Рішення

від 30.10.2017 по справі 916/1996/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2017 р.Справа № 916/1996/17 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Волкова Р.В.,

при секретарі судового засідання Кришталь Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

За позовом: Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ СЕНАТ"

про стягнення 16 996,14 дол. США, що складає 433927,41 грн.,

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);

Від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю);

встановив:

Позивач, Державне підприємство "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою від 09.08.2017р. вих. № 1077 (зареєстрована 14.08.2017р. за вхід. № 2107/17) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ СЕНАТ" про стягнення 16996,14 дол. США (що еквівалентно станом на подачу позову 437354,14 грн.), з яких 15544,20 дол. США основного боргу (що еквівалентно 399992,01 грн.), 1299,04 дол. США - пені (що еквівалентно 33427,62 грн.), 152,90 дол. США - 3% річних (що еквівалентно 3934,51 грн.), нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням умов договору від 30.12.2016р. № 52-ПД/16 про організацію та виконання вантажних операцій.

Обґрунтовуючи позов посилається на укладений з відповідачем договір від 30.12.2016р. № 52-ПД/16 про організацію та виконання вантажних операцій, не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати послуг, додаткові угоди до договору, копії рахунків № 92 від 03.03.2017р., № 104 від 16.03.2017р., № 105 від 19.03.2017р., № 131 від 28.03.2017р., № 128 від 30.03.2017р., № 158 від 19.04.2017р., акти наданих послуг до вказаних рахунків, приписи ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України, ст.ст. 193,216,217,230,232 ГК України та інші обставини викладені у позовній заяві.

30.10.2017р. позивач звернувся до суду з клопотанням (зареєстроване за вх. № 22986/17) про уточнення розрахунку пені, в якому просить стягнути з відповідача 1299,04 дол. США - пені, що еквівалентно 33000,89 грн.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ СЕНАТ", надав письмовий відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнав. Пояснив, що Договір про організацію та виконання вантажних операцій № 52-ПД/16 від 30.12.2016р. було укладено з позивачем на підставі договору доручення № 04/16 від 27.07.2016р., укладеного між відповідачем та фірмою „ВЕLUKS LTD» .

Згідно умов договору доручення № 04/16 від 27.07.2016р., фірма „ВЕLUKS LTD» доручила відповідачу вчинити від імені та за рахунок Довірителя укладання контракту на перевалку і відвантаження на експорт вантажів через Білгород-Дністровський морський торговельний порт.

Відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другою сторони (довірителя) певні юридичні дії. Право чин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Отже, на думку відповідача, отримувачем послуг та платником за Договором про організацію та виконання вантажних операцій № 52-ПД/16 від 30.12.2016р. є фірма „ВЕLUKS LTD» . В свою чергу, відповідач здійснює платежі позивачу на підставі договору доручення.

Кошти на оплату послуг, в т.ч. на оплату рахунків за надані послуги позивачем, були перераховані фірмою „ВЕLUKS LTD» 15.08.2017р., що підтверджується випискою за рахунком. Цього ж дня відповідач в повному обсязі сплатив позивачу заборгованість за договором в сумі 15544,20 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 15.08.2017р. Враховуючи оплату заборгованості в сумі 15544,20 дол. США, просить припинити провадження по справі в цій частині стягнення в порядку п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

30.10.2017 р. у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача та відповідача, суд встановив наступне.

30.12.2016р. між Державним підприємством "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (Підприємство, позивач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ СЕНАТ" (Повірений, відповідач) був укладений договір № 52-ПД/16 про організацію та виконання вантажних операцій.

Предметом Договору є організація та виконання Підприємством комплексу послуг з вантажних операцій, пов'язаних з відвантаженням вантажів в Білгород-Дністровському порту (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.3.1 Договору, послуги Підприємства за Договором сплачуються Повіреним згідно ставок (тарифів), зазначених у додатках, які є невід'ємною частиною договору. Позивач та відповідач підписали Додаток № 1 до Договору, в якому, в тому числі визначено ставки (тарифи)за комплекс послуг з вантажних операцій.

Пунктом 3.3. Договору встановлено, що послуги зі зберігання вантажу на Підприємстві сплачуються Повіреним згідно тарифів Підприємства з 5-го дня надходження вантажу на склад і до відвантаження зі складу. Датою відвантаження зі складу вважається для експорту вантажу - дата коносамента.

За умовами Договору, рахунок та ОСОБА_1 наданих послуг оформлюється Підприємством на дату складання коносамента (для експорту). Рахунок і ОСОБА_1 наданих послуг вручається протягом 3 (трьох) робочих днів після його оформлення (п.3.4.1 Договору).

Відповідно до п. 3.74 Договору, розрахунок за Договором здійснюється Повіреним протягом 7 (семи) календарних днів з моменту оформлення Підприємством рахунку на банківські реквізити, вказані у рахунку підприємства. Усі послуги Повірений сплачує в доларах США на валютний рахунок Підприємства.

Відповідно до Договору позивач надав відповідачу послуги з вантажних операцій та виставив наступні рахунки:

- рахунок № 92 від 03.03.2017р. на суму 340,38 дол. США;

- рахунок № 104 від 16.03.2017р. на суму 336,90 дол. США;

- рахунок № 105 від 19.03.2017р. на суму 333,96 дол. США;

- рахунок № 131 від 28.03.2017р. на суму 9339,23 дол. США;

- рахунок № 128 від 30.03.2017р. на суму 119,99 дол. США;

- рахунок № 158 від 19.04.2017р. на суму 5073,74 дол. США.

Вказані рахунки разом з актами наданих послуг були отримані уповноваженим представником Повіреного (відповідача).

Проте станом на дату подачі позову вказані рахунки не були оплачені.

Оплата була здійснена лише 15.08.2017р., після подачі позову до суду.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За положеннями до ч.ч.1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із приписами ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в ч.ч.1,7 ст.193 ГК України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Суд дослідивши матеріали справи, не приймає до уваги позицію відповідача, що боржником по договору від 30.12.2016р. № 52-ПД/16 є фірма „ВЕLUKS LTD» , оскільки умовами вказаного Договору, обов'язок сплати покладено саме на відповідача без жодних застережень своєчасності виконання зобов'язань по сплаті наданих послуг Вантажовласником.

Крім того, Договором від 30.12.2016р. № 52-ПД/16, який підписано позивачем та відповідачем передбачено, що за порушення строків сплати позивач має право нарахувати відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а також інші штрафні санкції, передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи рахунку № 6 від 15.08.2017р. відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 15544,20 доларів США.

Пунктом 1-1 ч.1 ст.80 ГПК України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи викладене, господарський суд Одеської області припиняє провадження у справі № 916/1996/17 в частині позовних вимог щодо стягнення 15544,20 дол. США основного боргу.

Крім того, позивачем також нараховані: 1299,04 дол. США пені та 152,90 дол. США - 3% річних.

Що стосується вищевказаних вимог позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.8.1 постанови пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року N 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» згідно з частиною другою статті 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Вимоги щодо застосування заходів відповідальності за порушення грошових зобов'язань, визначених в іноземній валюті, мають заявлятися в національній валюті України (гривнях) за офіційним курсом Національного банку України на день заявлення відповідної вимоги (крім випадків, коли стороною зобов'язання, у якому виник спір, одержано відповідну ліцензію Національного банку України).

Відповідно до статті 192 ЦК України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із частиною першою статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 ЦК України).

Такий порядок визначено Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", дія якого не поширюється на правовідносини щодо нарахування та стягнення штрафних санкцій за внутрішніми угодами, укладеними між резидентами на території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Таким чином, максимальний розмір пені пов'язаний з розміром облікової ставки Національного банку України, а оскільки чинне законодавство не передбачає встановлення Національним банком України облікової ставки для іноземної валюти, то пеня має обчислюватися та стягуватися за судовими рішеннями лише в національній валюті України - гривні.

Вищевказаної правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 16.08.2017 р. № 6-2667 цс.16.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 1299,04 дол. США - пені та 152,90 дол. США - 3% річних задоволенню не підлягає, оскільки законодавством не передбачено нарахування штрафних санкцій у іноземній валюті.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального Кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 627 Цивільного Кодексу України, ст.193 Господарського Кодексу України, ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі № 916/1996/17 в частині позовних вимог, щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ СЕНАТ" на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" 15544,20 доларів США.

2. У задоволенні позову щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ СЕНАТ" на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" 1299,04 дол. США - пені та 152,90 дол. США - 3% річних - відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕННИЙ СЕНАТ" (65082, м. Одеса, вул. Софіївська, 13, код 37351941) на користь Державного підприємства "Білгород-Дністровський морський торговельний порт" (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська,81, код 01125689) 5999/п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять/грн. 88 коп. судового збору.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області протягом десяти днів з моменту складення повного рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Вступна та резолютивна частина рішення оголошені в судовому засіданні 30.10.2017 року. Повний текст рішення складений 06 листопада 2017 р.

Суддя Р.В. Волков