Рішення

від 31.10.2017 по справі 525/1225/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/1225/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2490/17Головуючий у 1-й інстанції Лисенко Н. В. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого-судді Пилипчук Л.І.,

суддів Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.,

секретар Філоненко О.В.,

за участю відповідача ОСОБА_2, його представників - адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, представника позивача ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційними скаргами Головного управління Держеогадастру у Полтавській області, ОСОБА_2

на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2017 року

по справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 про визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації договору оренди землі та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2015 року ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом, який уточнив заявою від 16.05.2017 року, до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_2 / а.с.2 т.3/

Просив визнати недійсним договір оренди землі від 19 березня 2015 року, укладений між відповідачами, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 55,10 га, кадастровий номер 5320281800:00:004:16555, що передана у строкове платне користування ОСОБА_2 строком на 21 рік для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. Посилався на те, що 27 травня 2014 року за його клопотанням та згідно з наказом Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 09 липня 2014 року надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою на вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства, а виконком Корнієнківської сільської ради не заперечував проти відведення йому вказаної земельної ділянки. Після виготовлення проекту землеустрою ГУ Держземагенство у Полтавській області незаконно відмовило у його затвердженні та спірну земельну ділянку передало в оренду ОСОБА_2, уклавши 19.03.2015 року договір оренди із відповідачем ОСОБА_2 Вважає, що зазначений договір оренди порушує публічний порядок та є недійсним в силу ст.228 ЦК України, оскільки порушує його конституційне право на одержання в оренду спірної земельної ділянки. Також просив скасувати державну реєстрацію оспорюваного ним договору оренди та зобов'язати відповідача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області прийняти і розглянути його клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки і укласти з ним договір оренди землі.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2017 року позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Визнано договір оренди землі від 19 березня 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_2, жителем ІНФОРМАЦІЯ_1, предметом якого є оренда земельної ділянки площею 55,1000 га, що передана у строкове платне користування, строк оренди 21 рік, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 5320281800:00:004:1655, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, недійсним.

Скасовано державну реєстрацію у Державному реєстрів речових прав на нерухоме майно договору оренди землі (кадастровий номер 5320281800:00:004:1655) від 19 березня 2015 року, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_2, земельної ділянки площею 55,1000 га, що передана у строкове платне користування, строк оренди 21 рік, ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Корнієнківської сільської радим Великобагачанського району Полтавської області, договір оренди якої визнано недійсним.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області прийняти та розглянути клопотання ОСОБА_5 про затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_5, загальною площею 55,1000 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Розподілено судові витрати.

Відповідачі оскаржили вказане рішення в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, які мають значення в даній справі, просить рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення. про відмову в їх задоволенні.

Зазначає про відсутність нормативно-правових норм, які б передбачали пріоритетність розгляду (права) позивача, як особи, яка отримала дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, перед іншими особами на затвердження такої документації. Отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування (оренду).

Вважає, що наявність рішень (розпоряджень) про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності в однієї особи не є підставою для відмови іншій особі у наданні такого дозволу.

Посилається на те, що ст.123 ЗК України регулює загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, коли згідно із законом земельні торги не проводяться. Враховуючи, що спірна земельна ділянка надавалася для ведення фермерського господарства, необхідно враховувати положення спеціального закону, а саме Закону України Про фермерське господарство . Тому при вирішенні спору про законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягають правила надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства згідно зі ст.7 Закону.

Вказує на те, що суд першої інстанції не надав правову оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві ОСОБА_5, зважаючи на те, що з 15 липня 2008 року він є засновником фермерського господарства Сапфир , та вже отримав в оренду земельну ділянку для створення фермерського господарства.

Посилається на вибірковість застосування судом фактів, встановлених постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року. Вважає, що вказана постанова не підтверджує неправомірність отримання спірної земельної ділянки в оренду ОСОБА_2 та не створює обов'язку для ГУ Держгеокадастру у Полтавській області погодити проект на спірну земельну ділянку тільки ОСОБА_5, а не іншій особі.

