Постанова

від 07.06.2007 по справі 4/478-06-12506

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

4/478-06-12506

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

07 червня 2007 р.                                                                                   № 4/478-06-12506  

        Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Першиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б., Ходаківська І.П.

розглянувши  матеріали касаційної скаргивідкритого акціонерного товариства "Нептун"

у справігосподарського суду Одеської області

на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року

за позовомнауково-виробничої господарської асоціації "Елко"

довідкритого акціонерного товариства "Нептун"

прозобов'язання боржника до виконання умов мирової угоди та стягнення коштів

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України у зв'язку із хворобою судді Савенко Г.В. склад  колегії суддів у справах № 45/371, № 4/478-06-12506, № 12/304, № 2/287-06 призначених до розгляду у складі - головуючий суддя –Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Савенко Г.В., змінено та утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2006 року, науково-виробнича господарська асоціація "Елко" звернулась до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства "Нептун" про зобов'язання Відкритого акціонерного товариства „Нептун" належним чином виконати мирову угоду, укладену 21.05.2003 року між Відкритим акціонерним товариством „Нептун"' та Науково-виробничою господарською асоціацією „ЕЛКО" та стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Нептун" на користь Науково-виробничої господарської асоціації „ЕЛКО" заборгованість в сумі 125984,83 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.02.2007 року (суддя Літвінов С.В..), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року (судді Михайлов М.В., Тофан В.М., Журавльова О.О.), позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач посилається на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права, і просить рішення та постанову суду скасувати, постановивши нове рішення, про відмову у задоволенні позову.

Клопотання від 24.05.2007 року відповідача про зупинення оскаржуваного судового рішення відхилено.

Заслухавши   суддю –доповідача, пояснення   представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи із наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, а це підтверджується наявними у справі матеріалами, ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2003 року по справі №5/82-03-1850 було затверджено мирову угоду, укладену 21.05.2003 року між ВАТ „Нептун" та НВГА „ЕЛКО", а провадження по справі припинено. Відповідно до умов вищевказаної мирової угоди, заборгованість ВАТ „Нептун" перед НВГА"ЕЛКО" складає 125984 грн. 83 коп., та ВАТ „Нептун" зобов'язалось погасити вищевказану заборгованість в узгоджені сторонами строки та номенклатурі поставками НВГА „ЕЛКО" обладнання, матеріальних ресурсів, або іншим узгодженим сторонами чином, згідно з діючим законодавством. Тому НВГА „ЕЛКО" звернулось до ВАТ „Нептун" з вимогою виконання мирової угоди від 21.05.2003 року, а саме сплати останнім боргу в сумі 125984,83 грн. відповідно до листа від 11.04.2006 року за вих. №18-Б. Але ВАТ „Нептун" ніяк ш відреагувало на вищевказану вимогу НВГА „ЕЛКО", що свідчить про відмову відповідачі виконати мирову угоду.

Згідно п. З мирової угоди, укладеної 21.05.2003 року між ВАТ „Нептун" та НВГА „ЕЛКО", яку було затверджено ухвалою господарського суду Одеської області від 12.06.2003 року по справі №5/82-03-1850, ВАТ „Нептун" визнало заборгованість перед НВГА"ЕЛКО" у сумі 125984 грн. 83 коп.

Відповідно до п. 4 вищевказаної мирової угоди ВАТ „Нептун" зобов'язалось погасити вищевказану заборгованість в узгоджені сторонами строки та номенклатурі поставками НВГА „ЕЛКО" обладнання, матеріальних ресурсів або іншим узгодженим сторонами чином, згідно з діючим законодавством.

Суд першої інстанції, а з чим погодився і апеляційний суд, визнав достатнім доказом ухилення позивача від виконання мирової угоди лист відповідача від 06.11.2006 року за вих. №020/185. який є відповіддю на лист НВГ. „ЕЛКО" від 19.10.2006 року за вих. №25-Н. У цьому листі ВАТ „Нептун" вимагає надати позивача будь-які первинні документи які б підтверджували факт взаємовідносин між ВАТ „Нептун" та НВГА „ЕЛКО" та наявність боргу ВАТ „Нептун" в сумі 125984,83 грн. Але з цією вимогою відповідача суд не погоджується, так як мирова угода є угодою про заміну одного зобов'язання, яке ґрунтується на договорі, іншим, яке ґрунтується на мировій угоді. Так як, строк виконання зобов'язання у мировій угоді не визначений, то достатньою підставою для виконання вказаного зобов'язання є вимога про виконання зобов'язання, пред'явлена кредитором, що відповідає ст. 261 ЦК України. Крім того відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право  вимагати  його виконання у будь-який  час;  боржник повинен  виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Але, як вбачається з матеріалів справи, ВАТ „Нептун" ухиляється від виконання мирової угоди. По вищенаведеним підставам, судом обґрунтовано не задоволено клопотання відповідача про витребування у НВГА „ЕЛКО" первинних документів, які б підтвердили виникнення спірної заборгованості ВАТ „Нептун" перед НВГА „ЕЛКО, тим більш ці обставини були предметом розгляду господарським судом Одеської області справи №5/82-03-1850 за нововиявленими обставинами.

До того ж судами правильно не враховано твердження ВАТ „Нептун" про сплив позовної давності, так як відповідно до ч. З ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Крім того термін, виконання мирової угоди у останній не встановлено.

Також, суди правомірно визнали вірним безпідставність посилання відповідача на п.2 ст. 14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відповідно до якої вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними; строк зазначений у п. 1 ст. 14 Закону є граничним та поновленню не підлягає. Ці норми застосовуються, якщо боржника визнано банкрутом, а не тоді, коли припинено провадження по справі про банкрутство у зв'язку з укладенням між сторонами мирової угоди.

Як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, відповідно до п.3.9.6 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 року №02-5/289 „Про деякі питання практики застосування ГПК України", у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути   видано,   оскільки   провадження   зі   справи господарським судом припинено; однак інша сторона у цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Інші доводи, викладені у касаційній скарзі, не підлягають   задоволенню   з підстав, викладених вище.

Відповідно до ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин та враховуючи, що господарськими судами досліджені всі наявні у справі матеріали, їм дана належна правова оцінка, судова колегія не вбачає підстав для скасування постановлених судами рішень з наведених у касаційній скарзі мотивів.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.   1115,   1117,   1118,  1119,   11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Нептун"залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2007 року залишити без змін.

Головуючий          Є. Першиков

Судді          Т. Данилова

 І. Ходаківська