Рішення

від 02.11.2017 по справі 910/16225/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2017Справа №910/16225/17

За позовом Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія Укрінвестбуд

про стягнення 12 233, 47 грн.

Суддя Щербаков С.О.

Представники:

від позивача: Буток Т.І.;

від відповідача: Лагода В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "КИЇВЕНЕРГО" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія Укрінвестбуд (далі -відповідач) про стягнення 12 233, 47 грн., у тому числі: 11 999, 46 грн. - боргу за комунальні послуги з централізованого опалення та 234, 01 грн. - боргу за комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 0250056100301 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання від 25.03.2015 в частині оплати наданих комунальних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2017 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.10.2017 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У судовому засіданні 12.10.2017 представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2017.

Також, у судовому засіданні 12.10.2017 оголошено перерву до 02.11.2017.

31.10.2017 через відділ автоматизованого документообігу суду від Публічного акціонерного товариства "КИЇВЕНЕРГО" надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 25.09.2017.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача не заперечив проти задоволення позовних вимог та надав клопотання про розстрочення виконання рішення суду, в якому просить суд розстрочити виконання рішення на 3 (три) календарні місяці з оплатою рівними частинами суми 12 233, 47 грн., що підлягає стягненню відповідно до графіку виконання рішення: до 30.11.2017 - 4 077, 83 грн., до 30.12.2017 - 4 077, 82 грн., до 30.01.2018 - 4 077, 82 грн.

Представник позивача не заперечував проти розстрочення виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 02.11.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.03.2015 між Публічним акціонерним товариством "КИЇВЕНЕРГО" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія Укрінвестбуд , що є власником нежитлового приміщення, у м. Києві, на вул. Борисоглібська, буд. 16-літ. А, кв. № 3 (далі - споживач) укладено договір № 0250056100301 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання, умовами якого передбачено, що виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Опалювальна площа приміщення 60, 7 м 2 (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 10 договору, споживач, який не має засобів обліку, оплачує послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з нормативами споживання гарячої води, визначеними в залежності від кількості та виду водорозібраних пристроїв, встановлених у приміщенні та графіку роботи приміщень. Нормативи споживання визначаються відповідно до умов даного договору, з урахуванням рішень органів місцевого самоврядування та інших нормативних актів, зокрема СНІП 2.04.01-8/5 Внутрішній водопровід та каналізація .

Згідно п. 13 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісяця. У разі застосування щомісячної систем оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 18 договору, споживач зобов'язаний зокрема, оплачувати послуги в установлений договором строк.

Даний договір укладається до 15.04.2015 і набирає чинності з 01.08.2014. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною із сторін не буде письмово заявлено про його розірвання або необхідність перегляду (п. п. 32, 3 договору).

Оскільки суду не надано жодного доказу наявності повідомлення про припинення дії договору № 0250056100301 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання від 25.03.2015, суд дійшов висновку, що договір автоматично пролонговувався та станом на день прийняття рішення у справі є чинним.

Додатком № 2 до договору № 0250056100301 від 25.03.2015, сторони погодили тарифи, на послуги з централізованого опалення, що застосовуються до встановлення та в разі відсутності тарифів, встановлених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг.

Як стверджує позивач, відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором № 0250056100301 від 25.03.2015 в частині оплати наданих комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, внаслідок чого за період з 01.11.2014 по 01.05.2015 утворилась заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 11 999, 46 грн. та за період з 01.12.2014 по 01.06.2017 за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води, яка станом на 01.06.2017 становить 234, 01 грн., що підтверджується рахунками на оплату № 0250056100301/05/2017/2 від 31.05.2017 на суму 11 999, 46 грн. та № 0250056100301/05/2017/1 від 31.05.2017 на суму 234, 01 грн., а також вбачається з розрахунку боргу за комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.11.2014 по 01.06.2017, наданого позивачем.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога № 21/1/3105 від 26.07.2017, в якій позивач просив відповідача погасити заборгованість, яка утворилась за договором № 0250056100301 від 25.03.2015 у загальному розмірі 12 233, 47 грн. за надані комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в додатках до якої додано рахунки на оплату № 0250056100301/05/2017/2 від 31.05.2017 на суму 11 999, 46 грн. та № 0250056100301/05/2017/1 від 31.05.2017 на суму 234, 01 грн., що підтверджується копією фіскального чеку від 28.07.2017 та отримана відповідачем згідно відстеження пересилання поштових відправлень, за штрихкодовим ідентифікатором: 0405034874905 - 31.07.2017.

Відповідач на вище зазначену вимогу відповіді не надав, заборгованість не погасив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за договором № 0250056100301 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання від 25.03.2015 з оплати наданих комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за періоди з 01.11.2014 по 01.05.2015 та з 01.12.2014 по 01.06.2017, внаслідок чого станом на 01.06.2017 за Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія Укрінвестбуд утворилась заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 11 999, 46 грн. та за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 234, 01 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 0250056100301 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання від 25.03.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, згідно ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Житлово-комунальними послугами, відповідно до ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги , є результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до статей 12, 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги поділяються за: функціональним призначенням; порядком затвердження цін/тарифів.

Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:

1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);

2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);

3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо);

4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до вимог статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" балансоутримувач - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

виконавець - це суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Крім цього, відповідно до ст. ст. 1, 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п. п. 2, 6 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем гарячого водопостачання. Послуги повинні відповідати з централізованого постачання гарячої води - вимогам щодо якості і тиску води, температури гарячої води, а також розрахунковим нормам витрати води у точці розбору.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на загальну суму 12 233, 47 грн., що підтверджується рахунками на оплату № 0250056100301/05/2017/2 від 31.05.2017 на суму 11 999, 46 грн. та № 0250056100301/05/2017/1 від 31.05.2017 на суму 234, 01 грн. (наявні у матеріалах справи).

Однак, відповідач оплати наданих у період з 01.11.2014 по 01.05.2015 та з 01.12.2014 по 01.06.201 комунальних послуг не провів, доказів зворотного суду не надав, внаслідок чого за Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія Укрінвестбуд утворилась заборгованість за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 11 999, 46 грн. та за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 234, 01 грн., що також вбачається з розрахунку боргу за комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.11.2014 по 01.06.2017, наданого позивачем.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 затверджено Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до п 18, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно п. 13 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуг щомісяця. У разі застосування щомісячної систем оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, відповідач відповідно до п. 13 договору № 0250056100301 від 25.03.2015, зобов'язаний був не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, сплачувати вартість наданих комунальних послуг.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору № 0250056100301 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання від 25.03.2015, та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 11 999, 46 грн. та за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 234, 01 грн.

Крім того, розглянувши подане відповідачем клопотання про розстрочення виконання рішення, суд відзначає наступне.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Зважаючи на те, що позивач не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, суд визнає клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно-інвестиційна компанія Укрінвестбуд обґрунтованим та розстрочує виконання рішення суду у справі в частині сплати основного боргу за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 11 999, 46 грн. та за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 234, 01 грн., що разом складає 12 233, 47 грн., на 3 (три) календарних місяці.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-Інвестиційна Компанія "УКРІНВЕСТБУД" (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд. 16-А, квартира 3, ідентифікаційний код - 38779525) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, ідентифікаційний код - 00131305) 11 999 (одинадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 46 коп. - заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення, 234 (двісті тридцять чотири) грн. 01 коп. - заборгованості за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води та 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Розстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2017 у справі № 910/16225/17 шляхом сплати основного боргу за спожиті комунальні послуги з централізованого опалення у розмірі 11 999, 46 грн. та за спожиті комунальні послуги з централізованого постачання гарячої води у сумі 234, 01 грн., що разом складає 12 233, 47 грн. на 3 (три) календарних місяці, згідно наступного графіку: до 30.11.2017 - 4 077, 83 грн., до 30.12.2017 - 4 077, 82 грн., до 30.01.2018 - 4 077, 82 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 07.11.2017

Суддя Щербаков С.О.