Заперечує правомірність застосування судом норми ст.228 ЦК України як правової підстави для визнання недійсним договору оренди, оскільки сторонами не порушено публічний порядок укладення правочину.

Вважає, що заперечення виконкому Корнієнківської сільської ради щодо задоволення його (ОСОБА_2Я.) клопотання про відведення земельної ділянки для ведення фермерського господарства з посиланням на те, що вже надано дозвіл ОСОБА_5, - не ґрунтуються на законі, оскільки жодна норма закону не передбачає такої підстави відмови в наданні дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, як наявність іншого дозволу.

ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у своїй апеляційній скарзі посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Зазначає, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою надавався ОСОБА_2 у відповідності до ст.123 ЗК України. Чинним законодавством України не передбачена заборона у наданні кільком особам можливості здійснити розробку проекту землеустрою.

Звертає увагу, що надання дозволу на розробку технічної документації ніяким чином не тягне за собою автоматичне затвердження вказаного проекту землеустрою та відповідно - укладення договору оренди земельної ділянки, а також не зобов'язує особу розробити проект землеустрою.

Вважає, що ГУ Держегеокадастру в Полтавській області діяло в межах своєї компетенції та без порушень чинного законодавства.

Заперечує посилання позивача на ст.228 ЦК України, як підставу недійсності договору оренди, оскільки при його укладенні не був порушений публічний порядок.

Звертає увагу на те, що суд, ухвалюючи рішення, не пересвідчився в дійсності волевиявлення ОСОБА_5 на створення фермерського господарства, тоді як на момент звернення з клопотанням про створення фермерського господарства він уже створив фермерське господарство, а норми ст.7 Закону України Про фермерське господарство та ст.ст.123,124,134 ЗК України виключають можливість надання юридичній особі - фермерському господарству земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, їх представників, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційних скарг з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Держземагенства у Полтавській області від 09.07.2014 року ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 55.10 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

Рішенням №43 виконкому Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області від 14 листопада 2014 року вирішено не заперечувати щодо задоволення клопотання ОСОБА_5 щодо можливості надання вказаної земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Листом №31-16-0.4-2815/2-15 від 13.03.2015 Головне управління Держземагенства в Полтавській області за результатами розгляду клопотання ОСОБА_5 про затвердження проекту землеустрою повернуло заявнику проект для усунення недоліків. /а.с.8 т.1/

Після усунення недоліків ОСОБА_5 24.03.2015 року повторно направив зазначений проект землеустрою на затвердження, однак листом від 21.04.2015 року №31-16-0.4-4380/2-15 ГУ Держземагенства у Полтавській області повідомило ОСОБА_5, що на спірну земельну ділянку укладено договір оренди із ОСОБА_2, який зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. /а.с.10,19, 268 т.1/

Відповідно до договору оренди землі від 19.03.3015 року, укладеного головним управлінням Дерземагенства у Полтавській області та ОСОБА_2, останньому передана в оренду спірна земельна ділянка строком на 21 рік та 20.03.2016 року державним реєстратором реєстраційної служби Великобагачанського району Полтавської області здійснена державна реєстрація права оренди ОСОБА_2 /а.с.7-14 т.2/

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року визнано протиправними дії ГУ Держземагенства у Полтавській області щодо відмови у затвердженні та поверненні листом від 13.03.2015 року №31-16-0.4-2815/2-15 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду гр.ОСОБА_5, загальною площею 55,10 га земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства, розташованої в адміністративних межах Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області. /а.с.111-118 т.3/

Відповідно до наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 136 від 18.06.2015 року припинено функції і повноважень головного управління Держземагенства у Полтавській області та покладено на головне управління Держгеокадастру у Полтавській області.

