Рішення

від 01.11.2017 по справі 904/8246/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.11.2017 Справа № 904/8246/17

За позовом Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№89)"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 КД"

про стягнення 8 762,49 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 01.09.2017

Відповідача: не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно)

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 8 762,49 грн. боргу, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань у частині оплати.

Відповідач явку повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, відзив на позов, документи витребувані судом чи доказів відсутності боргу на час розгляду справи господарському суду не надав.

Відповідач про засідання суду повідомлявся належно, на адресу, вказану у позові та ЄДР, хоча на адресу суду повернулися поштові повернення № 4903809837275 та № 4903810173160 з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки явка у судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розгляд справи відкладався.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

встановив:

31.01.14р. сторонами укладено Договір №Г-17 (далі Договір) на виконання робіт з виготовлення ливарної продукції, за п.1.1. якого Підрядник (Позивач) зобов'язався виконати роботи з виготовлення Замовникові (Відповідачеві) ливарної продукції з чавуну та сталі (далі ливарна продукція), згідно з Додатками-Специфікаціями до Договору, з матеріалів Замовника, за його моделями та кресленнями. Замовник зобов'язався прийняти виготовлену ливарну продукцію й оплатити за умовами даного Договору.

Виготовлення ливарної продукції здійснюється поетапно (партіями), на умовах, визначених в Додатках-Специфікаціях, протягом строку дії Договору (п.2.1 . Договору).

Замовник, відповідно до "Правил користування електричною енергією", здійснює у якості авансу для виконання робіт за Договором, попередню оплату електроенергії у розмірі пропорційно заявленому об'єму робіт, з корегуванням в кінці кожного місяця, відповідно до фактичних показників приладів обліку електричної енергії на початок періоду, наступного за звітним (п.5.1. Договору).

Замовник додатково оплачує Виконавцю вартість використаної води і електроенергії (активної, облік якої проводиться відповідно до показників лічильників, наданих Замовником, реактивної і втрати 5% від кількості, використаної електричної енергії - за техрозрахунком, транспортування) (п.5.2. Договору).

Оплата вартості використаної електричної енергії та води за цим Договором проводиться Замовником шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 3-х банківських днів з дня отримання рахунку. Дата оплати рахунку визначається датою, коли були зараховані кошти на рахунок виконавця послуг (п.5.3. Договору).

На виконання умов Договору, у березні 2014р. Позивач виготовляв продукцію для Відповідача, при цьому, спожив електроенергії на 8 975,56 грн., що відображено у двосторонньому акті від 31.03.14р.

За даними Позивача, Відповідач за виготовлення продукції розрахувався частково, у зв'язку з чим у нього виник борг перед Позивачем за березень 2014р. у розмірі 8 762,49 грн. Позивач Відповідачеві направив претензію №89/10-1713 від 12.04.16р., у якій просив терміново, не пізніше семи днів з дня пред'явлення претензії перерахувати грошові кошти у розмірі 8 762,49 грн. на рахунок Позивача. Претензія залишена Відповідачем без відповіді та без виконання.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

Перевіривши доводи Позивача, проаналізувавши умови договору та обставини справи, суд визнає позов обґрунтованим та вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України господарські витрати слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-84, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 КД", 49000, м. Дніпро, вул. Г.Сталінграду, б.157а, (код 38905295) на користь Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№89)", 49102, м. Дніпро, вул. Данили Галицького, 1а (код 08679764) 8 762,49 грн . - боргу, 1 600,00 грн. - судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.

Повний текст рішення виготовлено 06.11.2017

Суддя С.Г. Юзіков