Б29/187-06
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2007 р. № Б29/187-06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:Поляков Б.М.
суддів:Катеринчук Л.Й. (доповідач)Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Арма»
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2006
у справі господарського суду№ Б29/187-06Дніпропетровської області
за заявоюЗакритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»в особі Кіровоградської філії ЗАТ КБ «Приватбанк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ціль», м. Жовті Води
про визнання банкрутом
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника касаційної скаргиСеменець С.В. (дов. №488 від 27.06.2006)
від заявникаТригубенко В.І. (дов. від 01.09.2005)
від боржникане з'явились
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2006 (суддя Полєв Д.М.) було порушено провадження у справі № Б29/187-06 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ціль»за заявою закритого акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»в особі Кіровоградської філії ЗАТ КБ «Приватбанк»в порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2006 (суддя Полєв Д.М.) (а.с. 25) товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Ціль»визнано банкрутом, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора ЗАТ «КБ «Приватбанк»в особі Кіровоградської філії ЗАТ КБ «Приватбанк».
Не погоджуючись з прийнятою постановою, товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Арма» звернулося до Вищого господарського суду України, в якій просило скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2006, мотивуючи її прийняття з порушенням норм матеріального та процесуального права, а зокрема, статті 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», статей 1, 17, 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», статті 34 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову господарського суду на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону, кредитором є юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника. Сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Згідно зі статтею 107 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор касаційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2006 товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Ціль»визнано банкрутом, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора, зобов'язано ліквідатора надати суду звіт та ліквідаційний баланс.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Арма» не зверталось з заявою про визнання грошових вимог до боржника у визначеному законом порядку. Відтак, воно не є конкурсним кредитором у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ціль». Матеріалами справи не підтверджується подання скаржником заяв з грошовими вимогами, які виникли в процедурі ведення справи про банкрутство. Отже, скаржник не є кредитором боржника, а тому він не є учасником провадження у справі про банкрутство.
Відтак, скаржником не наведено доводів в обґрунтування яким чином оскаржуваний судовий акт порушує права товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Арма».
Враховуючи викладене, колегія Вищого господарського суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом від 16.10.2006.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115,,1117,1119,11111 ГПК України Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний банк «Арма»залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2006 залишити без змін.
Головуючий Б. Поляков
Судді Л. Катеринчук
Н. Ткаченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 06.06.2007 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 700394 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Катеринчук Л.Й.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні