Рішення

від 13.10.2017 по справі 910/14792/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2017Справа №910/14792/17 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТОСЕРВІС "Мрія"

До Товариства з обмеженою відповідальністю ""Логістичний Комплекс "Континент"

Про стягнення 74 818,88 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача - Тверська І.В., довіреність б/н від 23.08.2017

від відповідача - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХАВТОСЕРВІС "Мрія" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю ""Логістичний Комплекс "Континент" про стягнення 74 818,88 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2017 порушено провадження у справі №910/14792/17 та призначено розгляд справи на 13.10.2017.

В судове засідання 13.10.2017 представник позивача з'явився, надав суду усні пояснненя у справі та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 13.10.2017 представник відповідача не зявився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим відпрвленням №42800353.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 13.10.2017 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ ЛОПСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС КОНТИНЕНТ , як замовником з та TOB ТЕХАВТОСЕРВІС МРІЯ , як перевізником було укладено Договір № 2017-01.03/01 від 01.03.2017 на перевезення вантажів, предметом якого сторони визначили, що перевізник на підставі письмової заявки замовника, зобов'язується доставити автомобільним транспортом навальні вантажі замовника, вантажі в контейнерах, у тому числі м'яких, та інші вантажі (відповідно до транспортних накладних) з місця відправлення до пункту призначення в межах України, а також у зворотному напрямку, і видати вантажі вантажоодержувачеві, а замовник зобов'язався вчасно сплатити вартість послуг з перевезення вантажів, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2 Договору, перевезення вантажів виконуються перевізником лише на підставі письмових заявок, що подає замовник. Форма заявки є стандартною затвердженою додатком 4 до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Мінтрансу віл 14.10.97 № 363. Її зразок наводиться в Додатку №1 до Договору і є його невід'ємною часткою Попередня заявка надається не пізніше ніж за 24 годин до відправлення вантажів зі складів замовника в 2-х екземплярах, і в ній вказуються: повне найменування вантажоодержувача та необхідна інформація про нього (адреса номери телефонів і факсів); попередні строки перевезень; типи та кількість автомобілів, необхідних для перевезення вантажу; типи та вантажопідйомність контейнерів (за їх наявності); відстань в кілометрах до пункту розвантаження; особливості перевезення вантажу; тоннаж брутто вантажу.

Заявка надається замовником з печаткою та підписом уповноваженої особи в диспетчерську автобази перевізника або його уповноваженій особі. Кожна заявка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки між перевізником і замовником здійснюються за кожною заявкою окремо строки плати за послуги перевізника узгоджується сторонами у заявці.

Ціна та вартість перевезень визначаються для кожного випадку окремо, в залежності від вартості палива, загальної відстані перевезень, типу вантажу і вказуються в розрахунках. Сторони погодились, що акти наданих послуг, складені на підставі товарно-транспортних накладних, в яких вказані надані послуги перевезень за певний період часу, і підписані уповноваженими представниками сторін, є документами, що підтверджують факт надання перевізником послуг замовнику і мають силу рахунків, згідно пункту 14.4. Правил перевезенні вантажів автомобільним транспортом, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 № 363. Прийом та передача Актів для підпису та оформлення здійснюється сторонами шляхом передачі уповноваженим представникам під особистий підпис в реєстрі виставлених рахунків. Акт наданих послуг укладається: в 2 (двох) екземплярах. Замовник зобов'язаний не пізніше наступного дня після отримання екземплярі; Акту наданих послуг повернути перевізнику підписаний та засвідчений власною печаткою 1 (один екземпляр Акту. У разі невиконання замовником зазначених зобов'язань Акт наданих послуг вважається прийнятим ним без зауважень і має силу документу, підписаного замовником. При цьому у разі неотримання замовником за його вини Акту наданих послуг, належний йому екземпляр Акту надсилається перевізником на адресу замовника рекомендованим листом з повідомлення про вручення та описом вмісту поштового відправлення (п.4.2-4.3)

Позивач зазначив, що відповідно до підписаної сторонами заявки від 27.03.2017 на перевезення вантажів автотранспортом позивач за замовленням надав за період з 06.04.2017 по 16.04.2017 транспортні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом за наступним маршрутом: Вантажовідправник (ТОВ Транссервіс 2008 ), Одеська область, Овідіопольський район, с. Молодіжне, вул. Залізнична, 3 -- Вантажоодержувач (ТП МТП Чорноморськ для ТОВ Фрам Шиппінг Едженсі ), м. Іллічівськ, причал № 3,4.

Вартість перевезення складала 17 грн. (сімнадцять грн. 00 коп) з ПДВ за перевезення 1 (одної) тонни вантаж . Всього за період з 06.04.2017р. по 16.04.2017р. позивач надав послуги з перевезення 4 258 тонн 650 кг., тобто вартість перевезення становить 72 397,05 грн. (сімдесят дві тисячі триста дев'яносто сім грн. 05 коп.).

Позивачем було надіслано відповідачеві комплект оригіналів документів для оплати наданих послуг, а саме товаро-транспортні накладні, рахунок на оплату № 42 від 21.04.2017 р. та Акт надання послуг 41 від 21.04.2017р. на загальну суму 72 397,05 грн. (сімдесят дві тисячі триста дев'яносто сім грн. 05 коп.), зазначені документи були отримані відповідачем 24.04.2017р., що підтверджується експрес-накладною № 59000251604199, перевізник ТОВ Нова пошта.

Позивач зазначає, що Акт про надання послуг відповідачем не було підписано та повернуто відповідачеві.

26.05.2017 позивачем на електронну адресу відповідача було направлено претензію із вимогою сплати заборгованість.

02.06.2017р. засобами електронного зв'язку надійшла відповідь на претензію у вигляді листа вих. № 02-06.17/1 від 02.06.2017р. відповідно до якого заборгованість на суму 72 397, 05 грн. (сімдесят дві тисячі триста дев'яносто сім грн. 05 коп.) відповідачем визнається в повному обсязі, але залишається не сплаченою, в зв'язку з тим, що з відповідачем не розрахувався власник вантажу.

14.06.2017 позивач направив на адресу відповідача претензію №2, відповідно до якої просив погасити заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що заборгованість відповідачем не сплачена.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення їх в повному обсязі з огляду на таке.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України ), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 72397,05грн.. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю

З огляду на прострочення відповідачем оплати за надані послуги, позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 2033,07 грн., інфляційних втрат в розмірі 144,79 грн., річних в розмірі 243,97 грн.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.3 Договору, у разі порушення замовником строків оплати за перевезення, передбачених Договором та/або заявкою, замовник сплачує на користь перевізника пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 2033,07 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України .

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних з простроченої суми та інфляційних, суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 243,97 грн. - 3% річних та 144,79 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю ЛОГІСТИЧНИЙ КОМПЛЕКС КОНТИНЕНТ (01011, м. Київ, вул. Панаса Мирного, дім 16/13, ідентифікаційний номер 40320316) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАВТОСЕРВІС МРІЯ (49066, м. Дніпро, вул. Корнійчука, буд. 4, кВ. 94, ідентифікаційний номер 38530233) основну заборгованість в розмірі 72397 (сімдесят дві тисячі триста дев'яносто сім) грн. 05 коп., інфляційні нарахування 144 (сто сорок чотири) грн. 79 коп., 3% річних в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 97 коп., пеню в розмірі 2033 (дві тисячі тридцять три) грн. 07 коп., судовий збір в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.10.2017

Суддя Мельник В.І.