Постанова

від 06.11.2017 по справі 808/3094/16

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2017 року (о 14 год. 40 хв.)Справа № 808/3094/16 м.Запоріжжя Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна мережа Аргос

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Запорізька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна мережа Аргос (далі - ТОВ ТМ Аргос , відповідач), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати у розмірі 20 074,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) та зазначає, що податковий борг перед бюджетом виник на підставі не сплати у встановлені законодавством строки суми податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати, донарахованої контролюючим органом за результатом перевірки. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 20 074,25 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 06.11.2017 надіслав до суду клопотання (вх. № 30233) про розгляд справи за його відсутності в письмовому провадженні. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, через канцелярію суду надав заперечення проти позову (вх №35361 від 12.12.2016), у яких, зокрема, пояснює, що висновки перевіряючих, викладені у Акті перевірки №14/08-26-17-02/38943733 від 18.12.2015, є необґрунтованими, помилковими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку із чим просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, проте звернувся до суду із клопотанням (вх №28557) про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження. В задоволенні адміністративного позову просить відмовити.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ ТМ Аргос (ідентифікаційний код 38943733) є юридичною особою, яка зареєстрована 21.10.2013, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На підставі направлення від 23.11.2015 № 347, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних документальних перевірок суб'єктів господарювання та наказу фахівцями ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ ТМ Аргос з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання податкового та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 21.10.2013 по 30.06.2015, про що складено акт № 14/08-26-17-02/38943733 від 18.12.2015.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ТМ Аргос вимог п. 18.1, п. 18.2 ст. 18, п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п.п. 168.1.1 ст. 168, п.п. 176.2 а п. 176.2 ст. 176, п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу України в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15 651,40 грн.; п.п. б 176.2 п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України та п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, п. 3.5 розділу ІІІ Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) та порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку .

На підставі висновків перевірки 28.01.2016 ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким ТОВ ТМ Аргос збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 20 074,25 грн., в т.ч. 15 651,40 грн. за основним платежем та 4 422,85 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням - рішенням від 28.01.2016 № НОМЕР_1, ТОВ ТМ Аргос звернулось до суду з позовом про його скасування. Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 в справі № 808/3811/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна мережа Аргос до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017 апеляційну скаргу Запорізької ОДПІ ГУ ДФС в Запорізькій області залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 в справі № 808/3811/16 - без змін.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 12.04.2016 представнику відповідача під розписку вручена податкова вимога від 06.04.2016 № 723-23 на суму 20 074,25 грн., про що свідчить його підпис у відповідній графі корінця вказаної вимоги.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку Запорізька ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області звернулась із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 162.1 ст. 162 ПК України визначено, що платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Особи, відповідальні за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб, визначені в статті 171 розділу IV ПК України, а саме: особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку (п.171.1 ст.171 ПК України); особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є (п.171.2 ст. 171 ПК України): а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.

Підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 18.1, п. 18.2 ст. 18 ПК України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Податкові агенти прирівнюються до платників податку і мають права та виконують обов'язки, встановлені цим Кодексом для платників податків.

Згідно з п.п. 168.1.1 п. 168.1. ст.. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 176.2 ст. 176 ПК України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

При цьому, в п. 177.8 ст. 177 ПК України визначено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що ТОВ ТМ Аргос у червні 2014 року сплачено за придбаний товар фізичній особі суму - 93 500 грн., проте у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого податку (1-ДФ) не відображено виплату грошових коштів, а документи, які підтверджують державну реєстрацію фізичної особи-підприємця в органах виконавчої влади на момент перевірки не були надані, чим порушено п. 18.1, п. 18.2 ст. 18, п.п. 162.1.3 п. 162.1 ст. 162, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п. 176.2 а п. 176.2 ст. 176, п.п. б 176.2 п. 176.2 ст. 176, п. 177.10 ПК України та п. 3.2, п. 3.3, п. 3.4, п. 3.5 розділу ІІІ Наказу Міністерства доходів і зборів України від 21.01.2014 № 49 Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма № 1 ДФ) та порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку , в результаті чого не утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 15 651,40 грн.

Контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об'єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп.54.3.1 - 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 ПК України).

При цьому, згідно із п. 56.1 ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України встановлено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Із матеріалів справи вбачається, що правомірність та обґрунтованість винесення податкового повідомлення-рішення від 28.01.2016 № НОМЕР_1, на підставі якого позивачем заявлено до суду вимогу про стягнення з ТОВ ТМ Аргос податкового боргу за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати у розмірі 20 074,25 грн., в т.ч. 15 651,40 грн. за основним платежем та 4 422,85 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, була предметом дослідження в адміністративній справі № 808/3811/16 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна мережа Аргос до Запорізької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

Так, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.03.2017 у справі № 808/3811/16, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.06.2017, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення від 28.01.2016 № НОМЕР_1.

У відповідності із ч. 3 ст. 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 5 ст. 254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (частина друга статті 255 КАС України).

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Таким чином, на момент розгляду справи в суді рішення, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника у вигляді заробітної плати на загальну суму 20 074,25 грн. є скасованим у судовому порядку, відповідні рішення судів набрали законної сили, а тому у суду не має підстав для стягнення з відповідача грошових зобов'язань за вказаним рішенням.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак