Рішення

від 31.10.2017 по справі 910/11036/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2017Справа №910/11036/17

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Молодіжне 2/3Б

до Публічного акціонерного товариства Сбербанк , Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача 1 - ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

від відповідача 2 - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Молодіжне 2/3Б звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Сбербанк , третя особа - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.03.2017 з рахунку Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Молодіжне 2/3Б у зв'язку із шахрайськими діями сторонніх осіб було списано грошові кошти в сумі 4100 грн. та 26900 грн., які були зараховані на рахунок НОМЕР_2 в ПАТ Сбербанк , який належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, в призначенні платежу було зазначено Оплата за меблі згідно рахунку №2782-17 від 22.03.2017 в т.ч. ПДВ 20% .

Так банком, в якому відкрито рахунок позивача (Філія Хмельницьке обласне управління АТ Ощадбанк ) 23.03.2017 були помилково переказані грошові кошти на рахунок ФОП ОСОБА_1 в розмірі 26900 грн. згідно з платіжним дорученням №23 від 23.03.2017 та в розмірі 4100 згідно з платіжним дорученням №22 від 23.03.2017.

Позивач зазначає, що жодних договірних відносин із Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не має, відтак вказані грошові кошти в сумі 31000 грн. отриманні останньою безпідставно,

Разом з тим, позивач звертався до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із вимогами про повернення безпідставно набутих коштів, проте вказані вимоги повертались позивачеві у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

На підставі викладеного позивач просив суд зобов'язати Публічного акціонерного товариства Сбербанк списати з рахунку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 31000 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у письмових поясненнях по справі, зокрема зазначив, що 23.03.2017 відповідачем було отримано два офіційних повідомлення від АТ Ощадбанк в особі філії Хмельницького обласного управління про помилковий переказ грошових коштів на підставі платіжних доручень №22 та №23 від 23.03.2017 у зв'язку із несанкціонованим шахрайським втручанням в роботу системи дистанційного банківського обслуговування. Проте станом на момент надходження вказаних повідомлень, грошові кошти в розмірі 31000 грн. вже були зараховані на рахунок Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Банком в свою чергу було направлено повідомлення ФОП ОСОБА_1 про повернення вказаних коштів, проте вказані повідомлення були повернуті банку у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання. Відповідач зазначив, що після зарахування грошових коштів на рахунок отримувача, будь-яке подальше розпорядження цими коштами здійснюється лише на підставі відповідного доручення отримувача або в порядку примусового виконання. Відтак відповідач зазначив, що наразі у банку відсутня можливість та правові підстави для повернення вказаних грошових коштів позивачеві. Крім того, відповідач зазначив, що наразі останній не набув права на вказані грошові кошти та не зберігає їх на власних рахунках.

Крім того, зазначив, що позивач не позбавлений права звернутись до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із вимогами про повернення безпідставно набутих коштів в порядку ст.1212 Цивільного кодексу України.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні 05.10.2017 позивачем було подано заяву про зміну предмету позову в якій останній просив залучити до участі у справі в якості співвідповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 та стягнути з останньої на підставі ст.1212 ЦК України безпідставно отриманні кошти в розмірі 31000 грн. також просив зобов'язати ПАТ Сбербанк списати з рахунку ФОП ОСОБА_1 суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 31000 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.10.2017 по справі №910/11036/17 залучено до участі у справі Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 в якості співвідповідача.

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Дослідивши подану позивачем заяву про зміну предмету позову, судом встановлено, що остання подана позивачем із дотриманням вимог чинного законодавства, а відтак прийнята судом до розгляду.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача 1 - Публічного акціонерного товариства Сбербанк в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог до Банку в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог до банку.

Представник відповідача 2 - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, відзиву на позову не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача-2 за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2017 за допомогою системи дистанційного банківського обслуговування позивач перерахував на рахунок відповідача 2 грошові кошти в розмірі 4100 грн., відповідно до платіжного доручення №22 від 23.03.2017 із призначенням платежу: Оплата за канцелярські товари згідно рахунку №2781 від 23.03.2017 в т.ч. ПДВ 20% - 683,33 грн. та 23900 грн. відповідно до платіжного доручення №23 від 23.03.2017 із призначенням платежу: За меблі згідно рахунку №2782-17 від 22.03.2017 в т.ч. ПДВ 20% - 4483,33 грн. .