Частково задовольняючи позов та визнаючи недійсним договір оренди землі, укладений із ОСОБА_2, районний суд виходив з того, що Головне управління Держземагенства у Полтавській області порушило пріоритетність розгляду клопотань щодо надання в оренду земельної ділянки та порушило конституційні права позивача, оскільки на момент звернення відповідача до Головного управління Держземагенства в Полтавській області останнім вже був наданий дозвіл на розробку проекту відведення ОСОБА_5, а тому оспорюваний договір є таким, що порушує публічний порядок і є недійсним в силу ст.228 ЦК України. У зв'язку з визнанням недійсним договору оренди районний суд задовольнив позовну вимогу про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, передану ОСОБА_2 Також суд першої інстанції прийшов до висновку, що відновлення порушеного права позивача можливе шляхом зобов'язання ГУ Держегеокадастру в Полтавській області прийняття та розгляду клопотання ОСОБА_5 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в оренду .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області укласти з ОСОБА_5 договір оренди спірної земельної ділянки, місцевий суд виходив з того, що дана вимога порушує встановлений ст.ст.186-1, ч.10 ст.123 ЗК України порядок розгляду клопотань про затвердження проекту землеустрою, а суд не наділений повноваженнями розгляду клопотання про затвердження проекту землеустрою, що є в свою чергу обов'язковим для укладення договору оренди землі.

Колегія суддів не погоджується з висновками районного суду в частині задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.179 ЦПК України предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини (ч. 3 ст.61 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається із клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, передають у власність або користування такі земельні ділянки (ч.2 ст.123 ЗК України).

Згідно ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Відповідно до положень ч.1 ст.123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ч.4 ст.123 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому ст.186-1 цього Кодексу.

Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин (ч.1 ст.186-1 ЗК України).

Відповідно до ч.5 ст.186-1 ЗК України уповноважені органи виконавчої влади зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації (абз.1 ч.6 ст.186-1 ЗК України).

Наведені норми земельного права, якими встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування громадян, та органи, які уповноважені розглядати ці питання, не передбачають обмеження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо конкретної земельної ділянки лише одній особі, не встановлюють принципу пріоритетності особи, яка звернулася із відповідним клопотанням першою відносно інших осіб з аналогічними клопотаннями, та не передбачають обов'язку автоматичного затвердження вказаного проекту землеустрою і відповідно укладення договору оренди земельної ділянки.

Також слід зазначити, що при розгляді клопотання про надання земельної ділянки в оренду для ведення фермерського господарства необхідно враховувати норми спеціального закону - Закону України Про фермерське господарство , зокрема статті 7, яка визначає обов'язкові вимоги до змісту заяви про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, які дещо відрізняються від загальних вимог до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, передбачених статтею 123 ЗК України.

Крім того, як Земельний Кодекс України (ст.123 ЗК), так і Закон України Про фермерське господарство (стаття 7 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачають, що заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна бути розглянута по суті. При цьому норми вказаних нормативних актів не містять імперативної вказівки про задоволення заяви за наявності певних формальних умов, допускаючи можливість прийняття органом державної влади чи органом місцевого самоврядування рішення про відмову в задоволенні заяви без визначення виключного переліку підстав для такої відмови.

Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 ЗК).

Із матеріалів справи вбачається, що громадянин ОСОБА_2 звернувся до належного суб'єкта владних повноважень із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться на території Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, площею 55,1000 га для ведення фермерського господарства та після виготовлення проекту надав його для затвердження ГУ Держземагенства у Полтавській області. Наказом останнього №1163-00 від 19.03.2015 року затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_2 вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства у довгострокову оренду терміном на 21 рік. /а.с.17-18 т.2/

Враховуючи, що на час прийняття вказаного рішення у позивача не виникло право на спірну земельну ділянку, а чинним законодавством не передбачена пріоритетність права особи у наданні їй конкретної земельної ділянки в залежності від черговості за часом звернення з відповідним клопотанням, тому колегія суддів приходить до висновку, що затвердження проекту землеустрою та передача в оренду земельної ділянки відповідачу ОСОБА_2 здійснена з дотриманням норм чинного законодавства і не порушує права позивача.

