право на документ - державний акт на землю - не тягне за собою передачу права власності на майно - земельну ділянку, що увійшла до спадкової маси. Виходячи з того, що сам документ не має ознак будь-якої архівної, історичної та немайнової цінності, а лише підтверджує право власності спадкодавця на майно - на земельну ділянку, суд дійшов висновку, що розуміти останню волю заповідача слід лише як намір передати у спадщину саме земельну ділянку, право власності на неї, а не документ про право на її власність, оскільки спору між спадкоємцями щодо цього не вбачається, з наданих суду відомостей позивач наразі є єдиним спадкоємцем, а відповідач не заперечує того факту, що спадкодавець заповідав спадкоємцю - позивачу, - саме право власності на земельну ділянку, що підтверджується зазначеним у заповіті ОСОБА_4 на право власності на земельну ділянку. Інших відомостей суду ніким не надано.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 213, 1256 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 212- 215 ЦПК України суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Кубейської сільської ради Болградського району Одеської області про тлумачення заповіту - задовольнити в повному обсязі.

Здійснити тлумачення заповіту, що був посвідчений 05.03.2009 року секретарем Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, та зареєстрований в реєстрі за №9, та який був залишений ОСОБА_2, 28.05.1940р. народження, на випадок його смерті.

Встановити, що на випадок своєї смерті ОСОБА_2, який помер 19.07.2012року, заповідав ОСОБА_1 майно - земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальна площа якої - 1,4293га., та кадастровий номер якої - 5121485700:01:003:0404, - яка розташована на території Червоноармійської сільської ради Болградського району Одеської області, і право власності на яку за спадкодавцем посвідчується ОСОБА_4 актом на право власності на земельну ділянку - серії ОД №093243, що був виданий 07.06.2004 року на підставі розпорядження Болградської районної державної адміністрації від 10.02.2004 року №113 і зареєстрований в Книзі записів державних актів на землю за №8278-т.

Рішення суду може бути оскаржене зацікавленими особами шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області протягом 10 днів з дня отримання його копії. Після сплину цього строку, в разі відсутності апеляцій сторін, рішення суду набирає законної сили.

Суддя А.В.Кравцова