Вказані платежі було проведено АТ Ощадбанк в особі філії Хмельницького обласного управління 23.03.2017, що підтверджується відповідними відмітками на копіях зазначених платіжних доручень.

Позивач зазначає, що вказані платежі було здійснено внаслідок шахрайських дій сторонніх осіб у зв'язку з чим, останній звернувся до АТ Ощадбанк в особі філії Хмельницького обласного управління із відповідною скаргою. Крім того, позивачем було направлено повідомлення №4 від 24.03.2017 ПАТ Сбербанк щодо повернення вказаних грошових коштів.

У відповідь на вказане повідомлення позивача ПАТ Сбербанк направило листа №4209/3/32-3 від 24.04.2017 в якому зазначило, що банки можуть списувати грошові кошти з рахунків клієнтів за дорученням власників цих рахунків або на підставі розрахункових документів стягувачів, відтак у банку відсутня можливість на підставі заяви позивача повернути грошові кошти, які знаходяться на рахунку одержувача.

Оскільки між позивачем та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 будь-які договірні відносини відсутні, а позивач не мав наміру перераховувати вказані грошові кошти на рахунок відповіла-2, позивач звертався до відповідача-2 із вимогою про повернення вказаних коштів, проте зазначена вимога була повернута позивачеві поштовим відділенням у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Разом з тим, у матеріалах справи наявна копія листа №54-19/618/2970 від 26.06.2017 АТ Ощадбанк в особі філії Хмельницького обласного управління стосовно вжиття заходів блокування списаних з рахунку позивача грошових коштів в розмірі 31000 грн., які знаходять на рахунку відповідача-2.

Відповідно до приписів ст.181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Частиною 1 ст.638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 2 ст. 631 Цивільного кодексу України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частинами 1 та 2 ст.642 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Разом із цим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження укладення між позивачем та відповідачем-2 договору купівлі-продажу (поставки), як у спрощений спосіб із погодженням таким чином всіх істотних умов, притаманних даному виду договору, так і в письмовій формі.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні та відповідачем-2 не надано документів, які б свідчили про наявність достатніх правових підстав для утримання останнім вказаної суми в розмірі 31000 грн.

Відповідно до приписів ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Указаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що сплачена позивачем сума в розмірі 31000 грн. підлягає поверненню відповідачем, як безпідставно набуті кошти, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, щодо заявлених позивачем вимог в частині зобов'язання ПАТ Сбербанк списати з рахунку ФОП ОСОБА_1 суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 31000 грн. суд вважає за належне зазначити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.1066 Цивільного кодексу України банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Положеннями ч.ч.1-3 ст.1068 Цивільного кодексу України визначено, що банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ч.1 ст.1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку.

Відповідно до п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Наразі суд зазначає, що списання перерахованих позивачем грошових коштів в розмірі 31000 грн., що знаходяться на рахунках Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відкритих у Публічному акціонерному товаристві Сбербанк буде здійснюватись на стадії виконання рішення суду у даній справі. За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання ПАТ Сбербанк списати з рахунку ФОП ОСОБА_1 суму безпідставно отриманих коштів в розмірі 31000 грн.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем 2 - Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 не надано жодних доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві або на підтвердження правомірності утримання перерахованих позивачем грошових коштів на власних рахунках.

Витрати зі сплати судового збору, на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Молодіжне 2/3Б (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, вул. Молодіжна, буд. 2/3Б; ідентифікаційний код 39852904) 31000 (тридцять одну тисячу) грн. безпідставно отриманих коштів, та 1600 (одна тисяча шістсот) грн. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні позовних вимог до Публічного акціонерного товариства Сбербанк відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 06.11.2017

Суддя Я.В. Маринченко