Заявлені позивачем підстави для визнання укладеного з ОСОБА_2 договору оренди недійсним у зв'язку з порушення публічного порядку при укладенні договору оренди ґрунтуються на довільному тлумаченні норм права та є неспроможними.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин. який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Пунктом 18 Постанови №9 Пленуму Верховного Суду України Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06.11.2009 року роз'яснено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Посилання позивача на те, що оспорюваний ним договір оренди земельної ділянки, на користування якої він претендував, був спрямований на порушення його конституційних прав і свобод щодо користування природними об'єктами права власності народу (земельної ділянки площею 55,1000 га на території Корнієнківської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області) не заслуговують на увагу, оскільки право користування (оренди) конкретною земельною ділянкою з відповідним цільовим призначенням виникає з моменту державної реєстрації цього права, передумовою якого є проходження передбаченої законом процедури.

Позивач не надав жодного належного та допустимого доказу того, що сторони вказаного правочину чи одна із сторін мали умисел на порушення публічного порядку при укладенні договору, зокрема, на порушення його прав і свобод .

Досліджені колегією суддів докази та аналіз наведених норм земельного права дають підстави для висновку, що договір оренди земельної ділянки від 19.03.2015 року, укладений між ГУ Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_2, відповідає вимогам закону.

Набуття відповідачем у передбачений законом спосіб права користування (оренди) спірною земельною ділянкою не може порушувати права позивача на цю землю, оскільки він такого права не мав на час укладення договору оренди з відповідачем.

При цьому наявність у ОСОБА_7 розробленого проекту землеустрою, але не затвердженого у передбаченому законом порядку, не є безумовною підставою для набуття ним права на цю земельну ділянку в майбутньому та не може бути підставою для визнання неправомірними дій повноважного органу щодо надання земельної ділянки в оренду іншій особі за умови дотримання передбаченої законом процедури.

Враховуючи, що на час звернення 24.03.2015 року ОСОБА_8 до Головного управління Держземагенства у Полтавській області з повторним клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу в оренду вказана земельна ділянка вже перебувала в оренді ОСОБА_2 та його право оренди зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 20.03.2015 року, а отже у відповідача відповідно до приписів ст.125 ЗК України виникло право оренди, дії ГУ Держземагенства у Полтавській області щодо відмови позивачу у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки листом від 21.04.2015 року №31-16-0.4-4380/2-15 грунтуються на вимогах Земельного Кодексу.

Саме такий висновок викладений у постанові Полтавського окружного адміністративного суду від 13.08.2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до ГУ Держземагенства у Полтавській області, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, яка набрала чинності. Вказаною постановою відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині визнання неправомірними дій ГУ Держземагенства у Полтавській області щодо відмови 21.04.2015 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу в оренду, зобов'язання ГУ вчинити дії щодо передачі ОСОБА_7 вказаної земельної ділянки. /а.с.11-118 т.3/

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права оренди та зобов'язання ГУ Держеокадастру в Полтавській області прийняти та розглянути клопотання ОСОБА_5 про затвердження проекту землеустрою щодо спірної земельної ділянки та ухвалити нове рішення про відмову в позовних вимогах про визнання недійсним договору оренди та скасування державного реєстрації.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання ГУ Держегеокадастру в Полтавській області прийняти та розглянути клопотання ОСОБА_5 про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки йому в оренду, то колегія суддів вважає необхідним провадження закрити, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Висновок районного суду про безпідставність позовних вимог у частині зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області прийняти наказ про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 55,1000 га в оренду ОСОБА_5, оскільки такі повноваження є дискреційними та належать відповідним органам державної влади і місцевого самоврядування , є правомірним, тому в цій частині колегія суддів залишає рішення місцевого суду без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309 п.п.3,4, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційні скарги Головного управління Держеогадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 04 серпня 2017 року в частині задоволення позовних вимог - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації - відмовити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити певні дії - закрити.

Роз'яснити позивачу право звернутися з відповідним позовом в суд в порядку адміністративного судочинства.

В іншій частині рішення районного суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності і може бути оскаржено протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий - суддя (підпис) Л.І.Пилипчук

Судді (підписи) С.Б.Бутенко

ОСОБА_9

З оригіналом згідно: ОСОБА_1